Рішення

від 29.01.2024 по справі 201/10032/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10032/23

Провадження № 2/201/516/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

29січня 2024року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» про зобов`язання розглянути звернення, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

24.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ТОВ «Вента ЛТД» про зобов`язання розглянути звернення, відшкодування моральної шкоди (а.с. 1-2).

Ухвалою судді від 01.09.20.2023 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 5).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням надати доступ до території за парканом, яку займає його підприємство, для виконання робіт з ліквідації течі підземної частини гаражів № НОМЕР_1 та №55. Чергове звернення надіслане рекомендованим листом, яке відповідач отримав, однак відповіді не надав, доступу на територію також. Вважає, що відповідно зобов`язаний був розглянути це звернення у порядку Закону України «Про звернення громадян», перевірити викладені в ньому факти, вжити заходів до припинення неправомірних дій, виявити та усунути причини та умови, що сприяли порушенням, забезпечити відновлення порушених прав, вирішити питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, ознайомити з матеріалами перевірки та дати на звернення письмову відповідь у місячний термін. Проте, зазначені вимоги Закону відповідач не виконав, оскільки відповіді на звернення не надав. Дії відповідача є протиправними, що створюють перешкоди у користуванні майном і завдають моральної шкоди, яку позивач оцінює у 1000000,00 грн. Те, що позивач є нетерпимим до проявів свавілля та легко вразливої ??душевної організації, відчуває сильніші і триваліші страждання від порушення моїх прав і пов`язаного з цим приниження честі та гідності, на відміну від особистості несприйнятливої, встановлено рішенням Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська, що набрало законної сили, від 10.06.2014 у справі № 201/4450/14-ц та, згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК, не потребує доказів.

На підставі викладеного, просив визнати незаконним відсутність відповіді на звернення від 20.07.2021, зобов`язати відповідача розглянути звернення від 20.07.2021 про надання доступу на зайняту ним територію для виконання робіт з усунення протікання підземної частини гаражів, дати відповідь відповідно до вимог ст.ст. 18, 19 Закону «Про звернення громадян»; стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну бездіяльністю при розгляді звернення в розмірі 1000000,00 грн.

Відповідач ТОВ «Вента ЛТД» правом на поданні відзиву не скористалося на час розгляду справи. Судом неодноразово направлялися листи-нагадування із роз`ясненням права на подання відзиву (а.с. 7 - 10).

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в сукупності з наданими письмовими доказами, доходжу до такого висновку з таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 20.07.2021 направив клопотання на адресу ТОВ «ВентаЛТД» уякому зазначив,що протягом тривалого часу відбувається протікання підземної частини гаражів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , розташованої на території, що займає їх підприємство. Вода накопичується у низині над гаражами, оскільки бетонування вироблялося без влаштування ухилу для відведення атмосферних опадів. Тому просить вирішити питання про забезпечення допуску на територію підприємства для проведення робіт з влаштування бетонного замощення силами та засобами ГБК «Кіпарисний», з використанням бетонозмішувача (автоміксеру), з метою влаштування ухилу для ліквідації скупчення атмосферних опадів та відводу води з підземної частини гаражів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ГБК «Кіпарисний» (а.с. 2).

Як видно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист отриманий ТОВ «Вента ЛТД» 13.08.2021.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання це письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

У частині 1 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» зазначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Статтею 12 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження", "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надіслана позивачем на адресу відповідача клопотання не є зверненням громадянина в розумінні приписів Закону України «Про звернення громадян», оскільки в ньому йдеться виключно про прохання надати доступ до території за для виконання будівельних робіт. Тому порядок розгляду заяв, встановлений Законом України «Про звернення громадян», не поширюється на клопотання позивача, порядок розгляду якого встановлений цивільним законодавством щодо взаємовідносин між особами приватного права.

Рішення Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 10.06.2014 у справі № 201/4450/14-ц ухвалене за результатами розгляду спору у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Теплоенерго» про визнання неправомірними дії та відшкодування шкоди. У даній справі судом була стягнута моральна шкода внаслідок порушення зобов`язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів». Тобто, жодного відношення означене рішення до цієї справи не має.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить.

З урахуванням установлених обставин, суд доходить висновку, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні відповідні порушення з боку відповідача прав та законних інтересів позивача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивач як особа з інвалідністю II групи звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», але у задоволенні позову йому відмовлено, то судові витрати відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274. ч. 5 ст.279, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» про зобов`язання розглянути звернення, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С. Наумова