Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5642/21
Номер провадження2/711/402/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого - судді Демчика Р.В., при секретарі Кофановій А.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Пилипенка Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Тюл»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Авто-Тюл», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтовує тим, що 12.09.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) по вулиці Чорновола, 27 в м. Черкаси за участю транспортного засобу SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та транспортного засобу Богдан, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого належний мені автомобіль зазнав технічних ушкоджень.
Відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2020 року винним в спричиненні настання дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 .
Відповідальність водія автомобіля Богдан, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AO/4656243 у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.».
За результатами проведеного автотоварознавчого дослідження експертом Березовським А.А. було складено висновок № 173 від 09.10.2020 року.
Відповідно до результатів проведеної експертизи вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, складає:
Свр (вартість відновлюваного ремонту) = Ср (вартість робіт) + См (вартість вартість витратних матеріалів) + Сс (вартість деталей) = 13 420 грн. 00 коп. + 30 667 грн. 59 коп. + 94 073 грн. 91 коп. = 138 161 грн. 46 коп..
Так як, автомобіль SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 є 2009 року випуску, тому вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, необхідно розраховувати із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а саме:
Сврз (вартість відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу) = Ср (вартість робіт) + См (вартість витратних матеріалів) + Сс (вартість деталей) * (1-ЕЗ(коефіцієнт фізичного зносу) = 13 420 грн. 00 коп. + 30 667 грн. 59 коп. + 94 073 грн. 91 коп. * (1 - 0,60) = 81717,15 коп.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
ТДВ «СК«Ю.Ес.Ай.» було сплачено частину страхового відшкодування, в розмірі 72845,56 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Отже, зважаючи на вище викладене, розмір недоплаченого ТДВ "СК «Ю.Ес.Ай.» страхового відшкодування, являє собою податок на додану вартість та буде доплачений Страховиком після закінчення ремонту належного транспортного засобу.
Розмір податку на додану вартість складає: 81 717 грн. 15 коп. - 72 845 грн. 56 коп. - 2 600 грн. 00 коп. (франшиза) = 6 271 грн. 59 коп.
Зважаючи на вище викладене, на даний час, претензії до ТДВ "СК «Ю.Ес.Ай.» відсутні.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Відповідно до п. 5 полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AO/4656243, укладеного між ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» та ТОВ «Авто-Тюл» передбачено франшизу, в розмірі 2 600 грн. 00 коп.. Відшкодування даного матеріального збитку покладається на роботодавця винуватця ДТП, а саме ТОВ «Авто-Тюл».
Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля) , були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Відповідно до ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок, підтриманий Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Користуючись своїм правом на відшкодування величини коефіцієнту фізичного зносу, вважає за необхідне, стягнути із роботодавця винуватця дорожньо-транспортної пригоди, а саме ТОВ "АВТО - ТЮЛ", грошовий вираз коефіцієнту фізичного зносу складових частин пошкодженого транспортного засобу, а саме: 138 161 грн. 46 коп. - 81 717 грн. 15 коп. = 56 444 грн. 31 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунків, пеня за прострочення заборгованості складає 6 921 грн. 74 коп.; сума інфляційного збільшення боргу складає 5 838 грн. 24 коп.; три проценти річних від простроченої суми складає 1 563 грн. 00 коп.
Загальна сума штрафних нарахувань за період із 13.09.2020 року (наступна дата після настання дорожньо-транспортної пригоди) по 16.08.2021 року (дата подання позовної заяви), складає 14 322 грн. 98 коп., та підлягає стягненню із роботодавця винуватця ДТП, ТОВ «Авто-Тюл».
Так як вона не є фахівцем в галузі права, вона звернулася до ФОП « ОСОБА_5 », за отриманням комплексної консультації з питання правового регулювання - процедури підготування та подання позовної заяви з додатками за випадком, що стався 12.09.2020 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій було пошкоджено належний мені транспортний засіб SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , та сплачено останньому, згідно договору про надання юридичних послуг № 121/20 від 17.12.2020 р., загалом 4000 грн.00 коп.
Дані витрати являються судовими, а тому розподіл таких, повинен бути здійснений судом за результатами розгляду даної цивільної справи.
Внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_3 їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у: - глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу - автомобіля SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 ; після пошкодження транспортного засобу SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , постійно відчуваючи напруження в родині та будучи не в змозі пересуватися на автомобілі, фактично змушена замість владнання свого життя та життя своєї родини, витрачати кошти на захист протизаконно порушених прав; зазначені обставини, в які вона була поставлена неправомірними діями співробітника відповідача, та спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою вкрай негативні наслідки для її самопочуття і здоров`я.
Моральну шкоду вона оцінює в розмірі 10000 грн.
На підставі наведеного просить суд стягнути з ТОВ «Авто-Тюл» на її користь франшизу, в розмірі 2 600 грн. 00 коп.; грошовий вираз коефіцієнту фізичного зносу, в розмірі 56 444 грн. 31 коп.; пеню, суму інфляційного збільшення боргу та три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 14 322 грн. 98 коп.; моральну шкоду, в розмірі 10 000 грн. 00 коп.; судові витрати, витрачені на отримання правової допомоги, в розмірі 4 000 грн. 00 коп.; судові витрати, а саме сплачений судовий збір, в розмірі 1 903 грн. 20 коп.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.09.2021 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.
24.01.2022 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що представником позивача не доведено, що водій автобуса Богдан д.н.з НОМЕР_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Авто-Тюл» на період вчинення ДТП. Позивачем не доведені наступні обставини: 1) в який час було вчинене заподіяння шкоди - службовий або неслужбовий; 2) чи було джерело підвищеної небезпеки ввірено працівникові у процесі виконання ним трудових обов`язків, або він самовільно, неправомірно використовував його у своїх цілях. На думку відповідача, зіткнення автомобілів було допущене водієм ОСОБА_3 у позаробочий час о 18.10 год. 12.09.2020 року, коли він використовував автомобіль «Богдан» д.н.з. НОМЕР_2 у власних цілях, не пов`язаних із виконанням службових завдань. Відтак, роботодавець ТОВ «Авто-Тюл» не повинен нести відповідальність за дії ОСОБА_3 , які були вчиненні останнім у позаробочий час.
Просив суд залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
01.02.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив.
22.12.2023 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог.
В заяві представник позивача просить суд стягнути з з ТОВ «Авто-Тюл» на її користь франшизу, в розмірі 2 600 грн. 00 коп.; грошовий вираз коефіцієнту фізичного зносу, в розмірі 57363 грн. 81 коп.; пеню, суму інфляційного збільшення боргу та три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 14 322 грн. 98 коп.; моральну шкоду, в розмірі 10 000 грн. 00 коп.; судові витрати, витрачені на отримання правової допомоги, в розмірі 4 000 грн. 00 коп.; судові витрати, а саме сплачений судовий збір, в розмірі 1 903 грн. 20 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, але в подальшому в судове засідання не з`явився.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).
Судом встановлено, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2020 року ОСОБА_3 , працюючого водієм ТОВ «Авто-Тюл», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Згідно вказаної постанови, 12.09.2020 року о 18.10 год., ОСОБА_3 , керуючи автобусом «Богдан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Чорновола, 27 в м. Черкаси,порушуючи вимоги п.1.5,2.3 «б», 10.3 Правил дорожнього руху України, при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю «Шкода Октавія», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухався по тій смузі на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого здійснив некерований рух, та зіткнувся з автобусом «Богдан», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який знаходився на смузі в зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Автомобіль SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 належить позивачці на підставі права власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .
На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки БОГДАН, д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «СК «Ю.Ес.Ай.», що підтверджується полісом № AO/4656243 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» сплатило на користь позивача страхове відшкодування в сумі 72845, 56 грн.
Згідно висновку експерта за результатами судової авто товарознавчої експертизи від 22.11.2023 року №054/2023 ринкова вартість транспортного засобу SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме 12 вересня 2020 року складає 228800,00 грн; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 без урахування коефіцієнта фізичного зносу складників, які підлягають до заміни в результаті їх пошкодження в ДТП, що відбулася 12 вересня 2020 року становить 139735,96 грн; коефіцієнт фізичного зносу складників, які підлягають до заміни в результаті їх пошкодження в ДТП, яка відбулася 12 вересня 2020 року складає 0,63; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників, які підлягають до заміни в результаті їх пошкодження в ДТП, що відбулася 12 вересня 2020 року становить 79772,15 грн; розмір матеріальних збитків завданих в результаті ДТП, що відбулася 12 вересня 2020 року власнику автомобіля марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 складає 79772,15 грн.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
За нормами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою (постанова ВС від 22.01.2019р. справа №676/518/17).
Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням,зберіганням або утриманням транспортних засобів,механізмів та обладнання,використанням,зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин,утриманням диких звірів,службових собак та собак бійцівських порід тощо,що створює підвищену небезпеку для особи,яка цю діяльність здійснює,та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.ч.1, 2 ст. 1187 ЦК).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому доказуванню під час вирішення спору про відшкодування шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. З`ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або шкоди немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та, з чого він, при цьому, виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а)наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в)причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок, який підтриманий Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №686/17155/15-ц, про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Зважаючи на вище викладене суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині стягнення з ТОВ «Авто-Тюл» на користь ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодування підлягає до задоволення, в розмірі 57363,81 грн., з розрахунку 139735,96 грн. (вартість ремонту автомобіля з урахування зносу) - 79 772,15 грн. (вартість ремонту автомобіля без урахуванням зносу) - 2 600, 00 грн. (франшиза).
Згідно з статтею 36.6. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Суд також приходить до висновку, що позовна вимога в частині стягнення франшизи, розмірі 2600 грн. з ТОВ «Авто-Тюл» на користь ОСОБА_2 підлягає до задоволення, оскільки дана сума коштів не перебуває в межах відповідальності страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» та має бути відшкодована винною особою в ДТП.
Суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь пені, суми інфляційного збільшення боргу та три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 14 322 грн. 98 коп., виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов`язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018р. у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016р. у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 червня 2018р. у справі № 308/3162/15-ц, - позивач (потерпілий), хоча і не є стороною договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного відповідачами, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (див. висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 01 червня 2016р. у справі № 6-927цс16).
Разом з тим,суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи ні позивачем ні представником позивача не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач прострочив виконання свого грошового зобов`язання перед позивачем.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в розмірі 10000 грн., то вказана вимога не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Так, обґрунтовуючи вимогу про стягнення моральної шкоди, позивач посилається на те, що він зазнав глибоких психологічно-душевних страждань з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу та необхідності його відновлення. Вказана ДТП потягла за собою постійне безсоння, погіршення загального самопочуття, стану здоров`я, підвищений серцево-судинний тиск та прискорене серцебиття, напруження відносин в родині. Також моральна шкода полягає в тяжких вимушених негативних змінах в житті і життєвих стосунках з рідними та близькими, зокрема, що найтяжче, - погіршення відносин з родиною внаслідок необхідності витрачати кошти із сімейного бюджету на оплату відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Після пошкодження транспортного засобу, постійно відчуваючи напруження в родині та будучи не в смозі пересуватися на автомобілі до його відновлення, фактично змушений замість владнання свого життя та життя своєї родини, витрачати кошти на ремонт транспортного засобу, звертатися до суду та захищати протизаконні порушені права.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В судовому засіданні представником позивача не надано будь-яких доказів, які б підтверджували завдання позивачу моральної шкоди саме діями відповідача. Також не надано й доказів глибоких психологічно-душевних страждань, які він зазнав в результаті незаконних, на його думку дій відповідача - ТОВ «Авто-Тюл».
Що стосується позовних вимог про стягнення з ТОВ «Авто-Тюл» на користь позивача витрат, витрачених витрачених на отримання правової допомоги, в розмірі 4000 грн., то вказана вимога також не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Оскільки представником позивач не надано доказів про те, що він є адвокатом, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення на його користь витрат, витрачених на отримання правової допомоги.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
У відповідності до ст.. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 1292,27 грн.
На підставі наведеного, ст.ст. 1166,1167,1172 ЦПК України, Законів України «Про страхування», «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265 ЦПК України,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Тюл»</a> (код ЄДРПОУ 31207722, вул. Набережна,24, м. Черкаси, 18035), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Тюл»</a> на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП в сумі 57363,81 грн., франшизу в сумі 2600 грн. та витрати пов`язані із сплатою судового збору в сумі 1292,27 грн., а всього 61256,08
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р.В.Демчик.
Повне судове рішення складено 02.01.2024 року.
Головуючий: Р. В. Демчик
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2024 |
Оприлюднено | 19.02.2024 |
Номер документу | 117001321 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Демчик Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні