Ухвала

від 09.02.2024 по справі 753/2837/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2837/24

провадження № 1-кс/753/552/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення ВП № 1 Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024100020000273, відомості про яке внесені до ЄРДР 10 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про надання дозволу на проведення обшуку,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу поліції - начальник слідчого відділення ВП № 1 Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024100020000273, відомості про яке внесені до ЄРДР 10 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про надання дозволу на проведення обшуку.

У обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що 10 січня 2024 року від працівника медичного закладу «Добробут», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Миколи Бажана буд.12А, надійшло повідомлення про те, що до них було госпіталізовано громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з діагнозом - кульові вогнепальні поранення обох ніг, які з його слів він отримав від невідомої особи по вул. Є. Чавдар в м. Києві неподалік від озера «Небреж».

Під час відпрацювання місця події було виявлено та вилучено дві гільзи 9х19 мм., які за результатами проведеної експертизи є частинами боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, а саме стріляними гільзами бойових пістолетних патронів калібру 9х19 мм «Luger».

Також за результатами відпрацювання камер відеоспостереження було виявлено автомобіль марки Toyota «LAND CRUISER», чорного кольору, з д.н.з. НОМЕР_1 на червоному фоні, який перед вчиненням злочину перебував на АЗС «SOCAR» за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, де за допомогою камер відеонагляду було встановлено, що з даного авто вийшло троє осіб, які можуть бути причетними до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме:

гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець російської федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , користується автомобілем марки Toyota «LAND CRUISER» чорного кольору, д.н.з НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , на якому безпосередньо знаходився на місці вчинення злочину та використовував змінні номерні знаки, а саме НОМЕР_1 на червоному фоні;

гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець російської федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у користуванні має автомобіль марки КІА «К5» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , також на даному авто використовуються змінні номерні знаки, а саме НОМЕР_1 на червоному фоні, які йому не належать;

гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

які після придбання продуктів харчування, на автомобілі Toyota «LAND CRUISER» попрямували за адресою: АДРЕСА_1, де в підземному паркінгу здійснили заміну номерних знаків на дійсні - НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 сіли до автомобіля марки КІА «К5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 та попрямували за межі міста.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що під час готування до злочину за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прибули на автомобілі марки КІА «К5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , з змінними номерними знаками д.н.з. НОМЕР_1 .

Як вказує слідчий, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що у автомобілі КІА «К5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , можуть зберігатися речові докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об`єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме: сім-картки операторів мобільного зв`язку, мобільні телефони, за допомогою яких ОСОБА_8 спілкувався на місці вчинення з учасниками злочину, записи що свідчать про розклад життя потерпілого, контакти його знайомих, вогнепальна зброя, та інші предмети та документи, які окремо, або в сукупності будуть підтверджувати чи спростовувати причетність останнього.

З огляду на викладене слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку у автомобілі КІА «К5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_11 та яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України» зазначив, що будь-яке втручання згідно з п. 1 ст. 8 конвенції повинне бути виправданим у розумінні п.2 як таке, що здійснюється «згідно із законом» і є «необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення однієї або більше законних цілей, що в ньому наводяться. Формулювання «згідно із законом» вимагає від оскаржуваного заходу як підґрунтя в національному законодавстві, так і його відповідності принципові верховенства права. Головною метою ст.8 конвенції є захист особи від свавільного втручання державних органів.

Згідно ст. 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Копп проти Швейцарії» (13/1997/797/1000 1998р.) зазначено, що «словосполучення «відповідно до закону» не лише вимагає наявності для оскаржуваного заходу певних підстав у національному законодавстві, а й має на увазі якість закону, що застосовується у цьому випадку, вимагаючи, щоб він був доступним для заінтересованої особи і передбачуваним у своїх наслідках.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Як передбачено п.п. 4, 6, 7 ч. 3 ст. 234 КПК України, у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: підстави для обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Згідно з документами, доданими до клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що по вул. Є. Чавдар в м. Києві неподалік від озера «Небреж» невідомою особою завдано кульові вогнепальні поранення обох ніг ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і до вчинення цього злочину можуть бути причетними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про що свідчать зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема рапорт оперативного чергового Дарницького УП ГКНП у м. Києві, довідка КНП «КМКЛ ШМД» від 10 січня 2024 року, протокол огляду місця події від 10 січня 2024 року, висновок судової балістичної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 11 січня 2024 року, протоколи огляду відеозапису від 06 лютого 2024 року, протоколи допитів свідків, інші матеріали кримінального провадження, додані до клопотання.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими слідчим поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а наявні в матеріалах клопотання документи свідчать про високу ймовірність того, що зазначені слідчим у клопотанні обставини дійсно мали місце.

Відповідно до відомостей НАІС власником автомобіля КІА «К5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , є ОСОБА_11 .

Зазначені слідчим у клопотанні доводи про необхідність проведення обшуку у вказаному автомобілі є обґрунтованими, з огляду на те, що відшукуванні речі мають безпосередній зв`язок із обставинами вчинення кримінального правопорушення, відповідно до статей 98, 99 КПК України можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, оскільки можуть містити відомості щодо фактів та обставин, які в ньому встановлюються, були знаряддям вчинення злочину і можуть бути доказами під час судового розгляду, отже обшук у даному випадку буде відповідати завданням кримінального провадження, визначеними ст. 2 КПК України.

Слідчим відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України у судовому засіданні доведено, що було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речові докази мають значення для досудового розслідування, можуть бути доказами під час судового розгляду; і що за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення таких речей, які мають значення для досудового розслідування, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Слідчим суддею перевірені можливості органу досудового розслідування іншим слідчим шляхом здобути дані та речові докази, які мають значення для досудового розслідування, і які б мали менший ступінь втручання у права та свободи осіб, та встановлено, що менші заходи втручання не зможуть забезпечити потреби досудового розслідування та ненастання ризиків щодо знищення та приховання речей, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні. Так, під час проведення обшуку отримання (вилучення) здійснюється в умовах раптовості та негайного виконання, а враховуючи можливу зацікавленість причетних осіб у протидії досудовому розслідуванню, наявні достатні підстави вважати, що після отримання особами інформації про наміри органу досудового розслідування, вони можуть вчинити дії, спрямовані на приховування, зміну або знищення речових доказів, що обґрунтовує неможливість їх вилучення у інший спосіб, ніж шляхом проведення обшуку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що втручання у права ОСОБА_11 як власника майна і ОСОБА_8 як його фактичного володільця є пропорційним, оскільки потреби досудового розслідування в частині виконання завдань кримінального провадження обумовлюють необхідність проведення обшуку.

Водночас у клопотанні слідчий також просить надати дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення «інші предмети та документи, які окремо або в сукупності будуть підтверджувати чи спростовувати причетність останнього», проте у порушення пункту 7 частини третьої статті 234 КПК України та всупереч сформованій ЄСПЛ позиції щодо використання у постановах про обшук достатньо широких формулювань, які дають слідчим органам необмежений розсуд про те, які «документи і предмети стосуються слідства у справі», індивідуальні або родові ознак цих речей слідчим не вказано.

З огляду на те, що надання слідчим суддею дозволу на виявлення та вилучення невизначеного переліку документів може мати наслідком неправомірне втручання у права особи, слідчий суддя в частині відшукання і вилучення таких інших предметів і документів відмовляє.

Надаючи оцінку речам і документам, дозвіл на вилучення яких просить надати слідчий, суд також враховує вимоги частини другої статті 168 КПК України, якою передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста.

Частиною 1 ст. 236 КПК України передбачено, що з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів.

У клопотанні слідчий просить надати дозвіл на відшукання та вилучення під час обшуку мобільних телефонів, за допомогою яких ОСОБА_8 спілкувався на місці вчинення з учасниками злочину, однак за змістом наведених вище норм КПК України такі речі спочатку мають бути оглянуті під час обшуку, а їх вилучення під час обшуку можливо в разі, якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Отже, в цій частині слід надати дозвіл на огляд та копіювання інформації з мобільних телефонів із залученням відповідних спеціалістів, а у разі якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту - на їх вилучення.

Керуючись ст. ст. 233-235 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Надати слідчим Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні № 12024100020000273 від 10 січня 2024 року, дозвіл на проведення обшуку у автомобілі КІА «К5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_11 та яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою відшукання та вилучення сім-карток операторів мобільного зв`язку, записів, що свідчать про розклад життя потерпілого, контакти його знайомих, вогнепальної зброї.

Надати дозвіл на огляд та копіювання інформації з мобільних телефонів із залученням відповідних спеціалістів, а у разі якщо доступ до вищевказаних мобільних терміналів систем зв`язку обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту - на вилучення вищевказаних мобільних телефонів.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Строк дії ухвали складає один місяць, тобто до 09 березня 2024 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1