Рішення

від 14.02.2024 по справі 1540/3491/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3491/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

14 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айскомпані до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В Одеському окружному адміністративному суді перебувала на розгляді справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айскомпані до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.05.2018р. № 752430/39425302, від 31.05.2018р. № 752431/39425302, від 31.05.2018р. № 752436/39425302, від 31.05.2018р. № 752435/39425302, від 31.05.2018р. № 752440/39425302, від 31.05.2018р. № 752433/39425302, від 31.05.2018р. № 752434/39425302, від 31.05.2018р. № 752439/39425302, від 31.05.2018р. № 752438/39425302, від 31.05.2018р. № 752437/39425302, від 31.05.2018р. № 752432/39425302, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ Айскомпані № 41 від 16.03.2018р., № 50 від 19.03.2018р., № 68 від 26.03.2018р., № 70 від 26.03.2018р., № 71 від 27.03.2018р., № 76 від 29.03.2018р., № 77 від 29.03.2018р., № 52 від 19.03.2018р., № 53 від 19.03.2018р., № 57 від 21.03.2018р., № 82 від 30.03.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням суду від 22.10.2018 року адміністративний позов задоволено.

29.10.2018 року представником позивача надано заяву про розподіл судових витрат шляхом винесення додаткового рішення по справі №1540/3491/18, згідно вона просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, які згідно додатків становлять 13 000,00 грн.

Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).

Суд зазначає, що указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України №7168 від 16.03.2022 року, воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2212-IX від 21.04.2022, воєнний стан продовжений до 25.05.2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2263-IX від 22 травня 2022 року, воєнний стан продовжений до 23.08.2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №2500-IX від 15.08.2022 року, воєнний стан продовжений на 90 днів.

З огляду на зазначене судом вирішено розглядати заяву в порядку письмового провадження.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Так на підтвердження понесених судових витрат представником позивача надані наступні докази:

- копія договору про надання правової допомоги №17/06/04 від 04.06.2018 року (далі Договір);

- додаток №1 до Договору;

- попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- акт прийому-здачі наданих послуг з правової допомоги від 25.10.2018 року;

- квитанції до прибуткового ордеру №6 та №8.

Так суд вказує, що згідно акту прийому-здачі наданих послуг з правової допомоги, представником надано позивачу наступні послуги:

- зустріч, консультація Клієнта, узгодження правової позиції; ознайомлення з матеріалами справи Клієнта (у т.ч. оскарженням в адміністративному порядку), рішеннями ДФС, квитанціями, повідомленнями, первинними документами тощо, аналіз документів Клієнта, рішень ДФС, що оскаржуються та позиції Клієнта у справі; вивчення нормативно-правових актів, судової практики та робота з Єдиним державним реєстром судових рішень з аналогічних справ з метою встановлення правової позиції клієнта, у тому числі, щодо майбутнього результату розгляду справи такої категорії у суді та доцільність звернення до суду; збір доказів, підготовка та організація подачі адміністративного позову та додатків до нього 5000,00 грн.;

- підготовка до підготовчого судового засідання для представництва інтересів Клієнта та участь в підготовчому судовому засіданні в адміністративному суді першої інстанції, яке було призначено на 23.07.2018 о 14.10 2000,00 грн.;

- підготовка до підготовчого судового засідання для представництва інтересів клієнта та участь в підготовчому судовому засіданні в адміністративному суді першої інстанції, яке було призначено на 03.08.2018 року 12:30 підготовка, збір та подання 31.08.2018 року через канцелярію суду додаткових доказів по справі та письмової заяви про розподіл судових витрат з додатком 2000,00 грн.;

- підготовка до судового засідання для представництва інтересів клієнта та участь в судовому засіданні в адміністративному суді першої інстанції, яке було призначено на 12.09.2018 року о 14.00 2000,00 грн.;

- підготовка до судового засідання для представництва інтересів клієнта та участь в судовому засіданні в адміністративному суді першої інстанції, яке було призначено на 21.09.2018 року о 11.00; складання та подання 21.09.2018 письмової заяви про вирішення даної справи в порядку письмового провадження, у зв`язку із неявкою відповідачів 2000,00 грн.

Всього: 13 000,00 грн.

Так, слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також суд вказує на не значну складність справи, тобто даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку має бути зменшений з 13 000,00 грн. до 7 000,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Айскомпані задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айскомпані (код ЄДРПОУ 39425302, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-Б, кв. 193) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІванов Е.А.