Рішення

від 14.02.2024 по справі 560/15191/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/15191/23

РІШЕННЯ

іменем України

14 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 9451/2201- 0701 від 07 серпня 2023 року на суму 418 431,00 грн., прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю «8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що контролюючим органом безпідставно сформовано висновки про нереальність господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Конверс Торг».

Помилковими є доводи відповідача про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Торг» достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому і не має нести за це відповідальність.

Фактично висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача на здійснення господарських операцій постачання товарів/послуг. Контролюючий орган не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій та про наявність протиправної мети при вчиненні правочинів належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Крім цього, вказує про порушення відповідачем вимог п. 86.8 ПК України, враховуючи перевищення понад 17 місяців строку, який визначений для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що перебіг строку для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення розпочався з 10.02.2022 (наступний день після вручення акта перевірки), був зупинений з 24.02.2022 (наказ про встановлення простою у роботі) по 01.08.2023 (п.п.69.9 п.69 підр.10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України), тому останнім днем для прийняття податкового повідомлення-рішення відповідно до вимог п.86.8 ст.86 ПК України є 07.08.2023 - 15-й робочий день з дня, наступного за днем вручення позивачу акта перевірки.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення прийняте в порядку та строки, встановлені чинним законодавством.

Також зазначає, що перевіркою не встановлено взаємовідносин між ТОВ «Конверс Торг» та ПрАТ «Роздільський керамічний завод» по придбанню ТМЦ у ПрАТ «Роздільський керамічний завод» та, відповідно, не встановлено походження (виробника) поставлених ТМЦ на адресу позивача.

Крім того, позивачем не надано документи, які свідчать про оприбуткування ТМЦ на склад підприємства, внутрішнє переміщення та списання з балансу.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

На необхідності встановлення реальності господарських операцій та руху активів неодноразово наголошував Верховний Суд у справах за подібних відносин. Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 02 березня 2023 року у справі № 280/669/21 "договори, податкові та видаткові накладні не є тими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару від постачальників".

Позивач подав письмові пояснення, в яких, зокрема, звертає увагу на постанову Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 813/856/16. У цьому судовому рішенні суд відмітив, що ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно цих контрагентів, як критерії оцінки реальності господарських операцій, ні відсутність ТТН при оформленні операцій з постачання товару, так само відсутність походження товару або невідповідність номенклатури придбаних, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання та неможливість проведення зустрічної звірки щодо них, самі по собі не є самостійно достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ» є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку TOB «8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ».

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2022 №953/22-01-07-01/37152281. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення -п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 334745 грн., у тому числі за грудень 2019 року в сумі 334745 грн.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення №9451/2201-0701 від 07.08.2023, яким визначено грошове зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 418 413 грн. (з яких податкове зобов`язання зі сплати 334 745 грн. податку на додану вартість та 83 686 грн. штрафу).

Висновок про завищення позивачем податкового кредиту зроблений на підставі твердження контролюючого органу про віднесення до його складу податку на додану вартість по нереальній господарській операції з поставки ТОВ «Конверс Торг» на адресу TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» товару (Гіпсокартон, Цегла, Бетонні блоки, Керамічна плитка). Оскільки у постачальника (ТОВ "Конверс Торг") для здійснення постачання в такому обсязі відсутні активи, за реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування податкового кредиту та як наслідок мінімізації сплати TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» ПДВ до бюджету (п.3.1.2.2 акту перевірки).

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Конверс Торг», перевіркою встановлено такі обставини.

До перевірки надано Договір поставки № 22/44 від 02.12.2019 (м. Хмельницький), укладений ТОВ «Конверс Торг», іменоване далі «Постачальник», в особі директора Савіна Миколи Олександровича, який дії на підставі Статуту, з однієї Сторони, та TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ», іменоване далі «Покупець», в особі Балана Олександра Константиновича, який діє на підставі Статуту, з другої Сторони, зокрема, про таке:

1. Предмет договору

1.1. Відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця будівельні матеріали (далі - товар), в асортименті та кількості, відповідно до видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

2. Якість і комплектність товару

Якість товару повинна відповідати вимогам для даного виду продукції і бути підтверджена висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

3. Кількість товару

3.1. Кількість товару встановлюється у видаткових накладних на поставку кожної окремої партії товару.

7.2. Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Договір підписаний директором TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ » та директором ТОВ «Конверс Торг», завірений відтисками печаток обох сторін.

До перевірки надано видаткові накладні, виписані за реквізитами ТОВ «Конверс Торг» (ПН 43280711), місце складання: м.Київ.

ТОВ «Конверс Торг» у грудні 2019 року виписано 10 видаткових накладних на гіпсо-картон, цеглу, бетонні блоки, керамічну плитку (загальна сума ПДВ за якими - 334744,60 грн.).

Видаткові накладні скріплені печатками ТОВ «Конверс Торг» та TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» та підписані зі сторони Постачальника ТОВ «Конверс Торг» - підпис особи відповідального за здійснення господарської операції і правильність її оформлення - ОСОБА_1 , зі сторони TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» підпис особи, яка прийняла товар, прізвище відсутнє.

До перевірки TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» надано:

- сертифікат відповідності №TER.l.Пр.150-21, термін дії з 23.04.2018 по 22.04.2020 на камені керамічні рядові ефективні марок за міцністю М100, М125, М150 марки за морозостійкістю F50, виробник продукції: ПрАТ «Роздільський керамічний завод» (вул.Промислова, 3, смт.Розділ, Миколаївський район, Львівська область, ЄДРПОУ 33182883);

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.09.2013 р. №05.03.02- 04/83082 на цеглу керамічну рядову порожнисту, виробник ПрАТ «Роздільський керамічний завод» (код ЄДРПОУ 33182883, Україна, Львівська область, Миколаївський район, смт.Розділ, вул.Промислова, буд.3).

Відповідно ЄРПН не встановлено складених ТОВ «ПрАТ «Роздільеький керамічний завод» та зареєстрованих податкових накладних на адресу ТОВ «Конверс Торг» з номенклатурою постачання «Гіпсокартон, цегла, бетонні блоки, керамічна плитка» чи «послуги по сертифікації».

Таким чином, перевіркою не встановлено взаємовідносини між ТОВ «Конверс Торг» та ПрАТ «Роздільський керамічний завод» по придбанню ТМЦ у ПрАТ «Роздільеький керамічний завод» та відповідно не встановлено походження (виробника) поставлених ТМЦ на адресу підприємства.

TOB «8H КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» згідно умов договору перераховано кошти на адресу ТОВ «Конверс Торг» в загальній сумі 1191240 грн., відповідно банківських виписок.

Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» по контрагенту ТОВ «Конверс Торг» (ПН 43280711) відображено наступне: сальдо на початок - 0 грн., оборот по Д-ту склали 1191240 грн., оборот по К-ту 2008467,59 грн., сальдо на кінець 817 227,59 грн.

Водночас, до перевірки не надано: типові форми з обліку сировини та матеріалів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1993 №193, М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли», М-7 «Акт про приймання матеріалів», М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», М-12 «Картка складського обліку матеріалів», яких відображено операції з отримання товару («Гіпсокартон», «Цегла», «Бетонні блоки», «Керамічна плитка»), оприбуткування на склад.

До перевірки не надано вищевказаних документів, що свідчили б про фактичне придбання вищезазначених ТМЦ, їх оприбуткування на склад підприємства, внутрішнє переміщення та списання з балансу, що свідчить про те, що ТМЦ фактично не поставлялось.

В ході проведення перевірки TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» надано копії товарно- транспортних накладних з наступними реквізитами: автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_2 , замовник- ТОВ "Семлан", вантажоодержувач - ТОВ "Конверс Торг", пункт навантаження- м. Львів, вул, Міцкевича, буд.6/7, пункт розвантаження - м. Хмельницький, вул. Куприна, 54,/5, переадресація - TOB "8Н КЮЗЕД АБСОЛЮТ" м. Хмельницький, вул. Купріна 54/5, ПІБ відповідальної особи - директор Балан О.К., відповідальна особа вантажовідправника - директор Ткаченко О.О., відпуск дозволив- директор Ткаченко О.О., прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) - Балан О.К.

Відповідно наданих до перевірки ТТН зазначено пункт навантаження- м. Львів, вул. Міцкевича, буд.6/7, проте згідно форми 20-ОПП відомості про об`єкти оподаткування, поданої замовником - ТОВ "Семлан" (ПН 43264223), до ГУ ДПС у Львівській області (Галицький район м. Львова) за №9306313218 від 19.12.2019 зазначено:

- Складське приміщення за адресою м. Львів, Галицький район, вул. Бескидська, буд.46;

- Автомобіль - Daewoo Lanos - за адресою м. Львів, Галицький район, площа Міцкевича,буд.6/7;

- Автомобіль - Renault Traffic - за адресою м. Львів, Галицький район, вул. Бескидська,буд.46.

Таким чином, неможливо ідентифікувати фактичну адресу навантаження ТМЦ.

Проаналізувавши інформацію, зазначену в товарно-транспортних накладних та базі даних «НАІС ДДАІ» МВС України, встановлено, що дані, зокрема щодо автомобілів, перевізника та водіїв, в ТТН внесені формально, а саме:

1. в переважній більшості перевезення товару здійснювалося легковими автомобілями з причіпами, які не відповідають інформації, зазначеній в товарно - транспортних накладних;

2. зазначені в ТТН автомобілі та причіпи зареєстровані на інших осіб, зняті з обліку або взагалі інформація щодо реєстрації таких транспортних засобів відсутня.

Враховуючи викладене, неможливо ідентифікувати транспортні засоби (автомобілі, причіп/напівпричіп), які фактично здійснювали перевезення товару.

Таким чином, надані до перевірки товарно-транспортні накладні містять недостовірні відомості, що свідчить про те, що фактично будівельні матеріали не транспортувались до TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ», а лише формально оформлені ТТН.

В ході проведення перевірки, згідно баз даних ДПС України досліджувався «ланцюг» постачання ТМЦ: Гіпсокартон, Цегла, Бетонні блоки, Керамічна плитка від виробника до кінцевого споживача - TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ».

Відповідно зареєстрованих податкових накладних на адресу ТОВ «Конверс Торг» встановлено, що будівельні матеріали, відписані на адресу TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ», були придбані у ТОВ "Семлан" (ПН 43264223) та ТОВ "Нелсон" (ПН 43265164).

Згідно проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено виробників придбаних будівельних матеріалів ТОВ "Семлан" та ТОВ "Нелсон", якими в подальшому документально оформлено ТМЦ на адресу ТОВ «Конверс Торг», яким в останню чергу відписано на TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ».

Перевіркою не встановлено джерела походження товару - гіпсокартону, цегли, бетонних блоків, керамічної плитки та не підтверджено руху товару в «ланцюгу» постачання від виробника до кінцевого споживача - TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ».

Водночас, перевіркою встановлено баланс отриманих ТОВ «Конверс Торг» ТМЦ від ТОВ «Семлан» та ТОВ "Нелс", які в подальшому документально оформлено на TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ», відповідно до аналізу Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, в акті перевірки зазначено про встановлення нереальності господарської операції з постачання (продажу) ТОВ «Конверс Торг» на адресу TOB « 8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» товару , враховуючи сукупність викладених обставин, зокрема:

- відсутність у ТОВ «Конверс Торг» трудових ресурсів, власних або орендованих виробничих потужностей, необхідних для здійснення господарської діяльності та будь-якого постачання;

- Рішення Комісії регіонального рівня від 05.02.2020 підтверджено відповідність ТОВ «Семлан», ТОВ «Нелсон» критеріям ризиковості платника податку;

- відсутність виробничих та трудових ресурсів у ТОВ «Конверс Торг» для здійснення будь-якого постачання;

- надані до перевірки формально оформлені товарно-транспортні накладні містять недостовірні відомості, що свідчить про те, що фактично ТМЦ не транспортувалось на адресу TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ»;

- не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження) або реального задекларованого виробництва Гіпсокартон, Цегла, Бетонні блоки, Керамічна плитка;

- не підтверджено руху товару в «ланцюгу» постачання від виробника до кінцевого споживача - TOB « 8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ»;

- відсутність документів щодо підтвердження відповідності продукції (паспортів якості, сертифікатів відповідності, висновків, тощо);

- укладений договір поставки № 22/44 від 02.12.2019 між TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» та ТОВ «Конверс Торг» не опосередковуються реальним виконанням господарських операцій, що становлять їх предмет, так як у ТОВ «Конверс Торг» на момент укладання правочину був відсутній товар, який є предметом договору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо доводів позивача про порушення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт перевірки від 09.02.2022 вручений директору ОСОБА_3 09.02.2022 (що підтверджується його підписом на сторінці 64 акту перевірки). Отже, строк для прийняття податкового повідомлення-рішення мав тривати до 02.03.2022.

Водночас, наказом ДПС України від 24.02.2022 №243-о на підставі Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів, в тому числі Головного управління ДПС у Хмельницькій області, який тривав до 10.03.2022 (наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.03.2022 №46 про припинення простою).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69 такого змісту: установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктом 69.9 пункту 69 визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У подальшому до вказаної норми вносились зміни, якими було збільшено перелік строків, які не підлягали зупиненню, проте строк, встановлений п.86.8 ст.86 ПК України для прийняття податкового повідомлення-рішення (у спірних правовідносин) до переліку таких винятків не віднесено.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" від 30.06.2023 № 3219-ІХ (набрав чинності 01.08.2023) в абзаці першому підпункту 69.9 слово "Для" замінено словами і цифрами "Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для".

Отже, підпунктом 69.9 пунтку 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України перебіг строку, встановленого п.86.8 ст.86 ПК України для прийняття податкового повідомлення-рішення, був зупинений з 07.03.2022 (дата набрання чинності Закону № 2118-ІХ) до 01.08.2023.

Враховуючи, що перебіг строку для прийняття спірного податкового повідомлення- рішення розпочався з 10.02.2022 (наступний день після вручення акта перевірки), був зупинений з 24.02.2022 (наказ про встановлення простою у роботі) по 01.08.2023 (п.п.69.9 п.69 підр.10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України), останнім днем для прийняття податкового повідомлення-рішення відповідно до вимог п.86.8 ст.86 ПК України є 07.08.2023 - 15-й робочий день з дня, наступного за днем вручення позивачу акта перевірки.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №9451/2201-0701 від 07.08.2023, яке є предметом оскарження в цій справі, прийняте у встановлений строк.

Щодо суті спірних правовідносин.

Відповідно до пункту44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом198.1 статті 198 ПК Українивстановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом198.3 статті 198 ПК Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду, є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормамиПодаткового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року по справі № 420/3288/20.

Водночас, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Суд зауважує, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні відсутність сертифікатів якості (відповідності), ні наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, за наявності об`єктивних сумнівів щодо реальності господарських операцій, в тому числі, з огляду на дефектність первинних документів, наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Однак посилання відповідача на недоліки товарно-транспортних накладних (невідповідність виду транспортних засобів, реєстрація транспортних засобів на інших осіб), як на доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства, є безпідставними. Товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є позивач.

Вказані контролюючим органом недоліки самі по собі не можуть слугувати доказом відсутності поставки від контрагента, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця і у випадку їх відсутності або недостовірності відображеної у них інформації покупець товару позбавлений права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, виписаній постачальником товару.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2021 року по справі №806/7669/13-а, від 13 липня 2022року у справі № 2а-17228/12/2670 та від 15 лютого 2023 року у справі № 1740/2380/18.

Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі № 200/5836/19-а зазначив, що не приймає посилання контролюючого органу не те, що товарно-транспортні документи складено з порушенням вимог законодавства, оскільки в них неповно/неправильно заповнено всі реквізити, оскільки товарно-транспортна накладна, подорожній лист (документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджениминаказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363) призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, сам собою факт наявності у ТТН певних недоліків не повинен автоматично вказувати на безпідставність підтвердження обставин здійснення господарської операції. Водночас, немає жодних підстав перекладати на платника податків (позивача) відповідальність за внесення до таких документів даних іншою особою.

Оцінюючи доводи контролюючого органу стосовно відсутності у позивача документів щодо підтвердження відповідності продукції (паспортів якості, сертифікатів відповідності, висновків тощо), суд зазначає, що такі не є документами, які підтверджують факт постачання товарів, не містять відомостей про господарську операцію та не відповідають вимогам первинних документів, встановленим законодавством України, а є документами, які підтверджують саме якість товару (містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року по справі № 818/530/16 та від 23 лютого 2023 року у справі № 640/12451/20.

Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 рокуу справі № 560/12630/21 вказав, що сама по собі відсутність чи наявність сертифікатів якості не пов`язана з реальністю чи можливістю поставки товару.

Отже, такі документи за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, так як містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Водночас, до перевірки TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» було надано сертифікат відповідності на камені керамічні рядові, а також висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на цеглу керамічну рядову (виробник ПрАТ «Роздільський керамічний завод»).

Отже, певні документи на окремі товари все ж були надані до перевірки.

Щодо типових форм з обліку сировини та матеріалів, такі як М-1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли", М-7 "Акт про приймання матеріалів", М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів", М-12 "Картка складського обліку матеріалів" то слід відмітити, що такі документи складського обліку не належать до категорії первинних документів, оскільки не стосуються відомостей щодо переміщення товарно-матеріальних цінностей або переходу права власності на відповідні цінності від постачальника до покупця.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 560/12697/21.

Також норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2021 року по справі №826/5762/15.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 також зазначила, що відсутність у контрагентів трудових чи матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності не виключає можливість виконання господарської операції, не спростовує обставин поставки товару, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Разом із цим відповідач не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується.

Тому помилковими є доводи відповідача про відсутність у контрагентів достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Також платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому і не має нести за це відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 813/856/16 зазначив, що інформація щодо податкової дисципліни та господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачальників та відсутності у них достатніх матеріальних, трудових та технічних можливостей для здійснення господарської діяльності не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.

Також у цій постанові Верховний Суд відмітив, що ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно цих контрагентів, як критерії оцінки реальності господарських операцій, ні відсутність ТТН при оформленні операцій з постачання товару, так само відсутність походження товару або невідповідність номенклатури придбаних, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання та неможливість проведення зустрічної звірки щодо них, самі по собі не є самостійно достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Посилання ж відповідача на інформацію про відсутність у контрагентів контрагента позивача господарських операцій щодо придбання ним товарів у інших постачальників, як на обставини, що спростовують факт здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентом, є необґрунтованим, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на прийняття щодо окремих контрагентів позивача рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, оскільки такі рішення були прийняті після взаємовідносин із позивачем. Крім того, це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у ст. 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками/покупцями правил оподаткування; платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 23 липня 2020 року у справі №816/1122/16.

За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 640/416/22 зазначив, що стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки задля з`ясування реальності спірних господарських відносин та правомірності відображення їх наслідків в обліку платника податків.

Проте зустрічних перевірок контрагентів позивача контролюючим органом не проводилося.

Наведена відповідачем постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 280/669/21 є нерелевантною спірній ситуації, оскільки стосується інших обставин (оформлення контрагентами позивача придбання поставленого на адресу позивача товару у самих себе; постачання товару всіма контрагентами здійснювалось з однієї адреси; реєстрація контрагентів у контролюючих органах відбулась в межах трьохмісячного терміну; всі договори є повністю ідентичними і не містять жодних розбіжностей або індивідуальних особливостей; всі контрагенти віднесені до категорії ризикових платників; по всім контрагентам подано розрахунки 1-ДФ щодо фізичних осіб, на користь яких було здійснено виплати, які в подальшому були спростовані контролюючим органом у зв`язку із неможливістю ідентифікувати вказаних в звіті осіб), а тому не враховується судом.

Таким чином, подані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Отже, наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарської операції з контрагентом.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у відповідності достатті 139 КАС Українисплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у сумі 6276,47 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 9451/2201-0701 від 07 серпня 2023 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ" судові витрати у розмірі 6276 (шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 47 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 лютого 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ" (вул. Симона Петлюри, буд. 54/5, оф. 3,Хмельницький,Хмельницька область,29009 , код ЄДРПОУ - 37152281) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя Д.А. Божук