Ухвала

від 13.02.2024 по справі 163/1431/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 163/1431/23

провадження № 51-793ска24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_4,

суддів: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_3 - представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанови Любомльського районного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року та Волинського апеляційного суду від 08 січня 2024 року,

встановив:

Любомльський районний суд Волинської області постановою від 30 листопада 2023 року ОСОБА_2 визнав винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та наклав на неї стягнення у виді штрафу в розмірі

50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 141 933, 25 грн.

Стягнув із ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у сумі 536,80 грн.

Адвокат ОСОБА_3 оскаржив вказану постанову в апеляційному порядку.

Волинський апеляційний суд постановою від 08 січня 2024 року апеляційну скаргу представника особи, яку притягнуто до відповідальності, - ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 залишив без задоволення, постанову Любомльського районного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року - без змін.

Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3, не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулась до Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанови Любомльського районного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року та Волинського апеляційного суду від 08 січня 2024 року скасувати, провадження у справі - закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Суд уважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_3 слід відмовити з огляду на таке.

Так, статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 8 Конституції України визнаєтьсяі діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції від 13 лютого 2001 року).

Правила, які конкретизують положення Конституції України щодо обмеження можливості касаційного оскарження рішень суду, також визначені у КУпАП. Так, відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду, при цьому, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Отже, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 21 липня 2021 року

№ 5-р (ІІ)/2021 зазначив, що у Кодексі України про адміністративні правопорушення встановлено апеляційний перегляд, у разі оскарження, постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, в рамках чого можливим є як розгляд суті справи, так і виправлення допущених судом нижчої інстанції процесуальних помилок, тобто забезпечення перевірки як законності застосування адміністративних санкцій (стягнень), так і суті справи. Застосування припису частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення не призводить до порушення такої засади судочинства, як забезпечення у визначених законом випадках права на касаційне оскарження судового рішення, права на судовий захист, а отже, цей припис узгоджується з принципом «верховенства права» (правовладдя). Припис частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення не суперечить частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, пунктові 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Таким чином, виходячи з основних засад судочинства, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується виключно у визначених законом випадках, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.

При цьому забезпечені Конституцією України право на судовий захист і Європейською конвенцією з прав людини і основоположних свобод - право на справедливий суд не порушуються такими викладеними у законах процесуальними механізмами допуску до касаційного перегляду.

Зважаючи на наведене, керуючись принципом верховенства права при здійсненні правосуддя, виходячи з основних засад судочинства, якими відповідно до п. 8

ч. 1 ст. 129 Конституції України є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення виключно у визначених законом випадках, а також, враховуючи те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, Суд уважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, Суд

ухвалив:

Відмовити адвокату ОСОБА_3 - представнику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на постанови Любомльського районного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року та Волинського апеляційного суду від 08 січня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6