Рішення

від 06.09.2010 по справі 2-3737-10

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

 Справа № 2-3737/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И  

06.09.2010 року                 Хортицький районний суд  м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерук І.Г.

при секретарі         Новизинській Т.Б.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 д о Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та про оскарження бездіяльності управління Пенсійного фонду України у здійсненні перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни»

в с т а н о в и в :

28.07.2010 року позивач звернулася до суду з позовом до УПФ України в Хортицькому районі м. Запоріжжя, у якому вказала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач не виконує вимоги закону, тому вимагає визнати не законною бездіяльність відповідача та зобов’язати провести перерахунок пенсії з 2006 року до теперішнього часу, зобов’язати відповідача виплачувати пенсію і у подальшому з дати винесення рішення суду з урахуванням підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитини війни.

Позивач просить розгляди справу без його участі.

Представник відповідача УПФ в Хортицькому  районі  м. Запоріжжя в судове засідання не з’явився , надав довідку про сплату позивачеві щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, просить розглядати справу без його участі.

Відповідно до ст. 197 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши надані докази, вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню частково на підставі наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, та відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і в силу ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ в Хортицькому  районі  м. Запоріжжя за 2006 та 2007 рік щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії не сплачувало, а з 2008 року у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

ОСОБА_1 19.07.2010 року зверталася з заявою до УПФ у Хортицькому районі про нарахування недоплаченої щомісячної допомоги дітям війни .

УПФУ у Хортицькому районі 19.07.2010 року листом на заяву позивача відмовив у перерахунку нарахування недоплаченої щомісячної допомоги дітям війни та зазначено, що УПФ проводить нарахування відповідно бюджетного фінансування та Постанови КМ України від 24.10.2007 року № 1261.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Водночас, щодо такого права на період 2007 року, то п.12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік ” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік ” з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач зобов’язаний був нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції закону від 18.11.2004 року. Аналогічні правовідносини склалися і в 2008 році.

Протягом 2008 року відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону від 28.12.2007 року №107- VI та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже до набрання законної сили рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року були відсутні, оскільки зазначене рішення не мало зворотної дії, однак підстав не здійснювати перерахунок на наступний період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач не мав.  

За період 2009 року, та по час винесення судового рішення  дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” у вказаному році не була обмежена у дії.  

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" є підзаконним нормативним актом і не повинна була застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу та відповідно до ст. 8 ЦПК України судом застосовуються до спірних правовідносин Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до ст. 8 ЦПК України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

За таких обставин положення ч.3 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Суд вважає, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.  

Таким чином,  необхідність при обрахуванні підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає,  що позивачем надані докази – відповідь УПФ– відмова у перерахунку та виплаті підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Доводи відповідача у відповіді про відсутність бюджетного фінансування, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки на період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по час   звернення до суду, тобто до 28.07.2010 року, Закон про бюджет не обмежував дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до рішень Конституційного суду України. Крім того функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат згідно до ст. 6,7 Закону України «"Про соціальний захист дітей війни" та діючим пенсійним законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України.

Проте відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його дій на період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по час розгляду справи, коли було визнано не конституційним Закон про бюджет на 2007,2008 роки, а бюджети на 2009 та 2010 років таких обмежень не мають, щодо обмеження виплат дітям війни.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача обґрунтовані, оскільки позивачеві за зазначений період не було нараховані та виплачено надбавку до пенсії як дитині війни. У зв'язку з цим дії відповідача суд розцінює як неправомірні та вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок та виплатити позивачу недоплачену суму допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 28.07.2010 року(по час звернення до суду), оскільки позивачеві за зазначений період не було нарахована та виплачено надбавку до пенсії як дитині війни.

О скільки Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м.Запоріжжя не виконало дії щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком допомоги, суд не може здійснювати розрахунок суми перерахунку пенсії позивача та стягнути недоплачену суму, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а суд лише має право зобов'язати його вчинити дії щодо перерахунку допомоги.

Що стосується позовних вимог зобов’язати відповідача здійснити правильний перерахунок щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.01.2006 року, зобов’язати відповідача здійснити одноразову виплату недорахованої та недоплаченої соціальної допомоги виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком  з 01.01.2006 року, то суд вважає що у дані частині позовні вимоги не підлягають задоволенню так як з набранням чинності 01.01.2006 року Закону № 2195 дія ст. 6 цього закону була призупинена на 2006 рік ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік», а після внесення змін до останнього – було передбачено поетапне запровадження такого підвищення. Таким чином, при виплаті пенсій дітям війни за 2006 рік ПФУ повинен був керуватися ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік».

Що стосується позовних вимог в подальшому провадити щомісячні безстрокові соціальні виплати допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає ці вимоги безпідставними, оскільки згідно ст. 1 ЦПК України  завданням цивільного судочинства є захист порушених прав фізичних та юридичних осіб. Те що надалі будуть порушуватись права позивача і яким чином вони будуть порушуватись не відомо, тому суд не може захищати права позивачки від можливих порушень які на час розгляду справи ще не відбулись.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст . 3, 5, 7, 8, 10, 14, 15, 57-60, 88, 197, 208-209, 212-218 ЦПК   України, суд,  

                        ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя  щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 28.07.2010 року щомісячної допомоги дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірними.

 Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 28.07.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів.

Суддя:

Управління Пенсійного фонду України

у Хортицькому районі м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25А

копія:  ОСОБА_2    

АДРЕСА_1

06.09.2010р. к-8.

Хортицкий районний суд м.Запоріжжя надсилає копію рішення суду по справі за  позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - для відома.

Додаток: копія рішення 2-3737/2010р.

Суддя:                     І.Г.Кучерук

Управління Пенсійного фонду України

у Хортицькому районі м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25А

копія:  ОСОБА_2    

АДРЕСА_1

06.09.2010р. к-8.

Хортицкий районний суд м.Запоріжжя надсилає копію рішення суду по справі за  позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - для відома.

Додаток: копія рішення 2-3737/2010р.

Суддя:                     І.Г.Кучерук