Рішення

від 13.02.2024 по справі 460/22646/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2024 року м. Рівне№460/22646/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ІМПОРТ"

доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ІМПОРТ" (далі по тексту позивач) до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови від 24.08.2023 №UA204000/2023/00163, рішення про коригування митної вартості товарів від 24.08.2023 №UA204000/2023/000126/2.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подані до митного органу декларації з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено наявність в документах неточностей. Вищевказане свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів. Оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

14.03.2023 Між Chengdu Cheng Yuan Shun Co LTD (Китай, Продавець) та ТОВ ХІМІЯ ІМПОРТ (Україна, Покупець) було укладено договір на поставку №014/2023/СУS, за умовами якого Покупець погоджується купити у Продавця Товар скломати, склотканина, склоровінг та інші вироби зі скловолокна для армування виробів із поліефірних смол.

Відповідно до пункту 2 Контракту кількість на кожне відвантаження вказується у Доповненнях до Контракту на кожну партію товару. Загальна кількість Товару, що поставляється за даним Контрактом, складатиметься із загальної суми всіх кількостей Товару, вказаних у відповідних Доповненнях.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 валюта Контракту долар США. Ціна на кожне відправлення вказується у відповідних Доповненнях на кожну партію. Загальну вартість Контракту складатиме сума всіх Доповнень. Орієнтовна вартість Контракту 5000000,00 доларів США.

Умови відвантаження (згідно з Інкотермс-2020) CIF Гданськ, Польща, або інші умови, які погоджені сторонами. Умови відвантаження на кожну поставку вказуються у відповідних Доповненнях, на кожну партію (розділ 6 Контракту).

Відповідно до розділу 7 Контракту Покупець зобов`язується внести 30% передоплату на розрахунковий рахунок Продавця та 70% передоплату після отримання Покупцем копії коносаменту від Продавця.

У зв`язку з прибуттям товару на митну територію України, 24.08.2023 позивачем було подано відповідачу митну декларацію №23UA204020033479U5 на митне оформлення ввезених товарів.

До вказаної митної декларації було додано: сертифікат якості № б/н від 27.04.2023, сертифікат якості № б/н від 29.04.2023, сертифікат якості № б/н від 30.04.2023, пакувальний лист № б/н від 18.05.2023, комерційний інвойс №CUKL13303/2023 від 18.05.2023, коносамент (bill of lading) № 227557929 від 20.07.2023, накладна (SMGS consignment note (rail)) № 31763 від 10.08.2023, транспортна накладна Т1 (dispatch note t1) № 23РL322080NS626PN4 від 02.08.2023, сертифікат походження № 23С5100В0522/00027 від 18.05.2023, платіжний документ в інвалюті №55 від 12.04.2023, платіжний документ в інвалюті №128 від 07.07.2023; платіжний документ в інвалюті № 129 від 07.07.2023, рахунок № 253 від 14.08.2023, довідка №230 від 21.08.2023 про транспортні витрати доставки вантажу; прейскурант (рrісе list) № б/н від 01.03.2023, експертний висновок №113/616 від 22.08.2023, страховий поліс №PYIE202351940507E03622 від 20.05.2023, доповнення № 1 від 14.03.2023 до контракту №014/2023/СУS від 14.03.2023, доповнення № 2 від 09.05.2023 до контракту №014/2023/СУS від 14.03.2023, контракт №014/2023/СУS від 14.03.2023, договір про надання послуг митного брокера № 003/2022 від 01.11.2022, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №938 від 18.01.2023, лист № 189/М від 17.08.2023, лист № 192/М від 18.08.2023, лист № 196/М від 22.08.2023, лист № 197/М від 24.08.2023, техопис тканина з рівниці, техопис рубана рівниця, техопис скломати, копія документу супроводу експорту № 800720230073031229 від 19.05.2023.

Митницею було направлено декларанту позивача електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані пояснення та такі додаткові документи.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204000/2023/00163 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.08.2023 №UA204000/2023/000126/2.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість імпортованих товарів №1-3 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності:

відповідно до пункту 1 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18.01.2023 №938 умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедитору, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов`язані із виконанням цього договору, встановлюються за угодою Сторін і оформлюється Додатками до цього договору, по формі, погодженій сторонами в додатку 1 до цього Договору. Під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедиторові заявку, яка укладається відповідно до додатку по формі погодженій в додатку 1 до Договору. Декларантом до митного оформлення надана копія договору в кількості 6 сторінок з 10, без Додатку №1. Також декларантом до митного оформлення не надано Заявку, передбачену Договором.

- при здійсненні розрахунку митної вартості товарів декларантом не враховане числове значення винагороди експедитора, інформація щодо якого наявна у наданій до митного оформлення копії рахунку на оплату від 14.08.2023 №253.

Відомості щодо числового значення винагороди експедитора також наявні у додатково наданій декларантом на вимогу митниці Заявці від 19.07.2023 №5684.

- наданий до митного оформлення прайс-лист б/н від 01.03.2023 чинний до 30.04.2023 і не може розповсюджуватись на товари, які обумовлені у Доповненні від 09.05.2023 №2 до Контракту від 14.03.2023 №014/2023/СУS.

Наданий додатково на вимогу митниці б/н б/д містить інформацію щодо пропозиції продажу товарів Вузького асортименту, який не відповідає повному асортименту продукції, яка виготовляється експортером, містить ознаки втручання графічного редактору.

- надана до митного оформлення декларація митної вартості заповнена декларантом із порушеннями Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правили' заповнення», зокрема невірно заповнено графи 20, 21 ДМВ.

- інформація з мережи інтернет, використана у наданому декларантом висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 22.08.2023 №113/616, містить пропозиції продажу товарів на умовах поставки РОВ порти Китаю, що не відповідає умовам поставки, заявленим декларантом до митного оформлення. Також даний висновок не містить додатків, зокрема листа експортера.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та повноти включення до митної вартості числових значень її складових.

II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, Товар №1 за МД від 11.08.2023 № UA100320/2023/24542 - 1,50 дол.США/кг; Товар №2 за МД від 27.07.2023 № UA 100330/2023/146730 - 2,06 дол.США/кг; Товар №3 за МД від 09.02.2023 № UA 204020/2023/5609-1,54 дол.США/кг.

ІІІ. Митну вартість товарів №1-3 визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товар №1 за МД від 11.08.2023 № UA100320/2023/24542 - 1,50 дол.США/кг; Товар №2 за МД від 27.07.2023 № UA100330/2023/146730 - 2,06 дол.США/кг; Товар №3 за МД від 09.02.2023 № UA204020/2023/5609 -1,54 дол.США/кг.

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 13500 дол. США (9000 кг * 1,50 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 493676,10 грн (13500 дол. США* 36,5686 грн/дол. США).

Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 20085 дол. США (9750 кг * 2,06 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 734480,331 грн (20085 дол. США* 36,5686 грн/дол. США).

Числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 8316 дол. США (5400 кг * 1,54 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 304104,4776 грн (8316 дол. США* 36,5686 грн/дол. США).

Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару: сертифікат якості № б/н від 27.04.2023, сертифікат якості № б/н від 29.04.2023, сертифікат якості № б/н від 30.04.2023, пакувальний лист № б/н від 18.05.2023, комерційний інвойс №CUKL13303/2023 від 18.05.2023, коносамент (bill of lading) № 227557929 від 20.07.2023, накладна (SMGS consignment note (rail)) № 31763 від 10.08.2023, транспортна накладна Т1 (dispatch note t1) № 23РL322080NS626PN4 від 02.08.2023, сертифікат походження № 23С5100В0522/00027 від 18.05.2023, платіжний документ в інвалюті №55 від 12.04.2023, платіжний документ в інвалюті №128 від 07.07.2023; платіжний документ в інвалюті №129 від 07.07.2023, рахунок № 253 від 14.08.2023, довідка №230 від 21.08.2023 про транспортні витрати доставки вантажу; прейскурант (рrісе list) № б/н від 01.03.2023, експертний висновок №113/616 від 22.08.2023, страховий поліс №PYIE202351940507E03622 від 20.05.2023, доповнення № 1 від 14.03.2023 до контракту №014/2023/СУS від 14.03.2023, доповнення № 2 від 09.05.2023 до контракту №014/2023/СУS від 14.03.2023, контракт №014/2023/СУS від 14.03.2023, договір про надання послуг митного брокера № 003/2022 від 01.11.2022, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №938 від 18.01.2023, лист № 189/М від 17.08.2023, лист № 192/М від 18.08.2023, лист № 196/М від 22.08.2023, лист № 197/М від 24.08.2023, техопис тканина з рівниці, техопис рубана рівниця, техопис скломати, копія документу супроводу експорту № 800720230073031229 від 19.05.2023.

Надання зазначених документів не заперечує Рівненська митниця, проте вказує на наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та повноти включення до митної вартості числових значень її складових.

Так, у графі 33 спірно рішення про коригування митної вартості митний орган зазначає, що відповідно до пункту 1 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18.01.2023 №938 умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедитору, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов`язані із виконанням цього договору, встановлюються за угодою Сторін і оформлюється Додатками до цього договору, по формі, погодженій сторонами в додатку 1 до цього Договору. Під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедиторові заявку, яка укладається відповідно до додатку по формі погодженій в додатку 1 до Договору. Декларантом до митного оформлення надана копія договору в кількості 6 сторінок з 10, без Додатку №1. Також декларантом до митного оформлення не надано Заявку, передбачену Договором.

Суд зазначає, що відсутність при митному оформленні всіх сторінок контракту та заявки до нього не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Заявлена у МД загальна вартість товару підтверджується інвойсом, в якому передбачено всі витрати на придбання товару.

З матеріалів справи встановлено, що декларантом на вимогу митного органу було надано повний варіант договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18.01.2023 №938 та заявку до нього.

Окрім того, позивачем на вимогу митного органу надано усі наявні в нього документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження зазначеної ним у МД митної вартості.

Щодо тверджень відповідача, що при здійсненні розрахунку митної вартості товарів декларантом не враховане числове значення винагороди експедитора, інформація щодо якого наявна у наданій до митного оформлення копії рахунку на оплату від 14.08.2023 №253, суд зазначає наступне.

Згідно з даними комерційного інвойсу №CUKL13303/2023 від 18.05.2023, продавець поставляє товар на умовах CIF Гданськ, Польща. Відповідно до Incoterms 2020 термін CIF (Вартість, страхування і фрахт), який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

Так, як вже встановлено судом, для підтвердження вказаних у митній декларації №23UA204020033479U5 від 24.08.2023 відомостей, до митної декларації було надано, зокрема договір на транспортно-експедиційне обслуговування №938 від 18.01.2023 (далі Договір №938).

Відповідно до пункту 1.1 Договору №938 ТОВ ХІМІЯ ІМПОРТ (Клієнт) доручає, а ТОВ ФОСДАЙК ГРУП (Експедитор) зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні (морські, повітряні, автомобільні, залізничні та/або мультимодальні перевезення), а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням Сторін.

Умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункту відправлення та призначення, а також інші умови пов`язані з виконанням цього Договору, встановлюються за угодою Сторін і оформляються Додатками до цього Договору, по формі погодженій Сторонами в додатку №1 до цього Договору (п.1.2 Договору №938).

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Договору №938 перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір винагороди Експедитора, встановлюється за згодою Сторін, що оформляється відповідним Додатком до цього Договору.

Пунктом 4.8 Договору №938 винагородою Експедитору вважаються кошти, сплачені Клієнтом Експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У винагороду Експедитору не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання даного договору, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні даного договору. Розмір винагороди Експедитора узгоджується Сторонами у Додатках до цього Договору.

Згідно з пунктом 4.10 Договору №938 кошти, що надходять на рахунок Експедитора від Клієнта, не переходять у його власність і не є виручкою, а вважаються транзитними для подальшої оплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, аеропортів, перевізників, брокерів, експедиторських організацій тощо). У власності Експедитора залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої підлягає оподаткуванню у прядку, визначеному законодавством. Дана умова договору не вимагає додаткового підтвердження документами Перевізника або інших осіб.

Відповідно до заявки №5684 від 19.07.2023 сторони погодили наступний перелік і вартість послуг по організації ТЕО вантажу в контейнері TRHU7612666 по коносаменту 227557929: 1) НРР та ТЕО за межами території України 14404,38 грн (без ПДВ); 2) залізничне перевезення за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна) 59094,88 грн (без ПДВ); 3) автоперевезення та ТЕО по території України 7017,94 грн (з ПДВ); 4) винагорода Експедитора 3693,00 грн (з ПДВ). Разом 84210,20 грн з ПДВ.

ТОВ ФОСДАЙК ГРУП виставило для ТОВ ХІМІЯ ІМПОРТ рахунком на оплату №253 від 14.08.2023 на загальну суму 84210,20 грн, в тому числі ПДВ 1785,16 грн.

Для підтвердження витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України декларантом було надано: довідку про транспортні витрати від 21.08.2023 №230, видану ТОВ ФОСДАЙК ГРУП.

Відповідно до Довідки про транспортні витрати від 21.08.2023 №230 ТОВ ФОСДАЙК ГРУП повідомило, що транспортні витрати на ТЕО вантажу за межами України по території Gdansk (Poland) Клевань (Україна) включно, за коносаментом 227557929 на адресу ТОВ ХІМІЯ ІМПОРТ склало: НРР за межами території України склало: 9233,58 грн; ТЕО за межами території України склало: 5170,80 грн; залізничне перевезення за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна) склало 59094,88 грн. Загальна сума транспортних витрат 73499,25 грн.

Згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296, до документів, які містять відомості про транспорті витрати можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Однак цей перелік, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним та обов`язковим.

Відтак, оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надані позивачем до контролюючого органу документи щодо транспортних витрат є належним та допустимими доказами розміру таких витрат.

В той же час, оскільки саме сума 73499,25 грн. зазначена у довідці про транспортні витрати від 21.08.2023 №230, суд вважає, що позивачем до складу транспортних витрат обґрунтовано включено лише указану вище суму.

В свою чергу, рахунок на оплату №253 віл 14.08.2023 та заявка №5684 від 19.07.2023 містять, окрім пунктів зазначених у довідці про транспортні витрати такі пункти, як винагорода експедитора з ПДВ в розмірі 3693,00 грн.

Згідно з частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Пунктом 4 статті 306 Господарського кодексу України визначено, що транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу. Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (стаття 1 Закону)

Суд зазначає, що транспортно-експедиторські послуги (організація перевезення) не можуть охоплюватися поняттям "транспортування", яке передбачає виключно перевезення вантажу.

Підпунктом "ж" пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються отримувачу послуг (замовнику) - резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою.

Отже, винагорода за транспортно-експедиторські послуги (організація перевезення) є окремим об`єктом податку на додану вартість. Додавання такої складової, як винагорода експедитора, до митної вартості товару призвело б до подвійного оподаткування податком на додану вартість цих послуг.

Як встановлено з рахунку на оплату №253 від 14.08.2023 та заявки №5684 від 19.07.2023, на вартість винагороди експедитора відповідно було нараховано ПДВ за ставкою 20%, як на послуги з місцем постачання на митній території України.

Отже, такі витрати як винагорода експедитора (плата експедитору) були здійснені на території України, а відтак вказані витрати не є такою складовою митної вартості товарів, як витрати на перевезення, тому правомірно не були вказані позивачем у митній декларації.

Також відповідач у спірному рішенні про коригування митної вартості зазначає, що наданий до митного оформлення прайс-лист б/н від 01.03.2023 чинний до 30.04.2023 і не може розповсюджуватись на товари, які обумовлені у Доповненні від 09.05.2023 №2 до Контракту від 14.03.2023 №014/2023/СУS. Наданий додатково на вимогу митниці б/н б/д містить інформацію щодо пропозиції продажу товарів Вузького асортименту, який не відповідає повному асортименту продукції, яка виготовляється експортером, містить ознаки втручання графічного редактору.

На переконання суду, сам факт надання позивачем прайс-листів, не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.

Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.

Верховний суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Разом з тим, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі № 804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі № П/811/687/16.

Відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості зазначає, що надана до митного оформлення декларація митної вартості заповнена декларантом із порушеннями Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зокрема невірно заповнено графи 20, 21 ДМВ. Однак, відповідач не вказує, що саме невірно зазначено декларантом.

Стосовно зазначення у графі 33 спірно рішення про коригування митної вартості, що інформація з мережи інтернет, використана у наданому декларантом висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 22.08.2023 №113/616, містить пропозиції продажу товарів на умовах поставки РОВ порти Китаю, що не відповідає умовам поставки, заявленим декларантом до митного оформлення. Також даний висновок не містить додатків, зокрема листа експортера, суд зазначає наступне.

Так, по-перше, в силу пункту 8 частини третьої статті 53 Митного кодексу України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами та подаються лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

По-друге, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту визнання таких висновків неправомірними та скасування їх, в тому числі в судовому порядку.

Таким чином, відповідачем фактично не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявність ознак підробки або те, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Разом з тим, виявлені митним органом розбіжності, ніяким чином не стосуються числового значення оцінюваного товару.

Суд наголошує, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені статтею 53 Митного кодексу України заборонено.

За наведеного, вищезазначені доводи відповідача, суд вважає безпідставними.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, рахунок-фактура (інвойс) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Також, судом встановлено, що декларантом позивача до складу митної вартості імпортованих товарів додано витрати на транспортування до митного кордону України в силу положень частини десятої статті 58 Митного кодексу України.

Належні документи щодо транспортних витрат, долучалися до митного оформлення, узгоджуються між собою та не місять жодних розбіжностей.

Тож, позивачем надано усю належну документацію, яка стосується витрат на транспортування товарів до митного кордону України, як складових митної вартості.

Фактично в основу оскаржуваного рішення покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо визнаної митними органами заявленої декларантами митної вартості товарів даної торгової марки, моделі, подібних характеристик, митне оформлення яких здійснено Товар №1 за МД від 11.08.2023 № UA100320/2023/24542 - 1,50 дол.США/кг, Товар №2 за МД від 27.07.2023 № UA 100330/2023/146730 - 2,06 дол.США/кг, Товар №3 за МД від 09.02.2023 № UA 204020/2023/5609-1,54 дол.США/кг.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Крім того, суду слід зазначити, що всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, жодних митних декларацій, до ціни товару по яких прирівнювалася митна вартість імпортованих позивачем товарів, суду не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість відповідних тверджень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідної від нього картки відмови у прийнятті митних декларацій.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 5368,00 грн., що сплачена згідно з платіжними інструкціями № 504 від 26.09.2023 та №549 від 13.10.2023.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ІМПОРТ" до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/00163 та рішення про коригування митної вартості товарів від 24.08.2023 №UA204000/2023/000126/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ІМПОРТ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ІМПОРТ" (вул. Сагайдачного, 31 А,смт Клевань,Рівненська обл., Рівненський р-н,35312. ЄДРПОУ/РНОКПП 44815838)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 13.02.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО