Ухвала

від 09.02.2024 по справі 991/960/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/960/24

Провадження 1-кс/991/971/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 12019170000000321 від 12.09.2019 р.,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 12019170000000321 від 12.09.2019 (далі - Кримінальне провадження), у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 9 084 000 грн. та покласти на нього додаткові процесуальні обов`язки (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

2) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам;

4) для належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків доцільно визначити заставу у розмірі 9 084 000 грн. та покласти ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи, викладені у Клопотанні, підтримав, просив задовольнити Клопотання. Щодо покладення на підозрюваного обов`язку «носити електронний засіб контролю» не наполягав з огляду на те, що підозрюваний застосовує кардіостимулятор. Просив вказаний у Клопотанні обов`язок викласти у наступній редакції «не відлучатися з Полтавської обл., де він проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду».

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення Клопотання з огляду на непомірність вказаного розміру застави. Зазначив, що внаслідок ракетного обстрілу 28.08.2023 по цивільному об`єкту ТОВ «ПАФ ГАРАНТ», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 , було пошкоджено виробничі потужності підприємства, внаслідок чого наразі підприємство прибутку не отримує, наявний борг по виплатам заробітної плати, наразі є потреба у відновленні роботи підприємства, за такого розмір застави є занадто завищеним. Вказав, що підозрюваному внаслідок здійснення своєї діяльності необхідно пересуватися вільно по Україні, здійснювати виїзди за кордон, а також повідомив, що підозрюваний застосовує кардіостимулятор, за такого заперечував проти покладення обов`язку «не відлучатися з Полтавської обл., де він проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду», «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України», «носити електронний засіб контролю». Зазначив, що запобіжний захід відносно підозрюваного не може бути застосований з огляду на те, що строки досудового розслідування у Кримінальному провадженні закінчилися 12.05.2022.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав, зазначив, що повідомлена йому підозра є необґрунтованою.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

25.01.2024 ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин ОСОБА_4 підозрюється у тому, що будучи бенефіціарним власником сільськогосподарських підприємств ТОВ «Гарант 2005» та ТОВ «ПАФ Гарант», діючи в у власних інтересах, організував заволодіння майном ДП «ДГ «Нектар» шляхом відвантаження (фактичної передачі) поза обліком 296 940 кг соняшника та 561 740 кг (у заліковій вазі 543 060 кг) кукурудзи урожаю 2019 року належного державному підприємству до елеваторів «Гоголеве» та «Біловод», які належать підконтрольним ОСОБА_4 юридичним особам.

При цьому ОСОБА_4 здійснював керівництво діями директора ДП «ДГ «Нектар» ОСОБА_7 , який в свою чергу, укрив відомості про реальну кількість зібраного врожаю від бухгалтерського обліку державного підприємства.

Так, ОСОБА_4 здійснював загальне керівництво діями директора ДП «ДГ «Нектар» ОСОБА_7 ; забезпечив збір соняшника та кукурудзи ДП «ДГ «Нектар» урожаю 2019 року із залученням працівників підконтрольних йому підприємств та відповідної сільськогосподарської техніки; забезпечив відвантаження фактично зібраної кількості соняшника та кукурудзи ДП «ДГ «Нектар» урожаю 2019 року до зернових складів ТОВ «ПАФ Гарант» та ТОВ «Гарант-2005» із залученням водіїв та вантажного автомобільного транспорту підконтрольних йому підприємств; забезпечив виготовлення та підписання товарно транспортних накладних на занижену кількість соняшника та кукурудзи ДП «ДГ «Нектар» урожаю 2019 року та передав їх ОСОБА_7 для обліку у звітності ДП «ДГ «Нектар»; забезпечив приховання товарно-транспортних накладних на фактичну кількість зібраного соняшнику та кукурудзи ДП «ДГ «Нектар» урожаю 2019 року шляхом їхнього укриття від обліку зернових складів ТОВ «ПАФ Гарант» та ТОВ «Гарант-2005».

Ринкова вартість 296 940 кг соняшника урожаю 2019 року становила 2 509 143,00 грн., а 561 740 кг (у заліковій вазі 543 060 кг) кукурудзи - 1 925 147,70 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями завдав збитків державі в особі ДП «ДГ «Нектар» на загальну суму 4 434 290,70 грн.

Щодо обґрунтованості підозри.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями документів, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме:

-витягами з висновків судово-економічних експертиз від 30.06.2020 № 129 та від 18.10.2022 № СЕ-19/117-22/11805-ЕК, які документально підтверджують розмір втрат ДП ДГ «Нектар» внаслідок не оприбуткування 296,94 тонни соняшника (фактично надійшов на елеватор ТОВ «ПАФ Гарант» у с. Гоголеве) на суму 2 509 143,00 грн та 543,06 тонни кукурудзи (фактично надійшла на елеватор ТОВ «ПАФ Гарант» у с. Біловод) на суму 1 925 147,07 грн, чим нанесено збитки ДП ДГ «Нектар» на загальну суму 4 434 290,07 грн (т. 1 а. 37-74);

-актом ГУ ДПС у Полтавській області від 14.01.2022 № 322/16 31 07 01-10/32478714 про документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ПАФ Гарант» за період з 01.10.2018 по 31.12.2020, яким встановлено, що ТОВ «ПАФ Гарант» безоплатно отримано 296,94 тонни соняшника та 543,06 тонни кукурудзи (т. 1 а. 75-83);

-витягами з висновків судових товарознавчих експертиз від 17.01.2022 № 24101/21 53 та від 03.02.2022 № 24102/21-53, які підтверджують, що вартість 1 тонни соняшника на території Полтавської області у вересні 2019 року становила 8450 грн. з ПДВ, а 1 тонни кукурудзи у жовтні 2019 року становила 3545 грн. з ПДВ (т. 1 а. 112-115);

-протоколами допитів свідків, а саме водіїв ватажного автомобільного транспорту ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які повідомили, що у період жовтня-листопада 2019 року вони здійснювали перевезення соняшнику та кукурудзи урожаю 2019 з полів ДП «ДГ Нектар» до елеваторів «Гоголеве» та «Біловод», які належать відповідно ТОВ «ПАФ Гарант» та ТОВ «Гарант-2005», отримували від працівників ДП «ДГ Нектар» рукописні товарно-транспортні накладні на перевезення зерна (т. 1 а. 126-131);

-протоколом огляду з`єднань мобільних телефонів водіїв ТОВ «ПАФ Гарант» та ТОВ «Гарант-2005» (т. 1 а. 232-272);

-журналом вагаря елеватору «Гоголеве», який підтверджує, що на елеватор надійшло 1 246,94 тонн соняшнику ДП ДГ «Нектар», журналами вагаря елеватору «Біловод», якими підтверджено фактичне надходження на елеватор 1 937,86 тонн кукурудзи ДП ДГ «Нектар», що перевищує офіційно облікований державним підприємством об`єм (т. 1 а. 69, т. 1 а. 73-74);

-товарно-транспортними накладними на перевезення соняшнику/кукурудзи ДП «ДГ «Нектар» (т. 1 а. 68,71-72);

-відомостями № 10-з ДП ДГ «Нектар» (щодо обліку руху матцінностей) за вересень, жовтень та листопад 2019 року, які підтверджують облік заниженої кількості врожаю 2019 року (т. 1 а. 116-118)

-протоколом допиту головного бухгалтера ДП ДГ «Нектар» ОСОБА_11 , яка повідомила, що вони з ОСОБА_7 здогадувалися, що кількість фактично зібраного врожаю є більшою, ніж підлягає облікувати, рукописних ТТН вона не бачила, облікувала первинні фінансово-господарські документи, який їй надав ОСОБА_7 (т. 1 а. 121-123)

-протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного номеру ОСОБА_4 від 12.11.2019, протоколом огляду від 11.03.2023 згідно з якими підтверджено: обізнаність ОСОБА_4 про те, що соняшник зібраний без належного обліку; надання вказівки ОСОБА_7 повідомляти своє керівництво про знаходження зерна на елеваторі та відтермінування надання документів щодо цього; підконтрольність та підзвітність ОСОБА_7 ОСОБА_4 та підтвердження факту призначення ОСОБА_7 на посаду директора державного підприємства саме за сприяння ОСОБА_4 ; надання ОСОБА_4 вказівки ОСОБА_7 нікому не давати оригінальні товарно транспортні накладні (т. 1 а. 144-152, 180-186);

-протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного номеру ОСОБА_7 від 12.11.2019 згідно з яким, серед іншого, у ході спілкування вбачається узгодженість дій між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з приводу вирішення питання щодо обліку зібраного врожаю (соняшнику та кукурудзи), наявність достатніх підстав вважати щодо існування між вказаними особами домовленості щодо вжиття заходів, спрямованих на те, аби

офіційно облікована кількість врожаю була значно меншою, ніж кількість фактично зібраного врожаю (т. 1 а. 153-179).

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами Клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на значний строк - від семи до дванадцяти років). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить також і те, що ОСОБА_4 володіє паспортами громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 11.06.2014 (дійсний до 11.06.2024) та FJ973043 від 14.11.2017 (дійсний до 14.11.2027) (т.2 а.1).

Слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

З огляду на вік підозрюваного ОСОБА_4 (60 років) останній входить до переліку військовозобов`язаних осіб, які мають право виїжджати закордон в умовах воєнного стану. При цьому, у відповідності до матеріалів Клопотання (т.1 а. 72-73) вбачається, що підозрюваний під час дії воєнного стану неодноразово (більше 10 разів) виїжджав за кордон як такий, що вважається виключеним з військового обліку. Таким чином, підозрюваний може виїхати закордон і не повернутися, зі свого боку, іноземні суди наразі відмовляють Україні в екстрадиції, зокрема у справах про корупційні правопорушення, із-за воєнного стану і пов`язаних з ним безпекових аспектів.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном.

Так, відповідний ризик існує, однак такий ризик є мінімальним з огляду на те, що підозрюваний на території України має міцні соціальні зв`язки (одружений, має сім`ю, члени якої проживають на території України), має власний бізнес на території України, має постійне місце проживання, здійснював виїзди за кордон, однак повертався на територію України, за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_4 під час вчинення злочину вживав заходів до підміни, спотворення фінансово-господарських документів, надавав вказівки до таких дій іншим особам, що підтверджується матеріалами Клопотання.

Так, у відповідності до протоколу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного номеру ОСОБА_4 від 12.11.2019 (т. 1 а. 144-152) вбачається, що ОСОБА_4 надавав вказівки директору ДП «ДГ «Нектар» ОСОБА_7 повідомляти своєму безпосередньому керівництву з ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» НААН недостовірні відомості про кількість зібраного врожаю, а також приховувати від них оригінали товарно-транспортних накладних. Крім того, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 забезпечив виготовлення та надав ОСОБА_7 для обліку товарно-транспортні накладні на занижену кількість врожаю ДП «ДГ «Нектар». При цьому, з огляду на вищевстановлені обставини та наявні у матеріалах Клопотання докази ОСОБА_4 усвідомлював, що вказані дані є недостовірними, а кількість зібраного зерна є більшою.

З огляду на викладене, наявні достатні підстави вважати щодо існування вказаного ризику.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Покази свідків, серед яких є і працівники ТОВ «ПАФ «Гарант», ТОВ «Гарант 2005» та ДП «ДГ «Нектар», у Кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків та інших підозрюваних безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_4 активні дії щодо впливу на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_7 , який був призначений на посаду директора ДП «ДГ «Нектар» саме за сприяння ОСОБА_4 ; виконував вказівки ОСОБА_4 , не приймав самостійних рішень щодо діяльності ДП «ДГ «Нектар» без попереднього узгодження з ОСОБА_4 .

Щодо ризику вчинення іншого кримінальне правопорушення.

У відповідності до протоколу огляду диску, що містить інформацію отриману за результатами проведення негласної (розшукової) дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» стосовно ОСОБА_4 від 11.03.2023 (т. 1 а. 180-186) вбачається, що у ході телефонної розмови від 25.11.2019 ОСОБА_4 зазначив ОСОБА_7 , що він вчинив нерозумно, коли звільнився з посади директора ДП «ДГ «Нектар» за власним бажанням, не порадившись з ним. ОСОБА_4 повідомив, що заплатив 50 000 доларів США за призначення ОСОБА_7 на посаду директора вказаного державного підприємства.

За такого, наявні достатні підстави вважати щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення у майбутньому.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Із клопотаннями про особисту поруку в рамках Кримінального провадження до суду не зверталися.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаного злочину є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені запобіжного заходу.

Приймаючи рішення про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя також враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного в ході здійснення досудового розслідування, відсутність у нього судимості, наявність у нього міцних соціальних зв`язків на території України (одружений, має сім`ю, члени якої проживають на території України), має власний бізнес на території України, а також постійне місце проживання.

Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб повністю виключити встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, вичнити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам.

Обґрунтування розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК, а також розмір майнової шкоди (збитків), у завданні якої підозрюється особа, помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Як встановлено вище, внаслідок вищезазначеного кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 , державі в особі ДП «ДГ «Нектар» було завдано збитків на загальну суму 4 434 290,70 грн.

Згідно відомостей, які містяться у матеріалах Клопотання (т.2 а. 7-216) у власності ОСОБА_4 у період з 2019-2023 років перебуває наступне нерухоме майно:

1) земельна ділянка 1221086600:01:029:0297 площею 6,2932 га;

2) земельна ділянка 1221087500:01:038:0382 площею 6,21 га;

3) земельна ділянка 3221884000:33:020:0815 площею 0,2241 га;

4) земельна ділянка 5320255100:30:003:0160 площею 0,15 га;

5) земельна ділянка 5320282600:00:003:0556 площею 9,8222 га;

7) земельна ділянка 5323281200:00:005:0092 площею 4,5789 га;

8) земельна ділянка 5323281200:00:005:0109 площею 4,5744 га;

9) земельна ділянка 5922985200:06:002:0098 площею 3,1345 га;

10) будинок, з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 ;

11) квартира площею 59,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 ;

12) нежитлове приміщення, в житловому будинку літ. «А-11-12» (7 поверх 2 під`їзд) площею 2,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ;

13) садовий будинок площею 495,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ;

14)автомобіль ГАЗ 32213, 2007 року випуску, днз НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_3 ;

15) автомобіль СЗАП 8527, 1990 року випуску, днз НОМЕР_4 , VIN-код:

НОМЕР_5 ) автомобіль СЗАП, 1992 року випуску, днз НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_7 ;

Крім того, ОСОБА_4 є бенефіціарним власником наступних юридичних осіб:

1) ТОВ «ГАРАНТ-2005» (ЄДРПОУ 32548393) з статутним капіталом 600 000 грн, а саме є кінцевим бенефіціарним власником з часткою 99%, що складає 594 000 грн;

2) ТОВ «ПАФ «ГАРАНТ» (ЄДРПОУ 32478714) з статутним капіталом 850 000 грн, а саме є кінцевим бенефіціарним власником з часткою 99%, що складає 841 500 грн;

3) ТОВ «РУЧКИ-АГРО» (ЄДРПОУ 33268457) з статутним капіталом 2 041 000 грн, а саме є кінцевим бенефіціарним власником, відсоток частки статутного капіталу 99,95 (непрямий вирішальний вплив).

Отже, ОСОБА_4 має вирішальний вплив на розпорядження майном таких юридичних осіб, як ТОВ «ГАРАНТ-2005» та ТОВ «ПАФ «ГАРАНТ», у власності яких перебуває значна кількість рухомого та нерухомого майна (квартири, нежитлові приміщення, автомобілі тощо).

У власності рідного сина підозрюваного ОСОБА_12 перебуває більше двадцяти земельних ділянок.

Разом з тим, слідчий суддя при визначенні розміру застави також враховує, що ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ГАРАНТ-2005», ТОВ «ПАФ «ГАРАНТ», ТОВ «РУЧКИ-АГРО». Вказані підприємства розташовані у Полтавській області (їх юридична адреса). Внаслідок ракетного обстрілу 28.08.2023 по цивільному об`єкту ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» було пошкоджено виробничі потужності підприємства, внаслідок чого наразі підприємство прибутку не отримує, наявний борг по виплатам заробітної плати, наразі є потреба у відновленні роботи підприємства, що підтверджено наданими стороною захисту документами.

Таким чином, враховуючи вищевказане, а також тривалість досудового розслідування, яке здійснюється вже майже 4,5 роки, характер та обставини кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, пов`язані з бойовими діями на території країни обставини, які вплинули на введення підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення (4 434 290,70 грн.), вбачається, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків, і має бути призначена у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 542 000 (чотири мільйони п`ятсот сорок дві тисячі) гривень 00 коп., яка не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні № 12019170000000321 від 12.09.2019 р. за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , а також зі свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру). Саме такі мінімальні обов`язки можуть запобігти вказаним ризикам.

Що стосується обов`язку «не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду», то слідчий суддя враховує, що здійснення підозрюваним підприємницької діяльності потребує його постійного пересування по території України з метою отримання доходу від такої діяльності, а за такого, з урахуванням існування мінімального ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає за можливе не покладати на підозрюваного вказаний обов`язок. Запобігти мінімальному ризику переховування від органу досудового розслідування та суду можливо і шляхом покладення таких обов`язків як прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Що стосується обов`язку «носити електронний засіб контролю», то з огляду на те, що прокурор не підтримує Клопотання в цій частині, то слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на підозрюваного вказаного обов`язку.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

Беручи до уваги вищевикладене, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 09 квітня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

Доводи заявника щодо закінчення 12.05.2022 строку досудового розслідування у Кримінальному провадженні не заслуговують на увагу слідчого судді з огляду на наступне.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.03.2021 (справа № 991/1555/21) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено на шість місяців, тобто, до 12.09.2021.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.08.2021 (справа № 991/5677/21) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено на вісім місяців, тобто, до 12.05.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.

На момент введення воєнного стану діяла наступна редакція ст. 219 КПК України: строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.

У зв`язку з цим Законом України № 2111-IX від 3 березня 2022 року статтю 615 КПК України було викладено в редакції, якою передбачено особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Законом України № 2137-IX від 15 березня 2022 року, який набув чинності 22.03.2022, статтю 615 КПК України було доповнено частиною 8, а саме: у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

У подальшому законами зміст цієї частини змінювався.

Так, частина восьма статті 615 в редакції Закону № № 2201-IX від 14.04.2022 (набуття чинності 01.05.2022) була викладена наступним чином: у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Частина восьма статті 615 в редакції Закону № 3341-IX від 23.08.2023 (набуття чинності 24.08.2023) була викладена наступним чином: у кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу.

На даний час воєнний стан на території України діє. Починаючи з 24.02.2022 воєнний стан не припинявся та не скасовувався.

Законом України № 3509-IX від 8 грудня 2023 року, який набрав чинності 01.01.2024, частину 1 статті 219 КПК України викладено у наступній редакції: строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Цим Законом пункт 20-8 розділу XI "Перехідні положення" викладено в такій редакції: Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" (№ 3509-IX від 8 грудня 2023 року) застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури".

Цим же Законом частину 8 статті 615 КПК України виключено.

Таким чином, оскільки станом на 01.01.2024 у Кримінальному провадженні про підозру не було повідомлено, то починаючи з 01.01.2024 строки досудового розслідування взагалі перестали обчислюватися.

В рамках Кримінального провадження ОСОБА_4 , ОСОБА_7 повідомлено про підозру 25.01.2024.

Як вже зазначалося вище, останній раз строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні було продовжено до 12.05.2022. Отже, на день ведення воєнного стану (24.05.2022) строки досудового розслідування не закінчилися.

Таким чином, оскільки строку досудового розслідування залишалося ще більше двох місяців, та у Кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялося на день введення воєнного стану, то, починаючи з 24 лютого 2022 року (дата введення воєнного стану на території України), обчислення строку досудового розслідування у Кримінальному провадженні фактично зупинилося, такий строк (з 24.02.2022) не зараховувався до загальних строків, передбачених статтею 219 КПК України в редакції до набрання чинності Законом № 3509-IX від 8 грудня 2023 року, а починаючи з 01.01.2024 строки досудового розслідування взагалі перестали обчислюватися, то вказане свідчить про відсутність підстав вважати щодо закінчення строку досудового розслідування у Кримінальному провадженні.

За огляду на викладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4542000 (чотири мільйони п`ятсот сорок дві тисячі) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_8

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні № 12019170000000321 від 12.09.2019 р. за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , а також зі свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці, до 09 квітня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_14