Ухвала

від 15.02.2024 по справі 354/555/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/555/19

Провадження № 22-ц/4808/435/24

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М.В.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

15 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківськийапеляційний суду складісудді БойчукаІ.В., ознайомившись із апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішенняЯремчанського міськогосуду від12вересня 2023року підголовуванням суддіОстап`юк М.В.у м.Яремче усправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору дарування, витребування домоволодіння з чужого з незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Рішенням Яремчанського міськогосуду від12вересня 2023року задоволено частково позов ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Воєвідко М.Я. 08.02.2024 на електронну адресу та 12.02.2024 на поштову адресу Івано-Франківського апеляційного суду направив апеляційні скарги, які є ідентичними за змістом.

Пунктом 5 частини 1 статті 43 ЦПК України учаснику справи надано право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

При цьому частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Апелянту слід вказати, яку саме апеляційну скаргу слід розглядати, оскільки цивільно-процесуальним законодавством не передбачено розгляд тотожних апеляційних скарг.

Адвокатом Воєвідко М.Я. при поданні апеляційної скарги на електроннуадресу Івано-Франківськогоапеляційного суду не враховано, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (абзац другий частини п`ятої статті 14 ЦПК України).

Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі(модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина восьма статті 14 ЦПК України).

Також, відповідно до положень статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Тому апеляційна скарга яка подана на електронну пошту Івано-Франківського суду є такою, що подана не у спосіб, передбачений ЦПК України (паперова форма, через підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд»).

В свою чергу на виправлення вищевказаного недоліку представник ОСОБА_1 на поштову адресу Івано-Франківськогоапеляційного суду12.02.2024 подав апеляційну скаргу з її копіями.

Однак, адвокатом ВоєвідкомМ.Я. не враховано того, що при поданні апеляційної скарги у паперовій формі, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 356 ЦПК України в ній має бути зазначено відомості про наявність електронного кабінету.

Окрім того, апелянт звернувсядо апеляційногосуду зклопотанням провідстроченнясплати судового збору до розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд вважає, що підстави для задоволення такого клопотання відсутні з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Незадовільний матеріальний стан особи залежить і від відсутності у неї нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Представник ОСОБА_1 на день подачі апеляційної скарги не надав апеляційному суду доказів, які були б підставою виснувати про неможливість сплати ОСОБА_1 судовогозбору відповіднодо вищевказанихвимог тадоказів існуванняобставин,за якихсуд повиненвідстрочити сплату судового збору. Представником апелянта не надано відповідних документів, що стверджують незадовільний чи скрутний матеріальний стан ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зп/п6п.1ч.2ст.4Закону України«Про судовийзбір» (зізмінами тадоповненнями)розмір ставкисудового зборуза поданняапеляційної скаргина рішеннясуду становить150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Апеляційний суд враховує, що позовна заява була подана до суду першої інстанції в 2019 році.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів скарги вбачаться, що вимоги позовної заяви містять одночасно майновий і немайновий характер.

Таким чиномрозмір судовогозбору заподання апеляційноїскарги становить 6514 грн, який апелянту необхідно сплатити на:

Номер рахунку (IBAN) UA418999980313131206080009612;

Отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101;

Код отримувача(кодза ЄДРПОУ) 37951998;

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) 899998

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

Оригінал платіжного документу направити в Івано-Франківський апеляційний суд.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішенняЯремчанського міськогосуду від12вересня 2023рокузалишити без руху та надати апелянту термін протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

У випадку невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Бойчук