Ухвала

від 14.02.2024 по справі 140/14556/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа №140/14556/23

адміністративне провадження №К/990/784/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №140/14556/23 за адміністративним позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Любомльської міської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ковельська районна державна адміністрація, про зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

29.12.2023 до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №140/14556/23, з підстави визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2024 касаційну скаргу скаржника залишено без руху та надано йому строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору в сумі 5368,00 грн.

У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник усунув недолік, який був у ній зазначений: надіслав до суду касаційної інстанції копію документа (платіжну інструкцію) про сплату судового збору на загальну суму 5368,00 грн.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При цьому, у частині п`ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Так, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник посилається на підпункти "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставини, наведеної у підпункті "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України (справа становить значний суспільний інтерес).

Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1 - 4 наведеної вище норми процесуального Закону.

Скаржник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 23, 24, 26, 27 Закону України від 08.06.2000 №1805-IІІ "Про охорону культурної спадщини" та Порядку укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 28.12.2001 №1768 щодо обов`язку власника пам`ятки архітектури утримувати її у належному стані шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та ремонтних робіт, у випадку відсутності укладеного охоронного договору на пам`ятку.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставини, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставами для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №140/14556/23 за адміністративним позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Любомльської міської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ковельська районна державна адміністрація, про зобов`язання вчинити дії.

Витребувати із Волинського окружного адміністративного суду справу №140/14556/23 за вищевказаним позовом.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець,

Судді Верховного Суду