Ухвала

від 08.02.2024 по справі 916/1517/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1517/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від прокуратури: Дичко В.О. - посвідчення,

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: не з`явився,

від відповідача-3: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

розглядаючи справу № 916/1517/22

за позовом: Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, буд. 18) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 22)

до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, буд. 34)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» (26333, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Могильне, пров. Садовий, буд. 2)

3) Кривоозерської селищної ради (55104, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт Криве Озеро, Майдан Незалежності, буд. 1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Врадіївське лісове господарство» (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А)

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, припинення права комунальної власності та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» та Кривоозерської селищної ради, в якому просить суд:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 №72, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576;

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 №8602/0/14-19-СГ в частині прийняття рішення про продаж права оренди строком на 7 років на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 48,7066 га, розташовану в межах Багачівської сільської ради Кривоозерського району, на земельних торгах (п.2 Додатку №1);

- визнати недійсними результати земельних торгів із продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 47,7066 га, оформлені протоколом товарної біржі «Універсальна біржа «Номінал» про проведення повторних земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності №0007/20 від 12.03.2020;

- визнати недійсним договір оренди землі від 12.03.2020, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ», з одночасним припиненням відповідного права оренди, державна реєстрація якого вчинена 20.03.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис №36059573);

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.12.2020 №31-ОТГ в частині надання у комунальну власність територіальної громади сіл в особі Кривоозерської селищної ради земельної ділянки площею 48,7066 га (кадастровий номер 4823980400:01:000:0576) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з одночасним припиненням права комунальної власності на неї, державна реєстрація якого вчинена 05.03.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №40968174);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га, розташованої в межах території Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023, у задоволені позову Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 20.12.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково. Скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 та справу № 916/1517/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2024 справу № 916/1517/22 передано на розгляд судді Цісельського О.В.

22.01.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято справу № 916/1517/22 до свого провадження на стадії відкриття провадження по справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "08" лютого 2024 року об 11:00 год.

05.02.2024 заступником керівника Одеської обласної прокуратури подано до суду заяву (вх. № 4628/24) про передачу справи № 916/1517/22за виключною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області, в обґрунтування якої прокурор зазначив, що передання даної справи за належною підсудністю є гарантією, що рішення в цій справі буде ухвалено судом, визначеним процесуальним законом, у зв`язку з чим не підлягатиме скасуванню судом апеляційної або касаційної інстанції лише з підстави недотримання процесуальним норм щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

Дослідивши матеріали справи № 916/1517/22, суд дійшов висновку про передачу даної справи до іншого суду за виключною підсудністю з огляду на таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц висловив правову позицію, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя. Згідно з частиною третьою статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини.

У постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині 3 статті 30 Господарського процесуального України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тобто словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, за правилами чинного Господарського процесуального України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

В даному випадку, предметом вирішення спору за поданим позовом є саме земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га, розташована в межах території Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області та відповідні рішення та дії щодо речових прав на неї.

Так, розпорядженням Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)» від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, було змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду «Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області» від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

При цьому, Господарському суду Одеської області було вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

Так, Господарський суд Одеської області в повній мірі забезпечив виконання розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 та розглянув дану справу № 916/1517/22 по суті, за результатами розгляду якої було постановлено рішенням від 10.05.2023.

Відтак, оскільки відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25 липня 2022 року № 41 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області» відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, то, на переконання суду, справу слід направити на новий розгляд саме до Господарського суду Миколаївської області.

При цьому. суд звертає увагу також на те, що ст. 279 ГПК України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав прокурора або позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить про те, що суд обов`язково повинен бути встановлений законом, тобто, кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому, обов`язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності), визначених у параграфі 3 глави 2 ГПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Водночас, поняття виключної підсудності позбавляє не тільки суд, а і самого позивача в усіх випадках змінювати місце розгляду господарського спору. Відповідно до ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються, проте, порушення виключної територіальної підсудності матиме прямим правовим наслідком ухвалення рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені вище обставини, на місцезнаходження нерухомого майна, з приводу якого виник спір, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та імперативний припис ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне передати матеріали справи № 916/1517/22 за встановленою виключною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.31, ст.ст. 30, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Справу № 916/1517/22 за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» та Кривоозерської селищної ради про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, припинення права комунальної власності та скасування державної реєстрації - передати за виключною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвала набрала законної сили 08.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 13.02.2024.

Суддя О.В. Цісельський