ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5290/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю представників учасників процесу:
від МКП «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» - Маковецький Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО»
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024
по справі №916/5290/23
за позовом: Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО»
до відповідача: Херсонського закладу дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради
про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в розмірі 487 469, 82 грн.
суддя суду першої інстанції Шаратов Ю.А.
місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.02.2024 року.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Херсонського закладу дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради про стягнення заборгованості за фактично надані послуги з постачання теплової енергії за лютий-березень 2022 року в сумі 487 469,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем Херсонським закладом дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради не в повному обсязі були виконані умови договору з постачання теплової енергії за лютий-березень 2022 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у справі № 916/5290/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Обґрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено споживання в 65,42 Гкал теплової енергії за лютий місяць 2022 року та 59,5 Гкал теплової енергії за березень місяць 2022 року.
У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Міське підприємство «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у справі №916/5290/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не було прийнято до уваги, що в підтвердження надання послуг у лютому та березні 2022 року, які не сплачені відповідачем, позивачем складено акти приймання-передачі теплової енергії відповідачу та виставлено відповідні рахунки на їх оплату, а саме: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №781 від 28.02.2022 про фактичне постачання теплової енергії за лютий 2022 року (об`єкт вул. Дорофеєва, 20б) у кількості 65, 42 Гкал на загальну суму 255 285, 59 грн. з ПДВ, та рахунок №794 від 28.02.2022; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1551 від 31.03.2022 про фактичне постачання теплової енергії за березень 2022 року (об`єкт вул. Дорофеєва, 20б) у кількості 59, 5 Гкал на загальну суму 232 184, 23 грн. з ПДВ, та рахунок №1555 від 31.03.2022.
Також, скаржником в апеляційній скарзі зазначається, що зазначені акти та рахунки направлені позивачем відповідачу засобами поштового зв`язку повторно листом за вих.. №2054-03-07 від 14.09.2023, а також акт звіряння взаємних розрахунків та вказує, що направлені відповідачеві акти останнім не підписано та не повернуто позивачу.
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що листом-відповідю за вих.. №10/01-12 від 09.10.2023 відповідач повідомив, що всі рахунки та акти повинні були бути взяті на облік в органах держказначейства протягом 2022 року, а оплата виставлених актів унеможливлена у зв`язку із тим, що договір,на думку відповідача, не було укладено.
При цьому, скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що жодним нормативно-правовим актом, в тому числі Бюджетним кодексом України на 2022 та 2023 роки, не передбачено таку підставу звільнення від виконання обов`язків, як у зв`язку із не взяттям зобов`язань на облік.
Зокрема, скаржником в апеляційній скарзі зазначається, що при цьому зазначені вище обставини фактичного споживання теплоносія у лютому, березні 2022 році, їх обсяг та вартість відповідачем по суті не заперечуються та на даний час у відповідача заборгованість за фактично спожиті послуги з постачання теплової енергії становить на загальну суму 487469, 82 грн., яка ним не сплачена.
У зв`язку з чим, скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі,
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
04.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по справі №916/5290/23.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/5290/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/5290/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по справі №916/5290/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
12.03.2024 матеріали справи №916/5290/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу Міського комунального підприємства ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по справі №916/5290/23 - залишено без руху.
Встановлено Міському комунальному підприємству ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу Херсонському закладу дошкільної освіти №82 Херсонської міської ради, разом з листом опису вкладення про направлення апеляційної скарги з відповідними додатками, з зазначенням номеру поштового відправлення - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснено Міському комунальному підприємству ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
19.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Міського комунальному підприємства ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано: докази направлення копії апеляційної скарги відповідачу Херсонському закладу дошкільної освіти №82 Херсонської міської ради, разом з листом опису вкладення про направлення апеляційної скарги з відповідними додатками.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по справі №916/5290/23.
Призначено справу № 916/5290/23 до розгляду на 14.05.2024 о 14:30 год.
02.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» - керівника Ільчакова Олександра Владиславовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника Маковецького Дениса Юрійовича у справі №916/5290/23, яке призначене на 14.05.2024 о 14:30 год. в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2024 заява представника Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» - керівника Ільчакова Олександра Владиславовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника Маковецького Дениса Юрійовича у справі №916/5290/23, яке призначене на 14.05.2024 о 14:30 год. в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області (вул. Маяковського, 6/29, м.Херсон) задоволена; доручено Херсонському міському суду Херсонської області (вул. Маяковського, 6/29, м.Херсон) забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/5290/23, яке призначене на 14.05.2024 о 14:30 год. та допущено представника Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» - Маковецького Дениса Юрійовича у судове засіданні, яке призначене на 14.05.2024 о 14:30 год. по справі №916/5290/23 в режимі відеоконференції до приміщення Херсонського міського суду Херсонської області (вул. Маяковського, 6/29, м.Херсон).
В судове засідання 14.05.2023 з`явився представник МКП «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО», представник Херсонського закладу дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 14.05.2024 представник МКП «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
14.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
16.02.2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про закупівлю послуги з постачання теплової енергії № 280/01-2021 (далі Договір від 16.02.2021).
Відповідно до пункту 1 Договору від 16.02.2021 виконавець (Позивач) зобов`язався надавати споживачеві (Відповідачу) послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до договору від 16.02.2021, а саме: від 21.10.2021 № 3, від 09.12.2021 № 4, від 28.12.2021 № 5, від 22.12.2021 № 6.
31.02.2022 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 7 до договору № 280/01-2021 від 16.02.2021 про закупівлю (послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води).
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 7 сторони дійшли згоди викласти пункт 43 Договору № 280/01-2021 від 16.02.2021 у наступній редакції: «Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 28.02.2022».
Судом встановлено, що Відповідачем сплачено Позивачу 101 692,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.02.2022 № 15. Як вбачається з вказаного платіжного доручення призначення платежу «оплата за постачання теплової енергії за січень 2022р. за Договором від 16.02.2021 № 280/01-2021».
У 2022 році між сторонами було проведено переговорну процедуру закупівлі (номер закупівлі UA-2022-02-23-004591-b), що підтверджується:
- протоколом уповноваженої особи Відповідача № 50 щодо прийняття рішення про переговорну процедуру закупівлі згідно частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- повідомленням про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2022-02-23-004591-b;
- повідомленням про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури;
- Листом-запрошенням до переговорів від 06.04.2022 № 01/12-14;
- Пропозицією за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Докази укладення договору за результатами переговорної процедури в матеріалах справи відсутні.
Позивачем складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 487 469,82 грн., які не були підписані стороною Відповідача, а саме: 255 285,59 грн. від 28.02.2022 № 781; 232 184,23 грн. від 31.03.2022 № 1551.
Позивачем складено рахунки на оплату спожитої теплової енергії, а саме:
255 285,59 грн. - від 28.02.2022 № 794;
232 184,23 грн. - від 31.03.2022 № 1555.
Також Позивачем надані Відомості-звіти про витрату теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника, а саме від 24.02.2022 та від 01.04.2022.
Позиція Південно західного апеляційного господарського суду.
Відповідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Частиною першою та пунктами 1, 4 частини другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Згідно із частиною п`ятою статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-IV основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно із частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Правила).
Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (пункт 1 Правил).
Відповідно до пункту 13 Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 1, 14 Закону № 2189.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (пункт 9 Правил).
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (абз.6 п.13 Правил).
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що між сторонами не було укладено договір за наслідками переговорної процедури закупівлі. Також матеріалах справи відсутня підписана споживачем заява-приєднання, надані Позивачем відомості-звіти про витрати теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника за період з 25.01.2022 та 24.02.2022 та за період з 25.02.2022 до 01.04.2022, не прийняті судом, оскільки дані відомості не містять жодних підписів, тому неможливо встановити достовірність інформації зазначеній в цих відомостях, особу яка фіксувала та надала дану інформацію Позивачу, водночас колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, відповідно до наступного.
Згідно ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (абз.6 п.13 Правил).
01.10.2021 на офіційному сайті Позивача оприлюднено ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, та набирав чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті www.teploenergo.ks.ua. За умовами договору Виконавець має право змінити умови договору, а фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) вважається вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Так, у постановах Верховного Суду від 11.01.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, від 25.03.2019 у справі № 910/12510/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону №2189 та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. А, сам лише факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період.
Враховуючи зазначене, порушуючи вимоги чинного законодавства щодо укладення зазначеного договору, споживач, який фактично споживає теплову енергію, не вчинивши дій з відключення від послуг теплопостачання відповідно до Правил користування тепловою енергією, не може бути звільнений від оплати вартості спожитої теплової енергії, як особа, що допустила господарське правопорушення у відносинах теплопостачання. Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/2238/17, від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.
Колегія суддів зазначає, що навіть за відсутності договору, втім, при належному підтвердженні матеріалами справи факту постачання теплової енергії споживачу, останній не звільняється від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Відповідно до пунктів 24, 25 Правил № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж, встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4.
Разом з цим, відповідачем під час розгляду справи не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження відключення від теплопостачання будинку, розташованого по вулиці Дорофеєва, 20-б у місті Херсоні, а тому у відповідача існує обов`язок щодо відшкодування вартості спожитої ним теплової енергії. При цьому, відповідачем не спростовано належними, допустимими та достовірними доказами відомості щодо обсягів отриманої теплової енергії, нарахування боргу, а також не надано доказів здійснення оплати останньої. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов`язання в силу приписів статті 525 Цивільного кодексу України не допускається.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В підтвердження надання послуг у лютому та березні 2022 року, які не сплачені відповідачем, позивачем складено акти приймання-передачі теплової енергії відповідачу та виставлено відповідні рахунки на їх оплату, а саме:
-Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №781 від 28.02.2022р. про фактичне постачання теплової енергії за лютий 2022 року (об`єкт - вул. Дорофеєва, 20б) у кількості 65,42 Гкал на загальну суму 255 285,59 грн. з ПДВ, та рахунок №794 від 28.02.2022р.;
-Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1551 від 31.03.2022р. про фактичне постачання теплової енергії за березень 2022 року (об`єкт - вул. Дорофеєва,20б) у кількості 59,5 Гкал на загальну суму 232 184,23 грн. з ПДВ, та рахунок №1555 від 31.03.2022.
Зазначені акти та рахунки направлені Позивачем Відповідачу засобами поштового зв`язку повторно листом за вих. №2054-03-07 від 14.09.2023, а також акт звіряння взаємних розрахунків.
Направлені Відповідачеві акти останнім не підписано та не повернуто Позивачу.
Листом-відповіддю за вих.№10/01-12 від 09.10.2023 Відповідач повідомив, що всі рахунки та акти повинні були бути взяті на облік в органах держказначейства протягом 2022 року, а оплата виставлених актів унеможливлена у зв`язку із тим, що договір, на думку відповідача, не було укладено.
Колегія суддів зауважує, що листом-відповіддю за вих.№10/01-12 від 09.10.2023 зазначені вище обставини фактичного споживання теплоносія у лютому, березні 2022 році, їх обсяг та вартість Відповідачем по суті не заперечуються.
Отже, згідно із зазначеними вище нормами відповідач зобов`язаний оплатити житлово- комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг та систематичні відмови Позивача підписувати акти приймання-передачі теплової енергії, акт звіряння взаєморозрахунків, та відомостей-звітів сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати за спожиті ним послуг у повному обсязі.
Враховуючи викладене, колегія зазначає про обґрунтованість доводів позивача з приводу наявності заборгованості відповідача з оплати послуг з постачання теплової енергії за лютий-березень 2022 року в сумі 487 469,82 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку господарський суд неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню за мотивами, викладеними у даній постанові суду апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 по справі № 916/5290/23 скасуванню та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу витрат на сплату судового збору колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно по п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Судом апеляційної інстанції при здійснені перегляду рішення господарського суду першої інстанції рішення скасовано, а тому витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Що стосується судових витрат за розгляд апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2022 по справі № 916/5290/23 подана позивачем по справі. Оскільки апеляційним господарським судом апеляційна скарга позивача задоволена у повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відшкодування скаржнику судових витрат за розгляд апеляційної скарги за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» - задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2024 у справі №916/5290/23 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Херсонського закладу дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради (73021, м. Херсон, вул. Дорофеєва, 20-б, код ЄДРПОУ 24945751) на користь Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» (73003, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 487 469,82 грн. та судовий збір у розмірі 7312,05 грн.
Стягнути з Херсонського закладу дошкільної освіти № 82 Херсонської міської ради (73021, м. Херсон, вул. Дорофеєва, 20-б, код ЄДРПОУ 24945751) на користь Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» (73003, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) 10 968,08 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ з зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.05.2024.
Головуючий суддяІ.Г. Філінюк
СуддяО.Ю. Аленін
СуддяК.В. Богатир
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 17.05.2024 |
Номер документу | 119042238 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Філінюк І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні