Рішення

від 13.02.2024 по справі 920/1185/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2024м. СумиСправа № 920/1185/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1185/23

за позовом Фермерське господарство Глорія (вул. Шевченка, 67, с. Киликиїв,

Шепетівський район, Хмельницька область, 30042, код ЄДРПОУ 21334219),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РЗС ОБЛАДНАННЯ

(вул. Гостиннодвірська, буд 37-л, м. Ромни, Сумська область, 42000,

код ЄДРПОУ 42942065),

про стягнення 1 365 535 грн. 37 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Мукомел Л.А.,

від відповідача: не прибув,

при секретарі судового засідання Щербак Н.М.

Суть спору: 13.10.2023 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1 365 535 грн 37 коп. заборгованості за договором поставки продукції №17 від 16.06.2021, а саме: 700 000 грн 00 коп. попередньої оплати, 440 558 грн 90 коп. штрафні санкції, 224 976 грн 47 коп. інфляційне збільшення. Також, позивач просить суд судові витрати у справі стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.10.2023 справу № 920/1185/23 розподілено для розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.10.2023 у справі № 920/1185/23 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.

04.09.2023 позивач надав до суду заяву від 20.10.2023 (вх.№6667/23) про усунення недоліків позовної заяви та докази в підтвердження.

Ухвалою суду від 31.10.2023 відкрито провадження у справі № 920/1185/23 та призначено підготовче засідання на 30.11.2023, 10:00; позивачу та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

29.11.2023 відповідачем надано до суду клопотання від 29.11.2023, б/н (вх.№7484/23), відповідно до змісту якого просить суд відкласти судове засідання у справі №920/1185/23 на іншу дату.

Протокольною ухвалою суду від 30.11.2023 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/1185/23 до 19.12.2023, 10:30.

Ухвалою суду від 30.11.2023 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю РЗС ОБЛАДНАННЯ про дату, час і місце судового засідання на 19.12.2023; 10:30.

19.12.2023 відповідачем надано до суду клопотання від 19.12.2023, б/н (вх.№7904/23), відповідно до якого просить суд відкласти судове засідання у справі №920/1185/23 на іншу дату.

19.12.2023 позивачем надано до суду клопотання від 19.12.2023, б/н (вх.№7916/23) про розгляд справи без участі позивача та представника, відповідно до змісту якого зазначає, що у зв`язку з технічною неможливістю прийняти участь у судовому засіданні 19.12.2023 шляхом відеоконференції, просить суд провести підготовче засідання у справі без участі позивача ФГ Глорія та його представника, щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №920/1185/23 до судового розгляду по суті не заперечує.

Ухвалою суду від 19.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1185/23 до судового розгляду по суті. Призначено розгляд справи по суті на 18.01.2024, 10:00. Зобов`язано позивача надати для огляду в судовому засіданні 18.01.2024 оригінали документів, а саме: платіжне доручення №1006 від 17.06.2021, платіжне доручення №1078 від 03.08.2021, платіжне доручення №1093 від 06.08.2021, платіжне доручення №1226 від 28.09.2021. Зобов`язано відповідача надати до суду належним чином засвідчені копії документів, а саме: ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1027658 від 27.11.2023; договору про надання правової допомоги б/н від 27.11.2023.

09.01.2024 позивачем надано до суду:

- для огляду оригінали платіжних доручень;

- Заяву про зменшення розміру позовних вимог від 03.01.2024, відповідно до змісту яких зазначає, що позивачем було допущено помилку при обрахунку пені, а саме щодо періоду нарахування, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача 1 365 535 грн 37 коп. заборгованості за договором поставки продукції №17 від 16.06.2021, а саме: 700 000 грн 00 коп. попередньої оплати, 67722 грн 12 коп. штрафних санкцій, 224 976 грн 47 коп. інфляційне збільшення.

Оскільки, відповідно до п. 2 ст. 46 ГПК України, позивач має право до закінчення підготовчого засідання зменшити розмір позовних вимог, суд приймає до розгляду подану позивачем заяву та подальший розгляд справи здійснює з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 03.01.2024 (вх. №144 від 09.01.2024).

17.01.2024 позивачем надано до суду Заяву про перенесення розгляду справи.

18.01.2024 адвокатом Огорілко Ю.М. надано до суду Клопотання, відповідно до змісту якого зазначає, що у зв`язку з його відрядженням як представника відповідача, просить відкласти розгляд справи.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що 18.01.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 18.01.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 26.01.2024 призначено розгляд справи по суті на 13.02.2024, 10:40.

31.01.2024 через електронну пошту представником позивача Фермерське господарство Глорія Мукомел Людмилою Андріївною надіслано до суду Клопотання від 31.01.2024, б/н (вх.№547 від 31.01.2024) про участь у судовому засіданні 13.02.2024 10:40 в режимі відеоконференції, з проханням призначити Славутський міськрайонний суд Хмельницької області відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання.

Ухвалою суду від 31.01.2024 клопотання представника позивача - Фермерського господарство Глорія Мукомел Людмили Андріївни від 31.01.2024, б/н (вх.№547 від 31.01.2024) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1185/23 - задоволено.

13.02.2024 адвокатом Огорілко Ю.М. надано до суду Пояснення від 12.02.2024 (вх. № 768 від 13.02.2024), відповідно до змісту яких зазначає, що до позовної заяви у справі, у якості додатку долучено відповідь на претензію від 08.08.2023 року, у якій викладено позицію Відповідача у справі. На сьогоднішній день позиція Відповідача є незмінною. Також справу просить розглянути без участі відповідача та його представника.

Розглянувши подані пояснення та матеріали справи, судом встановлено, що пояснення адвоката Огорілко Ю.М не підписані електронним цифровим підписом.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, порівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до статей 1, 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Отже, створення електронного документа завершується накладенням електронного цифрового підпису його автора та надає електронному документу статусу оригіналу.

Враховуючи зазначене, пояснення від 12.02.2024 (вх. № 768 від 13.02.2024) не можуть бути прийняті судом оскільки не підтверджено повноваження особи, що підписала зазначений документ.

Окрім цього, в матеріалах справи наявний Ордер Серія ВМ № 1027658 від 27.11.2023 Адвоката Огорілко Ю.М., доданий до клопотання від 29.11.2023, проте ордер виданий на представлення інтересів ТОВ «РЗС МАШ БУД», а відповідачем у справі № 920/1185/23 є інша юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю « РЗС Обладнання».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо відповідача у справі, станом на 12.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «РЗС Обладнання» (42942065) не є припиненим і не перебуває в процедурі припинення.

На виконання ухвали суду від 19.12.2023 відповідачем не надано витребовуваних судом документів щодо повноважень адвоката.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Огорілко Ю.М. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗС Обладнання».

В судовому засіданні 13.02.2024 представник позивача надав усні пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі, окрім іншого зазначила, що 30% оплати вартості продукції, що обумовлені п. 1.3.2 Додатку № 1 не здійснював позивач, а також те, що умовами договору та додатку № 1 не передбачено надання доказів з боку відповідача про виготовлення товару. В свою чергу просила позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання 13.02.2024 представник відповідача не прибув, про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.02.2024 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

16.06.2021 між Фермерським господарством «Глорія» (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЗС Обладнання» (Виробник, відповідач) укладено договір поставки продукції №17 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору за Договором виробник зобов`язується виготовити та передати у власність замовника продукцію, найменування, кількість та ціна якої визначаються сторонами у Специфікації (додаток до договору), що є невід`ємною частиною цього договору), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах договору.

Згідно з п. 2.2. Договору загальна сума Договору визначається як сума вартостей всіх партій Продукції, виготовленої відповідно до цього Договору. Під партією Продукції Сторони домовились розуміти виготовлення та передачу Продукції за однією Специфікацією (Додатком до Договору).

Вартість продукції, що виготовляється, зазначається у підписаних та скріплених печатками сторін Специфікаціях (Додатках до Договору), що є невід`ємною частиною договору (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1.-3.3. Договору сторони передбачили, що відповідна партія Продукції має бути виготовлена та передана Замовнику у строк, що визначається у Специфікаціях (Додатках до Договору). Про виготовлення Продукції Виробник повідомляє Замовника протягом 3 днів з моменту виготовлення. Повідомлення здійснюється будь-яким доступним способом: електронною поштою, поштою або кур`єром. Відвантаження (поставка) продукції здійснюється після внесення Замовником на рахунок Виробника 100% Продукції, що поставляється, і підписання оригіналу Договору.

Розділом 5 Договору визначені строки та умови оплати, а саме:

- оплата кожної партії Продукції здійснюється замовником відповідно до умов та у строки визначені Сторонами у Специфікаціях (Додаток до Договору) за фактично виготовлену продукцію (п. 5.1. договору);

- датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Виробника (п. 5.2. Договору);

- відлік строку виготовлення та передачі Продукції Виробником Замовнику розпочинається після отримання передоплати від останнього і підписання Договору (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 8.1.-8.2. Договору сторона звільняється від відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному Договором порядку. Під форс-мажорними обставинами у договорі розуміються випадок та непереборна сила.

Пунктом 8.4. Договору сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору.

Згідно з п. 10.1 Договору у випадку порушення строків виготовлення та передачі продукції за договором виробник сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов`язання, від вартості непоставленої (несвоєчасно поставленої) продукції за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

У випадку порушення строків оплати за цим Договором Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) Продукції, за кожен день прострочення виконання зобов`язання (п. 10.2. Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати Договір за 10 календарних днів до закінчення терміну його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 11.1.-11.3. договору).

Відповідно до п. 11.4. Зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Згідно з п. 11.7. цей Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної Додаткової угоди до цього Договору.

16.06.2021 позивач та відповідач підписали Додаток №1 (Специфікація) до Договору поставки продукції №17 від 16.06.2021 (далі - Специфікація).

Відповідно до п. 1.1. Специфікації виробник прийняв на себе зобов`язання виготовити зерносушарку конвеєрну SK-8 продуктивністю 8 пл.тон. з теплогенератором у кількості 1 шт, з терміном виготовлення 50 календарних днів, загальною вартістю 1300 000 грн 00 коп з ПДВ.

Пунктом 1.3. Специфікації визначено, що замовник зобов`язується оплатити вартість виготовленої виробником продукції на наступних умовах:

1.3.1. передоплата 50% від вартості продукції, у строк до 3 банківських днів з дня отримання рахунку і підписання Додатку № 1 (Специфікації).

1.3.2. оплата 30% вартості Продукції проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення Замовника Виконавцем про готовність Продукції та її наявність у Виробника.

1.3.3. оплата 20% вартості Продукції проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення Замовника Виконавцем про готовність Продукції та її наявність у Виробника.

Відповідно до п. 1.3.4. Специфікації сторони узгодили, що термін виготовлення продукції складає 50 календарних днів після виконання умов п. 1.3.1. Додатка № 1 до Договору поставки продукції № 17 від 16.06.2021.

16.06.2021 Виконавцем виставлено Замовнику рахунок-фактуру № СФ-0000017 від 16.06.2021 на оплату 1300 000 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснено передоплату за зерносушарку SK-8 зг. Рах. № СФ-0000017 від 16.06.2021 у загальній сумі 700 000грн 00 коп, наступними платіжними дорученнями:

- № 1006 від 17.06.2021 на суму 100 000,00 грн.;

- № 1078 від 03.08.2021 на суму 300 000,00 грн.;

- № 1093 від 06.08.2021 на суму 200 000,00 грн.;

- № 1226 від 28.09.2021 на суму 100 000,00 грн.

Надходження даних коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗС ОБЛАДНАННЯ» підтверджується реєстрацією податкових накладних: № 27 від 17.06.2021 року на суму 100 000,00 грн.; № 41 від 03.08.2021 року на суму 300 000,00 грн.; № 43 від 06.08.2021 року на суму 200 000,00 грн.; № 63 від 28.09.2021 року на суму 100 000,00 грн.

Від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗС ОБЛАДНАННЯ» надійшло повідомлення на адресу позивача - Фермерського господарства «Глорія» вих: 20/10/21 про те, що замовлення згідно Договору № 17 від 16.07.2021 року буде готове до відвантаження 04.11.21 та прохання зробити доплату згідно п. 1.3.2. Додатку № 1 та виставити доручення для оформлення документів та отримання товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що даним листом Фермерське господарство «Глорія» не погоджується, адже п. 1.3.2. Додатку № 1 зазначається, що оплата 30% вартості Продукції проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення Замовника Виконавцем про готовність продукції та її наявність у Виробника, оскільки листом вих.:20/10/21 відповідач повідомив позивача про те, що обладнання буде готове до відвантаження 04.11.2021року. Однак на прохання позивача підтвердити готовність зерносушарки шляхом надіслання фото відповідач відмовився, до повідомлення не надано жодних конкретних доказів щодо готовності товару.

Позивач також зазначає, що у зв`язку з невиконанням п. 9.1. Розділу 9 Договору та униканням відповідача від будь-яких переговорів позивачем була надіслана досудова вимога-претензія про добровільне розірвання Договору та повернення передоплати по Договору поставки продукції № 17 від 16.06.2021 року.

08.08.2022 у відповіді на претензію відповідач зазначив, що позивачем не у повному обсязі здійснено передоплату та зазначено, що на підставі п. 1.3.3. Додатку повідомлено про готовність замовлення до відвантаження (20.10.2021) однак позивачем не прийнято замовлення у порушення умов Договору. В свою чергу окрім іншого, відповідач також зазначив про необхідність Замовнику отримати замовлення за Договором та сплатити залишок коштів Виконавцю.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом про повернення попередньої оплати у сумі 700 000 грн та стягнення штрафних та компенсаційних нарахувань за порушення термінів поставки товару.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:

Згідно з ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так пунктом 3.3. Договору визначено, відвантаження (поставка) продукції здійснюється після внесення замовником на рахунок виробника 100% вартості продукції, що поставляється, і підписання оригіналу Договору.

Пунктом 1.3. Специфікації сторонами унормовано, що замовник зобов`язується оплатити вартість виготовленої виробником продукції на наступних умовах:

1.3.1. передоплата 50% від вартості продукції, у строк до 3 банківських днів з дня отримання рахунку і підписання Додатку № 1 (Специфікації).

1.3.2. оплата 30% вартості Продукції проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення Замовника Виконавцем про готовність Продукції та її наявність у Виробника.

1.3.3. оплата 20% вартості Продукції проводиться не пізніше 3 банківських днів з моменту повідомлення Замовника Виконавцем про готовність Продукції та її наявність у Виробника.

1.3.4. термін виготовлення продукції складає 50 календарних днів після виконання умов п. 1.3.1. Додатка № 1 до Договору поставки продукції № 17 від 16.06.2021.

Відповідно до матеріалів справи на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000017 від 16.06.2021 на загальну суму 1300 000 грн на виконання пунктів 1.3.1. Специфікації платіжними дорученнями: за № 1006 від 17.06.2021 на суму 100 000,00 грн.; № 1078 від 03.08.2021 на суму 300 000,00 грн.; № 1093 від 06.08.2021 на суму 200 000,00 грн.; № 1226 від 28.09.2021 на суму 100000,00 грн., позивач сплатив відповідачу 700 000,00 грн, що складає 53,85 % вартості продукції.

Відповідно до повідомлення 20.10.21 відповідач повідомив позивача про готовність замовлення і готовність його відвантажити 04.11.21 та просив зробити доплату згідно п. 1.3.2 Специфікації.

В матеріалах справи відсутні докази оплати позивачем відповідачу 30% вартості продукції в розмірі 390 000,00 грн, що обумовлена п. 1.3.2 Специфікації (Додаткової угоди).

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив відсутність оплати 30% вартості продукції в розмірі 390 000,00 грн, що обумовлена п. 1.3.2 Специфікації (Додаткової угоди).

Так само в матеріалах справи відсутні Додаткові угоди про дострокове розірвання Договору чи внесення змін щодо фіксації будь-якими засобами готової продукції чи порядку оплати товару, відмінного від того, який обумовлений сторонами у Додатку № 1 (Специфікації) від 16.06.2021.

Враховуючи відсутність в укладеному сторонами Договорі умов щодо можливості розірвання Договору в односторонньому порядку, чи укладення Додаткових угод про розірвання Договору чи внесення змін щодо порядку оплати та відвантаження товару, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що обумовлена п. 1.3.2 та 1.3.3 Додатку № 1 (Специфікації) оплата вартості 30% та 20% продукції була сплачена позивачем відповідачеві або третій особі, а також не надання належних доказів в підтвердження порушення відповідачем строку відвантаження продукції, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 700 000,00 грн попередньої оплати за спірним Договором поставки продукції № 17 від 16.06.2021.

Щодо стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог 67722 грн 12 коп. пені.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що у випадку порушення строків виготовлення та передачі продукції за Договором виробник сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов`язання, від вартості непоставленої (несвоєчасно поставленої) продукції за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 1.3.4. Специфікації встановлений термін виготовлення продукції 50 календарних днів після виконання умов п.1.3.1 Додатка № 1 до 1 Договору (передплати 50% від вартості продукції), в той час як пункт 3.3. Договору визначає, що відвантаження (поставка) продукції здійснюється після внесення замовником на рахунок виробника 100% вартості продукції, що поставляється.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повної оплати позивачем відповідачу вартості продукції, специфікацією встановлений тільки термін виготовлення продукції, а умовами Договору відповідальність встановлена тільки за порушення загального строку виготовлення і передачі продукції, суд дійшов висновку, що застосування позивачем п.10.1. Договору для нарахування відповідачу пені є неправомірним, а тому суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 67722 грн 12 коп. пені за недоведеністю та необґрунтованістю.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат суд зазначає наступне .

Позивач просить стягнути з відповідача 224 976 грн 74 коп. інфляційних нарахувань.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, право кредитора на стягнення інфляційних нарахувань не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення інфляційних втрат може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Разом з тим, у відповідача перед позивачем за Договором є обов`язок щодо виготовлення та відвантаження (поставки) продукції, що не є грошовим зобов`язанням, а тому відсутні правові підстави для застосування відповідачем 625 ЦК України та нарахування відповідачу інфляційних збитків.

З огляду на зазначене суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 224 976 грн 47 коп. інфляційні нарахування.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У позові позивач просить стягнути з відповідача судовий збір, витрати понесені позивачем на правову допомогу та витрати на проведення експертиз.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

На підставі наведеного, відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.02.2024.

СуддяС.В. Заєць