Рішення

від 31.01.2024 по справі 910/14482/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2024Справа № 910/14482/23за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 29 904 544,92 грн

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

про тлумачення умов договору

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.04.2019, яка складається з 22 047 462,80 грн - суми основного боргу, 6 754 759,63 грн - інфляційних втрат та 1 102 322,49 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.10.2023.

18.10.2023 через систему "Електронний Суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.10.2023 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про тлумачення п. 5.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.04.2019 №0422-01012 (у редакції наказів НЕК "Укренерго" від 01.06.2021 №303, від 21.04.2022 №161, від 16.05.2022 №176, від 09.06.2022 №236, від 27.01.2023 №58).

24.10.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "Укргідроенерго" надійшли відповідь на відзив та додаткові пояснення у справі.

Протокольною ухвалою суду від 24.10.2023 відкладено підготовче засідання на 15.11.2023.

Ухвалою суду від 01.11.2023 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом, призначено підготовче засідання на 15.11.2023.

07.11.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "Укргідроенерго" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

13.11.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

14.11.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшло клопотання про зменшення 3% річних.

15.11.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "Укргідроенерго" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 15.11.2023 відкладено підготовче засідання на 13.12.2023.

20.11.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "Укргідроенерго" надійшли заперечення на клопотання про зменшення 3% річних.

07.12.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

08.12.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "НЕК "Укренерго" клопотання про неприйняття доказів.

Розглянувши клопотання про неприйняття доказів, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та безпідставність, а відтак подане клопотання не підлягає задоволенню.

08.12.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

13.12.2023 через відділ діловодства суду від ПрАТ "Укргідноенерго" надійшли письмові пояснення на клопотання про відстрочку виконання рішення.

Протокольною ухвалою суду від 13.12.2023 відкладено підготовче засідання на 16.01.2024.

18.12.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "Укргідроенерго" надійшли додаткові пояснення.

19.12.2023 через систему "Електронний Суд" від ПрАТ "Укргідроенерго" надійшли заперечення на клопотання про неприйняття доказів.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.01.2024.

У судовому засіданні 31.01.2024 суд заслухав вступні слова представників сторін, дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 31.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між ПрАТ "Укргідроенерго" (користувач, СВБ) та ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ОСП) було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії на підставі письмової заяви від 05.04.2019 №20-3/1509 про приєднання до договору.

Відповідно до повідомлення про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії "01/13237 від 11.04.2019, договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 ЦК України, та розміщений на офіційному сайті ДП "НЕК "Укренерго"; ідентифікатор договору - 0422-01012, дата акцептування - 10.04.2019.

У подальшому, наказами ПрАТ "НЕК "Укренерго" затверджувалися умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, зокрема, наказами від 01.06.2021 №303, від 31.01.2022 №58, від 21.04.2022 №161, від 16.05.2022 №176, від 09.06.2022 №236, від 27.01.2023 №58.

Так, відповідно до п. 1.3 договору, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п. 1.5 договору).

Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (п. 2.1 договору).

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6 договору).

Відповідно до п. 5.9 договору (у редакції наказу від 09.06.2022 №236) передбачено, що ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

Пунктом 5.9 договору (у редакції наказу від 27.01.2023 №58) визначено, що ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.

Відповідно до п. 5.10 договору, СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заявки-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включено року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.

У відповідно до п. 9.2 договору, якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовжений на наступний календарний рік на тих же умовах.

На виконання умов договору, у ОСП було сформовано та надіслано рахунки на оплату електроенергії для врегулювання небалансів, придбаної НЕК "Укренерго": в І декаді листопада 2022 року, ІІ декаді грудня 2022 року, ІІ-ІІІ декадах червня 2023 року, у вересні 2022 року (за результатами проведеного ОСП врегулювання на підставі даних комерційного обліку), та відповідні акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, на загальну суму 22 047 462,80 грн.

Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором, у зв`язку із чим у останнього утворилася заборгованість, яку позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом.

Заперечуючи проти позову відповідач за первісним позовом зазначає, що в діях відповідача відсутня вина, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача заходів відповідальності; вказує на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом просить суд розтлумачити п. 5.1 договору визначивши, що здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії" в межах коштів, наявних на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору, між сторонами були підписані акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів: №ВН/22/09-0422 від 30.09.2022, №ВН/22/11-0422 від 30.11.2022, акт-корегування (врегулювання) №ВР/22/09-0422 від 30.12.2022 до акту купівлі-продажу №ВН/22/09-0422 від 30.09.2022, №ВН/22/12-0422 від 31.12.1022, №ВН/23/06-0422 від 30.06.2023. Акти підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Проте, відповідач свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконував, здійснював оплату частково та з порушенням строків, встановлених договором, внаслідок чого у ПрАТ "НЕК "Укренерго" утворилася заборгованість, яка станом на 31.08.2023, за доводами позивача, становила 22 047 462,80 грн.

Разом із тим, з наданих відповідачем доказів, вбачається, що за період з 01.09.2023 по 16.10.2023 відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 1 477 357,72 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій: №1070 від 04.09.2023 на суму 2 166,66 грн; №1173 від 06.09.2023 на суму 39 267,49 грн; №1031 від 07.09.2023 на суму 180 584,75 грн; №2398G31 від 08.09.2023 на суму 535 233,46 грн; №1190 від 29.09.2023 на суму 19 261,88 грн; №1193 від 02.10.2023 на суму 51 361,96 грн; №1031 від 03.10.2023 на суму 128 465,19 грн; №23104G31 від 04.10.2023 на суму 45 310,13 грн; №1197 від 05.10.2023 на суму 28 151,87 грн; №1031 від 06.10.2023 на суму 5 880,18 грн; №23109G31 від 09.10.2023 на суму 98 933,04 грн; №1012 від 10.10.2023 на суму 165 667,75 грн; №1801 від 11.10.2023 на суму 26 140,17 грн; №231012G31 від 12.10.2023 на суму 52 247,47 грн; №1205 від 13.10.2023 на суму 43 432,60 грн; №1031 від 16.10.2023 на суму 55 193,12 грн.

Враховуючи, що первісна позовна заява була подана до суду 13.09.2023, то суд приходить до висновку, що грошові кошти у розмірі 757 252,36 грн, сплачені у період до подачі позову, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 757 252,36 грн задоволенню не підлягають.

Окрім того, після відкриття провадження у цій справі, відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 720 105,36 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, враховуючи, що предмет спору (стягнення суми основного боргу у розмірі 720 105,36 грн) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми основного боргу у розмірі 720 105,36 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмета спору).

Згідно з положеннями п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Правилами ринку (п. 1.11.1) передбачено, що управління процесами, зокрема проведення необхідних розрахунків, реєстрація ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами здійснюється за допомогою системи управління ринком (надалі - СУР). СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (п. 1.11.8 Правил ринку).

Судом встановлено, що позивач надсилав на електронну пошту відповідача (settlement@ua.energy) листи із рахунками-фактурами за спірний період, які скріплені цифровим підписом представника позивача.

На підтвердження направлення рахунків на оплату позивачем надані у матеріали роздруківки знімку екрану телефону щодо направлення рахунків на електронну пошту відповідача.

Щодо наданих позивачем доказів направлення відповідачу рахунків суд зазначає, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК України, про що вказував Верховний Суд у постановах від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, а також у постанові від 14.12.2023 у справі №910/3263/23.

Роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом (п. 82 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21). При цьому, осіб відправника та отримувача, час відправлення відповідних повідомлень можна ідентифікувати за даними, наведеними в таких документах (адреси електронної пошти, власні імена, інші відомості, наведені у роздруківках).

Лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Аналогічні висновки містилися у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20.

Отже, представлені позивачем роздруківки знімків екрану підтверджують факт направлення відповідачу рахунків на оплату за спірний період, в той час як відповідачем не доведено неотримання ним цих рахунків.

З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем коштів за електричну енергію для врегулювання небалансів за І декаду листопада 2022 року, ІІ декаду грудня 2022 року, ІІ-ІІІ декади червня 2023 року, вересень 2022 року, є таким, що настав.

Водночас суд враховує, що висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/9216/22 не спростовують обов`язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем саме відповідно до приписів п. 7.7.4. Правил ринку, в той час як умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії не містять іншого порядку розрахунків.

Доводи відповідача про неможливість здійснення розрахунків з позивачем через відсутність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку суд вважає необґрунтованими, оскільки з правового аналізу змісту ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" можна дійти висновку, що її приписи не містять імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з позивачем тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Навпаки, означеними положеннями передбачено можливість відповідача, з метою належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що, у свою чергу, свідчить про те, що відповідач не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань.

У той же час, ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

Водночас, положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за небаланси електричної енергії лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 18.10.2022 у справі №910/6578/21 та від 03.02.2023 у справі №910/9374/21.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за спірним договором, яка на момент розгляду справи складає 20 570 105,08 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання за договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість первісних позовним вимог в частині стягнення суми основного боргу у сумі 20 570 105,08 грн.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем за первісним позовом обов`язку з своєчасної та повної оплати відповідачем обсягів врегулювання небалансів електричної енергії, позивачем за первісним позовом нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 102 322,49 грн - 3% річних та 6 754 759,63 грн - інфляційних втрат (у відповідності до наданого позивачем за первісним позовом розрахунку).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, долучений позивачем за первісним позовом до позовної заяви, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та правильність, а відтак вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у межах заявленого позивачем за первісним позовом розміру.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17, де зазначено, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.

Контррозрахунок відповідачем за первісним позовом наданий не був.

Що стосується клопотання відповідача за первісним позовом зменшення розміру 3% річних, із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення 3% річних.

Відповідно до зустрічної позовної заяви позивач за зустрічним позовом просить суд розтлумачити п. 5.1 договору визначивши, що здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії" в межах коштів, наявних на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення.

Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 213 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (частини перша та друга).

Правила тлумачення змісту правочину визначено частиною третьою статті 213 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

За змістом ч. 4 ст. 213 Цивільного кодексу України якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, у частинах 3 та 4 ст. 213 Цивільного кодексу України визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, оскільки договір є видом правочину (в даному випадку, двосторонній правочин) тлумаченню підлягають умови договору за правилами, встановленими статті 213 Цивільного кодексу України.

Підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору/його частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючи умови угоди.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту договору/його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст договору/його частина у способи, встановлені статтею 213 Цивільного кодексу України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/9525/19.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір вже виконується сторонами, в тому числі і п. 5.1 договору, який позивач за зустрічним позовом просить суд розтлумачити.

За таких обставин, зважаючи на те, що тлумачення договору можливе до початку його виконання сторонами, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Що стосується поданої відповідачем за первісним позовом заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Тобто, суд звертає увагу заявника на те, що відстрочення виконання судового рішення на рік фактично призводить до порушення балансу інтересів сторін та повагу до власності.

Окрім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від контрагентів Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення по справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог; витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позовну покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 720 105,36 грн.

2. Первісні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" - задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ - 00100227) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, код ЄДРПОУ - 20588716) 20 570 105 (двадцять мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч сто п`ять) грн 08 коп. - суми основного боргу, 6 754 759 (шість мільйонів сімсот п`ятдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 63 коп. - інфляційних втрат, 1 102 322 (один мільйон сто дві тисячі триста двадцять дві) грн 49 коп. - 3% річних та 426 407 (чотириста двадцять шість тисяч чотириста сім) грн 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні іншої частини первісного позову - відмовити.

5. У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" про тлумачення умов договору - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.02.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна