Постанова

від 16.09.2024 по справі 904/5331/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5331/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона імпульс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024р. (суддя Красота О.І., повний текст рішення підписано 13.05.2024 р. ) у справі

за позовом GO-BRING SP.Zo.o., м. Варшава, Республіка Польща

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

GO-BRING SP.Zo.o. звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" , в якому просить стягнути заборгованість за надані послуги у розмірі 205 558,50 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Заявки-Договору № 2909 від 29.09.2022, Заявки-Договору № 2909-1 від 29.09.2022, Заявки-Договору № 0310 від 03.10.2022 у частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024р. позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" на користь GO-BRING SP.Zo.o. заборгованість за надані послуги у розмірі 205 558,50 грн. та 3083,38 грн. судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду від 13.05.2024р. у справі № 904/5331/23 та направити даний спір на розгляд у Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що згідно з п.6.2 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №04/2022, у разі недосягнення згоди, суперечка передається на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з використанням при розгляді права України.

За твердженням скаржника, підписаний з боку позивача договір отримано ним електронною поштою лише 20.05.2024, що позбавило його своєчасно надати відповідні доводи до суду першої інстанції з причин, незалежних від апелянта. Скаржник посилається на те, що положення ст.269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів як "винятковість випадку" та "причин, що об`єктивно не залежить від особи".

Одночасно скаржником до скарги додане клопотання про прийняття доказів (договору на транспортно-експедиторське обслуговування №04/2022 від 29.09.2022) як виняток, у зв`язку з неможливістю його подання до суду першої інстанції.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.06.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5331/23.

14.06.2024р. матеріали справи № 904/5331/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс " залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

Між GO-BRING SP.Zo.o. (Перевізником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНА ІМПУЛЬС" (Замовником) укладено Заявки-Договора на перевезення вантажів у міжнародному сполученні:

- № 2909 від 29.09.2022 на суму 1750 Євро, за маршрутом перевезення: Городок (Україна) Кшепіце (Польща); вантажовідправник ТОВ " Крона імпульс "; умови оплати за фактом вивантаження 2-4 дня;

- № 2909-1 від 29.09.2022 на суму 1750 Євро, за маршрутом перевезення: Городок (Україна) Кшепіце (Польща); вантажовідправник ТОВ "Крона імпульс"; умови оплати за фактом вивантаження 2-4 дня;

- № 0310 від 03.10.2022 на суму 1750 Євро, за маршрутом перевезення: Новий Розділ (Україна) Кшепіце (Польща); вантажовідправник ТОВ " Крона імпульс "; умови оплати по вивантаженню 1-3 дні.

За вказаними Заявками Позивач організував перевезення 3 вантажів у напрямку Україна - Польща.

Про здійснення перевезення вантажу та доставку його вантажоодержувачу свідчить оформлення міжнародних автомобільних накладних (CMR):

- CMR № 0001057 від 30.09.2022 з Городка (Україна) до Радомсько (Польща);

- CMR від 30.09.2022 з Городка (Україна) до Радомсько (Польща);

- CMR № 340098 від 12.10.2022 з Городка (Україна) до Радомсько (Польща).

Представником Позивача - адвокатом Гай О.О. супровідним листом від 07.06.2023 надіслано Відповідачу акти: № 4 від 05.10.2022 здачі-приймання виконаних робіт за Заявкою-Договором № 2909 від 29.09.2022р.; № 5 від 07.10.2022 здачі-приймання виконаних робіт за Заявкою-Договором № 2909-1 від 29.09.2022р.; № 6 від 12.10.2022 здачі-приймання виконаних робіт за Заявкою-Договором № 0310 від 03.10.2022р., а також копії Заявок-Договорів № 2909 від 29.09.2022, № 2909-1 від 29.09.2022, № 0310 від 03.10.2022, вантажних накладних CMR № 0001057 від 30.09.2022, CMR від 30.09.2022, CMR № 340098 від 12.10.2022.

Вказане відправлення було направлено на адресу Відповідача та отримано ним 12.06.2023, про що свідчить інформація з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень 7903204159349 (а.с. 21).

Відповідач один примірник підписаних зі свого боку Актів здачі-приймання виконаних робіт на адресу Позивача не повернув.

04.08.2023 представником Позивача - адвокатом Гай О.О. направлено Відповідачу вимогу про оплату наданих послуг з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні на загальну суму 5 250,00 Євро, яка отримана Відповідачем 08.08.2023, що підтверджується з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень № 7906803573721 (а.с. 27).

Між тим, Відповідач не оплатив вартість наданих послуг на суму 5250,00 Євро, що в еквіваленті по відношенню до національної валюти України на момент звернення з позовом склало 205 558,50 грн.

Неоплата Відповідачем вказаної вище суми слугувало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 11 - 13 ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

За умовами ч. 2 ст. 12 цього Закону клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У даному випадку, за умовами Заявок -Договорів № 2909 від 29.09.2022, № 2909-1 від 29.09.2022, № 0310 від 03.10.2022, строк оплати наданих послуг з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні є таким, що настав.

З огляду на те, що загальна заборгованість Відповідача за надані послуги складає 5 250,00 Євро та з урахуванням того, що на момент звернення із позовом офіційний курс Євро за офіційною інформацією, оприлюдненою Національним банком України по відношенню до національної валюти України становив 39,154 грн. за один Євро, загальна сума заборгованості Відповідача у національній валюті складає 205 558,50 грн.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У даному випадку, у місцевому господарському суді перебувала справа № 904/398/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" до Компанії HUB CHEMICALS Sp. z o.o. про стягнення 16 697,47 євро заборгованості за поставлений товар, 1553,10 євро пені, 127,63 євро 3% річних, 489,61 євро інфляційних втрат, 1 669,75 євро 10% штрафу під час розгляду якої були встановлені обставини щодо укладення 08 вересня 2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" (Україна) та HUB CHEMICALS Sp. z o.o. (Польща) контракту № 0809 шляхом передання сторонами одна одній контракту засобами електронного зв`язку (електронною поштою).

Також у вказаній справі встановлено, що для перевезення товару позивач, зокрема, укладав із компанією GO-Bring sp.z 0.0. (експедитором) на третю, четверту та п`яту поставки договір на транспортно-експедиторське обслуговування №04/2022 від 29.09.2022. Згідно даного договору експедитор зобов`язався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та територією України та в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-транзитних вантажів експедиторських послуг клієнту за погодженням сторін. До цього договору, відповідно до 3, 4-го та 5-го відвантаження, були укладені Заявки- Договори № 2909 від 29.09.2022, № 2909-1 від 29.09.2022 та № 0310 від 03.10.2022. В подальшому, після здійснення перевезення, між позивачем та експедитором укладалися Акти здачі-приймання виконаних робіт № 4 від 04.10.2022, № 5 від 07.10.2022 та № 6 від 12.10.2022.

На виконання умов контракту, згідно з специфікацією та договорами транспортно-експедиційних послуг № 2 від 20.09.2022, № 3 від 27.09.2022, № 04/22 від 29.09.2022, за період з 26.09.2022 по 12.10.2022 постачальник поставив, а покупець прийняв товар , у тому числі, за міжнародними автомобільними накладними (CMR): № 0001057 від 05.10.2022 на суму 5 622,67 євро; № б/н від 07.10.2022 на суму 5 507,04 євро; № 340098 від 12.10.2022 на суму 5 641,15 євро.

Під час відправлення товару також складено міжнародні транспортні накладні (CMR) до автомобілів WGM4774A, LZA82380, WR7694X до кожної із поставок. В даних накладних відображено відправника (позивача), перевізника та компанію, що безпосередньо отримувала товар.

Після митного оформлення товару позивачем на електронну адресу відповідача направлялися пакувальні листи № 221/2109, № 2102/2809, № 21298/3009, № 2086/30092, № 21368/0310, рахунки на оплату № 221/2109, № 2102/2809, № 21298/3009, № 2086/30092, № 21368/0310, CMR та вантажна митна декларація. Сертифікати відповідності на товар передавалися відповідачу на кожну машину в місці завантаження і їхали разом із водієм до місця розвантаження. Місце безпосереднього вивантаження товару зазначалося по телефону представниками покупця. Фактичне вивантаження товару відбувалося покупцям відповідача.

Відповідно до CMR отримувачами товару є:

3 поставка (автомобіль WGM4774А) - компанія "Transport I Handel";

4 поставка (автомобіль LZA82380) - компанія "Kesmet-1";

5 поставка (автомобіль WR7694X) - компанія "Lider Trade".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/398/23, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" задоволено частково; стягнуто з Компанії HUB CHEMICALS Sp. z o.o. на користь товариства 16 697,47 євро заборгованості за поставлений товар, 1 553,10 євро пені, 127,63 євро 3% річних, 1 669,75 євро 10% штрафу.

При цьому ТОВ "Крона Імпульс", в обґрунтування позовних вимог до Компанії HUB CHEMICALS Sp. z o.o. у справі № 904/398/23, посилалося на отримання покупцем - HUB CHEMICALS Sp. z o.o. товару, зокрема за накладними CMR № 0001057 від 05.10.2022, № б/н від 07.10.2022, № 340098 від 12.10.2022, а також на перевезення цього товару компанією GO-BRING SP.Zo.o..

Отже, рішенням суду від 09.10.2023 у справі № 904/398/23 встановлені преюдиційні обставини, які мають значення для розгляду по суті спору у справі № 904/5331/23 стосовно надання ТОВ "Крона Імпульс" компанією GO-BRING SP.Zo.o. послуг з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні за міжнародними автомобільними накладними: CMR № 0001057 від 30.09.2022 з Городка (Україна) до Радомсько (Польща); CMR від 30.09.2022 з Городка (Україна) до Радомсько (Польща); CMR № 340098 від 12.10.2022 з Городка (Україна) до Радомсько (Польща), а також отримання вантажу вантажоотримувачем - HUB CHEMICALS Sp. z o.o.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи , що Відповідачем не виконані зобов`язання перед Позивачем у частині розрахунків за надані останнім послуги з організації перевезення вантажів у міжнародному сполученні згідно з вказаними вище міжнародними вантажними накладними та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 205 558,50 грн. та, у зв`язку з цим, для задоволення позову.

Доводи скарги про те, що у силу п.6.2 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №04/2022 спір повинен був бути переданий на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України відхиляються колегією суддів з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі.

За загальним правилом арбітражне застереження - це домовленість про передачу майбутніх спорів у арбітраж, міститься в основному договорі і, отже, є однією з умов цього договору, що була погоджена сторонами на стадії розроблення тексту договору та при його підписанні.

Разом з тим, за приписами п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Аналогічні приписи містить ст.8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" згідно з якою суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

З положень наведених норм можливо зробити висновок, що навіть за наявності арбітражного застереження в умовах укладеного між сторонами договору, суд першої інстанції має залишити позов без розгляду лише за умови подання відповідачем не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви по суті спору, заперечень проти вирішення спору в господарському суді (якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана).

Згідно з матеріалами цієї справи, апелянт (відповідач) у порядку п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України до суду першої інстанції заперечень проти розгляду спору у господарському суді не надавав, з відповідним клопотанням (заявою) до суду першої інстанції не звертався, про наявність арбітражного застереження під час розгляду справи судом першої інстанції не зазначав.

При цьому слід звернути увагу, що хоча арбітражне застереження є головною умовою звернення особи з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, проте наявність такого застереження не свідчить про обов`язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до цього суду, а також не тягне за собою позбавлення права особи на звернення за захистом своїх прав та інтересів з позовом до суду загальної юрисдикції.

Обставини щодо відсутності у апелянта підписаного зі сторони позивача договору №04/2022 до травня 2024 року не доведені , докази в обґрунтування цих обставин не надані, а тому такі доводи мають декларативний характер.

Викладене, у тому числі, спростовує твердження скаржника про позбавлення його можливості своєчасно надати й відповідні доводи до суду першої інстанції.

Отже місцевий господарський суд на законній правовій підставі розглянув господарський спір у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

Щодо клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи договору №04/2022 від 29.09.2022, то суд вважає цей документ додатковим доказом у розумінні ч. 3 ст. 269 ГПК України, що не був поданий до суду першої інстанції.

За приписами ч. 3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У даному випадку, скаржник не навів належних доводів щодо обґрунтування неможливості подання відповідного доказу до суду першої інстанції раніше з причин, що об`єктивно не залежали від нього, не підтвердив належними доказам неможливість такого подання.

Обґрунтовуючи неможливість вчасно подати відповідний доказ, скаржник вказав на відсутність у нього підписаного зі сторони GO-BRING SP.Zo.o. договору №04/2022 від 29.09.2022.

Разом з тим, як зазначено вище, обставини щодо відсутності у скаржника договору останнім не доведені, крім того він не був позбавлений права і мав достатньо для цього часу, у разі необхідності, звернутися до позивача з вимогою про надання йому підписаного екземпляру договору, між тим докази такого звернення скаржником не надані.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Крона Імпульс" не зазначало у суді першої інстанції про намір подати відповідний доказ, а також те, що цей доказ не може бути поданий з об`єктивних причин у відповідності до ч. 4 ст. 80 ГПК України у строки, встановлені нормами ГПК України чи судом.

Враховуючи викладене, суд відмовляє скаржнику у клопотанні про долучення до матеріалів справи у якості доказу договору на транспортно-експедиторське обслуговування №04/2022 від 29.09.2022.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024р. у справі №904/5331/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін