Постанова

від 14.02.2024 по справі 420/11828/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11828/22

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Голопристанська виправна колонія №7» про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

25 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної установи «Голопристанська виправна колонія №7», в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ державної у0станови «Голопристанська виправна колонія №7» від 14.04.2022 року за №24/ОС про звільнення ОСОБА_2 ;

поновити ОСОБА_2 на посаді начальника оперативного відділу державної установи «Голопристанська виправна колонія №7»;

стягнути з державної установи «Голопристанська виправна колонія №7» на користь позивача грошову компенсацію за час вимушеного прогулу в розмірі 53 636,20 грн. та додаткової грошової допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів України №168 - 150000,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року зупинено провадження в адміністративній справі на підставі п. 5 ч.1 ст.236 КАС України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт зазначає, що надані ним та наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення його прав та дозволяють розглянути справу. В свою чергу, від відповідача, як суб`єкта владних повноважень на якого покладено обов`язок спростування позиції позивача, не надійшло жодного доказу на спростування позиції позивача. Державна установа «Голопристанська виправна колонія №7» не подала відзив на позовну заяву, що може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Про розгляд справи повідомлено шляхом надсилання процесуальних документів на електронну адресу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Подаючи адміністративний позов, ОСОБА_1 вказав, що не може подати до позовної заяви письмові докази, а саме: оскаржуваного наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, матеріалів щодо призначення та результатів службового розслідування та інших документів, які були створені відповідачем в процесі звільнення позивача.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд першої інстанції з метою повного та всебічного розгляду справи ухвалами від 17 жовтня 2022 року, 03 листопада 2023 року витребував від Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№7)», Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» наступні документи та відомості: копію наказу Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№7)» №24/ОС від 14.04.2022 року про звільнення капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника оперативного відділу Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№7)»; матеріали службового розслідування відносно капітана внутрішньої служби начальника оперативного відділу Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№7)» ОСОБА_1 , за результатами якого на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби; довідку про нарахування заробітної плати капітану внутрішньої служби начальнику оперативного відділу Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№7)» ОСОБА_1 за останні 2 повних місяця, що передували даті звільнення зі служби; інформацію щодо передачі особової справи чи відомостей про матеріально-грошове забезпечення капітана внутрішньої служби начальника оперативного відділу Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№7)» ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» або іншого органу державної влади.

З наданих відповідей встановлено, що документи наразі знаходяться на тимчасово окупованій території у державній установі «Голопристанська виправна колонія (№7)», оригінали та копії яких іншим державним органам не передавалась.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що до деокупації Голопристанської міської територіальної громади Скадовського району Херсонської області суд фактично позбавлений можливості розглядати справу без наявної копії наказу Державної Установи «Голопристанська виправна колонія №7» від 14.04.2022 року за №24/ОС про звільнення позивача, а також інформації та належним чином засвідчених доказів щодо підстав прийняття вказаного наказу.

Проте, колегія суддів не може погодитись з наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів збереження наказу Державної Установи «Голопристанська виправна колонія №7» від 14.04.2022 року за №24/ОС про звільнення позивача, а також інших доказів щодо підстав прийняття вказаного наказу, з огляду на їх тривале перебування на окупованих територія та відсутність доступу посадових осіб відповідача до приміщень колонії.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Однак, зупиняючи провадження до відповідних обставин суд повинен мати гарантії, що витребувані докази існують на даний час та будуть збережені на час закінчення воєнного стану, що дозволить у майбутньому використати їх у якості доказової бази.

Поряд з тим, матеріали справи не містять жодних підтверджень збереження необхідних доказів на території виправної колонії.

Більш того, адміністративний суд при встановлені обставин справи не обмежений використанням виключно письмових доказів. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Матеріали справи містять свідчення та докази, що посадові особи державної установи «Голопристанська виправна колонія №7» продовжують проходження служби на підконтрольній території, що дозволяє встановити коло осіб, які приймали оскаржуваний наказ про звільнення позивача чи були долучені до проведення службового розслідування та допитати їх у якості свідків.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що спір у даній справі пов`язаний з захистом права особи на працю та отримання заробітної плати, тому його вирішення не може бути відтерміновано на невизначений період, оскільки будь-яке зволікання впливає на соціальні права позивача.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, суд першої інстанції не використав всі надані йому процесуальні повноваження для встановлення обставин у справі та ухвалив передчасне рішення про зупинення провадження, що є наслідком задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, тому ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження, після її перегляду в суді апеляційної інстанції, не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко