Рішення

від 13.02.2024 по справі 160/13653/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 рокуСправа №160/13653/22

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

установив:

Позивач 05.09.2022 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо невинесення наказу про виплату йому щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000, 00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р.;

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати йому додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000, 00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., у період з 24.02.2022 р. по час звернення до суду;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати і виплатити йому додаткову щомісячну винагороду у розмірі 30 000, 00 грн., встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., за період проходження служби з 24.02.2022р. по час звернення до суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168 за зазначений період, зазначає про порушення його права на оплату праці, оскільки виплату такої винагороди не одержував.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05 жовтя 2022 року від Служби судової охорони у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони заперечили проти заявлених до нього позовних вимог, зазначивши, що видатки на виплату додаткової винагороди не були затверджені, у зв`язку з чим така виплата не здійснювалася. Винесення наказу про виплату додаткової винагороди не є можливим за відсутності видатків в межах наданих повноважень. Служба судової охорони у Дніпропетровській області вважає, що позов є необґрунтованим, оскільки відсутні підстави для виплати додаткової винагороди, оскільки видатки на її виплату не були затверджені. Служба судової охорони у Дніпропетровській області просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 р. клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про залучення співвідповідачів у справі №160/13653/22 задоволено. Залучено Службу судової охорони, Державну судову адміністрацію України та Міністерство фінансів України до участі у справі №160/13653/22, у якості відповідачів.

19 жовтня 2022 року від Міністерства фінансів України надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони заперечили проти позову, зазначивши, що безпосереднім виконавцем з виплати додаткової винагороди є територіальне управління Служби. Розподіл коштів асигнувань належить до компетенції ДСА України, отже вимоги позивача до Міністерства є необґрунтованими. ДСА України як головний розпорядник коштів мав використати всі внутрішні резерви, станом на 01.06.2022 обсяг невикористаних коштів на оплату праці за січень травень становить 361,9 млн. гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 р. зупинено провадження в адміністративній справі №160/13653/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №260/3564/22.

20 квітня 2023 року від позивача надійшла уточнююча позовна заява, в якій просив:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо невинесення наказу про виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100 000, 00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди у розмірі 100 000, 00 грн. на місяць, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, починаючи з 24.02.2022.

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду у розмірі 100 000, 00 грн. на місяць, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, починаючи з 24.02.2022.

- установити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області протягом одного місяця з дня набрання чинності рішення у справі подати звіт про його виконання.

02 листопада 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням, в якому просить поновити провадження в цій адміністративній справі, оскільки рішення Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22 від 06.04.2023 р. набрало законної сили 21.09.2023 р. у зв`язку із прийняттям постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 р. поновлено провадження у справі №160/13653/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 р. відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог в адміністративній справі №160/13653/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Як встановлено відповідно довідки від 01.02.2022, року №35-04-11/22 виданої Службою судової охорони у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 з 18 жовтня 2021 року (наказ територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 18.10.2021 №283 о/с) проходить службу на посаді молодшого складу Служби судової охорони, а саме командира 3 відділення 6 взводу охорони 2 підрозділу охорони (м. Кривий Ріг) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області.

Листом від 19.08.2022 ТУ ССО у Дніпропетровській області повідомило про те, що у затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, не передбачались, у зв`язку із чим накази про виплату співробітникам додаткової винагороди не видавались.

Відповідно до статті 161 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга статті 161 Закону № 1402-VIII).

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома статті 161 Закону № 1402-VIII).

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (частина перша статті 165 Закону № 1402-VIII).

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина друга статті 165 Закону № 1402-VIII).

Пунктом 2 постанови Кабінет Міністрів України Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони від 03.04.2019 № 289 (далі Постанова № 289) установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Служба) визначає Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі Порядок № 384).

Грошове забезпечення співробітникам Служби (далі - співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (пункт 1 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 4 розділу І Порядку № 384).

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби (пункт 5 розділу І Порядку № 384).

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія (пункт 6 розділу І Порядку № 384).

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги (пункт 7 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби (пункт 8 розділу І Порядку № 384).

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункт 9 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення (пункт 10 Порядку розділу І № 384).

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку № 384).

Постанова № 168

(1) первісна редакція

Абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац другий пункту 1 Постанови № 186).

Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови (пункт 3 Постанови № 168).

Відповідно до пункту 5 Постанови № 168, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постанова № 168 опублікована в офіційному виданні Урядовий кур`єр від 28.02.2022 № 43.(2) редакція із змінами, внесеними Постановою № 793

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 вирішено внести зміни до Постанови № 168 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754, що додаються.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 793, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2002.

Постанова № 793 опублікована в офіційному виданні Урядовий кур`єр від 19.07.2022 № 156.

Згідно із Постановою № 793:

- у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; 2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.. У зв`язку з цим абзаци другий - шостий вважати відповідно абзацами третім - сьомим;

- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів..

Наказом ДСА України від 31.10.2022 № 396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок № 396). Згідно з пунктом 3 Порядку № 396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку № 396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку № 396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 № 396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Надаючи оцінку доводам учасників справи, суд виходить із того, що статтею 1 Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Заявлений спір виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою позивачу додаткової винагороди як співробітнику Служби судової охорони на період дії воєнного стану з 24.02.2022р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану № 168 від 28.02.2022.

При вирішенні спору суд враховує рішення Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22.

Згідно зі статтею 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.

У первинній редакції Постанови № 168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 гривень щомісячно.

Водночас, з урахуванням змін до Постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Проте, в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№ 168 і № 793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення).

Таким чином, надання нормативно-правовому акта ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.

Зміст внесених Постановою від 07.07.2022 № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30000 гривень щомісячно не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом пропорційність із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку № 384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Відмова ТУ ССО у Дніпропетровській області у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа Кечко проти України, заява №63134/00, рішення від 08.11.2005).

Верховний Суд України неодноразово вказував, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.

Крім того, відповідно до ч. 3ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства Українипри ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22 вказано на ознаки цієї типової справи: а) позивачем є співробітник Служби судової охорони; б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони; в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168; г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168; г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).

Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 за результатами розгляду зразкової справи № 260/3564/22, цю справу необхідно визнати типовою та у силу приписів ч. 3ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства Українипри ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові.

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у посутньому зв`язку з положеннями статей43і58 Конституції України, статей161,165 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку №384 і Порядку №396 належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22, суд у цій типовій справі робить висновок про протиправність дій відповідача, що полягають у невиплаті додаткової винагороди, передбаченоїПостановою КМУ від 28.02.2022 №168.

Щодо періоду спірних правовідносин, за який суд вирішує спір.

Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся з цим позовом 02.09.2023 року, заявивши свої позовні вимоги починаючи з 24.02.2022 року, при цьому не вказав кінцевої дати спірного періоду.

Як зазначив Верховний Суд у справі №260/3564/22 спірні правовідносини охоплюють період з 24 лютого 2022 року по 22 вересня 2022 року дату звернення позивача з цим позовом до суду.

Отже, запропонованому Верховним Судом підходу, суд у цій справі виходить з того, що спірні правовідносини стосуються періоду з 24.02.2022 року по 02.09.2022 року дату звернення позивача з цим позовом до суду.

За висновком Верховного Суду у справі №260/3564/22 протягом вказаного періоду працівники Служби судової охорони мали право на додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

При цьому, суд , як і Верховний Суд у справі №260/3564/22, формулює розолютивну частину, зобов`язуючи відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям підчасдії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р., з 24.02.2022 року не вказуючи кінцеву дату спірного періоду. Так, за загальним принципом у таких випадках суб`єкт владних повноважень повинен діяти відповідно до резолютивної частини рішення суду протягом усього часу, поки не зміниться закон чи фактичні обставини, що призведе до відсутності підстав для виконання відповідного обов`язку.

Суд визнав,що ця справа є типовою для подібних ситуацій, тому суд буде керуватися постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 260/3564/22 при винесенні власного рішення.

Велика Палата Верховного Суду враховула, що постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168:

- в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;

- доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;

- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: «2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

Велика Палата Верховного Суду у справі № 260/3564/22 дійшла висновку, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Враховуючи це Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вона відхиляє посилання скаржника на те, що розмір додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року слід визначати з розрахунку до 30 000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць, а не 30 000 на місяць, як вважає суд першої інстанції, оскільки в подальшому це може призвести до правової невизначеності щодо розміру додаткової винагороди при нарахуванні та виплаті згідно рішень судів

Тому, враховуючи наявність чинних постанов №793 від 07.07.2022 (дата набрання чинності 19.07.2022), та №43 від 20.01.2023 (дата набрання чинності 21.01.2023), суд дійшов висновку, що позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленоїпостановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022за період з 24.02.2022 саме у розмірі 30 000 грн щомісячно, а не до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає про його додержання позивачем, оскільки позов подано 25.09.2022р., тобто без порушенням встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України трьохмісячного строку звернення до суду, пролонгованого до 30.06.2023 р., з урахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову з викладених вище підстав.

Керуючись статтями 241-246, 250 КАС України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57, код ЄДРПОУ 43238738), Служби судової охорони (вул.Липська, буд.18/5, м.Київ, 01601 код ЄДРПОУ 42902258), Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Міністерства фінансів України (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, код ЄДРПОУ 00013480), третя особа: Державна казначейська служба України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управлінняСлужби судової охорониу Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям підчасдії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р.в розмірі 30 000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року.

Зобов`язати Територіальне управлінняСлужби судової охорониу Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям підчасдії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р.в розмірі 30 000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко