Постанова

від 18.11.2024 по справі 460/22646/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/22646/23 пров. № А/857/6422/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №460/22646/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ІМПОРТ" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, -

суддя в 1-й інстанції Гресько О. Р.,

дата ухвалення рішення 13 лютого 2024 року,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення 13 лютого 2024 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМІЯ ІМПОРТ" звернулося в суд з позовом до відповідача Рівненської митниці, в якому просило визнання протиправними та скасування картки відмови від 24 серпня 2023 року №UA204000/2023/000163, рішення про коригування митної вартості товарів від 24 серпня 2023 року №UA204000/2023/000126/2.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/00163 та рішення про коригування митної вартості товарів від 24 серпня 2023 року №UA204000/2023/000126/2.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: при здійсненні розрахунку митної вартості товарів декларантом не враховане числове значення винагороди експедитора, інформація щодо якого наявна у наданій до митного оформлення копії рахунку на оплату від 14 серпня 2023 року №253. Відомості щодо числового значення винагороди експедитора також наявні у додатково наданій декларантом на вимогу митниці Заявці від 19 липня 2023 року №5684. Наданий додатково на вимогу митниці прайс-лист б/н б/д містить інформацію щодо пропозиції продажу товарів вузького асортименту, який не відповідає повному асортименту продукції, яка виготовляється експортером, містить ознаки втручання графічного редактору. Інформація з мережі інтернет використана у наданому декларантом висновку ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 22 серпня 2023 року №113/616 містить пропозиції продажу товарів на умовах поставки FOB порти Китаю, що не відповідає умовам поставки, заявленим декларантом до митного оформлення. Також даний висновок не містить додатків, зокрема листа експортера. Таким чином, оскаржуване рішення про коригування митної вартості імпортованого товару та картка відмови є правомірними, та підстави для їх скасування відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 березня 2023 року Між Chengdu Cheng Yuan Shun Co LTD (Китай, Продавець) та ТОВ ХІМІЯ ІМПОРТ (Україна, Покупець) було укладено договір на поставку №014/2023/СУS, за умовами якого Покупець погоджується купити у Продавця Товар скломати, склотканина, склоровінг та інші вироби зі скловолокна для армування виробів із поліефірних смол.

Відповідно до пункту 2 Контракту кількість на кожне відвантаження вказується у Доповненнях до Контракту на кожну партію товару. Загальна кількість Товару, що поставляється за даним Контрактом, складатиметься із загальної суми всіх кількостей Товару, вказаних у відповідних Доповненнях.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 валюта Контракту долар США. Ціна на кожне відправлення вказується у відповідних Доповненнях на кожну партію. Загальну вартість Контракту складатиме сума всіх Доповнень. Орієнтовна вартість Контракту 5000000,00 доларів США.

Умови відвантаження (згідно з Інкотермс-2020) CIF Гданськ, Польща, або інші умови, які погоджені сторонами. Умови відвантаження на кожну поставку вказуються у відповідних Доповненнях, на кожну партію (розділ 6 Контракту).

Відповідно до розділу 7 Контракту Покупець зобов`язується внести 30% передоплату на розрахунковий рахунок Продавця та 70% передоплату після отримання Покупцем копії коносаменту від Продавця.

У зв`язку з прибуттям товару на митну територію України, 24 серпня 2023 року позивачем було подано відповідачу митну декларацію №23UA204020033479U5 на митне оформлення ввезених товарів.

До вказаної митної декларації було додано: сертифікат якості №б/н від 27 квітня 2023 року, сертифікат якості №б/н від 29 квітня 2023 року, сертифікат якості №б/н від 30 квітня 2023 року, пакувальний лист №б/н від 18 травня 2023 року, комерційний інвойс №CUKL13303/2023 від 18 травня 2023 року, коносамент (bill of lading) №227557929 від 20 липня 2023 року, накладна (SMGS consignment note (rail)) №31763 від 10 серпня 2023 року, транспортна накладна Т1 (dispatch note t1) №23РL322080NS626PN4 від 02 серпня 2023 року, сертифікат походження №23С5100В0522/00027 від 18 травня 2023 року, платіжний документ в інвалюті №55 від 12 квітня 2023 року, платіжний документ в інвалюті №128 від 07 липня 2023 року; платіжний документ в інвалюті №129 від 07 липня 2023 року, рахунок №253 від 14 серпня 2023 року, довідка №230 від 21 серпня 2023 року про транспортні витрати доставки вантажу; прейскурант (рrісе list) №б/н від 01 березня 2023 року, експертний висновок №113/616 від 22 серпня 2023 року, страховий поліс №PYIE202351940507E03622 від 20 травня 2023 року, доповнення №1 від 14 березня 2023 року до контракту №014/2023/СУS від 14 березня 2023 року, доповнення №2 від 09 травня 2023 року до контракту №014/2023/СУS від 14 березня 2023 року, контракт №014/2023/СУS від 14 березня 2023 року, договір про надання послуг митного брокера №003/2022 від 01 листопада 2022 року, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №938 від 18.01.2023, лист №189/М від 17 серпня 2023 року, лист №192/М від 18 серпня 2023 року, лист №196/М від 22 серпня 2023 року, лист №197/М від 24 серпня 2023 року, техопис тканина з рівниці, техопис рубана рівниця, техопис скломати, копія документу супроводу експорту №800720230073031229 від 19 травня 2023 року.

Митницею було направлено декларанту позивача електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані пояснення та такі додаткові документи.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA204000/2023/000163 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24 серпня 2023 року №UA204000/2023/000126/2.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість імпортованих товарів №1-3 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності:

Відповідно до пункту 1 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18 січня 2023 року№938 умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедитору, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов`язані із виконанням цього договору, встановлюються за угодою Сторін і оформлюється Додатками до цього договору, по формі, погодженій сторонами в додатку 1 до цього Договору. Під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедиторові заявку, яка укладається відповідно до додатку по формі погодженій в додатку 1 до Договору. Декларантом до митного оформлення надана копія договору в кількості 6 сторінок з 10, без Додатку №1. Також декларантом до митного оформлення не надано Заявку, передбачену Договором.

При здійсненні розрахунку митної вартості товарів декларантом не враховане числове значення винагороди експедитора, інформація щодо якого наявна у наданій до митного оформлення копії рахунку на оплату від 14 серпня 2023 року №253.

Відомості щодо числового значення винагороди експедитора також наявні у додатково наданій декларантом на вимогу митниці Заявці від 19 липня 2023 року №5684.

Наданий до митного оформлення прайс-лист б/н від 01 березня 2023 року чинний до 30 квітня 2023 року і не може розповсюджуватись на товари, які обумовлені у Доповненні від 09 травня 2023 року №2 до Контракту від 14 березня 2023 року №014/2023/СУS.

Наданий додатково на вимогу митниці б/н б/д містить інформацію щодо пропозиції продажу товарів Вузького асортименту, який не відповідає повному асортименту продукції, яка виготовляється експортером, містить ознаки втручання графічного редактору.

Надана до митного оформлення декларація митної вартості заповнена декларантом із порушеннями Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правили' заповнення, зокрема невірно заповнено графи 20, 21 ДМВ.

Інформація з мережі інтернет, використана у наданому декларантом висновку ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ від 22 серпня 2023 року №113/616, містить пропозиції продажу товарів на умовах поставки РОВ порти Китаю, що не відповідає умовам поставки, заявленим декларантом до митного оформлення. Також даний висновок не містить додатків, зокрема, листа експортера.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та повноти включення до митної вартості числових значень її складових.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, схожих за назвою, призначенням, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, Товар №1 за МД від 11 серпня 2023 року №UA100320/2023/24542 - 1,50 дол.США/кг; Товар №2 за МД від 27 липня 2023 року №UA 100330/2023/146730 - 2,06 дол.США/кг; Товар №3 за МД від 09 лютого 2023 року №UA 204020/2023/5609-1,54 дол.США/кг.

Митну вартість товарів №1-3 визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товар №1 за МД від 11 серпня 2023 року №UA100320/2023/24542 - 1,50 дол.США/кг; Товар №2 за МД від 27 липня 2023 року №UA100330/2023/146730 - 2,06 дол.США/кг; Товар №3 за МД від 09 лютого 2023 року №UA204020/2023/5609 -1,54 дол.США/кг.

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 13500 дол. США (9000 кг * 1,50 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 493676,10 грн (13500 дол. США* 36,5686 грн/дол. США).

Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 20085 дол. США (9750 кг * 2,06 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 734480,331 грн (20085 дол. США* 36,5686 грн/дол. США).

Числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 8316 дол. США (5400 кг * 1,54 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 304104,4776 грн (8316 дол. США* 36,5686 грн/дол. США).

Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідної від нього картки відмови у прийнятті митних декларацій, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.1,2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Ч.3 ст.53 МК України передбачає, що обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.4 ст.53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За приписами ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частини 1, 2 ст.55 МК України передбачають, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Крім того, ч.1 ст.58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. У частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується, а саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

За змістом ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Як зазначено вище, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного кодексу України.

З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: скломати, склотканина, склоровінг та інші вироби зі скловолокна для армування виробів із поліефірних смол.

За змістом п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів визначається на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей нижчої з двох альтернативних вартостей.

Матеріалами справи стверджується, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів, а саме: сертифікат якості №б/н від 27 квітня 2023 року, сертифікат якості №б/н від 29 квітня 2023 року, сертифікат якості №б/н від 30 квітня 2023 року, пакувальний лист №б/н від 18 травня 2023 року, комерційний інвойс №CUKL13303/2023 від 18 травня 2023 року, коносамент (bill of lading) №227557929 від 20 липня 2023 року, накладна (SMGS consignment note (rail)) №31763 від 10 серпня 2023 року, транспортна накладна Т1 (dispatch note t1) №23РL322080NS626PN4 від 02 серпня 2023 року, сертифікат походження №23С5100В0522/00027 від 18 травня 2023 року, платіжний документ в інвалюті №55 від 12 квітня 2023 року, платіжний документ в інвалюті №128 від 07 липня 2023 року; платіжний документ в інвалюті №129 від 07 липня 2023 року, рахунок №253 від 14 серпня 2023 року, довідка №230 від 21 серпня 2023 року про транспортні витрати доставки вантажу; прейскурант (рrісе list) №б/н від 01 березня 2023 року, експертний висновок №113/616 від 22 серпня 2023 року, страховий поліс №PYIE202351940507E03622 від 20 травня 2023 року, доповнення №1 від 14 березня 2023 року до контракту №014/2023/СУS від 14 березня 2023 року, доповнення №2 від 09 травня 2023 року до контракту №014/2023/СУS від 14 березня 2023 року, контракт №014/2023/СУS від 14 березня 2023 року, договір про надання послуг митного брокера №003/2022 від 01 листопада 2022 року, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №938 від 18.01.2023, лист №189/М від 17 серпня 2023 року, лист №192/М від 18 серпня 2023 року, лист №196/М від 22 серпня 2023 року, лист №197/М від 24 серпня 2023 року, техопис тканина з рівниці, техопис рубана рівниця, техопис скломати, копія документу супроводу експорту №800720230073031229 від 19 травня 2023 року.

Рівненська митниця не заперечує надання зазначених документів, проте вказує на наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів та повноти включення до митної вартості числових значень її складових.

Так, згідно з гр.33 спірного рішення про коригування митної вартості відповідно до пункту 1 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18 січня 2023 року №938 умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедитору, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов`язані із виконанням цього договору, встановлюються за угодою Сторін і оформлюється Додатками до цього договору, по формі, погодженій сторонами в додатку 1 до цього Договору. Під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедиторові заявку, яка укладається відповідно до додатку по формі погодженій в додатку 1 до Договору. Декларантом до митного оформлення надана копія договору в кількості 6 сторінок з 10, без Додатку №1. Також декларантом до митного оформлення не надано Заявку, передбачену Договором.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутність при митному оформленні усіх сторінок контракту та заявки до нього не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Заявлена у МД загальна вартість товару підтверджується інвойсом, в якому передбачено всі витрати на придбання товару.

Матеріалами справи стверджується, що декларантом на вимогу митного органу було надано повний текст договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18 січня 2023 року №938 та заявку до нього.

Даючи правову оцінку доводам митного органу про те, що при здійсненні розрахунку митної вартості товарів декларантом не враховане числове значення винагороди експедитора, інформація щодо якого наявна у наданій до митного оформлення копії рахунку на оплату від 14 серпня 2023 року №253, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до даних комерційного інвойсу №CUKL13303/2023 від 18 травня 2023 року продавець поставляє товар на умовах CIF Гданськ, Польща. Згідно з Incoterms 2020 термін CIF (вартість, страхування і фрахт) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, для підтвердження вказаних у митній декларації №23UA204020033479U5 від 24 серпня 2023 року відомостей, до митної декларації було надано, зокрема, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №938 від 18 січня 2023 року (далі Договір №938).

За змістом п.1.1 Договору №938 ТОВ ХІМІЯ ІМПОРТ (Клієнт) доручає, а ТОВ ФОСДАЙК ГРУП (Експедитор) зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні (морські, повітряні, автомобільні, залізничні та/або мультимодальні перевезення), а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням Сторін.

Пунктом 1.2 Договору №938 умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункту відправлення та призначення, а також інші умови пов`язані з виконанням цього Договору, встановлюються за угодою Сторін і оформляються Додатками до цього Договору, по формі погодженій Сторонами в додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 Договору №938 перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір винагороди Експедитора, встановлюється за згодою Сторін, що оформляється відповідним Додатком до цього Договору.

Згідно з п.4.8, 4.10 Договору №938 винагородою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У винагороду експедитору не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання даного договору, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні даного договору. Розмір винагороди Експедитора узгоджується Сторонами у Додатках до цього Договору.

Кошти, що надходять на рахунок Експедитора від Клієнта, не переходять у його власність і не є виручкою, а вважаються транзитними для подальшої оплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, аеропортів, перевізників, брокерів, експедиторських організацій тощо). У власності Експедитора залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої підлягає оподаткуванню у порядку, визначеному законодавством. Дана умова договору не вимагає додаткового підтвердження документами Перевізника або інших осіб.

Зі змісту заявки №5684 від 19 липня 2023 року вбачається, що сторони погодили наступний перелік і вартість послуг по організації ТЕО вантажу в контейнері TRHU7612666 по коносаменту 227557929: 1) НРР та ТЕО за межами території України 14404,38 грн (без ПДВ); 2) залізничне перевезення за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна) 59094,88 грн (без ПДВ); 3) автоперевезення та ТЕО по території України 7017,94 грн (з ПДВ); 4) винагорода Експедитора 3693,00 грн (з ПДВ). Разом 84210,20 грн з ПДВ.

ТОВ ФОСДАЙК ГРУП виставило для ТОВ ХІМІЯ ІМПОРТ рахунком на оплату №253 від 14 серпня 2023 року на загальну суму 84210,20 грн, в тому числі ПДВ 1785,16 грн.

Крім того, для підтвердження витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України декларантом було надано: довідку про транспортні витрати від 21 серпня 2023 року №230, видану ТОВ ФОСДАЙК ГРУП.

Як вбачається зі змісту довідки про транспортні витрати від 21 серпня 2023 року №230 ТОВ ФОСДАЙК ГРУП повідомило, що транспортні витрати на ТЕО вантажу за межами України по території Gdansk (Poland) Клевань (Україна) включно, за коносаментом 227557929 на адресу ТОВ ХІМІЯ ІМПОРТ склало: НРР за межами території України склало: 9233,58 грн; ТЕО за межами території України склало: 5170,80 грн; залізничне перевезення за маршрутом Гданськ (Польща) Клевань (Україна) склало 59094,88 грн. Загальна сума транспортних витрат - 73499,25 грн.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 №984/21296 до документів, які містять відомості про транспорті витрати можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Разом з тим, цей перелік, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію можуть належати, не є вичерпним та обов`язковим, а тому, оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані позивачем до контролюючого органу документи щодо транспортних витрат є належним та допустимими доказами розміру таких витрат.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, оскільки саме сума 73499,25 грн зазначена у довідці про транспортні витрати від 21 серпня 2023 року №230, тому позивачем до складу транспортних витрат обґрунтовано включено лише вказану вище суму.

При цьому, рахунок на оплату №253 віл 14 серпня 2023 року та заявка №5684 від 19 липня 2023 року містять крім пунктів зазначених у довідці про транспортні витрати такі пункти, як винагорода експедитора з ПДВ у розмірі 3693,00 грн.

Так, винагорода за транспортно-експедиторські послуги (організація перевезення) є окремим об`єктом податку на додану вартість. Додавання такої складової, як винагорода експедитора, до митної вартості товару призвело б до подвійного оподаткування податком на додану вартість цих послуг.

Зі змісту рахунку на оплату №253 від 14 серпня 2023 року та заявки №5684 від 19 липня 2023 року вбачається, що на вартість винагороди експедитора було нараховано ПДВ за ставкою 20%, як на послуги з місцем постачання на митній території України.

Таким чином, такі витрати, як винагорода експедитора (плата експедитору) були здійснені на території України, а тому вказані витрати не є такою складовою митної вартості товарів, як витрати на перевезення, і правомірно не були вказані позивачем у митній декларації.

Крім того, у спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист б/н від 01 березня 2023 року чинний до 30 квітня 2023 року і не може розповсюджуватись на товари, які обумовлені у Доповненні від 09 травня 2023 року №2 до Контракту від 14 березня 2023 року №014/2023/СУS. Наданий додатково на вимогу митниці б/н б/д містить інформацію щодо пропозиції продажу товарів вузького асортименту, який не відповідає повному асортименту продукції, яка виготовляється експортером, містить ознаки втручання графічного редактору.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що сам факт надання позивачем прайс-листів, не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема, не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості, крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, а тому така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.

Крім того, у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості також зазначено про те, що інформація з мережі інтернет, використана у наданому декларантом висновку ДП ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ від 22 серпня 2023 року №113/616 містить пропозиції продажу товарів на умовах поставки РОВ порти Китаю, що не відповідає умовам поставки, заявленим декларантом до митного оформлення. Також даний висновок не містить додатків, зокрема листа експортера.

Колегія суддів зауважує, що апелянтом не подано та у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту визнання таких висновків неправомірними та скасування їх, в тому числі в судовому порядку, а тому підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, відсутні.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах, що дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем митна вартість товару визначена за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, однак відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При цьому, при прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію ЄАІС та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України, не зазначив щодо якого з двох товарів стосується коригування митної вартості.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки сторони вільні в формуванні цін на товари за взаємним погодженням, виходячи з кон`юнктури ринку, якості і споживчих властивостей продукції, ступеня новизни товару і його корисності, співвідношення попиту та пропозиції, враховуючи необхідність отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Щодо доводів апелянта про ненадання декларантом на вимогу митного органу усіх витребуваних додаткових документів, то колегія суддів зазначає, що у повідомленні про необхідність подачі додаткових підтверджуючих документів вказано, що такі мають бути надані за наявності, тобто їх неподання у зв`язку з відсутністю, не може розцінюватися як відмова. Колегія суддів вважає, що у відповідача були у наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо транспортних засобів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за першим методом.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідної від нього картки відмови у прийнятті митних декларацій, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції у резолютивній частині судового рішення допущена неточність номера картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, разом з цим. це не впливає на правильність висновків суду та вирішення розглядуваного спору та може бути усунута судом в порядку ст.253 КАС України, як описка судового рішення.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №460/22646/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 18 листопада 2024 року.