Рішення

від 15.02.2024 по справі 314/2017/21

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2017/21

Провадження № 2-др/314/7/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Кононенка І.О.,

секретаря судового засідання Билименко Т.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про ухваленнядодаткового рішення у цивільній справі №314/2017/21 за позовними вимогами ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_1 ) до Петро-Михайлівської сільської ради, (ЄДРПОУ 04353296, адреса вул. Миру,70 с.Петро-Михайлівка,Запорізький район, Запорізька область) треті особи: сільський голова Петро-Михайлівської сільської ради Тищенко Світлана Миколаївна, (адреса вул. Миру,70 с.Петро-Михайлівка,Запорізький район, Запорізька обл.), Гнаровська сільська рада (ЄДРПОУ 205204428, вул. Ювілейна,70, с.Петро-Михайлівка, Запорізький район, Запорізька обл.) про визнання протиправними розпоряджень сільського голови Петро-Михайлівської сільської ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності та скасування їх, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебувала зазначена цивільна справа.

24.01.2024 року Вільнянським районним судом Запорізької області ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

01.02.2024 року надійшла заява від позивача ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення в якій просить вирішити питання щодо стягнення з відповідача Петро-Михайлівської сільської ради витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12600 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення заявник додав договір №07/05 про надання правничої допомоги від 07.05.2021 року, додаткову угоду №1 до договору №07/05 про надання правничої допомоги від 07.05.2021, акт виконаних робіт про надання правничої допомоги від 29.01.2024, згідно якого вартість наданих послуг адвоката складає 12600 грн. На думку заявника, розмір зазначених витрат на правничу допомогу є співмірним із обсягом наданої йому професійної допомоги та складності справи. Представник відповідача заперечив ці витрати, просив відмовити у задоволенні заяви з огляду на їх недоведеність, у судовому засіданні сторони підтримали свої вимоги, представник позивача звернув увагу на те, що докази оплати не є обов`язковими, представник відповідача вважав навпаки крім того заяву про відшкодування відповідних витрат було подано з пропуском строку.

Щодо доводів пропуску строку, то суд звертає увагу на те, що відповідну заяву подано через засоби поштового звязку 29.01.2024 , дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Представник відповідача посилався зокрема на постанову ВС від 22.05.2023 року №187/1493/21 як правову позицію обов`язковості здійснення оплати витрат на адвоката (квитанцію , іншій банківський документ) ,чого не надано заявником, проте в цій постанові зазначено що : «… у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.Тобто Верховний Суд сформулював висновок про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду…у постанові від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) Верховний Суд відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, з тих підстав, що представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Натомість, у справі, яка переглядається, представник позивача надав протокол погодження адвокатського гонорару та акту приймання-передачі наданої правової допомоги, що містить детальний опис наданих послуг та здійснених витрат у процесі надання професійної правничої (правової) допомоги.Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції»

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є визнання протиправними розпоряджень сільського голови Петро-Михайлівської сільської ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності та скасування їх, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 24.01.2024 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

За нормами частини 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення були долучені, зокрема: договір №07/05 про надання правничої допомоги від 07.05.2021 року, додаткову угоду №1 до договору №07/05 про надання правничої допомоги від 07.05.2021, акт виконаних робіт про надання правничої допомоги від 29.01.2024, згідно якого вартість наданих послуг адвоката складає 12600 грн. Сторони Договору погодили, що за результатами надання правничої допомоги складається акт, оплата здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом акту.

Вартість і порядок надання правової допомоги викладені в додатковій угоді від 07.05.2021 №1 до договору №07/05 від 07.05.2021 року про надання правничої допомоги згідно якої визначено розмір гонорару адвоката за наданні послуги.

29.01.2024 року ОСОБА_3 та адвокат Мухін О.І. підписали Акт наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 07.05.2021 року, згідно із яким вартість наданої адвокатом Клієнту професійної правничої допомоги у супроводженні справи станом на дату підписання сторонами цього Акту складає 12600 грн, з них:

1) підготовка позовних заяв 2800 грн. + 2800 грн.

2) підготовка відповідей на відзиви 1400 грн.+1400 грн.

3) підготовка вступного слова у справі від 20.04.2023 :1400 грн.,

4) підготовка заяви про збільшення позовних вимог від 25.09.2023 :700 грн.,

5) участь адвоката у судових засіданнях у справі №314/2017/21 :2100 грн.

Відповідно до вказаного Акту сторони одна до одної претензій не мають.

Частиною першою, третьоюстатті 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно достатті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертійстатті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положеньстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137, частина восьма статті141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьоїстатті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4статті 137 ЦПК України.

Подібні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" суд виходив із того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Попередня (орієнтовна) сума судових витрат наведена позивачем у об`єднаних позовних заявах 3000 +10000 =13000 грн.

Заяву про намір подати докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача зроблено у відповідності до норм ЦПК.

Час витрачений адвокатом для прибуття до суду та очікування початку засідання має оплачуватись, а такі витрати сторони відносяться до судових витрат, що узгоджується з позицією викладеною у постанові ВС у справі 641/7612/16-ц від 01.12.2021 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковійпостанові ВерховногоСуду від08вересня 2021року усправі №206/6537/19(провадження№ 61-5486св21)зазначено,що поприволю сторіндоговору визначатирозмір гонораруадвоката,суд непозбавлений праваоцінювати заявленудо відшкодуваннявартість правничоїдопомоги напідставі критеріївспівмірності,визначених частиноючетвертою статті137ЦПК України.

Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, з урахуванням заперечень представника відповідача, оцінивши подані представником заявника докази на підтвердження понесених витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, суд дійшов висновку, що реально понесені витрати боржника на професійну правничу допомогу у суді першої інстанцій відповідно до умов договорів у розмірі 6 000 грн. відповідають обсягу виконаних робіт, є співмірними з предметом позовів та складністю справи, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, в решті заяви необхідно відмовити за необґрунтованістю.За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Петро-Михайлівської сільської ради на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в суді 6000 грн.

Керуючись ст. ст.141,270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішенняу справі за позовом ОСОБА_3 до Петро-Михайлівської сільської ради, треті особи: сільський голова Петро-Михайлівської сільської ради Тищенко Світлана Миколаївна, Гнаровська сільська рада про визнання протиправними розпоряджень сільського голови Петро-Михайлівської сільської ради про притягнення до дисциплінарної відповідальності та скасування їх, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкодизадовольнити частково.

Стягнути з Петро-Михайлівської сільської ради (ЄДРПОУ 04353296, адреса вул. Миру,70 с.Петро-Михайлівка,Запорізький район, Запорізька область) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає АДРЕСА_1 ) судові витратина професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : І. О. Кононенко

15.02.2024