Постанова

від 14.02.2024 по справі 380/16083/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/16083/23 пров. № А/857/24582/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

з участю секретаря Кардаш В.В.,

представника позивача Стеця Р.Я.,

представника відповідача Твердовської У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОАЗІС до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Гулик А.Г.,

час ухвалення рішення 15.11.2023 року, 12:07 год.,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 17.11.2023 року,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю ОАЗІС звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.05.2023 №8796507/30878290, №8796505/30878290, №8796506/30878290, №8796510/30878290, №8796509/30878290, №8796508/30878290. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені товариством з обмеженою відповідальністю ОАЗІС податкові накладні № 1 від 17.11.2022, № 2 від 02.12.2022, № 4 від 14.12.2022, № 6 від 21.12.2022, № 11 від 28.12.2022, № 1 від 03.04.2023, датою подання їх на реєстрацію.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач правомірно відмовив у реєстрації податкових накладних, складених позивачем, з підстав ненадання останнім документів щодо господарських операцій. Крім того, вважає передчасною позовну вимогу до ДПС України щодо реєстрації податкових накладних.

Представник відповідачів в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ОАЗІС» (далі ТзОВ ОАЗІС) код ЄДРПОУ 30878290 зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.

Основний вид діяльності товариства з обмеженою відповідальністю ОАЗІС: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

Між позивачем та ТОВ «АКАЦІЯ-ІСТЕЙТ» укладено договір про наміри №06/12-21 від 06.12.2021 та 24.10.2022 укладено договір підряду №24/10-1 на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт.

Загальна вартість робіт за договором складає 2558845,13грн, у тому числі ПДВ 20% - 426474,19грн.

Відповідно до пункту 2.4 договору замовник надає підряднику передоплату на придбання матеріалів для виконання робіт за договором. Вказана передоплата сплачена позивачем відповідно до платіжних доручень №443 від 17.11.2022, №449 від 02.12.2022, №454 від 14.12.2022, №458 від 21.12.2022, №461 від 28.12.2022.

03.04.2023 сторонами підписано акт №1 приймання виконаних робіт на суму 2558845,13грн.

За результатами господарської операції позивач склав та направив на реєстрацію відповідачу-1 податкові накладні № 1 від 17.11.2022, № 2 від 02.12.2022, № 4 від 14.12.2022, № 6 від 21.12.2022, № 11 від 28.12.2022, № 1 від 03.04.2023.

Відповідач-1 зупинив реєстрацію вказаних податкових накладних. Так, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.40 дорівнює або перевищує величину залишку , визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання , що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивач 05.05.2023 подав відповідачу-1 повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних, реєстрація яких зупинена. До вказаного повідомлення позивач додав копії: ліцензії ДАБІ з переліком видів робіт №31-Л від 25.08.2016, дозволу на виконання робіт №0454.18.46 від 11.09.2018, штатного розкладу 1/11 від 01.11.2022, штатного розкладу 01/01-1 від 02.02.2023, кваліфікаційного сертифікату, договору оренди офісного приміщення з додатками, договору суборенди нерухомого майна №01/10-1 від 01.10.2021, договорів оренди ТЗ №03/06-1 від 03.06.2022, №01/08-3 від 01.08.2022, №01/07-3 від 01.07.2022, №01/08-4 від 01.08.2022, №01/10-4 від 01.10.2022, №03/06-2 від 03.06.2022, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, посвідчень водіїв, форми №20 ОПП, оборотно-сальдових відомостей, договору про наміри №06/12-21 від 06.12.2021, договору підряду №24/10-1 від 24.10.2022, договірної ціни №651 від 24.10.2022, локального кошторису №651 від 24.10.2022, довідки КБЗ, акта виконаних робіт КБ2 №652 від 03.04.2023, рахунку на оплату №29 від 14.11.2022, платіжних доручень №443 від 17.11.2022, №449 від 02.12.2022, №454 від 14.12.2022, №458 від 21.12.2022, №461 від 28.12.2022, №702008 від 25.04.2023, договору №1301-1/22 від 13.01.2022, рахунку на оплату №32 від 13.01.2022, платіжних доручень №77 від 18.01.2022, №1116 від 28.12.2022, №33 від 18.01.2022, №2 від 28.12.2022, видаткової накладної №7 від 21.02.2023, ТТН №Р7 від 21.02.2023, договору поставки №25/05/20 від 25.05.2020, рахунку на оплату №503 від 20.12.2021, платіжної інструкції №134 від 26.01.2022, видаткової накладної №30 від 28.04.2022, ТТН №28-04-1 від 28.04.2022, договору поставки №17/12 від 17.12.2021, рахунку на оплату №218 від 17.12.2021, платіжних інструкцій №3086 від 22.12.2021, №98 від 19.01.2022, видаткової накладної №218 від 23.03.2023, експрес-накладної №59000932478364 від 23.03.2023, платіжної інструкції №1786 від 31.01.2023, розрахунку коригування №1 від 31.01.2023, листа №24/01-1 від 24.01.2023, декларації та сертифікату відповідності кліматичного обладнання, інвентаризаційного опису.

Комісія відповідача-1 прийняла рішення від 11.05.2023 №8796507/30878290, №8796505/30878290, №8796506/30878290, №8796510/30878290, №8796509/30878290, №8796508/30878290, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до вказаних рішень підставами їх прийняття стало «надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства».

Позивач оскаржив вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку. Проте, його скарги залишені без задоволення, а рішення без змін.

Вважаючи рішення відповідача-1 щодо відмови у проведенні реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі ПК України).

Відповідно до підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 зазначеного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 згаданої статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 згаданої статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що податкові накладні відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів зазначає, що аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної розрахованого показника за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 згаданого Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 зазначеного Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 згаданого Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.

При цьому як слідує зі змісту оскаржених рішень відповідача-1, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання копій документів, складених з порушенням законодавства.

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, які саме документи складені з порушенням законодавства.

Оскаржені рішення вмотивовані поданням позивачем копій документів, складених із порушенням законодавства, але будь-яких підкреслень для конкретизації, які саме документи із вказаного переліку платником податків складені з порушенням законодавства, рішення не містять, у пункті Додаткова інформація також нічого не зазначено.

При цьому суд наголошує на тому, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав пояснення та копії первинних документів, щодо здійснення господарських операцій, а саме: ліцензії ДАБІ з переліком видів робіт №31-Л від 25.08.2016, дозволу на виконання робіт №0454.18.46 від 11.09.2018, штатного розкладу 1/11 від 01.11.2022, штатного розкладу 01/01-1 від 02.02.2023, кваліфікаційного сертифікату, договору оренди офісного приміщення з додатками, договору суборенди нерухомого майна №01/10-1 від 01.10.2021, договорів оренди ТЗ №03/06-1 від 03.06.2022, №01/08-3 від 01.08.2022, №01/07-3 від 01.07.2022, №01/08-4 від 01.08.2022, №01/10-4 від 01.10.2022, №03/06-2 від 03.06.2022, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, посвідчень водіїв, форми №20 ОПП, оборотно-сальдових відомостей, договору про наміри №06/12-21 від 06.12.2021, договору підряду №24/10-1 від 24.10.2022, договірної ціни №651 від 24.10.2022, локального кошторису №651 від 24.10.2022, довідки КБЗ, акта виконаних робіт КБ2 №652 від 03.04.2023, рахунку на оплату №29 від 14.11.2022, платіжних доручень №443 від 17.11.2022, №449 від 02.12.2022, №454 від 14.12.2022, №458 від 21.12.2022, №461 від 28.12.2022, №702008 від 25.04.2023, договору №1301-1/22 від 13.01.2022, рахунку на оплату №32 від 13.01.2022, платіжних доручень №77 від 18.01.2022, №1116 від 28.12.2022, №33 від 18.01.2022, №2 від 28.12.2022, видаткової накладної №7 від 21.02.2023, ТТН №Р7 від 21.02.2023, договору поставки №25/05/20 від 25.05.2020, рахунку на оплату №503 від 20.12.2021, платіжної інструкції №134 від 26.01.2022, видаткової накладної №30 від 28.04.2022, ТТН №28-04-1 від 28.04.2022, договору поставки №17/12 від 17.12.2021, рахунку на оплату №218 від 17.12.2021, платіжних інструкцій №3086 від 22.12.2021, №98 від 19.01.2022, видаткової накладної №218 від 23.03.2023, експрес-накладної №59000932478364 від 23.03.2023, платіжної інструкції №1786 від 31.01.2023, розрахунку коригування №1 від 31.01.2023, листа №24/01-1 від 24.01.2023, декларації та сертифікату відповідності кліматичного обладнання, інвентаризаційного опису.

Відтак, на переконання суду, надані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарських операцій позивача та були достатніми для прийняття відповідачем-1 рішень про реєстрацію податкових накладних.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, відповідач-1 не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістова оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить жодних висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Між тим, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 16.09.2022 у справі №380/7736/21 та постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20, згідно з якими приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, а також на те, що наданих відповідачу -1 документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.05.2023 №8796507/30878290, №8796505/30878290, №8796506/30878290, №8796510/30878290, №8796509/30878290, №8796508/30878290, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи встановлені обставини, з метою ефективного захисту позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні № 1 від 17.11.2022, № 2 від 02.12.2022, № 4 від 14.12.2022, № 6 від 21.12.2022, № 11 від 28.12.2022, № 1 від 03.04.2023, датою їх первинного подання на реєстрацію.

Позиція суду щодо обраного способу захисту у цій справі у частині зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні датою їх первинного подання на реєстрацію узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.11.2022 у справі №160/9013/20.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової служби України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 380/16083/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 14 лютого 2024 року.