Постанова

від 17.04.2024 по справі 354/555/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/555/19

Провадження № 22-ц/4808/435/24

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М.В.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Кочубей І.Ю.,

з участю ОСОБА_1 та його представників; представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору дарування, витребування домоволодіння з чужого з незаконного володіння, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду від 12 вересня 2023 року під головуванням судді Остап`юк М.В. у м. Яремче,

в с т а н о в и в:

В липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Яблунівської сільської ради, Яремчанської міської ради про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору дарування, витребування домоволодіння з чужого з незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його тато ОСОБА_5 . Після його смерті спадщину прийняла мама ОСОБА_6 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є його рідними братом та сестрою.

Зазначає, що у 2001 році він виїхав на роботу в Португалію, а у 2012 році - повернувся в Україну до своєї мами ОСОБА_6 , яка проживала як одинока, у вкрай важких матеріально-побутових умовах (житловий будинок знаходився в аварійному стані, вікна повибивані, між кімнатами відсутні двері, мама спала на ліжку в кімнаті де були потріскані всі стіни, тощо). Тому, після повернення з роботи, з 2012 року він постійно проживав разом із матір`ю та здійснював догляд за нею. Для покращення умов її проживання він поміняв фундамент і тим самим укріпив будинок, добудував у будинку ванну кімнату із туалетом, провів воду і каналізацію, зробив інші ремонтні роботи, щоб були забезпечені необхідні умови для проживання мами.

Їхня мати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. За життя остання заповіту не складала, тому після її смерті відкрилася спадщина за законом. Оскільки на час її смерті у житловому будинку АДРЕСА_1 разом із нею проживав та був зареєстрований, як спадкоємець першої черги, тільки позивач, то останній звернувся до нотаріуса у шестимісячний термін для прийняття спадщини. Проте, у видачі свідоцтва про спадщину за законом на житловий будинок йому було відмовлено, оскільки він не надав правовстановлюючий документ, який би підтвердив право власності його матері на вищевказане будинковолодіння.

Позивач вказує, що відповідно до технічного паспорта, спадковий житловий будинок складається із: житлового будинку під літерою «А»; літньої кухні, під літерою «Б»; сараю, під літерою «В»; криниці, під №1. Вищевказаний житловий будинок разом із господарськими спорудами зазначений в погосподарських книгах Яблунецької сільської ради Яремчанської міської ради. За змістом діючих на той час нормативно-правових актів, виникнення права власності на житловий будинок та господарські споруди, які були побудовані у 1950 році підтверджувалося записами у погосподарських книгах. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що має право на спадкове майно після смерті своєї матері ОСОБА_6 і бажає оформити та зареєструвати своє право власності на нього. Разом з тим, у жовтні 2018 року поштою йому прийшла заява попередження покинути житловий будинок, відповідно до якої йому стало відомо про те, що власником спірного житлового будинку АДРЕСА_1 є його племінниця - ОСОБА_3 . Як виявилося, його рідний брат, відповідач ОСОБА_1 , який з 10.04.1990 вибув із АДРЕСА_2 , і з того часу до дня смерті мами жодного відношення до спірного домоволодіння не мав, 17.07.2018 на підставі підроблених записів у погосподарських книгах, а згодом на підставі виписки із погосподарської книги за 2001-2005 роки, виданої Яблуницькою сільською радою 27.06.2018, зареєстрував право власності на себе, незважаючи на те, що на час реєстрації права власності на домоволодіння згідно з виписки із погосподарських книг за 2011-2018 роки, виданої Яблуницькою сільською радою 15.08.2018, на обліку в даному домоволодінні перебувала їхня мати ОСОБА_6 . В подальшому, щоб унеможливити повернення цього житлового будинку, 06.08.2018 ОСОБА_1 подарував його своїй дочці ОСОБА_3 . Вважає, що договір дарування є недійсним, оскільки відповідач ОСОБА_1 набув право власності на підставі підроблених документів, а саме виписки із погосподарської книги. А відтак, його брат ОСОБА_1 не мав права відчужувати спірний житловий будинок.

Просив: визнати за ним право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 103,8 кв.м., житловою площею 69,0 кв.м. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла в с. Яблуниця Яремчанської міської ради 25.09.2016; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір дарування посвідченого 06.08.2018 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Побержною І.М. за №662; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1602085726110, номер запису про право власності: 27366297 зробленого 06.08.2018 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Побержною Іриною Миколаївною; витребувати на його користь з незаконного володіння ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1 .

Ухвалою Яремчанського міського суду від 26 липня 2021 року залучено до участі у цій справі правонаступника відповідача Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області - Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Рішенням Яремчанського міського суду від 12 вересня 2023 року задоволено частково позов ОСОБА_2 .

Визнано недійсною виписку із погосподарської книги, серія та номер: 241/022-21/20, виданий 27.06.2018, видавник: Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42131406 від 19.07.2018 11:35:55, ОСОБА_7 , Державне підприємство «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Івано-Франківська області.

Визнано недійсним договір дарування, серія та номер: 662, виданий 06.08.2018, видавник: Побережна І.М., приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер; 42409877 від 06.08.2018 17:07:31, приватний нотаріус Побережна Ірина Миколаївна, Хмельницький міський нотаріальний округ, Хмельницька області.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права власності у порядку спадкування та про витребування майна.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що прийняте судом рішення в частині визнання недійсною виписки із погосподарської книги, виданої 27.06.2018, суперечить вимогам процесуального закону, порушує принцип змагальності та диспозитивності цивільного судового процесу. Також представником ОСОБА_1 не надано аргументів із даного питання і таке судом не досліджувалося. Апелянт вважає, що судом було порушено основоположне право особи на справедливий судовий розгляд.

Судом безпідставно не взято до уваги, що за рішенням виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 17.06.2005 № 21 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок» ОСОБА_1 набув права власності на будинок АДРЕСА_1 . Оригінал вказаного рішення та доданих до нього документів витребовувався ухвалою суду першої інстанції та оглядався в судовому засіданні.

Стосовно того, що в даному рішенні виконавчого комітету йдеться саме про будинок АДРЕСА_1 то в матеріалах справи наявний оригінал відповіді Яремчанської міської ради та Поляницької сільської ради.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними.

Посилання відповідача на рішення Яблуницької сільської ради про визнання права власності за ОСОБА_1 на домоволодіння та земельні ділянки в даному випадку є безпідставними, оскільки такі документи не були підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 14.08.2018.

З 01.01.2004 право власності на нерухоме майно виникає в особи з часу реєстрації такого права. На час смерті їхньої з відповідачем мами право власності за відповідачем зареєстровано не було, а власником відповідно до записів погосподарської книги була їхня мати ОСОБА_6 .

Вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представникПоляницької сільськоїради Надвірнянськогорайону Івано-Франківськоїобласті в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представників, які апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній, представника ОСОБА_2 адвоката Куцого О.С., який вимоги апеляційної скарги заперечив, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що між сторонами існує спір про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , у якому проживали їхні батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , 1933 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (т.1 а.с. 7).

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою позивача ОСОБА_2

ОСОБА_3 є племінницею та дочкою ОСОБА_1 , що вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00020712436, сформованого 06.08.2018 року приватним нотаріусом Побережною І.М. (т.1 а.с. 193).

Відповідно до Технічного паспорту, складеного 13 липня 2018 року ОКП «Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації», вищевказане домоволодіння складається із: житлового будинку, літера «А», літньої кухні, літера «Б», сараю, літера «В», криниці під №1 (т.1 а.с. 28-32).

З`ясовано, що у цьому домоволодінні ввесь час проживали батьки сторін, аж до своєї смерті.

Батько сторін - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати сторін ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвами про смерть останніх серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно (т.1 а.с 13-14). На випадок своєї смерті, батьки не залишили заповіту.

За змістом довідок виконавчого комітету Яблуницької сільської ради від 15.12.2014 №1617, від 28.09.2016 №1819, від 14.08.2018 №1227, ОСОБА_2 єдиний з дітей з 2012 року постійно проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , тобто у спірному володінні. Вів спільне господарство аж до дня її смерті, здійснював догляд за нею, яка дійсно потребувала стороннього догляду (т.1 а.с.15-17).

Аналогічна інформація зазначена у Акті обстеження матеріально-побутових умов від 15.08.2018, складеному депутатом Яблуницької сільської ради (далі Акт). Відповідно до Акту ОСОБА_2 зареєстрований та з 2012 року по даний час проживає за вказаною вище адресою. З 2012 року до дня смерті матері - ОСОБА_6 спільно проживав з нею в будинку за зазначеною адресою та вів спільне господарство (т.1 а.с. 19).

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 (т.1 а.с. 79-80).

З довідки Яремчанського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вих. №641/05 від 13.08.2019 вбачається, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Надвірнянське об`єднане управління ПФУ і отримує пенсію по інвалідності (т.1 а.с. 81).

ОСОБА_2 03 липня 2018 року звернувся до Яремчанської державної нотаріальної контори із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , як такий, що прийняв спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав з померлою за адресою: с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (т.2 а.с.151).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , державний нотаріус прийняла постанову від 03.08.2018 вих. №503/02-31, якою відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане домоволодіння, оскільки спадкоємцем не пред`явлено правовстановлювальних документів на це майно (т.1 а.с. 26).

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом на майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_6 , яка до дня смерті постійно проживала за адресою: с. Яблуниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. До спадщини входить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

З`ясовано, що ОСОБА_2 у жовтні того ж року отримав заяву попередження від своєї племінниці ОСОБА_3 , про негайне звільнення житла до 20 жовтня 2018 року, оскільки власницею спірного домоволодіння є вона.

Як вбачається із заяви про попередження, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу І.М. Побережної 27.09.2018 року, ОСОБА_1 , брат ОСОБА_2 , діючи від імені своєї дочки ОСОБА_3 , звернувся до ОСОБА_2 із заявою, у якій повідомив, що власницею житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 06.08.2018 року є ОСОБА_3 , та про намір останньої провести реконструкцію та ремонтні роботи у вищевказаному житловому будинку, у зв`язку з чим позивачу необхідно негайно звільнити житло в строк до 20 жовтня 2018 року від речей особистого користування та знятися з реєстрації місця проживання (т.1 а.с. 33).

Відповідно до Інформації що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі Реєстр речових прав) власником спірного домоволодіння на даний час є ОСОБА_3 (т.1, а.с. 37).

Як вбачається з Реєстру речових прав ОСОБА_3 набула право власності на об`єкт нерухомості на підставі договору дарування, серії та номер: 662 від 06.08.2018 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу І.М. Побережною (далі Договір дарування) (т.1, а.с. 37).

Зі змісту вказаного Договору дарування, вбачається, що ОСОБА_1 , подарував ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 .

У пункті 2 договору дарування зазначається, що право власності Дарувальника на зазначений вище житловий будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 19.07.2018 ОСОБА_7 , державним реєстратором Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №131408271, номер запису про право власності 27108159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1602085726110 (т.1, а.с. 175).

Згідно з вказаним витягом, підставою виникнення права власності у ОСОБА_1 є виписка із погосподарської книги, серія та номер 241/022-21/20, видана 27.06.2018, видавник Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (т.1, а.с. 180).

З матеріалів справи вбачається, що Виписка з погосподарської книги за 2001-2005 роки (т.1 а.с. 179), у відповідності до якої у користуванні ОСОБА_1 є житловий будинок загальною площею 80,2 м2, житловою площею 50 м2, рік побудови 1950-й, господарські споруди та літня кухня за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка 1,31 га, в тому числі 0, 25 га для обслуговування житлового будинку.

З виписки з погосподарських книг за 2011-2018 роки, виданої Виконавчим комітетом Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 15.08.2018 № 324/02.2-21/20 вбачається, що спірний житловий будинок у АДРЕСА_1 , побудований у 1950 (т.1 а.с. 18).

Виникнення права власності на житловий будинок та господарські споруди, побудовані у 1950 роках регулювалося положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року №105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР»,Вказівками по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року №1/5, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежали від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністром комунального господарства Української РСР В. Романовим 31.01.1966 р. передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), зокрема на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

Самі записи у погосподарських книгах визнаються Верховним Судом як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності (Постанова від 18 грудня 2013 року у справі №6-137цс13 та Постанова Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №559/375/16-ц).

Відповідно до даних погосподарської книги за період з 01.01.1977 по 01.06.1979 роки, головою сім`ї записаний ОСОБА_5 , батько сторін, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із записами погосподарських книг за періоди з 01.01.1996 по 01.01.2000 роки, з 01.01.2001 по 01.01.2005 роки, з 01.01.2006 по 01.01.2010 роки, з 01.01.2011 по 01.01.2015 роки головою сім`ї записана ОСОБА_6 мати Сторін (т.1 а.с. 11-12, т.3, а.с. 104, 111-112).

У погосподарській книзі за період з 2016 по 2023 роки першою записана ОСОБА_6 , з відміткою про смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 , а другим ОСОБА_2 позивач.

Разом з тим, записи у погосподарській книзі за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 роки містять виправлення (т.3 а.с. 111-112). Першою у погосподарській книзі за цей період записана ОСОБА_6 , як «голова сім`ї», що виправлено на «Мати», а другим - ОСОБА_1 , внизу під прізвищем та ініціалами якого вказано: «голова сім`ї».

Щодо зміни у записах в погосподарській книзі голови домоволодіння з ОСОБА_6 на ОСОБА_1 , то відповідно до пункту 1 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських (селищних) радах, затвердженої Наказом Держкомстату України від 17.07.2000 №234 (далі Інструкція від 17.07.2000 № 234), чинної у цей період, будь-які підчистки та не обумовлені текстовим записом виправлення в цих документах не допускаються. Будь-які виправлення та перекреслення повинні бути обумовлені та завірені підписом голови або секретаря виконкому сільської ради (особи, яка виконує функції секретаря виконкому сільської ради).

Отже, виправлення у погосподарських книгах не допускалися, у разі, якщо все таки останні наявні, то мали бути належно завірені та обґрунтовані. Однак, виправлення у погосподарській книзі за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 роки не завірені підписом секретаря чи голови виконкому, підстави їх внесення не обґрунтовані (взагалі відсутні), що свідчить про невідповідність їх внесення вимогам законодавства.

Про невідповідність законодавству записів у погосподарській книзі у цей період свідчить також і те, що в силу пункту 9 Інструкції від 17.07.2000 № 234 до погосподарської книги записуються члени домогосподарства, що прописані і постійно проживають на території сільської ради,.

З довідки, виданої виконкомом Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 14.08.2018 № 1226, убачається, що ОСОБА_1 10.04.1990 року вибув із села Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (т.1 а.с. 36).

З інформації управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області від 24.07.2019 ОСОБА_1 з 10.09.1997 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с. 68).

Отже, до погосподарської книги за цей період внесені відомості про ОСОБА_1 , який на той час проживав і був зареєстрований у іншій області, що теж суперечило вимогам нормативно-правових актів.

Підставою виникнення права власності у ОСОБА_1 є саме виписка з погосподарської книги за 2001-2005 роки (т.1 а.с.179), яка, як встановлено вище, сформована на основі відомостей Погосподарської книги, внесених всупереч вимогам законодавства.

Встановлено, що матеріалами кримінального провадження № 12018090110000152 від 03.10.2018 року, за заявою позивача від 27.09.2018 року вказано про те , що його рідний брат ОСОБА_1 шляхом шахрайства у 2018 році набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України.

За результатами досудового розслідування слідчим прийнято постанову про закриття кримінального провадження від 09.10.2019 року у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (т.2 а.с. 17).

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

Статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як уже зазначалося вище, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

У відповідності до статті 1223, 1261 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують у першу чергу діти спадкодавця.

Згідно з частиною першою статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 1267 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 з врахуванням факту незаконності первинних документів, на підставі яких набуто ОСОБА_1 право власності на спірне домоволодіння, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що є підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42131406 від 19.07.2018, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер; 42409877 від 06.08.2018 17:07:31 та визнання недійсним договору дарування, серія та номер: 662, виданий 06.08.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 спірний житловий будинок та про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_3 на цей будинок. Суд встановив порушення при набутті права власності первинним власником ОСОБА_1 на спірне домоволодіння.

Щодо твердження відвідачів, що рішенням Яблуницької сільської ради від 17 червня 2005 року №21 оформлено право власності за відповідачем ОСОБА_1 на спірний житловий будинок, то судом першої інстанції досліджено вказане рішення, відповідно до пункту 3 якого вирішено оформити право приватної власності на житловий будинок в АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 , а також досліджено копію заяви останнього про надання дозволу на право власності на житловий будинок на участку Село (т.3, а.с. 126, 127).

Суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що підставою виникнення права власності у ОСОБА_1 згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є саме виписка з погосподарської книги за 2001-2005 роки, а не рішення виконавчого комітету Яблуницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 17.06.2005 № 21 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок». Відповідно, на підставі вказаного рішення відповідач не набув права власності на спірний будинок, тому це рішення не має доказового значення у цій справі, оскільки на його підставі для відповідача не настало жодних юридичних наслідків. Крім того, це рішення і не стало підставою для внесення виправлень до погосподарської книги за період з 2001-2005 років в частині зміни голови домогосподарства. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду і вважає їх правильними.

Суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання права власності у порядку спадкування та про витребування майна.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння за позивачем у порядку спадкування, суд першої інстанції враховано вимоги статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України.

ОСОБА_6 , мати сторін, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 була зазначена в погосподарських книгах як голова сім`ї спірного будинку, тому судом визнається набуття нею право власності на вказаний будинок, що підтверджується відповідними записами в погосподарських книгах.

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 заповіту не залишила.

Тому у відповідності до статті 1223, 1261 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують у першу чергу діти спадкодавця.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_6 та спадкоємцями за законом першої черги.

Судом встановлено, що позивач вважається таким, що прийняв спадщину, як такий, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З матеріалів витребуваної судом першої інстанції спадкової справи з`ясовано, що інші спадкоємці відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які не проживали на час смерті з спадкодавцем, не подавали заяв про прийняття спадщини (т.2, а.с. 151-174).

У свою чергу ОСОБА_1 вважав себе власником спадкового житлового будинку, а тому не реалізовував своє право на спадкування шляхом подання заяви нотаріусу у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.

З врахуванням вищевказаного з огляду на принцип рівності часток спадкоємців за законом та враховуючи, що спір між рідними братами стосується житлового будинку батьків сторін, де останні народилися і виросли, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимога про визнання права власності ОСОБА_2 на весь житловий будинок та його витребування, на даний час є передчасною, оскільки це порушить права інших спадкоємців першої черги звернутися у встановленому законом порядку до нотаріуса для прийняття спадщини.

Апеляційний суд погоджується з такими доводами суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні і вважає їх обґрунтованими. Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржується.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що судом не взято до уваги рішення виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 17.06.2005 № 21. Суду рішенні навів мотиви відхилення цього доказу і дав йому оцінку в сукупності з іншими доводами, на які посилалися сторони. Судом першоїінстанції встановлено факт незаконності первинних документів, на підставі яких набуто ОСОБА_1 право власності на спірне домоволодіння та оцінено докази і виправлення, внесені до документів, які зроблені всупереч діючим на той час нормативно-правовим актам. В свою чергу колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що судом першої інстанції визнано недійсною виписку із погосподарської книги, серія та номер: 241/022-21/20, виданий 27.06.2018, видавник: Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про що вказано в резолютивній частині рішення. Однак у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що "рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.» Суд першої інстанції надав самостійну правову оцінку даним, які містить виписка із погосподарської книги, серія та номер: 241/022-21/20, виданий 27.06.2018, видавник: Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області у мотивувальній частинісудового рішення івизнав їх недійсними. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд помилково зазначив таку обставину в резолютивній частині оскаржуваного рішення. Позивачем така позовна вимога окремо не заявлялася, тому такий висновок слід виключити з резолютивної частини рішення. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виключивши з резолютивної частини рішення другий абзац щодо визнання недійсною виписки із погосподарської книги, серія та номер: 241/022-21/20, виданий 27.06.2018, видавник: Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. У решті рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості, тому його в цій частині слід залишити без змін.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Яремчанського міського суду від 12 вересня 2023 року змінити. Виключити з резолютивної частини рішення абзац другий такого змісту: «Визнати недійсною виписку із погосподарської книги, серія та номер: 241/022-21/20, виданий 27.06.2018, видавник: Яблуницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області».

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В.Пнівчук О.О.Томин