Постанова

від 14.02.2024 по справі 200/2841/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року справа №200/2841/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 200/2841/23 (головуючий І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність з ненарахування та невиплати середньої заробітної плати для оплати часу відпустки з 29.05.2023 року по 21.06.2023 року у розмірі 12437,76 грн. та виплати допомоги для оздоровлення в розмірі 15301,86 грн., що загалом складає 27739,62 грн.;

- стягнути з Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області недонараховану та недоплачену середню заробітну плати для оплати часу відпустки з 29.05.2023 року по 21.06.2023 року у розмірі 7151,28 грн. та виплати допомоги для оздоровлення в розмірі 8601,86 грн., що загалом складає 15753,14 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року відмовлено в задоволенні позову.

Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову через порушення норм матеріального права.

Позивач вважає, що судом не застосовано абз. 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

На думку апелянта, суд неправильно розуміє поняття «виключення з розрахункового періоду відповідних проміжків часу» в контексті застосування Порядку № 100 та правових наслідків такого виключення для здійснення відповідних розрахунків.

Обгрунтовуючи свою позицію, суд посилався на постанови Верховного суду від 23 червня 2022 року у справі № 540/825/21, від 24 лютого 2021 року у справі № 818/1551/17, однак відносини у цій справі та справах, розглянутих Верховним суом, не є тотожними.

Крім того, в рішеннях касаційного суду у справах №№ 540/825/21, 818/1551/17 зазначено попередню редакцію абз. 4 п. 2 Порядку № 100, яка втратила чинність на момент виникнення спірних правовідносин. Отже, суд застосував норми Порядку № 100, які не були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Посилаючись на абз. 1, 3, 6 п. 2 Порядку № 100, апелянт вважає розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для виплати допомоги для оздоровлення лютий-березень 2022 року.

Посилаючись на абз. 1, 6 п. 2 Порядку № 100, апелянт вважає розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки грудень 2021 року-березень 2022 року.

Крім того, позивачем подано заяву про врахування висновків апеляційного суду з подібних правовідносин.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, заяви позивача про врахування висновків, відзиву відповідача на апеляційну скаргу, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 05.11.2021 року перебуває на посаді головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, що підтверджено (а.с. 13-14).

Згідно розпорядження начальника Світлодарської міської військової адміністрації від 06.04.2022 року № 93 позивачу з 05.04.2022 року надано відпустку без збереження заробітної плати (а.с. 15).

Згідно розпорядження начальника Світлодарської міської військової адміністрації від 11.07.2022 року № 179 з 20.06.2022 року відпустку без збереження заробітної плати припинено та з 20.06.2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в Україні встановлено простій у роботі (а.с.16).

05.09.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання частини основної щорічної відпустки тривалістю 24 календарні дні з 09.09.2022 року з виплатою допомоги для оздоровлення.

Згідно розпорядження начальника Світлодарської міської військової адміністрації від 06.09.2022 року № 220 позивачу надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарні дні з 09.09.2022 року по 02.10.2022 року з виплатою допомоги для оздоровлення, у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати (а.с. 17).

Позивач звернувся до відповідача із запитом від 09.09.2022 року про надання йому інформації щодо грошової суми, нарахованої йому для оплати часу відпустки, із зазначенням розрахункового періоду для її розрахунку та механізму обчислення; та нарахованої грошової суми допомоги для оздоровлення із зазначенням розрахункового періоду для її розрахунку та механізму обчислення.

Не погодившись з діями відповідача щодо розміру середньої заробітної плати для оплати часу відпустки та виплати допомоги для оздоровлення ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі №200/5026/22, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2023 року, позов ОСОБА_1 до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення коштів - задоволено:

- визнано протиправними дії Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області стосовно відмови позивачу у здійсненні перерахунку середньої заробітної плати для оплати часу відпустки з 09.09.2022 року по 02.10.2022 року та виплати допомоги для оздоровлення;

- стягнуто з Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час відпустки з 09.09.2022 року по 02.10.2022 року в сумі 194,64 грн. та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в сумі 8801,86 грн., що загалом складає 8996,50 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів (а.с. 34-46).

12.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся начальника Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області з заявою про надання щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дня та виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с.18).

Розпорядженням начальника Світлодарської міської військової адміністрації від 12.05.2023 року № 90 позивачу надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарні дні з 29.05.2023 року по 21.06.2023 року з виплатою допомоги для оздоровлення, у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати (а.с. 19).

Позивач 31.05.2023 року звернувся до Світлодарської міської військової адміністрації з заявою в якій просив надати інформацію щодо грошової суми, нарахованої позивачу для оплати часу відпустки із зазначенням розрахункового періоду для її розрахунку та механізму обчислення; нарахованої грошової суми матеріальної допомоги на оздоровлення із зазначенням розрахункового періоду для її розрахунку та механізму обчислення (а.с. 20).

Листом Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 07.06.2023 року №01-44/16 повідомлено, що перебування у трудових відносинах позивача з відповідачем в зазначений період визначено: розпорядженням начальника Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 06.04.2022 № 93 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 »; розпорядженням начальника Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 11.07.2022 № 179 «Про встановлення простою ОСОБА_1 »; розпорядженням начальника Світлодарської міської військової адміністрації Бахмут-ського району Донецької області від 06.09.2022 № 220 «Про надання відпустки ОСОБА_1 ».

Отже, виплати за період 01.05.2022р. 30.04.2023р. становлять: 01.05.2022 31.05.2022 виплати відсутні (перебування у відпустці без збереження заробітної плати); 01.06.2022 19.06.2022 виплати відсутні (перебування у відпустці без збереження заробітної плати); - 20.06.2022 30.06.2022 оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 1418,18 грн.; 01.07.2022 31.07.2022 оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 3 466,67 грн.; 01.08.2022 31.08.2022 - оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати)в розмірі 3 466,67 грн.; 01.09.2022 08.09.2022 оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 945,46 грн.; 09.09.2022 02.10.2022 оплата відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 18 743,12 грн.; 03.10.2022 - 31.10.2022 оплата за час перебування працівника в простої (частко-ве збереження заробітної плати)в розмірі 3 466,67 грн.; 01.11.2022 30.11.2022 - оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 3 466,67 грн.; 01.12.2022 - 31.12.2022 - оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 3 466,67 грн.; 01.01.2023 31.01.2023 - оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 3 466,67 грн.; 01.02.2023 28.02.2023 - оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 3 466,67 грн.; 01.03.2023 31.03.2023 - оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 3 466,67 грн.; 01.04.2023 30.04.2023 - оплата за час перебування працівника в простої (часткове збереження заробітної плати) в розмірі 3 466,67 грн.

З огляду на вищевказане, а також зважаючи на те, що позивачем не було відпрацьовано жодного повного календарного місяця в розрахунковому періоді травень 2022 року квітень 2023 року, всі повні календарні місяці належать до виключення із розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Станом на 01.05.2023 посадовий оклад головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області складає 5 200,00 грн., що затверджено штатним розкладом установи.

Мінімальна заробітна плата, встановлена законодавством на час розрахунку, складає 6 700,00 грн.

Таким чином, розрахунок сум відпускних було здійснено виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.

- 6 700,00 грн. х 12 місяців = 80 400,00 грн.

- 80 400,00 грн. /365 календарних днів = 220,27 грн. (середньоденна заробітна плата)

- 220,27 грн. х 24 календарні дні (час відпустки) = 5 286,48 грн. (нарахована сума для оплати відпустки).

У випадку позивача останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана виплата, а саме - нарахування матеріальної допомоги, березень 2023 року та квітень 2023 року. Заробітна плата збережена в цей період частково у зв`язку з перебуванням позивача у простої (розпорядження начальника Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 11.07.2022 року № 179 «Про встановлення простою ОСОБА_1 »). З огляду на це, період березень 2023 року квітень 2023 року не може бути взятий для обчислення середньої заробітної плати для нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення та підлягає виключенню із розрахункового періоду.

Виходячи з вищевикладеного, період з січня 2023 року по квітень 2023 року виключається із розрахункового періоду (абзац шостий пункту 2 Порядку №100), тобто розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для нарахування матеріальної допомоги відсутній.

Установлений розмір мінімальної заробітної плати на 01.05.2023 року становить 6700,00 грн.

Абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 100 вказує: якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Таким чином, сума на оплату матеріальної допомоги позивачу складає:

- 6 700,00 грн. х 2 місяці = 13 400,00 грн.

20 + 23 = 43, де 20 кількість робочих днів у квітні 2023 року, 23 кількість робочих днів у березні 2023 року.

Розрахунок середньої заробітної плати:

- 13 400,00 грн. / 43 робочих дні = 311,6279 грн./ день

Розрахунок середньомісячної норми робочих днів:

43 (робочі дні) / 2 (кількість місяців) = 21,5 днів.

Отже, середня заробітна плата для обчислення матеріальної допомоги складає:

311,6279 х 21,5 = 6 700,00 грн.

З огляду на вищезазначене, сума матеріальної допомоги розрахована з розміру мінімальної заробітної плати, як того вимагають норми Порядку № 100, та виплачена в повному обсязі (а.с. 21-24).

Згідно пп. «а», «л» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

За пп. 3 п. 2 ПКМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 року № 268 надато право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці: надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Згідно абз. 1 п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку (абз. 7 п. 2 Порядку № 100).

Відповідач дійшов висновку, що позивач не має за останні 12 місяців перед відпусткою розрахункового періоду.

Суд вважає такий висновок обгрунтованим, оскільки матеріалами справи підтверджується необхідність виключення з розрахункового періоду місяців з травня 2022 по квітень 2023 року.

Позивач також погоджується з цим висновком, проте вважає, в такому разі в якості розрахункового періоду має використовуватися період грудень 2021 - березень 2022 року.

Суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки Порядком № 100 не передбачено використання інших періодів для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки, крім 12 місячного (в тому числі і в тому випадку, коли увесь 12 місячний період підлягає виключенню).

Цей висновок грунтується на тому, що Порядком № 100 імперативно визначені правила дій в випадку виключення всіх місяців з розрахункового періоду. Зокрема, унормовано, що мають застосовуватися положення абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Крім того, позивач не наводить нормативного обґрунтування необхідності застосування, як розрахункового, періоду грудня 2021 - березня 2022 року та посилається на абз. 2 п. 2 Порядку № 100, згідно якого працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі,організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Суд зазначає, що ця норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки позивач пропрацював на відповідній посаді більше року.

Отже, відповідачем вірно обчислено середню заробітну плату позивача для оплати часу відпустки.

За правовою позицією в постановах Верховного суду від 23 червня 2022 року у справі №540/825/21 («на дату звільнення 2 вересня 2020 року ОСОБА_1 не мав заробітку починаючи з 24 жовтня 2014 року. … У таких випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, відповідно до останнього абзацу пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 100, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу»), а також від 24 лютого 2021 року у справа №818/1551/17 («Беручи до уваги, що позивач не отримував заробітної плати за 12 місяців, що передували місяцю його звільнення, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що обчислення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 28 серпня 2012 року по 23 лютого 2015 року має відбуватися виходячи з установленого позивачеві посадового окладу»).

Щодо розрахунку середньої заробітної плати для виплати допомоги для оздоровлення.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно абз.4 п.2 Порядку № 100, якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Отже, середня заробітна плата для виплати допомоги для оздоровлення позивачу обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Спірним у цій частині вимог є наступне питання. В разі, якщо і протягом періоду, визначеного абз.4 п.2 Порядку № 100, працівник теж не працював - чи можливо в якості розрахункового періоду обрати ще більш ранній двомісячний період.

Суд вважає, що Порядок №100 не передбачає такої можливості.

Так, використання попередніх двох місяців роботи можливо лише в разі, коли вони передують двохмісячному періоду перед подією, з якою пов`язана відповідна виплата.

Таким чином, якщо подія відбулась у травні 2023 року, то за загальним правилом використовуються 2 місяці, що їй передують - березень-квітень 2023 року. Якщо ж і у ці місяці особа не працювала - то застосовуються попередні місяці - січень та лютий 2023. Проте використання ще більш ранніх періодів не є можливим, оскільки такі періоди не є попередніми відносно 2 місяців, визначених абз.3 п.2 Порядку № 100.

Апеляційним судом враховано висновки Верховного суду в постановах від 01.03.2023 року у справі № 500/7831/21, від 07.11.2023 року у справі № 380/13906/21.

Згідно п. 82 постанови Верховного суду від 07.11.2023 року у справі № 380/13906/21 постанови касатор, посилаючись на постанову Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №818/1551/17, не врахував, що його метод розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки позивачу, за період, коли він не отримував заробітної плати у розрахунковому періоді, суперечить правовій позиції, наведеній у вказаній постанові, відповідно до якої, за обставин коли позивач не отримував заробітної плати за 12 місяців, що передували місяцю його звільнення, обчислення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки має відбуватися, виходячи з установленого позивачеві посадового окладу.

Щодо посилання позивача на врахування висновків апеляційного суду з подібних правовідносин, то колегія суддів їх не застосовує з огляду на вимоги ч. 5 ст. 242 КАС України, згідно яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 200/2841/23 за позовом ОСОБА_1 до Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення коштів - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 14 лютого 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв