Постанова

від 31.01.2024 по справі 378/641/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 378/641/21

головуючий у суді І інстанції Ткаченко О.В.

провадження № 22-ц/824/2776/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Голуб С.А., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» - адвоката Пєнязькової Ольги Олександрівни на рішення Володарського районного суду Київської області від 01 березня 2023 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Ставищенської селищної ради Білоцерівського району Київської області про скасування рішення про реєстрацію права власності та визнання недійсним договору дарування, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2021 року ТОВ «Журавлиське» звернулося до Володарського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просило:

визнати незаконним та скасувати рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106, а саме № 30187283 від 24 червня 2016 року;

визнати недійсним договір дарування № 240 від 06 березня 2018 року, за яким право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 перейшло до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

припинити право власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку із кадастром номером 3224282800:01:001:0106 та скасувати рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 40026425 від 06 березня 2018 року на № 4026217 від 06 березня 2018 року.

Позов обґрунтовано тим, що 04 червня 2009 року між ТОВ «Журавлиське» і Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого товариство орендує вісім земельних ділянок загальною площею 88,3381 га, а саме: 3224282800:001:0064 площею 42,5973 га, 3224282800:03:005:0001 площею 10,1501 га, 3224282800:03:005:0002 площею 6,4878 га, 3224282800:03:005:0010 площею 2,4404 га, 3224282800:03:005:0003 площею 5,6091 га, 3224282800:03:005:0007 площею 3,7065 га, 3224282800:03:005:0005 площею 11,8588 га, 3224282800:03:005:0008 площею 5,4881 га.

Указаний договір укладений на 49 років, починаючи з моменту державної реєстрації у Ставищенському районному відділі № 23 Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 червня 2009 року за № 040992000083.

Під час проведення процедури виділення в натурі на місцевості земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:01:001:0064 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 площею 2,000 га розташована у межах земельної ділянки із кадастровим номером 3224282800:01:001:0064 площею 42,5973 га, яку орендовано позивачем. Власниками цієї земельної ділянки є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки вони є неповнолітніми, то їх інтереси представляє ОСОБА_1 .

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 площею 2,000 га ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули на підставі договору дарування від 06 березня 2018 року № 240, за яким дарувальником є батько ОСОБА_1 , який набув у власність указану земельну ділянку на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-5274/15-16-сг від 31 березня 2016року; та № 10-11075/15-16-сг від 02 червня 2016 року.

Також позивач вказує, що 26 липня 2021 року проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства та встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 належить на праві сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, входить до складу земельної ділянки із кадастровим номером 3224282800:01:001:0064, яка знаходиться в оренді у позивача відповідно до договору оренди від 04 червня 2009 року.

Також встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 використовується громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для вирощування сільськогосподарських культур (соя). Земельна ділянка із кадастровим номером 3224282800:01:001:0064 використовується ТОВ «Журавлиське» для вирощування сільськогосподарських культур (просо). Позивач звертався до відповідачів з метою укладення відповідних змін до договору оренди, на що отримали відмову.

Зазначає, що наведені обставини вказують на порушення права позивача на користування орендованою земельною ділянкою із кадастровим номером 3224282800:01:001:0064, яку він орендує з 2009 року та є добросовісним землекористувачем.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 01 березня 2023 року позов ТОВ «Журавлиське» залишено без задоволення.

Рішення мотивовано тим, що позивач не вказує, у чому саме полягає порушення його права користування земельною ділянкою та яким чином вказане порушення пов`язане з правом власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Журавлиське» - адвокат Пєнязькова О.О. подала апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Володарського районного суду Київської області від 01 березня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, не дослідив обставини внесення до публічної кадастрової карти земельної ділянки із кадастровим номером 3224282800:01:001:0064 після внесення земельної ділянки із номером 3224282800:01:001:0106.

Судом першої інстанції не враховано, що з 01 січня 2013 року частина 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» діє у редакції, яка передбачає, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Судами у справі № 378/94/19 встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 повністю накладається на земельну ділянку 3224282800:01:001:0064, і такі обставини є преюдиційними.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник позивача ТОВ «Журавлиське» - адвокат Пєнязькова О.О. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2009 року Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та ТОВ «Журавлиське» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 9-14 т. 1).

Пунктом 1 договору оренди визначено, що орендодавець відповідно до частини 1 статті 124, пункту 2 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України та на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації Київської області від 03 червня 2008 року № 408 надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельні ділЯнки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами села на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 2.1 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею - 88,3381 га, у тому числі пасовища - 4,5919 га, сіножаті - 83,7462 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору.

Кадастрові номери ділянок: 3224282800:001:0064 площею 42,5973 га, 3224282800:03:005:0001 площею 10,1501 га, 3224282800:03:005:0002 площею 6,4878 га, 3224282800:03:005:0010 площею 2,4404 га, 3224282800:03:005:0003 площею 5,6091 га, 3224282800:03:005:0007 площею 3,7065 га, 3224282800:03)005:0005 площею 11,8588 га, 3224282800:03:005:0008 площею 5,4881 га.

Договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації (пункт 3.1 договору).

Указаний договір оренди зареєстрований у Ставищенському районному відділі № 23 Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 червня 2009 року за № 040992000083.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 грудня 2016 року № 74734497 22 червня 2016 року здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 за ОСОБА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, підстава виникнення права власності: наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області від 31 березня 2016 року № 10-5274/15-16-ст, наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області від 02 червня 2016 року № 10-11075/15-16-ст (а.с 15 т. 1).

06 березня 2018 року між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (обдаровані) укладений договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 площею 2,000 га (а.с. 29-31 т. 1).

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 26 липня 2021 року № 716-ДК/707/АП/09/01/-21, складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області, за зверненням ТОВ «Журавлиське» ФОП ОСОБА_4 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:001:0064. Згідно з указаною технічною документацією земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:001:0064, яка знаходиться в оренді ТОВ «Журавлиське». Під час виїзду на місцевість встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:001:0064 використовується ОСОБА_3 , ОСОБА_2 для вирощування сільськогосподарських культур (соя), а земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 використовується ТОВ «Журавлиське» для вирощування сільськогосподарських культур (просо) (а.с. 32 т. 1).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12 листопада 2021 року Л-1954/0-2969/6-21 на звернення ОСОБА_3 вбачається, що перетин земельних ділянок з кадастровими номерами 3224282800:01:001:0064, 3224282800:01:001:0106 відсутній (а.с. 153 т. 1).

Відповідно до статті 78 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

За змістом частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позивачем пред`явлено позов з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106, визнання недійсним договору дарування цієї земельної ділянки, припинення права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, позивачем має бути доведено обставини, що свідчать про порушення зокрема положень ЗК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при виділенні земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 ОСОБА_1 та при проведенні реєстраційних дій, а також обставин, із якими закон пов`язує недійсність договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Підстави та предмет позову визначаються позивачем самостійно та зазначаються у позовній заяві.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На обґрунтування позову позивач посилався на те, що земельна ділянка із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 повністю розташована на орендованій позивачем земельній ділянці з кадастровими номерами 3224282800:01:001:0064, а також на те, що після 2021 року відповідачі почали використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 для вирощування сільськогосподарських культур, чим порушують право користування позивачем земельною ділянкою.

При цьому позивачем жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами порушення вимог закону при виділенні земельної ділянки ОСОБА_1 , при проведенні реєстраційних дій, а також обставин, із якими закон пов`язує недійсність договору дарування.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:001:0064, яка знаходиться в оренді ТОВ «Журавлиське», а перетин цих земельних ділянок відсутній, що підтверджується актом від 26 липня 2021 року № 716-ДК/707/АП/09/01/-21 та відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12 листопада 2021 року Л-1954/0-2969/6-21 (а.с. 32, 153 т. 1).

Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Зі змісту указаної статті вбачається, що закон закріплює рівні умови захисту прав на землю як для власника земельної ділянки, так і для землекористувача.

У своєму позові ТОВ «Журавлиське» посилається на те, що його право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3224282800:01:001:0064 порушується тим, що після 2021 року відповідачі почали використовувати земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106, яка повністю розташована на орендованій позивачем земельній ділянці, для вирощування сільськогосподарських культур.

Таке розташування земельної ділянки із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106 га, за якого вона входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3224282800:001:0064 та не містить перетину з нею, свідчить про те, що земельна ділянка 3224282800:01:001:0106 частиною або усіма своїми кордонами межує із земельною ділянкою 3224282800:01:001:0064, а також про те, що ці земельні ділянки не накладаються, не перетинаються та є самостійними об`єктами.

Виникла спірна ситуація має вирішуватися не оспоренням права власності відповідачів на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282800:01:001:0106, а шляхом встановлення сервітуту у разі якщо власники указаної земельної ділянки позбавлені права вільного потрапляння до своєї земельної ділянки, з урахуванням її повного розташування у межах іншої земельної ділянки.

При цьому ТОВ «Журавлиське» у своєму позові не зазначило, чи здійснюють відповідачі проїзд до належної їм земельної ділянки через земельну ділянку з кадастровим номером 3224282800:01:001:0064 та чи заперечував позивач проти такого проїзду.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

З урахуванням указаних обставин, позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності у цій справі, не відповідають змісту порушеного права позивача, враховуючи підстави пред`явленого позову, а обраний позивачем спосіб захисту його прав є неефективним.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржене судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» - адвоката Пєнязькової Ольги Олександрівни залишити без задоволення.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 01 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді С.А. Голуб

О.Ф. Лапчевська