Рішення

від 14.02.2024 по справі 320/10502/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 року № 320/10502/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" з позовом до Київської митниці, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610052/1 від 02.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000486 від 02.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610051/1 від 02.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000485 від 02.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610053/1 від 03.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000490 від 03.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610054/1 від 04.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000494 від 04.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610055/1 від 11.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000511 від 11.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610057/1 від 12.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000514 від 12.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610058/1 від 15.08.2022;

визнати протиправним га скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000520 від 15.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610063/1 від 31.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000555 від 31.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610062/1 від 31.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000556 від 31.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, товариством було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товару та безпідставно прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

За висновками митного органу, декларантом до митного оформлення не було надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а надані документи не містять достовірних і об`єктивних відомостей числових значень складових митної вартості. Декларант надав додаткові документи не у повному обсязі та навіть надані декларантом додаткові документи виявлених розбіжностей не усувають. Таким чином, подані декларантом обов`язкові і додаткові документи свідчать про подання неповної та недостовірної інформації про митну вартість товару, не підтверджено складові митної вартості. У зв`язку з чим, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 даний позов було залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» (30479810) зареєстроване за адресою: 08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 49Б, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та відмовила в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення шляхом видачі відповідних карток відмови.

Зазначені рішення прийняті митним органом в результаті розгляду митної декларації поданої ТОВ «Укрхарчопромкомплекс» для митного оформлення «відходів риби Тріска свіжоморожена (Frozen Cod/Gadus Morhua): кістки, хребти, нікіра, плавники (bones, backbones, skin, fins) не для споживання людиною, що утворилися в результаті виготовлення поріцй філе та іншої рибної продукції з давшгьницької сировини. Виробник: ТОВ «Укрхарчопромкомплекс», Україна, Торговельна марка відсутня», вартість яких визначено відповідно до ст. 57 МК України за основним методом, проте відповідач не погодився із зазначеним методом та сумою визначення вартості відходів та застосував другорядний (резервний) метод визначення варгості товару, збільшивши митну вартість.

Позивач зазначає про те, що для здійснення своєї господарської діяльності, яка полягає у виготовленні готової продукції з давальницької сировини, 24.10.2017 позивачем укладено відповідний Контракт № Р24/10-17 з компанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD A/S (замовник, давалець).

За умовами контракту, замовник надає товар у вигляді сировини, а виконавець здійснює виготовлення готової продукції, яку в подальшому експортує замовнику. При цьому, п. 1.5 контракту, встановлено, що право власності на відходи, які утворилися в результаті виробництва передається виконавцю на безоплатній основі, валюта митного очищення відходів від виробництва - долар США. Відходи передаються безоплатно, так як, вони не являють собою жодної цінності та являється побічним продуктом, не призначеним для споживання людини. Для можливості реалізації побічних продуктів спеціалізованим організаціям та тваринним фермам в обов`язковому порядку необхідно розмитнити відходи в режимі імпорту, тому 28.10.2021 позивач подав до митного органу електронну митну декларацію та пакет супровідних документів. Зазначена митна декларація була подана з метою розмитнення 7198,925 кілограм відходів тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники), не для споживання людиною, що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини.

На виконання умов контракту № Р24/10-17, компанія-нерезидент POLAR SEAFOOD A/S надала позивачу рахунок-проформу (інвойс) № 12/2022 від 29.07.2022 на партію «відходів тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники) не для споживання людиною», яку позивач задекларував для митного оформлення за спірною митною декларацією. Відповідно до зазначеного інвойсу, повне найменування товару - відходи тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники), не для споживання людиною, вага - 4393,05 кг, ціна за один кілограм - 0,05 доларів США та загальна вартість - 219,65 доларів США.

Так, позивач звертає увагу на те, що рахунок-проформа відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, є документом, що підтверджує митну вартість товару, якщо імпортований товар не є об`єктом купівлі-продажу. Окрім контракту, інвойсу та самої митної декларації, до митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару позивачем були подані наступні документи: автотранспортна накладна № 645658 від 07.06.2022, рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UА125000-0084-2018 від 24.09.2018, попередні рішення з питань надання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території № 614/7.8-28.8-18 від 07.06.2022, розрахунок від 29.07.2022, технологічна карта б/н від 29.07.2022.

Позивач вважає, що всі надані документи свідчать про правильність визначення митної вартості відходів, проте, 02.08.2022 позивач отримав повідомлення від митного органу про необхідність подачі, за наявності, додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості відходів, У відповідь на зазначене повідомлення, позивач надав пояснення, що товар який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов МК України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Позивач наголошує на тому, що надав усі необхідні пояснення та документи для підтвердження заявленої митної вартості відходів. Подані документи, містять усі необхідні реквізити і відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Втім, за результатами розгляду поданих декларантом/позивачем документів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610052/1 від 02.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000486 від 02.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610051/1 від 02.08.2022;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000485 від 02.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610053/1 від 03.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000490 від 03.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610054/1 від 04.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000494 від 04.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610055/1 від 11.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000511 від 11.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610057/1 від 12.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000514 від 12.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610058/1 від 15.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000520 від 15.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610063/1 від 31.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000555 від 31.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610062/1 від 31.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000556 від 31.08.2022.

Як вказано в графі 33 спірних рішень, джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, є № UA100480/2021/603947 від 18.02.2022. Митний орган зазначив, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач вважає, що неможливо здійснити перевірку включення всіх витрат (складових митної вартості), так як в спірній митній декларації не вказано умови поставки та страхування товару, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, позивач акцентує увагу на тому, що відповідач не врахував того, що спірною митною декларацією здійснювалось оформлення відходів, які утворилися в результаті виробництва готового продукту, Тобто, вартість упаковки та абсолютіго всі витратні матеріали пов`язані виключно з готовою продукцією (закладено у вартість готового продукту). Непотрібні залишки після переробки сировини у вигляді відходів не носять жодної цінності та для їх фасування не використовуються витратні матеріали. На підтвердження чого позивачем було надано відповідні технологічні карти.

Що стосується умов поставки та страхування, позивач вказує на те, що відходи є лише продуктом переробки сировини у готовий продукт. Умови поставки для давальницької сировини були визначені розділом 4 Контракту № Р24/10-17 від 24.10.2017 з компанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD A/S, де місцем доставки є Україна, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 496. Зазначена адреса є місцем здійснення переробки та зберігання риби. Так як умовами зазначеного контракту визначено, що право власності на відходи передається позивачу, а сам товар у вигляді відходів залишається у власності позивача, то необхідності у його транспортуванні та страхуванні немає.

Щодо зазначення митним органом про те, що визначення вартості товару, що поставляється на безоплатній основі, у рахунках-проформах у сумі 0,05 доларів США, свідчить про не включення всіх складових митної вартості, позивач вказує, що обумовлені рахунки-проформи були виставлені виходячи з рентабельної вартості товару. Вартість встановлено замовником, шляхом оцінки ціноутворення, якби останній реалізував відходи самостійно, проте відходи відповідно до контракту № Р24/10-17 від 24.10.2017, передано позивачеві на безоплатній основі, адже вони не являють собою жодної цінності та підлягають утилізації. Позивач неодноразово просив замовника забирати в тому числі і відходи, однак останній категорично відмовляється, так як їх транспортування перевищує собівартість відходів і приносить збитки.

Позивач вважає вказані рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до приписів ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, за ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тож, з наведеного слідує, що МК України визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи, митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Як вказано в графі 33 спірних рішень, джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, є № UA100480/2021/603947 від 18.02.2022.

Митний орган зазначив, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач вважає, що неможливо здійснити перевірку включення всіх витрат (складових митної вартості), так як в спірній митній декларації не вказано умови поставки та страхування товару, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, варто врахувати те, що відповідач не врахував того, що спірною митною декларацією здійснювалось оформлення відходів, які утворилися в результаті виробництва готового продукту, Тобто, вартість упаковки та абсолютіго всі витратні матеріали пов`язані виключно з готовою продукцією (закладено у вартість готового продукту). Непотрібні залишки після переробки сировини у вигляді відходів не носять жодної цінності та для їх фасування не використовуються витратні матеріали. На підтвердження чого позивачем було надано відповідні технологічні карти.

Що стосується умов поставки та страхування, слід зазначити, що відходи є лише продуктом переробки сировини у готовий продукт. Умови поставки для давальницької сировини були визначені розділом 4 Контракту № Р24/10-17 від 24.10.2017 з компанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD A/S, де місцем доставки є Україна, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 496. Зазначена адреса є місцем здійснення переробки та зберігання риби. Так як умовами зазначеного контракту визначено, що право власності на відходи передається позивачу, а сам товар у вигляді відходів залишається у власності позивача, то необхідності у його транспортуванні та страхуванні немає.

Щодо зазначення митним органом про те, що визначення вартості товару, що поставляється на безоплатній основі, у рахунках-проформах у сумі 0,05 доларів США, що свідчить про не включення всіх складових митної вартості, суд приймає до уваги посилання сторони позивача про те, що обумовлені рахунки-проформи були виставлені виходячи з рентабельної вартості товару. Вартість встановлено замовником, шляхом оцінки ціноутворення, якби останній реалізував відходи самостійно, проте відходи відповідно до контракту № Р24/10-17 від 24.10.2017, передано позивачеві на безоплатній основі, адже вони не являють собою жодної цінності та підлягають утилізації.

Аналіз графи 33 Рішення про коригування митної вартості, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

Як зазначено вище, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган лише вказав декларацію.

Варто звернути увагу суду, на те, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнеиі із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Таким чином, суд вважає, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Також, на підтвердження заявлених митних вартостей, позивач під кожну митну декларацію, надав повні пакети документів, копії яких також додано до позовної заяви. Проте, митний орган відмовив позивачу в прийнятті зазначених митних декларацій, прийняв рішення про коригування митної вартості та самостійно визначив митну вартість за резервним методом.

Також, судом враховується й посилання сторони позивача на те, що за даним контрактом № Р24/10-17 від 24.10.2017 з комнанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD, митний орган виносить аналогічні рішення про корегування митної вартості по таким же товарам - відходам тріски. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями митного органу, товариство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з метою скасування таких рішень митного органу. За результатами розгляду справ, на сьогоднішній день вже винесено чотирнадцять рішень суду про скасування ста чотирирьох рішень митних органів в частині зміни митної вартості у справах: № 320/4691/19 від 18.11.2019, № 320/4557/19 від 18.11.2019, № 320/4556/19 від 18.11.2019, № 320/2742/19 від 03.12.2019, № 320/6725/19 від 03.02.2020, № 320/6265/19 від 02.03.2020, № 320/4697/19 від 17.04.2020, № 320/6724/19 від 29.05.2020, № 320/7207/19 від 15.07.2020, № 320/6556/20 від 28.12.2020, № 320/6796/20 від 13.11.2020, № 320/7645/20 від 24.12.2020, № 320/6798/20 від 09.08.2021, № 320/2738/20 від 16.04.2021. Вісімнадцять рішень суду першої інстанції вступили в законну силу. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишили в силі рішення першої інстанції у справах № 320/6724/19, № 320/4557/19, № 320/6725/19, № 320/2742/19, № 320/6833/19. В усіх зазначених рішеннях суд вказував на те, що визначення митної вартості на рівні 0,05 дол. США за 1 кг відходів риби тріска за даним контрактом є обгрунтованим та вірним. У свою чергу, корегування митної вартості, та визначення ціни за резервним методом, шляхом підвищення ціни до 0,3654 дол США за 1 кг відходів риби тріска є безпідставним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару відходів риби тріски свіжомороженої базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Тож, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, на час прийняття оскаржуваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені ч. 6 ст. 54 МК України, відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності вказаних рішень, не надано належних та достатніх пояснень щодо доцільності та законності підстав коригування митної вартості. Відповідачем так і не було спростовано доводів, покладених в основу позовної заяви, а також, не вказано на їх необґрунтованість чи помилковість.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610052/1 від 02.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000486 від 02.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610051/1 від 02.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000485 від 02.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610053/1 від 03.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000490 від 03.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610054/1 від 04.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000494 від 04.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610055/1 від 11.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000511 від 11.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610057/1 від 12.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000514 від 12.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610058/1 від 15.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000520 від 15.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610063/1 від 31.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000555 від 31.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610062/1 від 31.08.2022.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000556 від 31.08.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 24 810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.