Рішення

від 13.02.2024 по справі 289/3017/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/3017/23

Номер провадження 2/289/211/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Романенко К.Р.,

розглянувши усудовому засіданнів приміщеннісуду заправилами спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовноюзаявоюза позовноюзаявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доТовариства з обмеженою відповідальністю «АГРІПОЛ» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом, в якому просять суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,59 га з кадастровим номером 1825087200:12:000:0073, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський (Радомишльський) район, Облітківська сільська рада, укладений 25.04.2013 між ОСОБА_3 та ТОВ «АГРІПОЛ» і додаткову угоду від 16.08.2018, а також стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог зазначають, що ОСОБА_2 належить 1/4 частка, а ОСОБА_1 3/4 частки зазначеної земельної ділянки. 25.04.2013 був укладений договір оренди землі між ОСОБА_3 та ТОВ «АГРІПОЛ» строком на 5 років з правом пролонгації. Після укладення договору оренди земельна ділянка передана орендодавцем орендарю про, що складений акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду. 16.08.2018 була укладена додаткова угода між ОСОБА_3 та відповідачем з правом оренди землі на 7 років, та з правом пролонгації. В порушення умов договору, починаючи з дня укладення договору оренди землі та до моменту звернення позивачів до суду, відповідач жодного разу не виплатив орендну плату як покійному ОСОБА_3 до дня смерті, так і спадкоємцям. На думку позивачів, не виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору та надає право орендодавцям вимагати його розірвання.

Ухвалою суду від 12.12.2023 відкрито спрощене провадження у даній справі з викликом сторін (а.с. 25).

Відповідач відзив на позовну заяву у строк встановлений судом не подав.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивачів надійшла заява, в якій вони просять суд провести розгляд справи без їх участі, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Дослідивши наявні у справі документи і матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.04.2013 ОСОБА_3 уклав з відповідачем договір оренди землі строком на 5 років з правом пролонгації, згідно якого орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1825087200:12:000:0073, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Облітківської сільської ради, який зареєстровано 27.01.2016, а також зареєстровано додаткову угоду від 16.08.2018 зі строком 7 років, дата закінчення якої 16.08.2025 з правом пролонгації (а.с. 13-15, 16, 17).

Пунктом 7 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в сумі 1040 грн.: грошовими коштами, або іншою сільськогосподарською продукцією за цінами не вищими державних закупівельних цін.

Орендна плата вноситься один раз на рік одним платежем (у повному обсязі) дата платежу визначається на розсуд орендаря, але не пізніше 31 грудня поточного року (пункт 9 договору).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.03.2023, яке зареєстровано в реєстрі за №234 спадкоємцем 1/4 частки майна ОСОБА_3 , а саме земельної ділянки площею 3,59 га з кадастровим номером 1825087200:12:000:0073, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський (Радомишльський) район, Облітківська сільська рада є його син ОСОБА_2 (а.с. 11, 12), а право власності на 3/4 частку вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.03.2023 належить ОСОБА_4 (а.с. 9,10).

16.10.2023 позивачі надіслали на адресу відповідача лист претензію (а.с. 18).

Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі»(далі - Закон) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (касаційне провадження № 61-41932сво18) дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимо, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині першій статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 545/262/18 (провадження № 61-47367св18), та від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).

Відповідно до ч. 4ст. 32 Закону України "Про оренду землі"перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічні положення містяться в п. 35 договору оренди землі від 25.04.2013, за яким:перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичною особи орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Судом встановлено, що спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з моменту відкриття спадщини 30.11.2021 успадкували права та обов`язки, які мав орендодавець ОСОБА_3 відповідно до договору оренди землі від 25.04.2013.

Як на підставу, для розірвання спірного договору оренди позивачі посилаються на систематичну несплату відповідачем орендної плати з дня укладення договору до моменту звернення позивачів до суду, при цьому, не зазначають про вжиті ними заходи щодо своєчасного повідомлення орендаря про перехід до них права власності на спірну земельну ділянку після смерті орендодавця ОСОБА_3 .

Матеріали справи не містять доказів виконання позивачами вимог ст. 148 - 1 ЗК Українита повідомлення відповідача про спадкування прав і обов`язків орендодавця ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, позивачами не доведено обставини щодо істотного порушення відповідачем умов договору оренди і ухилення його від сплати орендної плати, тобто вина відповідача у простроченні зобов`язання є недоведеною, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІПОЛ» (місцезнаходження: вул. Центральна, 1 А, с. Облітки, Житомирський район, Житомирська область, 12223, код ЄДРПОУ 38455844) про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО