Рішення

від 07.02.2024 по справі 175/411/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/411/20

Провадження № 2/175/109/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" лютого 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_5 . З травня 2017 року відповідач проживає окремо в іншому місті, жодного з покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, трудової або будь - якої іншої участі у вихованні сина. З березня 2019 року, за рішенням суду відповідач повинен сплачувати аліменти, але останній їх не сплачує, внаслідок чого наявна заборгованість. Всі питання щодо виховання дитини вирішується виключно позивачем. На підставі викладеного, позивач просить суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5 .

На підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2023 року з причини відсторонення від здійснення правосуддя судді Новік Л.М., проведено повторний автоматизований розподіл справи №175/411/20 (провадження 2/175/109/20).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023 року справу №175/411/20 передано у провадження судді Журавель Т.С.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Так, зазначено, що відповідачу з державного реєстру судових рішень стало відомо, що ОСОБА_4 звернулася у лютому 2020 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав щодо сина. Під час ознайомлення з матеріалами справи, відповідачу стало відомо про наявність заочних рішень про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів, про існування яких ОСОБА_4 нічого не знав. Відповідач зазначає, що між ним та позивачем були наявні домовленості про надання фінансової допомоги в добровільному порядку, але позивач не виконала умови договору та звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Останнім часом між сторонами виникли напружені стосунки, у зв`язку з чим, позивач перешкоджає відповідачу у спілкуванні з дитиною, внесла його контакти до «чорного списку», при відвідуванні запевняла, що дитини немає вдома. Також зазначено, що відповідач офіційно працевлаштований, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не притягувався до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується за місцем роботи. Крім того, вказано, що ОСОБА_4 проживає в іншій місцевості, робота відповідача пов`язана з відрядженнями, у зв`язку з цим, це впливає на його можливість відвідувати дитину, але ніяким чином не є доказом його навмисного ухилення від виконання батьківських прав та байдужості до долі дитини.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду пояснення, у яких зазначено, що не може особисто приймати участь у судовому засіданні, оскільки перебуває на лікарняному. При цьому просив не позбавляти його батьківських прав, оскільки бажає брати участь у вихованні та забезпечені свого сина і вважає безпідставними вимоги позивача про позбавлення його батьківських прав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дана позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 25.04.2014 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 29. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 та ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 28.05.2014 року.

16.07.2018 року заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.

25.10.2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист по справі № 175/1181/19, згідно якого стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8 у розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття, починаючи з 25.03.2019 року.

Згідно довідки від 04.02.2020 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та має склад сім`ї: мати - ОСОБА_9 , сестра - ОСОБА_10 , син - ОСОБА_8 .

Як вбачається з характеристики відносно ОСОБА_8 , виданої Комунальним закладом «Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) комбінованого типу № 4 «Дивосвіт» Слабожанської селищної ради» від 29.01.2020 року № 22 за підписом завідувача, практичного психолога та вихователя, дитина відвідує навчальний заклад з вересня 2016 року. Адаптація в колективі пройшла швидко, завдяки мами. В період відвідування закладу дитина виховувалася у повній сім`ї, яка складається з трьох осіб: мати, відчим та дитина. Взаємовідносини в сім`ї будуються на теплій, доброзичливій основі. Вихованням дитини постійно займається мати, яка завжди дотримується правил внутрішнього розпорядку ЗДО, своєчасно оплачує харчування. Дитина охайна та доглянута. Мати активно приймає участь в житті ЗДО, піклується про розвиток і здоров`я дитини у закладі та за його межами. Стосунки між мамою та сином щирі, відкриті, довірливі. За час перебування у ЗДО, ОСОБА_11 постійно забирала мама, тітка, дядько, бабуся. Батько не приймає участі у житті ЗДО.

Згідно витягу з протоколу засідання обласної психолого - медико - педагогічної консультації Комунального спеціального загальноосвітнього навчально - реабілітаційного закладу «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» Дніпропетровської обласної ради» від 20.06.2018 року № 379-б, ОСОБА_8 рекомендовано навчання за програмою розвитку дітей дошкільного віку з порушенням мовлення до початку шкільного навчання.

Відповідно до пояснювальної за підписом керівника та засновника центру «Планета детства», дитина - ОСОБА_8 проходить психологічну та логопедичну реабілітацію у реабілітаційному центрі вже рік., на заняття його приводить мати та вітчим, які постійно піклуються про дитину. Біологічного батька ОСОБА_11 у дитячому реабілітаційному центрі за рік не було, також дитина жодного разу не загадувала про батька за весь період занять в центрі.

Згідно довідки ТОВ «Стронг персонал» за вих. № 02/2020 від 02.03.2020 року ОСОБА_4 працює на посаді інженера комп`ютерних систем з 09.01.2020 року по теперішній час.

Відповідно характеристики від 25.05.2020 року, за підписом директора ТОВ «Стронг персонал», ОСОБА_4 за час роботи зарекомендував себе відповідальним працівником, свої функціональні обов`язки виконує добросовісно, під час роботи дотримується дисципліни праці, техніки безпеки та правил внутрішнього розпорядку компанії. За час роботи доган та дисциплінарних стягнень не має. Особисті якості: чесний, пунктуальний, відповідальний та ввічливий.

Згідно довідок про доходи ОСОБА_4 за період з травня 2019 року по вересень 2019 року загальна сума доходу складає 20085 грн 41 коп., за жовтень 2019 року по грудень 2019 року складає 20408 грн 35 коп., за період з 09.01.2020 року по 31.07.2020 року складає 19706 грн 73 коп., за період з 01.11.2020 року по 21.01.2021 року складає 7291 грн.09 коп., за період з 01.02.2020 року по 31.01.2021 року складає 37315 грн. 37 коп.

У відповідності до чеків, наявних у матеріалах справи, ОСОБА_4 перерахував ОСОБА_1 6404 грн. 85 коп.

Згідно звіту про здійснення відрахування та виплати ТОВ «Стронг персонал» щодо ОСОБА_4 за період з листопада 2020 року по січень 2021 року утримана сума складає 7029 грн. 14 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 23701 від 05.06.2020 року у ОСОБА_4 наявна заборгованість зі сплати аліментів на 01.01.2020 року 27118 грн 06 коп. та станом на 01.06.2020 року -38769 грн 15 коп.

30.07.2020 року представник ОСОБА_4 звернулася до начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_4 по сплаті аліментів на утримання сина - ОСОБА_8 з урахуванням наданих платіжних документів та довідок про розмір заробітної плати.

Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 19.02.2021 року ОСОБА_4 сплачено 20000 грн за призначенням платежу: оплата аліментів на сина ОСОБА_8 за виконавчим листом 175/1181/19, стягувач - ОСОБА_1 .

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_12 відносно його малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », з урахуванням найкращих інтересів дитини та з урахуванням висновку Комісії з питань захисту прав дітей виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 13.05.2020 року, зазначено вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_12 відносно його малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, судом були допитані свідки: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_10 , яка є сестрою позивачки, повідомила, що сторони розійшлися у 2017 році. Відповідач участі у вихованні дитини не бере, на свята дитину не вітав, дитина взагалі не згадує про батька, оскільки не пам`ятає його, вважає своїм батьком теперішнього чоловіка позивачки. Останній раз свідок бачила відповідача у 2019 році один раз, після цього жодного разу він не з`являвся. Крім того, відповідач аліменти сплачує нерегулярно, жодної іншої фінансової допомоги не надає.

Свідок ОСОБА_9 , матір позивачки, повідомила, що після того, як позивачка та відповідач розлучилися у 2017 році, у вихованні дитини бере участь тільки матір, батька після розірвання шлюбу свідок не бачила жодного разу, дитина взагалі його не пам`ятає, а бабусю та дідуся по батьковій лінії не знає, на свята відповідач сина також не вітав.

Свідок ОСОБА_13 , матір відповідача, зазначила, що відповідач неодноразово вживав заходи щодо спілкування з дитиною мирним шляхом, оскільки не хоче завдавати шкоди дитині, дзвонив позивачці, щоб поспілкуватися з сином, проте остання постійно перешкоджала у спілкуванні батька з дитиною. Крім того, відповідач приїжджав до дитини у дитячий садочок, але його не впустили за вказівкою матері. Також зазначила, що відповідач фінансово допомагав позивачці, шляхом перерахування коштів на її картку, наразі заборгованість по сплаті аліментів відсутня.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє їх від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Батько або мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона: 1) не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

В абзаці 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для встановлення таких обставин суду потрібно ретельно перевіряти докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обов`язково здійснювати необхідні дії для залучення відповідача у справі та з`ясування його позиції й обґрунтувань.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батьків спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 29.04.2020 у справі №522/10703/18.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 року у справі №645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі №127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі №643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі №640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі №331/5427/17. Тобто, судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

У відповідності до ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд критично ставиться до висновку органу опіки та піклування, оскільки даний висновок складений на підставі документів, наданих позивачем, з урахуванням фактів зазначених останньою. Враховуючи викладене, на думку суду, висновок органу опіки та піклування є необґрунтованим та необ`єктивним.

Разом з тим, на думку суду, зі сторони відповідача дійсно має місце факт відсутності постійного спілкування з дитиною та постійної турботи за його життя, але позбавлення батьківських прав є дуже крайньою мірою та можливе лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд звертає увагу на те, що причиною обмеженого спілкування відповідача з дитиною є неприязні стосунки між сторонами, що не заперечується позивачем по справі. Таким чином, твердження позивача про те, що відповідач не бажає спілкуватися з дитиною та самоусунувся від виховання сина, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Також, суд звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_13 підтвердила той факт, що відповідач хоче брати участь у вихованні дитини і неодноразово намагався побачити його, проте позивачка постійно перешкоджала спілкуванню з сином.

Крім того, слід враховувати, що батьківські права засновані на спорідненості батька з дитиною, тому погіршення особистих стосунків батька і дитини чи батьків самої дитини може мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав, а та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дитини займається мати, не свідчить безумовно про те, що батько не бажає приймати участь в утриманні і вихованні дитини, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 15.02.2024 року.

Суддя Т. С. Журавель