Постанова

від 21.10.2024 по справі 320/10502/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10502/22 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610052/1 від 02.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000486 від 02.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610051/1 від 02.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000485 від 02.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610053/1 від 03.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000490 від 03.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610054/1 від 04.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000494 від 04.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610055/1 від 11.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000511 від 11.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610057/1 від 12.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000514 від 12.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610058/1 від 15.08.2022;

визнати протиправним га скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000520 від 15.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610063/1 від 31.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000555 від 31.08.2022;

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610062/1 від 31.08.2022;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000556 від 31.08.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» (30479810) зареєстроване за адресою: 08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 49Б, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач зазначає про те, що для здійснення своєї господарської діяльності, яка полягає у виготовленні готової продукції з давальницької сировини, 24.10.2017 позивачем укладено відповідний Контракт № Р24/10-17 з компанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD A/S (замовник, давалець).

За умовами контракту, замовник надає товар у вигляді сировини, а виконавець здійснює виготовлення готової продукції, яку в подальшому експортує замовнику. При цьому, п. 1.5 контракту, встановлено, що право власності на відходи, які утворилися в результаті виробництва передається виконавцю на безоплатній основі, валюта митного очищення відходів від виробництва - долар США. Відходи передаються безоплатно, так як, вони не являють собою жодної цінності та являється побічним продуктом, не призначеним для споживання людини. Для можливості реалізації побічних продуктів спеціалізованим організаціям та тваринним фермам в обов`язковому порядку необхідно розмитнити відходи в режимі імпорту, тому 28.10.2021 позивач подав до митного органу електронну митну декларацію та пакет супровідних документів. Зазначена митна декларація була подана з метою розмитнення 7198,925 кілограм відходів тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники), не для споживання людиною, що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини.

На виконання умов контракту № Р24/10-17, компанія-нерезидент POLAR SEAFOOD A/S надала позивачу рахунок-проформу (інвойс) № 12/2022 від 29.07.2022 на партію «відходів тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники) не для споживання людиною», яку позивач задекларував для митного оформлення за спірною митною декларацією. Відповідно до зазначеного інвойсу, повне найменування товару - відходи тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники), не для споживання людиною, вага - 4393,05 кг, ціна за один кілограм - 0,05 доларів США та загальна вартість - 219,65 доларів США.

Так, позивач звертає увагу на те, що рахунок-проформа відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, є документом, що підтверджує митну вартість товару, якщо імпортований товар не є об`єктом купівлі-продажу. Окрім контракту, інвойсу та самої митної декларації, до митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару позивачем були подані наступні документи: автотранспортна накладна № 645658 від 07.06.2022, рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UА125000-0084-2018 від 24.09.2018, попередні рішення з питань надання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території № 614/7.8-28.8-18 від 07.06.2022, розрахунок від 29.07.2022, технологічна карта б/н від 29.07.2022.

Позивач вважає, що всі надані документи свідчать про правильність визначення митної вартості відходів, проте, 02.08.2022 позивач отримав повідомлення від митного органу про необхідність подачі додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості відходів, У відповідь на зазначене повідомлення, позивач надав пояснення, що товар який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов МК України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Позивач наголошує на тому, що надав усі необхідні пояснення та документи для підтвердження заявленої митної вартості відходів. Подані документи, містять усі необхідні реквізити і відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Втім, за результатами розгляду поданих декларантом/позивачем документів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610052/1 від 02.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000486 від 02.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610051/1 від 02.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000485 від 02.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610053/1 від 03.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000490 від 03.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610054/1 від 04.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000494 від 04.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610055/1 від 11.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000511 від 11.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610057/1 від 12.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000514 від 12.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610058/1 від 15.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000520 від 15.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610063/1 від 31.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000555 від 31.08.2022; рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100230/2022/610062/1 від 31.08.2022; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000556 від 31.08.2022.

Як вказано в графі 33 спірних рішень, джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, є митна декларація № UA100480/2021/603947 від 18.02.2022. Митний орган зазначив, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач вважає, що неможливо здійснити перевірку включення всіх витрат (складових митної вартості), так як в спірній митній декларації не вказано умови поставки та страхування товару, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, позивач акцентує увагу на тому, що відповідач не врахував того, що спірною митною декларацією здійснювалось оформлення відходів, які утворилися в результаті виробництва готового продукту, Тобто, вартість упаковки та абсолютно всі витратні матеріали пов`язані виключно з готовою продукцією (закладено у вартість готового продукту). Непотрібні залишки після переробки сировини у вигляді відходів не носять жодної цінності та для їх фасування не використовуються витратні матеріали. На підтвердження чого позивачем було надано відповідні технологічні карти.

Що стосується умов поставки та страхування, позивач вказує на те, що відходи є лише продуктом переробки сировини у готовий продукт. Умови поставки для давальницької сировини були визначені розділом 4 Контракту № Р24/10-17 від 24.10.2017 з компанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD A/S, де місцем доставки є Україна, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 496. Зазначена адреса є місцем здійснення переробки та зберігання риби. Так як умовами зазначеного контракту визначено, що право власності на відходи передається позивачу, а сам товар у вигляді відходів залишається у власності позивача, то необхідності у його транспортуванні та страхуванні немає.

Щодо зазначення митним органом про те, що визначення вартості товару, що поставляється на безоплатній основі, у рахунках-проформах у сумі 0,05 доларів США, свідчить про не включення всіх складових митної вартості, позивач вказує, що обумовлені рахунки-проформи були виставлені виходячи з рентабельної вартості товару. Вартість встановлено замовником, шляхом оцінки ціноутворення, якби останній реалізував відходи самостійно, проте відходи відповідно до контракту № Р24/10-17 від 24.10.2017, передано позивачеві на безоплатній основі, адже вони не являють собою жодної цінності та підлягають утилізації. Позивач неодноразово просив замовника забирати в тому числі і відходи, однак останній категорично відмовляється, так як їх транспортування перевищує собівартість відходів і приносить збитки.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України вбачається, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

У силу норм п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 Митного кодексу України).

Водночас, судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15, згідно якої, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як вбачається з матеріалів справи, в графі 33 оскаржуваних рішень, джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, є митна декларація № UA100480/2021/603947 від 18.02.2022.

Митний орган зазначив, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач вважає, що неможливо здійснити перевірку включення всіх витрат (складових митної вартості), так як в спірній митній декларації не вказано умови поставки та страхування товару, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, відповідачем не враховано того, що спірною митною декларацією здійснювалось оформлення відходів, які утворилися в результаті виробництва готового продукту, а тому вартість упаковки та абсолютно всі витратні матеріали пов`язані виключно з готовою продукцією (закладено у вартість готового продукту). Непотрібні залишки після переробки сировини у вигляді відходів не носять жодної цінності та для їх фасування не використовуються витратні матеріали. На підтвердження чого позивачем було надано відповідні технологічні карти.

Що стосується умов поставки та страхування, слід зазначити, що відходи є лише продуктом переробки сировини у готовий продукт. Умови поставки для давальницької сировини були визначені розділом 4 Контракту № Р24/10-17 від 24.10.2017 з компанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD A/S, де місцем доставки є Україна, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 496. Зазначена адреса є місцем здійснення переробки та зберігання риби. За умовами контракту визначено, що право власності на відходи передається позивачу, а сам товар у вигляді відходів залишається у позивача, а тому необхідності у його транспортуванні та страхуванні немає.

Щодо зазначення митним органом про те, що визначення вартості товару, що поставляється на безоплатній основі, у рахунках-проформах у сумі 0,05 доларів США, що свідчить про не включення всіх складових митної вартості, суд звертає увагу на те, що обумовлені рахунки-проформи були виставлені виходячи з рентабельної вартості товару. Вартість встановлено замовником, шляхом оцінки ціноутворення, якби останній реалізував відходи самостійно, проте відходи відповідно до контракту № Р24/10-17 від 24.10.2017, передано позивачеві на безоплатній основі, адже вони не являють собою жодної цінності та підлягають утилізації.

Аналіз графи 33 Рішення про коригування митної вартості, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

Як зазначено вище, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган вказав лише декларацію.

Варто звернути увагу суду, на те, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнеиі із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Таким чином, суд вважає, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Також, на підтвердження заявлених митних вартостей, позивач під кожну митну декларацію, надав повні пакети документів, копії яких також додано до позовної заяви. Проте, митний орган відмовив позивачу в прийнятті зазначених митних декларацій, прийняв рішення про коригування митної вартості та самостійно визначив митну вартість за резервним методом.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Зважаючи на те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, оскільки у спірному випадку судом встановлено, що у своїй сукупності подані декларантом документи дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності оскаржуваних рішень митниці про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк