Постанова

від 14.05.2024 по справі 560/15191/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15191/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

14 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 9451/2201- 0701 від 07 серпня 2023 року на суму 418 431,00 грн., прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю «8Н КЮ ЗЕТ АБСОЛЮТ».

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2022 №953/22-01-07-01/37152281. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення - п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 334745 грн., у тому числі за грудень 2019 року в сумі 334745 грн.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення №9451/2201-0701 від 07.08.2023, яким визначено грошове зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 418 413 грн. (з яких податкове зобов`язання зі сплати 334 745 грн. податку на додану вартість та 83 686 грн. штрафу).

Висновок про завищення позивачем податкового кредиту зроблений на підставі твердження контролюючого органу про віднесення до його складу податку на додану вартість по нереальній господарській операції з поставки ТОВ «Конверс Торг» на адресу TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» товару (Гіпсокартон, Цегла, Бетонні блоки, Керамічна плитка). Оскільки у постачальника (ТОВ "Конверс Торг") для здійснення постачання в такому обсязі відсутні активи, за реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні) з метою формування податкового кредиту та як наслідок мінімізації сплати TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» ПДВ до бюджету (п.3.1.2.2 акту перевірки).

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Конверс Торг», перевіркою встановлено такі обставини.

До перевірки надано Договір поставки № 22/44 від 02.12.2019 (м. Хмельницький), укладений ТОВ «Конверс Торг», іменоване далі «Постачальник», в особі директора ОСОБА_1 , який дії на підставі Статуту, з однієї Сторони, та TOB « 8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ», іменоване далі «Покупець», в особі ОСОБА_2 , який діє на підставі Статуту, з другої Сторони, зокрема, про таке:

1. Предмет договору

1.1. Відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця будівельні матеріали (далі - товар), в асортименті та кількості, відповідно до видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

2. Якість і комплектність товару

Якість товару повинна відповідати вимогам для даного виду продукції і бути підтверджена висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

3. Кількість товару

3.1. Кількість товару встановлюється у видаткових накладних на поставку кожної окремої партії товару.

7.2. Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Договір підписаний директором TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ » та директором ТОВ «Конверс Торг», завірений відтисками печаток обох сторін.

До перевірки надано видаткові накладні, виписані за реквізитами ТОВ «Конверс Торг» (ПН 43280711), місце складання: м.Київ.

ТОВ «Конверс Торг» у грудні 2019 року виписано 10 видаткових накладних на гіпсо-картон, цеглу, бетонні блоки, керамічну плитку (загальна сума ПДВ за якими - 334744,60 грн.).

Видаткові накладні скріплені печатками ТОВ «Конверс Торг» та TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» та підписані зі сторони Постачальника ТОВ «Конверс Торг» - підпис особи відповідального за здійснення господарської операції і правильність її оформлення - ОСОБА_1 , зі сторони TOB « 8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» підпис особи, яка прийняла товар, прізвище відсутнє.

До перевірки TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» надано:

- сертифікат відповідності №TER.l.Пр.150-21, термін дії з 23.04.2018 по 22.04.2020 на камені керамічні рядові ефективні марок за міцністю М100, М125, М150 марки за морозостійкістю F50, виробник продукції: ПрАТ «Роздільський керамічний завод» (вул.Промислова, 3, смт.Розділ, Миколаївський район, Львівська область, ЄДРПОУ 33182883);

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.09.2013 р. №05.03.02- 04/83082 на цеглу керамічну рядову порожнисту, виробник ПрАТ «Роздільський керамічний завод» (код ЄДРПОУ 33182883, Україна, Львівська область, Миколаївський район, смт.Розділ, вул.Промислова, буд.3).

Відповідно ЄРПН не встановлено складених ТОВ «ПрАТ «Роздільеький керамічний завод» та зареєстрованих податкових накладних на адресу ТОВ «Конверс Торг» з номенклатурою постачання «Гіпсокартон, цегла, бетонні блоки, керамічна плитка» чи «послуги по сертифікації».

Таким чином, перевіркою не встановлено взаємовідносини між ТОВ «Конверс Торг» та ПрАТ «Роздільський керамічний завод» по придбанню ТМЦ у ПрАТ «Роздільеький керамічний завод» та відповідно не встановлено походження (виробника) поставлених ТМЦ на адресу підприємства.

TOB «8H КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» згідно умов договору перераховано кошти на адресу ТОВ «Конверс Торг» в загальній сумі 1191240 грн., відповідно банківських виписок.

Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» по контрагенту ТОВ «Конверс Торг» (ПН 43280711) відображено наступне: сальдо на початок - 0 грн., оборот по Д-ту склали 1191240 грн., оборот по К-ту 2008467,59 грн., сальдо на кінець 817 227,59 грн.

Водночас, до перевірки не надано: типові форми з обліку сировини та матеріалів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1993 №193, М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли», М-7 «Акт про приймання матеріалів», М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», М-12 «Картка складського обліку матеріалів», яких відображено операції з отримання товару («Гіпсокартон», «Цегла», «Бетонні блоки», «Керамічна плитка»), оприбуткування на склад.

До перевірки не надано вищевказаних документів, що свідчили б про фактичне придбання вищезазначених ТМЦ, їх оприбуткування на склад підприємства, внутрішнє переміщення та списання з балансу, що свідчить про те, що ТМЦ фактично не поставлялось.

В ході проведення перевірки TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» надано копії товарно- транспортних накладних з наступними реквізитами: автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_3 , замовник- ТОВ "Семлан", вантажоодержувач - ТОВ "Конверс Торг", пункт навантаження- м. Львів, вул, Міцкевича, буд.6/7, пункт розвантаження - м. Хмельницький, вул. Куприна, 54,/5, переадресація - TOB "8Н КЮЗЕД АБСОЛЮТ" м. Хмельницький, вул. Купріна 54/5, ПІБ відповідальної особи - директор Балан О.К., відповідальна особа вантажовідправника - директор Ткаченко О.О., відпуск дозволив- директор Ткаченко О.О., прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) - Балан О.К.

Відповідно наданих до перевірки ТТН зазначено пункт навантаження- м. Львів, вул. Міцкевича, буд.6/7, проте згідно форми 20-ОПП відомості про об`єкти оподаткування, поданої замовником - ТОВ "Семлан" (ПН 43264223), до ГУ ДПС у Львівській області (Галицький район м. Львова) за №9306313218 від 19.12.2019 зазначено:

- Складське приміщення за адресою м. Львів, Галицький район, вул. Бескидська, буд.46;

- Автомобіль - Daewoo Lanos - за адресою м. Львів, Галицький район, площа Міцкевича, буд.6/7;

- Автомобіль - Renault Traffic - за адресою м. Львів, Галицький район, вул. Бескидська,буд.46.

Таким чином, неможливо ідентифікувати фактичну адресу навантаження ТМЦ.

Проаналізувавши інформацію, зазначену в товарно-транспортних накладних та базі даних «НАІС ДДАІ» МВС України, встановлено, що дані, зокрема щодо автомобілів, перевізника та водіїв, в ТТН внесені формально, а саме:

1. в переважній більшості перевезення товару здійснювалося легковими автомобілями з причіпами, які не відповідають інформації, зазначеній в товарно - транспортних накладних;

2. зазначені в ТТН автомобілі та причіпи зареєстровані на інших осіб, зняті з обліку або взагалі інформація щодо реєстрації таких транспортних засобів відсутня.

Враховуючи викладене, неможливо ідентифікувати транспортні засоби (автомобілі, причіп/напівпричіп), які фактично здійснювали перевезення товару.

Таким чином, надані до перевірки товарно-транспортні накладні містять недостовірні відомості, що свідчить про те, що фактично будівельні матеріали не транспортувались до TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ», а лише формально оформлені ТТН.

В ході проведення перевірки, згідно баз даних ДПС України досліджувався «ланцюг» постачання ТМЦ: Гіпсокартон, Цегла, Бетонні блоки, Керамічна плитка від виробника до кінцевого споживача - TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ».

Відповідно зареєстрованих податкових накладних на адресу ТОВ «Конверс Торг» встановлено, що будівельні матеріали, відписані на адресу TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ», були придбані у ТОВ "Семлан" (ПН 43264223) та ТОВ "Нелсон" (ПН 43265164).

Згідно проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено виробників придбаних будівельних матеріалів ТОВ "Семлан" та ТОВ "Нелсон", якими в подальшому документально оформлено ТМЦ на адресу ТОВ «Конверс Торг», яким в останню чергу відписано на TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ».

Перевіркою не встановлено джерела походження товару - гіпсокартону, цегли, бетонних блоків, керамічної плитки та не підтверджено руху товару в «ланцюгу» постачання від виробника до кінцевого споживача - TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ».

Водночас, перевіркою встановлено баланс отриманих ТОВ «Конверс Торг» ТМЦ від ТОВ «Семлан» та ТОВ "Нелс", які в подальшому документально оформлено на TOB « 8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ», відповідно до аналізу Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, в акті перевірки зазначено про встановлення нереальності господарської операції з постачання (продажу) ТОВ «Конверс Торг» на адресу TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» товару , враховуючи сукупність викладених обставин, зокрема:

- відсутність у ТОВ «Конверс Торг» трудових ресурсів, власних або орендованих виробничих потужностей, необхідних для здійснення господарської діяльності та будь-якого постачання;

- Рішення Комісії регіонального рівня від 05.02.2020 підтверджено відповідність ТОВ «Семлан», ТОВ «Нелсон» критеріям ризиковості платника податку;

- відсутність виробничих та трудових ресурсів у ТОВ «Конверс Торг» для здійснення будь-якого постачання;

- надані до перевірки формально оформлені товарно-транспортні накладні містять недостовірні відомості, що свідчить про те, що фактично ТМЦ не транспортувалось на адресу TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ»;

- не встановлення факту законного введення в обіг (джерела походження) або реального задекларованого виробництва Гіпсокартон, Цегла, Бетонні блоки, Керамічна плитка;

- не підтверджено руху товару в «ланцюгу» постачання від виробника до кінцевого споживача - TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ»;

- відсутність документів щодо підтвердження відповідності продукції (паспортів якості, сертифікатів відповідності, висновків, тощо);

- укладений договір поставки № 22/44 від 02.12.2019 між TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» та ТОВ «Конверс Торг» не опосередковуються реальним виконанням господарських операцій, що становлять їх предмет, так як у ТОВ «Конверс Торг» на момент укладання правочину був відсутній товар, який є предметом договору.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт перевірки від 09.02.2022 вручений директору Олександру Балану 09.02.2022 (що підтверджується його підписом на сторінці 64 акту перевірки). Отже, строк для прийняття податкового повідомлення-рішення мав тривати до 02.03.2022.

Разом з тим, наказом ДПС України від 24.02.2022 №243-о на підставі Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів, в тому числі Головного управління ДПС у Хмельницькій області, який тривав до 10.03.2022 (наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.03.2022 №46 про припинення простою).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69 такого змісту: установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктом 69.9 пункту 69 визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У подальшому до вказаної норми вносились зміни, якими було збільшено перелік строків, які не підлягали зупиненню, проте строк, встановлений п.86.8 ст.86 ПК України для прийняття податкового повідомлення-рішення (у спірних правовідносин) до переліку таких винятків не віднесено.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" від 30.06.2023 № 3219-ІХ (набрав чинності 01.08.2023) в абзаці першому підпункту 69.9 слово "Для" замінено словами і цифрами "Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для".

Відтак, підпунктом 69.9 пунтку 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України перебіг строку, встановленого п.86.8 ст.86 ПК України для прийняття податкового повідомлення-рішення, був зупинений з 07.03.2022 (дата набрання чинності Закону № 2118-ІХ) до 01.08.2023.

Враховуючи, що перебіг строку для прийняття спірного податкового повідомлення- рішення розпочався з 10.02.2022 (наступний день після вручення акта перевірки), був зупинений з 24.02.2022 (наказ про встановлення простою у роботі) по 01.08.2023 (п.п.69.9 п.69 підр.10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України), останнім днем для прийняття податкового повідомлення-рішення відповідно до вимог п.86.8 ст.86 ПК України є 07.08.2023 - 15-й робочий день з дня, наступного за днем вручення позивачу акта перевірки.

Отже, податкове повідомлення-рішення №9451/2201-0701 від 07.08.2023, яке є предметом оскарження в цій справі, прийняте у встановлений строк.

Що стосується суті спірних правовідносин, слід зазначити наступне.

В силу пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Також, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду, є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Водночас будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року по справі № 420/3288/20.

В свою чергу, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Слід зауважити, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні відсутність сертифікатів якості (відповідності), ні наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, за наявності об`єктивних сумнівів щодо реальності господарських операцій, в тому числі, з огляду на дефектність первинних документів, наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Однак посилання відповідача на недоліки товарно-транспортних накладних (невідповідність виду транспортних засобів, реєстрація транспортних засобів на інших осіб), як на доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства, є безпідставними. Товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є позивач.

Вказані контролюючим органом недоліки самі по собі не можуть слугувати доказом відсутності поставки від контрагента, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця і у випадку їх відсутності або недостовірності відображеної у них інформації покупець товару позбавлений права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, виписаній постачальником товару.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2021 року по справі №806/7669/13-а, від 13 липня 2022 року у справі № 2а-17228/12/2670 та від 15 лютого 2023 року у справі № 1740/2380/18.

Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі № 200/5836/19-а зазначив, що не приймає посилання контролюючого органу не те, що товарно-транспортні документи складено з порушенням вимог законодавства, оскільки в них неповно/неправильно заповнено всі реквізити, оскільки товарно-транспортна накладна, подорожній лист (документи, що передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363) призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, і в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, сам собою факт наявності у ТТН певних недоліків не повинен автоматично вказувати на безпідставність підтвердження обставин здійснення господарської операції. Водночас, немає жодних підстав перекладати на платника податків (позивача) відповідальність за внесення до таких документів даних іншою особою.

Оцінюючи доводи контролюючого органу стосовно відсутності у позивача документів щодо підтвердження відповідності продукції (паспортів якості, сертифікатів відповідності, висновків тощо), суд зазначає, що такі не є документами, які підтверджують факт постачання товарів, не містять відомостей про господарську операцію та не відповідають вимогам первинних документів, встановленим законодавством України, а є документами, які підтверджують саме якість товару (містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року по справі № 818/530/16 та від 23 лютого 2023 року у справі № 640/12451/20.

Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 560/12630/21 вказав, що сама по собі відсутність чи наявність сертифікатів якості не пов`язана з реальністю чи можливістю поставки товару.

Таким чином, такі документи за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, так як містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

При цьому, до перевірки TOB «8Н КЮ ЗЕД АБСОЛЮТ» було надано сертифікат відповідності на камені керамічні рядові, а також висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на цеглу керамічну рядову (виробник ПрАТ «Роздільський керамічний завод»).

Відтак, певні документи на окремі товари все ж були надані до перевірки.

Щодо типових форм з обліку сировини та матеріалів, такі як М-1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли", М-7 "Акт про приймання матеріалів", М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів", М-12 "Картка складського обліку матеріалів" то слід відмітити, що такі документи складського обліку не належать до категорії первинних документів, оскільки не стосуються відомостей щодо переміщення товарно-матеріальних цінностей або переходу права власності на відповідні цінності від постачальника до покупця.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 560/12697/21.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2021 року по справі №826/5762/15.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 також зазначила, що відсутність у контрагентів трудових чи матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності не виключає можливість виконання господарської операції, не спростовує обставин поставки товару, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Разом із цим відповідач не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується.

Тому помилковими є доводи відповідача про відсутність у контрагентів достатньої кількості основних засобів та ресурсів, оскільки це не може бути підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Також платник податків не зобов`язаний під час придбання товару встановлювати у контрагента його походження, а тому і не має нести за це відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 813/856/16 зазначив, що інформація щодо податкової дисципліни та господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачальників та відсутності у них достатніх матеріальних, трудових та технічних можливостей для здійснення господарської діяльності не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.

Так само у цій постанові Верховний Суд відмітив, що ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно цих контрагентів, як критерії оцінки реальності господарських операцій, ні відсутність ТТН при оформленні операцій з постачання товару, так само відсутність походження товару або невідповідність номенклатури придбаних, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання та неможливість проведення зустрічної звірки щодо них, самі по собі не є самостійно достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Посилання ж відповідача на інформацію про відсутність у контрагентів контрагента позивача господарських операцій щодо придбання ним товарів у інших постачальників, як на обставини, що спростовують факт здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентом, є необґрунтованим, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях.

Також, безпідставними є посилання відповідача на прийняття щодо окремих контрагентів позивача рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, оскільки такі рішення були прийняті після взаємовідносин із позивачем. Крім того, це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у ст. 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками/покупцями правил оподаткування; платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 23 липня 2020 року у справі №816/1122/16.

За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 640/416/22 зазначив, що стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки задля з`ясування реальності спірних господарських відносин та правомірності відображення їх наслідків в обліку платника податків.

Проте зустрічних перевірок контрагентів позивача контролюючим органом не проводилося.

Наведена відповідачем постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 280/669/21 є нерелевантною спірній ситуації, оскільки стосується інших обставин (оформлення контрагентами позивача придбання поставленого на адресу позивача товару у самих себе; постачання товару всіма контрагентами здійснювалось з однієї адреси; реєстрація контрагентів у контролюючих органах відбулась в межах трьохмісячного терміну; всі договори є повністю ідентичними і не містять жодних розбіжностей або індивідуальних особливостей; всі контрагенти віднесені до категорії ризикових платників; по всім контрагентам подано розрахунки 1-ДФ щодо фізичних осіб, на користь яких було здійснено виплати, які в подальшому були спростовані контролюючим органом у зв`язку із неможливістю ідентифікувати вказаних в звіті осіб), а тому не враховується судом.

Отже, подані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Відтак, наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарської операції з контрагентом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.