Рішення

від 14.02.2024 по справі 460/11939/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2024 року м. Рівне№460/11939/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Теплогазбуд" доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Теплогазбуд" (далі - ПП "Теплогазбуд", позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8359152/32300672 від 01.03.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством "Теплогазбуд" податкову накладну №25 від 29.12.2022 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.03.2020 між ПП "Теплогазбуд" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Рокитнівський скляний завод" (Покупець) було укладено договір №996, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити у власність покупця щебінь вапняковий для скляної промисловості. На виконання договору 29.12.2022 позивач здійснив продаж покупцю вапнякового щебеню за видатковою накладною №РН-0000095 в кількості 26,56 т загальною вартістю 25232,00 грн, у т.ч. ПДВ 4205,33 грн. За фактом вчинення господарської операції та за правилом першої події (відвантаження товару)ПП "Теплогазбуд"було складено та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №25 від 29.12.2022. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на її відповідність вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що ним було надано з поясненнями усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по вказаній податковій накладній, в тому числі акти звірки з усіма контрагентами, які приймали участь у господарській операції. Проте, такі документи не взяті до уваги контролюючим органом та прийнято рішення №8359152/32300672 від 01.03.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Позивач вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Наголошує, що позивач оскаржив таке рішення в адміністративному порядку, проте, рішенням відповідача-2 його скаргу залишено без задоволення, оскаржене рішення без змін. На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити повністю, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу.

Ухвалою суду від 17.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

25.05.2023 позивач з дотриманням встановленого судом строку усунув недоліки позовної заяви шляхом надання платіжного документу про сплату судового збору.

Ухвалою від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву.

Представник відповідачів подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив що контролюючим органом відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки операція відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, повідомлення не містило в повному обсязі необхідних документів, зокрема не надано оборотно-сальдової відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження факту здійснення господарської операції. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН в протоколі зазначено, які документи не надані платником. З огляду на наведене, Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 29.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В оскаржуваному рішенні чітко зазначено, яких саме документів позивачем не додано. Крім того, відповідачі зазначають, що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належить виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 14.02.2024 у задоволенні клопотання відповідачів про розгляд справи за участю сторін відмовлено.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій спростовує обставини, викладені відповідачами у відзиві на позовну заяву, та наполягає на тому, що разом з поясненнями позивачем було надано контролюючому органу акти звірки з усіма контрагентами, які були задіяні у господарських операціях з ним, що підтверджується наданою відповідачами з відзивом копією повідомлення про надання пояснень.

Відповідачі правом на подання заперечень не скористалися.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Приватне підприємство "Теплогазбуд" (код ЄДРПОУ 32300672) зареєстроване як юридична особа 23.01.2003, номер запису 16081200000005342.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області і є зареєстрованим як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером 323006717166.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель. Також позивач здійснює такі види економічної діяльності як: 46.13 - Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.14 - Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.15 - Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.18 - Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Як з`ясовано судом,між Приватним підприємством "Теплогазбуд", як продавцем, та Приватним акціонерним товариством "Рокитнівський скляний завод", як покупцем, укладено Договір №996 від 23.03.2020 (далі - Договір), предметом якого є поставка (продаж) у власність покупця щебеню вапнякового для скляної промисловості фракції 5-20мм (пункт 1.1. Договору).

15.04.2020 сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №1, якою пункт 1.1. Договору викладено в новій редакції, за якою предметом поставки є щебінь фракції 5-20 мм та/або фракції 20-50 мм, при цьому у пункті 5.1.1. Договору Сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом семи календарних днів з дати поставки товару.

Згідно з п.3.3. Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах поставки DAP Рокитне, склад Покупця (вантажоодержувача).

29.12.2022 на виконання умов Договору ПП "Теплогазбуд" здійснило продаж для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" вапнякового щебеню за видатковою накладною №РН-0000095 в кількості 26,56 т загальною вартістю 25232,00 грн, в т.ч. ПДВ 4205,33 грн. Товар було доставлено до місцезнаходження покупця за адресою смт Рокитне Рівненської області залученим позивачем перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛА-ТРАНС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44572445) на підставі Договору про надання послуг по перевезенню №19-12/01 від 19.12.2022, що оформлено товарно-транспортною накладною №20134 від 29.12.2022 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0291202 від 29.12.2022.

Розрахунки між сторонами підтверджуються банківською випискою по рахунку за грудень 2022 січень 2023 р.

На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою відвантаження товару) позивачем було складено та направлено до ЄРПН податкову накладну №25 від 29.12.2022 на загальну суму 25232,00 грн, з якої ПДВ 4205,33 грн.

13.01.2023 відповідачем-1 надіслано позивачу квитанцію №9296569029 про те, що документ збережено, але реєстрація податкової накладної зупинена, а також зазначено, що відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (даліПН/РК) від 29.12.2022 №25 в ЄРПН зупинена, оскільки в Єдиному реєстрі податкових накладних коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, додатково повідомлено, що показник: "D"=3.1783%, "P"=0.

У зв`язку з вказаним, 24.02.2023 позивачем було надано повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів в кількості 57 додатків на підтвердження факту постачання ним товару для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод". Подання повідомлення та супровідних документів підтверджується відповідачами у відзиві, а також наданими ними до матеріалів справи копіями з електронного кабінету платника податків з відомостями про подані повідомлення.

01.03.2023 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №8359152/32300672 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Додатково у графі"Додаткова інформація"вказаного рішення контролюючим органом зазначено, що позивачем не надано оборотно-сальдової відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження факту здійснення господарської операції.

Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 10.03.2023, шляхом подання скарги №9047759002 до Державної податкової служби України, до якої було долучено 22 додатки, серед яких є Журнали-ордери і відомості по рахунку 361: Розрахунки з вітчизняними покупцями за 01.10.22 22.02.23 та по рахунку 631: Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.10.22 22.02.23.

За результатними розгляду скаргикомісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Державної податкової служби України прийнято рішеннявід 20.03.2023 №27781/32300672/2 яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржене рішеннякомісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України, даліПК України).

За правилами п.185.1 ст.185 ПК Україниоперації платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як передбаченопунктом 201.1 ст.201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.10. ст.201 ПК Українипередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Спірні правовідносини регулюються також приписамиПорядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"(далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Згідно п.2 та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України 31.12.2015№1307 податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у п.200-1.3 ст.200-1 ПК Українита пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до п.200-1.9 ст.200-1 ПК України.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходженняподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідностіподаткової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такихподаткової накладноїта/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстраціюподаткову накладнута/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установленихпунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно допункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться уподатковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України"Про електронні довірчі послуги","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Порядком №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а також затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та затверджено порядок прийняття та форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як встановлено зі змісту квитанції №9296569029 про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної №25 від 29.12.2022, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 2517, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у податкового органу сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Згідно пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Оцінюючи зміст квитанції з реєстраційним №9296569029 суд зауважує, що відповідач-1 попросив позивача надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. У квитанції міститься лише запис наступного змісту: "Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо інформації, зазначеної ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Проте, така пропозиція сформована з недостатньою чіткістю, необхідною для розуміння платником податків, які саме документи від нього вимагають контролюючим органом. Як наслідок позивач був змушений самостійно вирішувати, які саме документи він має надати податковому органу.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженомунаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520,зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

У відповідності до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня, яка приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов`язок виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.05.2023 у справі №500/770/21, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав, але це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши надані позивачем документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №25 від 29.12.2022 на виконання вимог Порядку №520, суд встановив, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації такої податкової накладної у контролюючого органу не було.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, щоподаткова накладна №25 від 29.12.2022 була складена у зв`язку із настанням першої події- відвантаженням товару позивачем його покупцю згідно видаткової накладної №РН-0000095 від 29.12.2022, при цьому позивачем були надані для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження такої господарської операції.

Зокрема, позивачем було надано контролюючому органу: Договір №996 від 23.03.2020 та додаткові угоди до нього, видаткова накладна №РН-0000095 від 29.12.2022, товарно-транспортна накладна №20134 від 29.12.2022, заключні виписки за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 31.01.2023 по банківському рахунку позивача, акт звірки взаємних розрахунків з ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" за період 01.10.2022-10.02.2023, Договір №23/03/2020-1 від 23.03.2020 зі специфікаціями, укладені з ПрАТ "Тернопільський кар`єр", видаткова накладна №9548 від 29.12.2022, акт звірки взаємних розрахунків за період 2022р. позивача з ПрАТ "Тернопільський кар`єр" за договором №23/03/2020-1 від 23.03.2020, податкова накладна №209 від 29.12.2022, складена постачальником товару, квитанція №9298098798 про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №209 від 29.12.2022, Договір про надання послуг по перевезенню №19-12/01 від 19.12.2022, укладений між позивачем та ТОВ "ЛА-ТРАНС УКРАЇНА", акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0291202 від 29.12.2022, Акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2022 між позивачем та ТОВ "ЛА-ТРАНС УКРАЇНА".

Суд зазначає, що позивачем були надані не лише документи первинного бухгалтерського обліку на підтвердження здійснення поставки, але і документи, що підтверджують джерело походження та реальність придбання позивачем товару, що був ним проданий для ПрАТ "Рокитнівський скляний завод". Крім того, з поданих позивачем контролюючому органу документів вбачається, що податкова накладна по операції з реалізації позивачу щебню його постачальником відповідно до вимог податкового законодавства була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрему увагу суд звертає на факт подання позивачем разом з поясненнями актів звірок з ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" (покупцем товару), ПрАТ "Тернопільський кар`єр" (первісним постачальником товару для позивача), ТОВ "ЛА-ТРАНС УКРАЇНА" (залученим перевізником товару), що підтверджується в тому числі наданою відповідачами разом з відзивом на позовну заяву копією повідомлення з електронного кабінету платника податків, що спростовує твердження викладене у оскаржуваному рішенні про неподання позивачем актів звірок.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Висновки аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 01.02.2023 у справі №140/506/22, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарської операції за спірною податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Мотивування оскаржуваного рішення ненаданням позивачем актів звірок (які як вбачається з матеріалів справи були надані податковому органу) та/або оборотно-сальдових відомостей суд вважає неприйнятним, оскільки вказані документи не відносяться до первинних документів, як про це зазначено у оскаржуваному рішенні №8359152/32300672 від 01.03.2023, при цьому всі визначені законодавством первинні та договірні документи були надані позивачем в повному обсязі як на підтвердження самої операції щодо якої було складено спірну податкову накладну, так і на підтвердження джерела походження товару.

Суд зауважує, що відповідачі не спростували факту надання позивачем актів звірок разом з поясненнями щодо зупинення податкової накладної та не довели обґрунтованості твердження про їх неподання, як не навели і мотивів того, яким чином відсутність поданих оборотно-сальдових відомостей можуть впливати на суть господарської операції з контрагентом щодо продажу щебню.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідачів, що з витягу з протоколу №77/17-00-18-00-07 від 01.03.2023 засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області платнику податків відомо, що Комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної по причині не надання повного пакету документів передбаченого пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію\відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, в якому вказано про ненадання оборотно-сальдової відомості по розрахунках з контрагентом та/або акту звірки з контрагентом для підтвердження факту здійснення даної господарської операції, адже відповідачами не надано доказів ознайомлення позивача зі змістом такого протоколу, в той час як участі у роботі такої Комісії платник податків не брав.

Як вбачається з матеріалів справи, всі надані позивачем як суду, так і контролюючому органу документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які б в силу ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, спричинили б втрату ними юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарської операції.

З аналізу поданих позивачем разом зі скаргою на адресу ДПС України документів вбачається, що позивачем було надано податковому органу як документи, які стосувалися господарської операції у зв`язку із якою було складено спірну податкову накладну, так і оборотно-сальдові відомості, а зокрема, журнал-ордер і відомості по рахунку 361: Розрахунки з вітчизняними покупцями за 01.10.22 22.02.23 та журнали-ордери і відомість по рахунку 631: Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.10.22 22.02.23, про які було вказано у рішенні відповідача №8359152/32300672 від 01.03.2023, але вони були залишені відповідачем-2 поза увагою.

Суд звертає увагу, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав ненадання тих чи інших копій документів достатніх для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Зазначене дає підстави для висновку, що при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, податковий орган має чітко навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких надасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за відсутності встановленого вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність та необґрунтованість такого рішення. При цьому суд зазначає, що таке рішення є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Спірне рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або дотримання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною другоюстатті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі покладені на них приписамистатті 77 КАС Україниобов`язки щодо доказування правомірності свого рішення не виконали та не надали суду належних та достатніх доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

З огляду на вказане, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8359152/32300672 від 01.03.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №25 від 29.12.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно до п. 19 та п. 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:….набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Разом із тим, системний аналіз положень п.19 та п.20 Порядку №1246 дає підстави стверджувати про те, що відповідальним за ведення та наповнення Реєстру податкових накладених, а також виконання рішення суду про реєстрацію податкових накладних є орган ДПС центрального рівня, тобто ДПС України.

01.02.2020 набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1ст.14ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.

В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивачем виконані умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву вказують, що зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, але суд відхиляє такі доводи та зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другоїстатті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

У даному ж випадку зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в ЄРПН жодним чином не впливає на дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН через констатацію факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, тобто виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення щоб у особи не виникала необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Судом враховано, щоПодатковим кодексом Українивизначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах.

Разом з тим, визначаючи дату, якою слід зареєструвати спірну податкову накладну, суд керується вимогами пунктів 19 та 20 Порядку №1246, згідно з якими у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, на переконання суду, з метою повного та належного захисту порушеного права позивача та задля недопущення порушення прав контрагента позивача, який на підставі вказаної податкової накладної, має право сформувати податковий кредит, та інших контрагентів по ланцюгу господарських операцій, слід зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №25 від 29.12.2022 датою її подання на реєстрацію. Суд переконаний, що задоволення вказаної позовної вимоги є дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За правилами частини першоїстатті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2684 грн, що підтверджується платіжною інструкцією на вказану суму №1308 від 25.05.2023 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Крім того, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

За змістом ч.1, 2ст.132 КАС України судові витрати складаються в тому числі з витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, при цьому згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На виконання вимог ч.4 ст.134 КАС України, стороною позивача надано суду копію договору про надання правової допомоги від 12.05.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Миколи Бляшина", проміжний звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг станом на 16.06.2023, рахунок від 16.06.2023.

Згідно п.1.1. Договору про надання правової допомоги від 03.05.2023, його предметом є обов`язок адвоката надати правничу допомогу стосовно представництва інтересів в суді у справі про рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8359152/32300672 від 01.03.2023р. та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством "Теплогазбуд" податкову накладну №25 від 29.12.2022р. днем її фактичного подання на реєстрацію. Вартість правничої допомоги складається з гонорару і відповідно до пункту 3.1. Договору про надання правової допомоги від 12.05.2023 становить 4000,00 грн.

При встановленні розміру гонорару враховано складність справи, кваліфікація і досвід захисника, важливість справи для клієнта та інші істотні обставини (п. 3.2 цього Договору).

Гонорар за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включає підготовку її до розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів по справі при потребі, участь в судових засіданнях при потребі тощо (пункт 3.3. Договору.

З наданого позивачем проміжного звіту про надану правову допомогу від 16.06.2023 встановлено, що надана позивачу правова допомога пов`язана з підготовкою позовної заяви та відповіді на відзив; загалом адвокатом затрачено 5 годин робочого часу. Позивачу виставлено рахунок від 16.06.2023 на оплату гонорару за правову допомогу в сумі 4000,00 грн.

На час ухвалення судового рішення доказів оплати позивачем правничої допомоги адвоката суду не надано.

Верховний Суд 21.01.2020 у справі №904/1038/19 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

За обставинами справи, надана позивачу правова допомогу охоплювалася виключно підготовкою позовної заяви з додатками та відповіді на відзив. Судом першої інстанції справа вирішувалася за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим потреба участі позивача в судових засіданнях була відсутня.

Оцінивши загальну вартість правових послуг, суд вважає її розмір необґрунтованим, оскільки дана справа є справою незначної складності, по цій категорії справ склалася усталена судова практика, яка ґрунтується на численних рішеннях Верховного Суду з аналогічних спорів.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 4000,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

З огляду на наведене, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів, повинен становити 3000,00 грн, а саме - за надані послуги щодо підготовки позовної заяви з додатками та відповіді на відзив. Решту витрат на правову допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8359152/32300672 від 01.03.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №25 від 29.12.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану Приватним підприємством "Теплогазбуд" №25 від 29.12.2022, датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Теплогазбуд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342,00 грн та втрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Теплогазбуд" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 лютого 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "Теплогазбуд" (вул. М. Чурай, буд. 9, м. Рівне, Рівненська область,33025, ЄДРПОУ/РНОКПП 32300672)

Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393) Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Н.О. Дорошенко