Рішення
від 18.10.2023 по справі 160/973/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року Справа № 160/973/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Галайди А.В.,

представника позивача: Доценко Л.М.,

представника відповідача: Каціонової О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2023р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000119/1 від 12.08.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000371 від 12.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000122/1 від 12.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000123/1 від 12.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000124/1 від 12.08.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000125/1 від 12.08.2022;

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивачем з метою митного оформлення товарів, що надійшли на митну територію України, подано до митного органу електронні митні декларації, в яких обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, а також подано відповідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи та повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митних деклараціях митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірних рішеннях зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішеннями, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року (суддя Голобутовський Р.З.) відкрито провадження у справі №160/973/23 за вищевказаною позовною заявою Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.02.2023 року до суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

27.02.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2023р. №158д на підставі наказу голови суду від 10.04.2023 року №37-вн та у зв`язку із довготривалою відпусткою судді Романа Голобутовського у період з 11.04.2023 по 09.06.2023 року, керуючись ч.9 ст.31, ст.193 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до підпункту 2.3.49, підпункту 2.3.50, пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/973/23 за позовною заявою Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за допомогою автоматизованої системи документообігу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 року адміністративну справу №160/973/23 розподілено судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Турова О.М.) від 18.04.2023 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/973/23 за позовною заявою Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позовну заяву Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови залишено без руху та встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії такої ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду позовної заяви щодо вимог майнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000119/1 від 12.08.2022, №UA110130/2022/000122/1 від 12.08.2022, №UA110130/2022/000123/1 від 12.08.2022, №UA110130/2022/000124/1 від 12.08.2022, №UA110130/2022/000125/1 від 12.08.2022, із наданням суду доказів, які б визначали різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в означених оскаржуваних рішеннях, та яка, відповідно, становить ціну позову щодо цих позовних вимог майнового характеру.

На виконання вимог вказаної ухвали суду від 18.04.2023 року позивачем 21.04.2023 року було надано оригінал квитанції про доплату судового збору за подання до суду позовної заяви щодо вимог майнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів у сумі 4031,52грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023р. призначено адміністративну справу №160/973/23 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 29.05.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

21.04.2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023р. відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю в адміністративній справі №160/973/23 та повернуто її заявнику.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/973/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.08.2023 року об 11:30 год.

Крім того ухвалою суду від 30.06.2023 року витребувано у Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю: копії графи 33 до кожного з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, а саме: №UA110130/2022/000119/1 від 12.08.2022; №UA110130/2022/000122/1 від 12.08.2022; №UA110130/2022/000123/1 від 12.08.2022; №UA110130/2022/000124/1 від 12.08.2022; №UA110130/2022/000125/1 від 12.08.2022; письмові пояснення щодо переміщення товарів з країни відправлення Азербайджану до Туреччини та вартості транспортних послуг за цим маршрутом.

02.08.2023 року до суду на виконання вимог ухвали суду від позивача надійшли витребувані докази у справі, а саме: копії графи 33 до кожного з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, а саме: №UA110130/2022/000119/1 від 12.08.2022; №UA110130/2022/000122/1 від 12.08.2022; №UA110130/2022/000123/1 від 12.08.2022; №UA110130/2022/000124/1 від 12.08.2022; №UA110130/2022/000125/1 від 12.08.2022; лист United Polymers Europe B.V. від 10.07.2023р. №230703 щодо переміщення товарів з країни відправлення Азербайджану до Туреччини та вартості транспортних послуг за цим маршрутом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2023р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/973/23 до 05.09.2023 року та призначено наступне підготовче судове засідання з розгляду справи на 05.09.2023 року о 13:30 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/973/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 04 жовтня 2023 року о 13:00 год.

02.10.2023р. до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача, в яких зауважено, що надані декларантом документи не містили всіх необхідних відомостей на підтвердження заявленого рівня транспортної складової, що унеможливило обчислення складової митної вартості, що передбачено вимогами Митного кодексу України. Наданий позивачем до матеріалів справи лист від 10.07.2023р. №230703 не відповідає вимогам наказу від 24.05.2012р. №599 та не містить жодних числових показників вартості перевезення, що унеможливлює здійснити контроль правильності заявленої митної вартості, а саме: вартості перевезення. Таким чином, включення у вартість партії товарів витрат, понесених до митного кордону України декларантом не підтверджено. Також позивачем не надано заявки на здійснення перевезення; у наданих документах відсутні відомості щодо експедиційних витрат. Відсутність у повному обсязі інформації у наданих документах у сукупності не дали можливості здійснити контроль обчислення заявленого рівня митної вартості товарів, з огляду на що у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості.

04.10.2023р. до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача, в яких зазначалося, що з листа постачальника United Polymers Europe B.V. від 10.07.2023р. №230703 слідує, що виробником спірного товару (поліпропілен марки НВ 0356 FR) є фірма з Азербайджану, яка поставила товар на свої склади в Туреччині, при цьому, вартість перевезення товару з Азербайджану до складу виробника в Туреччині (Стамбул) включена продавцем-нерезидентом в ціну товару, в свою чергу, компанія постачальник United Polymers Europe B.V. поставила товар зі складу в Туреччині Покупцю, тобто позивачу. Товар поставлявся позивачу на умовах FСА, Туреччина, Стамбул (згідно з Інкотермс 2010) тобто місце завантаження - це місто Стамбул, а країна відправник - саме Туреччина, а не Азербайджан. Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що в наданих до митних декларацій документах зазначено в гр.15 країна відправлення - А2 (Азербайджан). Як з`ясувалося пізніше, що цими документами є СМR турецькою мовою. Водночас трактування митницею турецької СМR не відповідає дійсності тому, що в СМR (міжнародній автомобільній накладній) в зазначеній відповідачем графі турецькою мовою написано «Країна експортер код (15) А2 (Азербайджан)», тобто це не країна відправлення, а країна виробника, а вже країна відправлення, експорту зазначена в електронних митних деклараціях у графі 15 - Туреччина. Отже, позивачем було включено до митної вартості товарів транспортні витрати від Туреччини, м. Стамбул до пункту перетину Порубне, Україна (до митного кордону України) у сумі 101512 грн. Крім цього, позивачем зазначено, що ЕМД №UА110150/1022/6223 від 26.06.2022р., яка вказана в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості як джерело, використане для визначення митної вартості, стосується митного оформлення товару «поліпропілен у первинних формах марки РР НВ2500GР». Ця ЕМД не є належним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, який ввозився позивачем, оскільки зазначена ЕМД не містить жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про ідентичність або схожість (подібність, аналогічність) поліпропілену марки НВ 0356 ЕК з поліпропіленом у первинних формах марки РР НВ2500 GР. Тобто митниця допустила ототожнення поліпропілену різних марок, що законодавством не передбачено. Порівняння властивостей цих товарів (із застосуванням відповідних документів) митниця не зробила та не навела у рішеннях спільних характеризуючих ознак чи властивостей.

04.10.2023р. у судовому засіданні оголошено перерву до 18.10.2023р. на 14:30год.

16.10.2023р. до суду від позивача надійшли копії експортних декларацій по спірним поставкам.

17.10.2023р. до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких, зокрема, зазначалося, що декларантом у ЕМД від 08.08.2022 №UA110130/2022/012918, від 08.08.2022 №UA110130/2022/012919, від 12.08.2022 №UA110130/2022/013270, від 12.08.2022 №UA110130/2022/013272, від 12.08.2022 №UA110130/2022/013273 документи від 28.07.2022 №22TR34310000391044, від 03.08.2022 №22TR34120001275921, від 28.07.2022 №22TR34310000391052, від 03.08.2022 № 22TR34120001275890, від 13.08.2022 №22TR34120001275921 задекларовані за кодом 9610, тобто як копія митної декларації країни відправлення. Стосовно тверджень позивача відносно того, що за терміном FCA TR Istanbul транспортні витрати обраховуються лише зі Стамбулу, а до вказаного місця вони включені у ціну товару, митниця зазначала, що Вищим адміністративним судом України у справі №К/800/18574/16 зроблено висновок, що та обставина, що за умовами контракту поставку (до місця, обумовленого сторонами на території України) товару здійснює продавець, не звільняє декларанта від обов`язку документально підтвердити витрати в цій частині (чи факт їх понесення саме контрагентом), як одну зі складових митної вартості товару. Отже, імплементуючи висновок суду касаційної інстанції на обставини даної справи, можна дійти висновку, що та обставина, що транспортні витрати від Азербайджану до Туреччини (м. Стамбул) включені, як зазначає позивач, у вартість товару, не звільняє останнього від обов`язку їх документального підтвердження. Також митниця зазначала, що за всіма спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів митну вартість скориговано за методом 2-б вартість операції з подібними (аналогічними) товарами. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості за ЕМД від 26.06.2022 №UA110150/2022/6223. Таким чином, митне оформлення за ЕМД від 26.06.2022 №UA110150/2022/6223 здійснено за основним (першим) методом визначення митної вартості товару без будь-яких коригувань, що спростовує припущення позивача про можливі судові оскарження.

18.10.2023р. до суду надійшли письмові заперечення позивача на письмові пояснення відповідача, в яких, зокрема, зазначалося, що доводи митниці про ненадання позивачем до митного оформлення документів, що регулюють правовідносини між компанією-експедитором та безпосереднім перевізником, є безпідставними, оскільки позивачем як декларантом у графі 44 ЕМД по спірним партіям поставок було зазначено за кодом 4301 (договір (контракт) про перевезення) було вказано про надання укладених експедитором ТОВ «Інтер Лайн Сервіс» договорів міжнародного перевезення автомобільним транспортом з перевізниками окремо для кожної машини, що перевозила товар, а саме: №539 від 13.07.2022р. з ТЕПП «Темп», №938 від 01.08.2022р. з ФОП ОСОБА_1 , №937 від 26.07.2022р. з ТОВ «Апус-Легат», №939 від 01.08.2022р. з ФОП ОСОБА_2 і в тому числі №933 від 26.07.2022р. з ТОВ «Бізнес-Рейс».

У судових засіданнях представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені в ньому та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та у додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що між Східною-Українською компанією «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю (Покупець) та United Polymers Europe B.V. (Нідерланди, Продавець), укладено Контракт №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р. на купівлю-продаж товару поліпропілен НВ 0356 FR 106,25 т (5 вантажівок, на палетах по 1,250ті), походження: Сокар, Азербайджан, за ціною 1335,00 доларів США та загальною вартістю у розмірі 141843,75 доларів США; строки відправки з заводу: липень-серпень 2022 року.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди від 22.07.2022р. до Контракту №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р. Сторонами Контракту погоджено умови поставки: вантажівками, FCA Стамбул (Туреччина), згідно з Інкотермс 2010. Всі витрати, пов`язані із доставкою (транспортуванням) продукту до місця відвантаження - Стамбул (Туреччина), входить у вартість такої продукції i додатково не оплачується покупцем. Також у вартість товару входять інші витрати, пов`язані з продукцією до місця поставки, відповідно умов поставки. Загальна кількість товару визначається в контракті та/або проформі-рахунку. Поставка товару може бути здійснена окремими партіями. Окремою партією товару є кількість та асортимент товару, зазначений у кожному рахунку до цього контракту.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 22.07.2022р. до Контракту №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р. сторони погодили умови оплати: 100% попередня оплата. Оплата може бути здійснена на підставі проформи-рахунку та/або рахунку та/або контракту.

Згідно з п.3 Додаткової угоди від 22.07.2022р. до Контракту №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р. перелік документів за контрактом: CMR; рахунок; пакувальний лист, виданий виробником; паспорт якості (сертифікат якості), видний виробником; декларація про походження (сертифікат походження) товару, виданий виробником.

22.07.2022р. продавцем була надана проформа-інвойс №P22-012-05 на суму 141843,75 доларів США на загальну кількість товару 106,25 тон (із розрахунку 1335,00 доларів США за одну тону), який Покупець зобов`язаний був сплатити на умовах 100% передоплати у термін до 25.07.2022р., про що безпосередньо вказано у цьому проформі-інвойсі.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті (SWIFT) №166 від 22.07.2022р. Східно-Українська компанія «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю здійснила оплату згідно з виставленим проформою-інвойсом №P22-012-05 на загальну суму 141843,75 доларів США на користь продавця United Polymers Europe B.V.

При цьому в подальшому продавцем також було додатково надано з партіями товару інвойси від 01.08.2022р. №2022093, №2022094, №2022098, №2022095 та №2022099 на суму 28368,75 доларів США кожен та на усі разом загальну суму 141843,75 доларів США.

Як свідчать матеріали справи, згідно з умовами Контракту товар - поліпропілен НВ 0356 FR у кількості 106,25 тон був доставлений п`ятьма вантажівками по 21,25 тон на суму 28368,75 доларів США кожна (разом на загальну суму 141843,75 доларів США), із залученням автомобільного транспорту.

Доставка товару здійснювалась у п`яти вантажівках в серпні 2022 року на підставі договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022, укладеного позивачем (Замовник) з ТОВ «Інтер Лайн Сервіс» (Експедитор).

В свою чергу, Експедитор ТОВ «Інтер Лайн Сервіс» уклав договори міжнародного перевезення автомобільним транспортом №933 від 26.07.2022 з перевізником ТОВ «Бізнес-Рейс», №539 від 13.07.2019 з перевізником ТЕПП «Темп», №938 від 01.08.2022 з перевізником ФОП ОСОБА_1 , №937 від 26.07.2022 з перевізником ТОВ «Апус-Легат», №939 від 01.08.2022 з перевізником ФОП ОСОБА_2 .

Згідно з рахунками на оплату №43/07 від 29.07.2022, №44/07 від 29.07.2022 року, №46/07 від 27.07.2022, №01/08 від 01.08.2022, №02/08 від 01.08.2022, які виставив Експедитор, вартість транспортних витрат з організації перевезення вантажу з залученням перевізника по маршруту Стамбул (Туреччина) п/п Порубне (Україна), склала 101512,00грн по кожній вантажівці.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вказаних товарів представником позивача до Дніпровської митниці подано електронні митні декларації (далі - ЕМД), в яких митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод), а саме:

- митна декларації №UA110130/2022/012918, до якої додано: CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна); контракт №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022; проформа-інвойс №P22-012-05 від 22.07.2022 на суму 141843,75 доларів США на загальну кількість товару 106,25 тон (5 вантажівок по 21,25 тон на 28368,75 доларів США кожна); інвойс №2022093 від 01.08.2022 на окрему партію товару по одній вантажівці (21,25 тон на суму 28368,75 доларів США); інвойс №220159 від 27.07.2022, що підтверджує покупку саме цієї кількості товару продавцем у виробника; платіжне доручення (SWIFT) №166 від 22.07.2022 про сплату загальної вартості товару на суму 141843,75 доларів США (28 368,75 * 5); експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» №112/116 від 10.08.2022 стосовно ринкової ціни товару; біржові коригування; договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022, укладеного з експедитором ТОВ «Інтер Лайн Сервіс»; рахунок №43/07 від 29.07.2022, що підтверджує вартість перевезення товару по кожній вантажівці до митного кордону України; заявка на транспортне перевезення №43/07 від 26.07.2022 згідно договору №933/1 від 26.07.2022; договір міжнародного перевезення автомобільним транспортом №933 від 26.07.2022, укладеного експедитором з перевізником ТОВ «Бізнес-Рейс»; експортна декларація;паспорт якості від 29.06.2022 і від 04.07.2022 року;

- митна декларація №UA110130/2022/012919, до якої додано: CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна); контракт №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022; проформа-інвойс №P22-012-05 від 22.07.2022 на суму 141843,75 доларів США на загальну кількість товару 106,25 тон (5 вантажівок по 21,25 тон на 28368,75 доларів США кожна); інвойс №2022094 від 01.08.2022 на окрему партію товару по одній вантажівці (21,25 тон на суму 28368,75 доларів США); інвойс №220160 від 27.07.2022, що підтверджує покупку саме цієї кількості товару продавцем у виробника; платіжне доручення (SWIFT) №166 від 22.07.2022 про сплату загальної вартості товару на суму 141843,75 доларів США (28 368,75 * 5); експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» №112/116 від 10.08.2022 стосовно ринкової ціни товару; біржові коригування; договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022, укладеного з експедитором ТОВ «Інтер Лайн Сервіс»; рахунок №44/07 від 29.07.2022, що підтверджує вартість перевезення товару по кожній вантажівці до митного кордону України; заявка на транспортне перевезення №44/07 від 26.07.2022 згідно договору №933/1 від 26.07.2022; договір міжнародного перевезення автомобільним транспортом №539 від 13.07.2019, укладеного експедитором з перевізником ТЕПП «Темп»; експортна декларація; паспорт якості від 29.06.2022 і від 04.07.2022 року;

- митна декларація №UA110130/2022/013270, до якої додано: CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна); контракт №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022; проформа-інвойс №P22-012-05 від 22.07.2022 на суму 141843,75 доларів США на загальну кількість товару 106,25 тон (5 вантажівок по 21,25 тон на 28368,75 доларів США кожна); інвойс №2022098 від 03.08.2022 на окрему партію товару по одній вантажівці (21,25 тон на суму 28368,75 доларів США); інвойс №220162 від 02.08.2022, що підтверджує покупку саме цієї кількості товару продавцем у виробника; платіжне доручення (SWIFT) №166 від 22.07.2022 про сплату загальної вартості товару на суму 141843,75 доларів США (28 368,75 * 5); експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» №112/116 від 10.08.2022 стосовно ринкової ціни товару; біржові коригування; договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022, укладеного з експедитором ТОВ «Інтер Лайн Сервіс»; рахунок №01/08 від 01.08.2022, що підтверджує вартість перевезення товару по кожній вантажівці до митного кордону України; заявка на транспортне перевезення №01/08 від 01.08.2022 згідно договору №933/1 від 26.07.2022; договір міжнародного перевезення автомобільним транспортом №938 від 01.08.2022, укладеного експедитором з перевізником ФОП ОСОБА_1 ; експортна декларація; паспорт якості від 29.06.2022 і від 04.07.2022 року;

- митна декларація №UA110130/2022/013272, до якої додано: CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна); контракт №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022; проформа-інвойс №P22-012-05 від 22.07.2022 на суму 141843,75 доларів США на загальну кількість товару 106,25 тон (5 вантажівок по 21,25 тон на 28368,75 доларів США кожна); інвойс №2022095 від 01.08.2022 на окрему партію товару по одній вантажівці (21,25 тон на суму 28368,75 доларів США); інвойс №220161 від 27.07.2022, що підтверджує покупку саме цієї кількості товару продавцем у виробника; платіжне доручення (SWIFT) №166 від 22.07.2022 про сплату загальної вартості товару на суму 141843,75 доларів США (28 368,75 * 5); експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» №112/116 від 10.08.2022 стосовно ринкової ціни товару; біржові коригування; договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022, укладеного з експедитором ТОВ «Інтер Лайн Сервіс»; рахунок №46/07 від 27.07.2022, що підтверджує вартість перевезення товару по кожній вантажівці до митного кордону України; заявка на транспортне перевезення №46/07 від 26.07.2022 згідно договору №933/1 від 26.07.2022; договір міжнародного перевезення автомобільним транспортом №937 від 26.07.2022, укладеного експедитором з перевізником ТОВ «Апус-Легат»; експортна декларація; паспорт якості від 29.06.2022 і від 04.07.2022 року;

- митна декларація №UA110130/2022/013273, до якої додано: CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна); контракт №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022; проформа-інвойс №P22-012-05 від 22.07.2022 на суму 141843,75 доларів США на загальну кількість товару 106,25 тон (5 вантажівок по 21,25 тон на 28368,75 доларів США кожна); інвойс №2022099 від 03.08.2022 на окрему партію товару по одній вантажівці (21,25 тон на суму 28368,75 доларів США); інвойс №220163 від 02.08.2022, що підтверджує покупку саме цієї кількості товару продавцем у виробника; платіжне доручення (SWIFT) №166 від 22.07.2022 про сплату загальної вартості товару на суму 141843,75 доларів США (28 368,75 * 5); експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» №112/116 від 10.08.2022 стосовно ринкової ціни товару; біржові коригування; договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022, укладеного з експедитором ТОВ «Інтер Лайн Сервіс»; рахунок №02/08 від 01.08.2022, що підтверджує вартість перевезення товару по кожній вантажівці до митного кордону України; заявка на транспортне перевезення №02/08 від 01.08.2022 згідно договору №933/1 від 26.07.2022; договір міжнародного перевезення автомобільним транспортом №939 від 01.08.2022, укладеного експедитором з перевізником ФОП ОСОБА_2 ; експортна декларація; паспорт якості від 29.06.2022 і від 04.07.2022 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) Згідно з положеннями зовнішньоекономічного контракту від 22.07.2022 №UPE-GL 2022-012-01 товар постачається на умовах здійснення 100% передплати за товар. Декларантом до документів митного оформлення за спірними деклараціями надано банківський платіжний документ Swift від 22.07.2022, який датується раніше, ніж надані до митного контролю рахунки від 01.08.2022, від 02.08.2022 та від 03.08.2022, а саме:

- за ЕМД від 08.08.2022 №UA110130/2022/012918 від 01.08.2022 №2022093 та від 27.07.2022 № 220159;

- за ЕМД від 08.08.2022 №UA110130/2022/012919 від 03.08.2022 №2222098 та від 02.08.2022 № 220162;

- за ЕМД від 12.08.2022 №UA110130/2022/013270 від 01.08.2022 №2022095 та від 27.07.2022 № 220161;

- за ЕМД від 12.08.2022 №UA110130/2022/013272 від 03.08.2022 №2022099 та від 02.08.2022 № 220163;

- за ЕМД від 12.08.2022 №UA110130/2022/013273 від 01.08.2022 №2022094 та від 27.07.2022 № 220160.

Крім того, в гр. 70 «Призначення платежу» вищезазначеного платіжного документа окрім номеру та дати контракту зазначено рахунок від 22.07.2022 №P22-012-05, який до митного оформлення декларантом не надавався. При цьому подання проформи-інвойсу Контрактом не передбачено. Посилання на такий рахунок серед наданих до митного контролю документів відсутнє;

2) відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FCA TR Istanbul, згідно з Інкотермс 2010. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) за терміном FCA, покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару. Згідно з деклараціями митної вартості по кожному із спірних митних оформлень до ціни товару додані витрати на транспортні витрати 101 512 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.07.2022 № 933/1 між ТОВ «Інтер Лайн Сервіс» та ТОВ «Східно-Українська компанія «Золотий Лев», рахунки-фактури щодо вартості послуг з перевезення, в яких фігурують заявки на здійснення перевезення від 26.07.2022 № к.з. 43/07, від 26.07.2022 № к.з. 01/08, від 26.07.2022 № 46/07, від 26.07.2022 № 02/08, від 26.07.2022 № к.з. 44/07 та які до митного контролю не надані, та транспортну накладну CMR;

3) у транспортній накладній від 27.07.2022 №б/н наявні реквізити та відмітки іншої особи, яка не фігурує в транспортному договорі та у наданому рахунку, а саме: компанія «Biznes-Reis LLC» та компанія ТЕРР «ТЕМР», що фактично являються підприємствами-перевізниками. До митного контролю документів, що регулюють відносини між вищезазначеними особами (або однією з них) з підприємствами «Biznes-Reis LLC» та ТЕРР «ТЕМР» декларантом не надано;

4) підприємство ТОВ «Інтер Лайн Сервіс» є експедитором, проте у розрахунку до ЕМД відсутні відомості щодо експедиційних витрат;

5) у поданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо проведення/не проведення страхування вантажу (а у разі проведення суми витрат на страхування);

6) сертифікат аналізу від 29.06.2022 №22PP128 містить номер партії товару - 22PP128, сертифікат аналізу від 04.07.2022 №22PP135 містить номер партії товару - 22PP135, проте дані номерні партії не фігурують у інших документах, що надані до митного контролю (рахунках та товаро-транспортних документах);

7) згідно з документами від 28.07.2022 №22TR34310000391044, від 03.08.2022 №22TR34120001275921, від 28.07.2022 №22TR34310000391052, від 03.08.2022 №22TR34120001275890, а саме гр. 15 країною відправлення є AZ (Азербайджан), проте згідно з наданими до митних декларацій документів дані щодо такого переміщення відсутні. Вартість транспортних послуг за маршрутом від Азербайджану до Туреччини не відображена у митних деклараціях та відсутня серед наданих документів.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Листами від 12.08.2022р. за №№ 12/08-01, 12/08-02, 12/08-03, 12/08-04, 12/08-05 позивач повідомив митницю про те, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару у 10-денний термін надаватись не будуть, оскільки усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, були надані митниці, а вказані відповідачем розбіжності не мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку з чим позивачем також висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару:

- №UA110130/2022/000119/1 від 12.08.2022р., яким митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б щодо вартості аналогічних (подібних) товарів (ст.60 МК України) і визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: товар №1 - за ЕМД від 26.06.2022 №UA110150/2022/6223 - 1,8115 дол.США/кг;

- №UA110130/2022/000122/1 від 12.08.2022р., яким митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б щодо вартості аналогічних (подібних) товарів (ст.60 МК України) і визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: товар №1 - за ЕМД від 26.06.2022 №UA110150/2022/6223 - 1,8115 дол.США/кг;

- №UA110130/2022/000123/1 від 12.08.2022р., яким митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б щодо вартості аналогічних (подібних) товарів (ст.60 МК України) і визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: товар №1 - за ЕМД від 26.06.2022 №UA110150/2022/6223 - 1,8115 дол.США/кг;

- №UA110130/2022/000124/1 від 12.08.2022р., яким митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б щодо вартості аналогічних (подібних) товарів (ст.60 МК України) і визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: товар №1 - за ЕМД від 26.06.2022 №UA110150/2022/6223- 1,8115 дол.США/кг;

- №UA110130/2022/000125/1 від 12.08.2022р., яким митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-б щодо вартості аналогічних (подібних) товарів (ст.60 МК України) і визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: товар №1 - за ЕМД від 26.06.2022 №UA110150/2022/6223 - 1,8115 дол.США/кг.

Як наслідок за результатом розгляду митних декларацій та доданих до них документів митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2022/000371 від 12.08.2022, №UA110130/2022/000374 від 12.08.2022, №UA110130/2022/000375 від 12.08.2022, №UA110130/2022/000376 від 12.08.2022 та №UA110130/2022/000377 від 12.08.2022.

Не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо посилання відповідача на те, що декларантом до документів митного оформлення за спірними деклараціями надано банківський платіжний документ Swift від 22.07.2022, який датується раніше, ніж надані до митного контролю рахунки від 01.08.2022, від 02.08.2022 та від 03.08.2022, при цьому в гр. 70 «Призначення платежу» вищезазначеного платіжного документа окрім номеру та дати контракту зазначено рахунок від 22.07.2022 №P22-012-05, який до митного оформлення декларантом не надавався, а подання проформи-інвойсу Контрактом не передбачено, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Контрактом №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р. та Додатковою угодою від 22.07.2022р. до цього Контракту передбачено постачання Продавцем - United Polymers Europe B.V. на адресу Покупця - Східно-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю товару поліпропілену НВ 0356 FR вагою 106,25 т (5 вантажівок, на палетах по 1,250т), за ціною 1335,00 доларів США/т та загальною вартістю - 141843,75 доларів США, при цьому п.2 Додаткової угоди від 22.07.2022р. до Контракту №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р. сторони погодили умови оплати: 100% попередня оплата та передбачили, що оплата може бути здійснена на підставі проформи-рахунку та/або рахунку та/або контракту.

Відтак, доводи митного органу стосовно того, що подання проформи-інвойсу Контрактом не передбачено, є безпідставними, бо можливість здійснення оплати на підставі проформи-рахунку передбачена п.2 Додаткової угоди від 22.07.2022р. до Контракту №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р., яка є його невід`ємною частиною.

При цьому судом також встановлено, що 22.07.2022р. Продавцем було надано проформу-інвойс №P22-012-05 на суму 141843,75 доларів США на загальну кількість товару 106,25 тон (із розрахунку 1335,00 доларів США за одну тону), який Покупець зобов`язаний був сплатити на умовах 100% передоплати у термін до 25.07.2022 (понеділок), водночас, Покупцем (позивачем) відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті (SWIFT) №166 від 22.07.2022р. здійснено оплату згідно з виставленим проформою-інвойсом №P22-012-05 на загальну суму 141843,75 доларів США на користь продавця United Polymers Europe B.V. саме 22.07.2022р.

Судом також встановлено, що в подальшому продавцем також було додатково надано з партіями товару інвойси від 01.08.2022р. №2022093, №2022094, №2022098, №2022095 та №2022099 на суму 28368,75 доларів США кожен та на усі разом загальну суму 141843,75 доларів США.

Таким чином, загальна сума за проформою-інвойсом від 22.07.2022р. №P22-012-05 та за інвойсами від 01.08.2022р. №2022093, №2022094, №2022098, №2022095, №2022099 збігається, як збігаються і інші відомості щодо товару (найменування, вага тощо), оплата якого вимагалася цими рахунками.

Всі вищевказані документи були надані до митного оформлення разом з ЕМД та жодних розбіжностей між собою не мали, а також дозволяли встановити числові значення загальної ціни товару. Подання позивачем до митного оформлення проформи-інвойсу (рахунку) від 22.07.2022р. №P22-012-05, на який наявне посилання в гр. 70 «Призначення платежу» вищезазначеного платіжного документа - платіжного доручення в іноземній валюті (SWIFT) №166 від 22.07.2022р., підтверджується відповідними відомостями, зазначеними в оскаржуваних картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відтак, доводи митниці про те, що цей документ до митного оформлення декларантом не надавався не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Разом з цим, суд також вважає за необхідне зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №804/4680/16 та від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17.

Крім того, уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 815/4132/17.

Також суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі №804/911/14).

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не підтверджено вартість транспортної складової митної вартості через ненадання до митного оформлення заявок на здійснення перевезення від 26.07.2022 № к.з. 43/07, від 26.07.2022 № к.з. 01/08, від 26.07.2022 № 46/07, від 26.07.2022 № 02/08, від 26.07.2022 № к.з. 44/07; через ненадання до митного контролю документів, що регулюють відносини з підприємствами-перевізниами «Biznes-Reis LLC» та ТЕРР «ТЕМР», а також через відсутність у розрахунку до ЕМД відомостей щодо експедиційних витрат на послуги підприємства ТОВ «Інтер Лайн Сервіс», яке є експедитором, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, доставка спірних партій товару здійснювалась у п`яти вантажівках в серпні 2022 року на підставі договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022, укладеного позивачем (Замовник) з ТОВ «Інтер Лайн Сервіс» (Експедитор).

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.

При цьому умовами договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022 (п.1.1 договору) передбачено, що Експедитор зобов`язується від свого імені і за рахунок Замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних повідомленнях, залучаючи для здійснення перевезень третю сторону на підставі договору, укладеного між Експедитором та третьою стороною Перевізником.

Дійсно, у вищевказаних рахунках на оплату послуг з перевезення фігурують заявки на здійснення перевезення від 26.07.2022 № к.з. 43/07, від 26.07.2022 № к.з. 01/08, від 26.07.2022 № 46/07, від 26.07.2022 № 02/08, від 26.07.2022 № к.з. 44/07 і ці заявки до митного оформлення надано не було.

Однак, як було вказано вище, з аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, при цьому, вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, забороняється.

Водночас, ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, взагалі не передбачено обов`язкового надання до митного оформлення заявок на транспортування.

Умови договору ТЕО щодо необхідності надання вказаних документів, стосуються господарських правовідносин між сторонами контракту для узгодження господарської операції і не підлягають застосуванню під час митного оформлення товару.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, посилання митного органу на ненадання документів, які не передбачені вимогами ст.53 МК України, є незаконними та безпідставними.

Щодо зауваження митниці про відсутність в поданих транспортних документах інформації про розмір винагороди експедитору, а також не надання договорів з безпосередніми перевізниками, суд зазначає, що відповідно до п.4.1 Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №933/1 від 26.07.2022р., вартість виконаних послуг визначається за згодою сторін на кожне перевезення окремо і вказується в транспортній заявці, яка є невід`ємною частиною цього договору; сума включає в себе вартість послуг з перевезення і вартість послуг експедирування і оплачується згідно з виставленим рахунком, а за фактом надання послуг Експедитор надає Замовнику акт виконаних робіт в 2-х примірниках. Відтак, вартість витрат на транспортування вже включає в себе як вартість перевезення, в тому числі із залученням третьої сторони безпосереднього Перевізника, так і вартість винагороди експедитору, тому необхідність окремого зазначення винагороди експедитора та надання договорів з без посередніми перевізниками відсутня.

Разом з цим, судом встановлено, що фактично позивачем як декларантом у графі 44 ЕМД по спірним партіям поставок було зазначено за кодом 4301 (договір (контракт) про перевезення) про надання укладених експедитором ТОВ «Інтер Лайн Сервіс» договорів міжнародного перевезення автомобільним транспортом з перевізниками окремо для кожної машини, що перевозила товар, а саме: №539 від 13.07.2022р. з ТЕПП «Темп», №938 від 01.08.2022р. з ФОП ОСОБА_1 , №937 від 26.07.2022р. з ТОВ «Апус-Легат», №939 від 01.08.2022р. з ФОП ОСОБА_2 і в тому числі №933 від 26.07.2022р. з ТОВ «Бізнес-Рейс», відтак, доводи митниці про ненадання позивачем до митного оформлення документів, що регулюють правовідносини між компанією-експедитором та безпосереднім перевізником, є безпідставними.

При цьому судом також встановлено, що на підтвердження вартості витрат на транспортування позивачем до митного оформлення було надано і рахунки на оплату №43/07 від 29.07.2022, №44/07 від 29.07.2022 року, №46/07 від 27.07.2022, №01/08 від 01.08.2022, №02/08 від 01.08.2022, які виставив Експедитор, і акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0189, №ОУ-0190, №ОУ-0192, №ОУ-0193, №ОУ-0194, які в повній мірі підтверджують факт транспортування товару і його вартість на загальну суму транспортних витрат з організації перевезення вантажу з залученням перевізника по маршруту Стамбул (Туреччина) п/п Порубне (Україна) на рівні 101512,00грн по кожній вантажівці.

Також додатково на підтвердження вартості витрат на транспортування позивачем надано довідку, складену Експедитором - ТОВ «Інтер Лайн Сервіс», від 12.08.2022р., якою підтверджено вказану у рахунках на оплату та у актах здачі-прийняття робіт вартість цих витрат, а також додатково вказано, що експедиційні витрати при здійсненні експедирування вантажу включені у вартість послуг експедитора.

Щодо посилання відповідача на не надання декларантом документів щодо витрат на страхування, як складової митної вартості, судом враховано таке.

Відповідно до п.8 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, витрати на страхування надаються до митного оформлення лише у разі, якщо було здійснено страхування товару.

Відповідно до Інкотермс-2010 існують лише два види умов поставки, які передбачають обов`язкове страхування, а саме: поставки за умовами CIP та CIF. При цьому обов`язкове страхування здійснюється при перевезенні товару морським транспортом (фрахт). Відповідно, страхування товару під час перевезення товару автомобільним транспортом до кордону України не є обов`язковим, тому при такій поставці сторони контракту самі вирішують чи бажають вони здійснити страхування та в якій мірі.

Як встановлено судом, у цьому випадку поставка товару здійснювалася на умовах FCA Стамбул (Туреччина), згідно з Інкотермс 2010, відтак, страхування товару за таких умов поставки не є обов`язковим.

Водночас, жодний доданий до митного оформлення документ не містить відомостей щодо досягнення згоди між сторонами про страхування товару.

Натомість у довідці Експедитора - ТОВ «Інтер Лайн Сервіс» від 12.08.2022р., наданій на підтвердження вартості витрат на транспортування, наголошено, що страхування вантажу не здійснювалося.

З огляду на вищенаведене, суд знаходить необґрунтованими зауваження митниці щодо не надання позивачем під час митного оформлення товару витрат на його страхування.

Щодо посилання митного органу на те, що згідно з документами від 28.07.2022 №22TR34310000391044, від 03.08.2022 №22TR34120001275921, від 28.07.2022 №22TR34310000391052, від 03.08.2022 №22TR34120001275890, а саме гр. 15 країною відправлення є AZ (Азербайджан), проте згідно з наданими до митних декларацій документів дані щодо такого переміщення відсутні, а вартість транспортних послуг за маршрутом від Азербайджану до Туреччини не відображена у митних деклараціях та відсутня серед наданих документів, суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.1 Додаткової угоди від 22.07.2022р. до Контракту №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р. Сторонами Контракту погоджено умови поставки: вантажівками, FCA Стамбул (Туреччина), згідно з Інкотермс 2010, та визначено, що всі витрати, пов`язані із доставкою (транспортуванням) продукту до місця відвантаження - Стамбул (Туреччина), входить у вартість такої продукції i додатково не оплачується покупцем. Також у вартість товару входять інші витрати, пов`язані з продукцією до місця поставки, відповідно умов поставки.

Водночас, листом постачальника United Polymers Europe B.V. від 10.07.2023р. №230703 підтверджено, що виробником спірного товару (поліпропілен марки НВ 0356 FR) є фірма з Азербайджану, яка поставила товар на свої склади в Туреччині, при цьому, вартість перевезення товару з Азербайджану до складу виробника в Туреччині (Стамбул) включена продавцем-нерезидентом в ціну товару, в свою чергу, компанія постачальник United Polymers Europe B.V. поставила товар зі складу в Туреччині Покупцю, тобто позивачу. Товар поставлявся позивачу на умовах FСА, Туреччина, Стамбул (згідно з Інкотермс 2010) тобто місце завантаження - це місто Стамбул, а країна відправник - саме Туреччина, а не Азербайджан.

Відтак, і п.1 Додаткової угоди від 22.07.2022р. до Контракту №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022р., що надавалася до митного оформлення, і додатково листом постачальника United Polymers Europe B.V. від 10.07.2023р. №230703 підтверджено, що місцем відвантаження товару Покупцеві (позивачу) було місто Стамбул, а країна відправник - Туреччина, а не Азербайджан, відтак, надання додаткових документів на підтвердження вартості транспортних послуг за маршрутом від Азербайджану до Туреччини непотрібне.

Щодо тверджень митного органу відносно невідповідності товару сертифікатам аналізу, а саме: сертифікат аналізу від 29.06.2022 містить номер партії товару 22РР128, сертифікат аналізу від 04.07.2022 містить номер партії товару 22РР135, проте дані номерні партії товару не фігурують в інших документах, що надані до митного контролю (рахунках та товарно-транспортних документах), суд вважає зазначити наступне.

Так, при проходженні митного контролю декларант надав сертифікат аналізу (паспорт якості) від 29.06.2022 (номер партії товару - 22РР128) та сертифікат аналізу від 04.07.2022 (номер партії товару - 22РР135).

При цьому згідно з довідкою продавця №20221118 від 25.08.2022 якість товару, що поставлений за контрактом №UPE-GL 2022-012-01 від 22.07.2022, підтверджується саме вищезазначеними сертифікатами аналізу.

Сертифікатом (якості, аналізу, відповідності) називають документ, що підтверджує якість товару, його відповідність міжнародним чи національним стандартам і той факт, що цей товар відповідає заявленим вимогам та характеристикам. У даному випадку зазначені сертифікати містять дані лабораторних досліджень товару, його найменування, номер партії та дату виготовлення, тобто суто відомості, які стосуються виключно якості партії товару і не містять відомостей про його митну вартість.

Разом з цим, ст.53 МК України, яка визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, надання сертифікатів якості, сертифікатів відповідності не передбачено. Умови контракту щодо необхідності надання вказаних документів, стосуються господарських правовідносин між сторонами контракту для підтвердження якості поставленого товару і не підлягають застосуванню під час митного оформлення товару.

Отже, всі вищенаведені зауваження митниці спростовано наявними у матеріалах справи та наданими до митного оформлення документами.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірних рішень про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки, на час прийняття оспорюваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 17451,52грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20205260, місцезнаходження: вул. Суздальські ряди, буд.12/1, офіс 26Б, м. Харків, 61052) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000119/1 від 12.08.2022р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2022/000371 від 12.08.2022р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000122/1 від 12.08.2022р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000123/1 від 12.08.2022р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000124/1 від 12.08.2022р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2022/000125/1 від 12.08.2022р.

Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Східної-Української компанії «Золотий Лев» Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20205260, місцезнаходження: вул. Суздальські ряди, буд.12/1, офіс 26Б, м. Харків, 61052) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 17451,52грн. (сімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят одна гривня 52 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	18.10.2023
Оприлюднено	16.02.2024
Номер документу	116988159
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Турова Олена Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.10.2023 по справі 160/973/23ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/973/23

Рішення від 18.10.2023

Рішення
від 18.10.2023 по справі 160/973/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД