Рішення

від 13.02.2024 по справі 916/5290/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5290/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Міського комунального підприємства Херсонтеплоенерго (73003, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) до Херсонського закладу дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради (73021, м. Херсон, вул. Дорофеєва, 20-б, код ЄДРПОУ 24945751)

про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в розмірі 487 469,82 грн.

Представники:

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився.

Суть спору:

Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Херсонського закладу дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за фактично надані послуги з постачання теплової енергії за лютий-березень 2022 року в сумі 487 469,82 грн.

Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2024.

Протокольною ухвалою від 12.01.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.02.2024.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без участі представника МКП «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» (вх. № 1204/24 від 11.01.2024).

Позовні вимоги із посиланням на пункти 35, 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, статті 526, 530, 632, 903 Цивільного кодексу України, статті 193, 275, 276 обґрунтовані несплатою Відповідачем за фактично надані послуги з постачання теплової енергії за лютий-березень 2022 року.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Надав заяву про розгляд справи без участі сторони від 02.02.2024 (вх. № 4365/24).

26.01.2024 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 3391/24) в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог МКП «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО».

Відповідач зазначає, що Позивачем у справі не доведено споживання Херсонським закладом дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради 65,42 Гкал теплової енергії за лютий місяць 2022 року та 59,5 Гкал теплової енергії за березень місяць 2022 року.

Херсонський заклад дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради зазначає, що відомості-звіти про витрати теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника за період з 25.01.2022 та 24.02.2022 та за період з 25.02.2022 до 01.04.2022 не підписані ніким, тому, на думку Відповідача, неможливо встановити достовірність інформації зазначеній в цих відомостях, особу яка фіксувала та надала дану інформацію МКП «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО».

Відповідач зазначає, що як вбачається з офіційного сайту на якому забезпечується проведення процедур закупівлі Послуги з постачання теплової енергії, номер закупівлі UA-2022-02-23-004591-b. розміщена на сайті 22 лютого 2022 об 14:21; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 1 098 517 UAH не була завершена, а відповідно договір сторонами не був укладений. Тобто сторонами не були узгоджені істотні умови договору, щодо об`ємів, строків поставки тощо.

Додатково, Відповідач зазначає, що сума в розмірі 101 692,79 грн. була сплачена на підставі договору від 16.02.2021, в редакції Додаткової угоди № 7 від 31.01.2022, відповідно до пункту 2 якої «викладено пункт 43 Договору № 280/01-2021 від 16.02.2021 у наступній редакції: Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 28.02.2022».

01.02.2024 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив (вх. № 4344/24) в якій Позивач зазначає, що МКП «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» у 2022 році на виконання своїх обов`язків щодо безперебійного постачання теплової енергії в опалювальний період, забезпечувало вироблення та поставку теплоносія Відповідачеві, на його об`єкт. Відповідач в свою чергу, здійснював фактичне споживання теплової енергії згідно даних обліку. Показники лічильника підтверджуються та зафіксовано копії додано до позову. Надання послуг з теплопостачання в опалювальний період 2021-2022 років також підтверджується й діями відповідача. А Відповідачем підтверджено надання послуг з теплопостачання у січні 2022 року шляхом вчинення дій з оплати за спожиті послуги в сумі 101 692,79 грн., й відповідно позивач не припиняв надання послуг у лютому, березні 2022 року під час опалювального сезону.

Згідно із приписами статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.02.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

16.02.2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про закупівлю послуги з постачання теплової енергії № 280/01-2021 (далі Договір від 16.02.2021).

Відповідно до пункту 1 Договору від 16.02.2021 виконавець (Позивач) зобов`язався надавати споживачеві (Відповідачу) послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до договору від 16.02.2021, а саме: від 21.10.2021 № 3, від 09.12.2021 № 4, від 28.12.2021 № 5, від 22.12.2021 № 6.

31.02.2022 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 7 до договору № 280/01-2021 від 16.02.2021 про закупівлю (послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 7 сторони дійшли згоди викласти пункт 43 Договору № 280/01-2021 від 16.02.2021 у наступній редакції: «Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 28.02.2022».

Судом встановлено, що Відповідачем сплачено Позивачу 101 692,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.02.2022 № 15. Як вбачається з вказаного платіжного доручення призначення платежу «оплата за постачання теплової енергії за січень 2022р. за Договором від 16.02.2021 № 280/01-2021».

У 2022 році між сторонами було проведено переговорну процедуру закупівлі (номер закупівлі UA-2022-02-23-004591-b), що підтверджується:

- протоколом уповноваженої особи Відповідача № 50 щодо прийняття рішення про переговорну процедуру закупівлі згідно частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- повідомленням про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2022-02-23-004591-b;

- повідомленням про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури;

- Листом-запрошенням до переговорів від 06.04.2022 № 01/12-14;

- Пропозицією за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Докази укладення договору за результатами переговорної процедури в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що Позивачем складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 487 469,82 грн., які не були підписані стороною Відповідача, а саме: 255 285,59 грн. від 28.02.2022 № 781; 232 184,23 грн. від 31.03.2022 № 1551.

Позивачем складено рахунки на оплату спожитої теплової енергії, а саме:

255 285,59 грн. - від 28.02.2022 № 794;

232 184,23 грн. - від 31.03.2022 № 1555.

Також Позивачем надані Відомості-звіти про витрату теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника, а саме від 24.02.2022 та від 01.04.2022.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Частиною першою та пунктами 1, 4 частини другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Згідно із частиною п`ятою статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-IV основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно із частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Правила).

Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (пункт 1 Правил).

Відповідно до пункту 13 Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 1, 14 Закону № 2189.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги" (пункт 9 Правил).

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (абз.6 п.13 Правил).

Отже, до предмету доказування у цій справі, № 916/5290/23, зокрема, входить підтвердження факту надання послуг їх обсяг та вартість.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Як вже зазначалось між сторонами не було укладено договір за наслідками переговорної процедури закупівлі. Також матеріалах справи відсутня підписана споживачем заява-приєднання.

Сплата Відповідачем 101 692,79 грн. за платіжним дорученням від 18.02.2022 № 15 була здійснена на виконання Договору від 16.02.2021 № 280/01-2021, тобто не стосується спірних відносин сторін, що розглядаються у цій справі.

Суд не приймає до уваги надані Позивачем відомості-звіти про витрати теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника за період з 25.01.2022 та 24.02.2022 та за період з 25.02.2022 до 01.04.2022, оскільки дані відомості не містять жодних підписів, тому неможливо встановити достовірність інформації зазначеній в цих відомостях, особу яка фіксувала та надала дану інформацію Позивачу.

А відтак, Позивачем не доведено споживання Відповідачем 65,42 Гкал теплової енергії за лютий місяць 2022 року та 59,5 Гкал теплової енергії за березень місяць 2022 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов