Постанова

від 13.11.2024 по справі 175/411/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4476/24 Справа № 175/411/20 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т.С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Барильської А.П.,

за участю секретаря Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . З травня 2017 року відповідач проживає окремо в іншому місті, жодного з покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, трудової або будь якої іншої участі у вихованні сина. З березня 2019 року, за рішенням суду відповідач повинен сплачувати аліменти, але останній їх не сплачує, внаслідок чого наявна заборгованість. Всі питання щодо виховання дитини вирішується виключно позивачем. На підставі викладеного, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 (а.с.1).

Рішенням Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 07лютого 2024року узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Служба усправах дітейСлобожанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті пропозбавлення батьківськихправ відмовлено (а.с.175-178).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 184-189).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом 1 інстанції встановлено, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 25.04.2014 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 29. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 28.05.2014 року.

16.07.2018 року заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

25.10.2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист по справі № 175/1181/19, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 у розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття, починаючи з 25.03.2019 року.

Згідно довідки від 04.02.2020 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та має склад сім`ї: мати - ОСОБА_7 , сестра ОСОБА_8 , син ОСОБА_6 .

Як вбачається з характеристики відносно ОСОБА_6 , виданої Комунальним закладом «Дошкільний навчальний заклад (ясла садок) комбінованого типу № 4 «Дивосвіт» Слабожанської селищної ради» від 29.01.2020 року № 22 за підписом завідувача, практичного психолога та вихователя, дитина відвідує навчальний заклад з вересня 2016 року. Адаптація в колективі пройшла швидко, завдяки мамі. В період відвідування закладу дитина виховувалася у повній сім`ї, яка складається з трьох осіб: мати, вітчим та дитина. Взаємовідносини в сім`ї будуються на теплій, доброзичливій основі. Вихованням дитини постійно займається мати, яка завжди дотримується правил внутрішнього розпорядку ЗДО, своєчасно оплачує харчування. Дитина охайна та доглянута. Мати активно приймає участь в житті ЗДО, піклується про розвиток і здоров`я дитини у закладі та за його межами. Стосунки між мамою та сином щирі, відкриті, довірливі. За час перебування у ЗДО, ОСОБА_9 постійно забирала мама, тітка, дядько, бабуся. Батько не приймає участі у житті ЗДО.

Згідно витягу з протоколу засідання обласної психолого медико - педагогічної консультації Комунального спеціального загальноосвітнього навчально реабілітаційного закладу «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» Дніпропетровської обласної ради» від 20.06.2018 року № 379-б, ОСОБА_6 рекомендовано навчання за програмою розвитку дітей дошкільного віку з порушенням мовлення до початку шкільного навчання.

Відповідно до пояснювальної за підписом керівника та засновника центру «Планета детства», дитина ОСОБА_6 проходить психологічну та логопедичну реабілітацію у реабілітаційному центрі вже рік., на заняття його приводить мати та вітчим, які постійно піклуються про дитину. Біологічного батька ОСОБА_9 у дитячому реабілітаційному центрі за рік не було, також дитина жодного разу не згадувала про батька за весь період занять в центрі.

Згідно довідки ТОВ «Стронг персонал» за вих. № 02/2020 від 02.03.2020 року ОСОБА_2 працює на посаді інженера комп`ютерних систем з 09.01.2020 року по теперішній час.

Відповідно характеристики від 25.05.2020 року, за підписом директора ТОВ «Стронг персонал», ОСОБА_2 за час роботи зарекомендував себе відповідальним працівником, свої функціональні обов`язки виконує добросовісно, під час роботи дотримується дисципліни праці, техніки безпеки та правил внутрішнього розпорядку компанії. За час роботи доган та дисциплінарних стягнень не має. Особисті якості: чесний, пунктуальний, відповідальний та ввічливий.

Згідно довідок про доходи ОСОБА_2 за період з травня 2019 року по вересень 2019 року загальна сума доходу складає 20085 грн 41 коп., за жовтень 2019 року по грудень 2019 року складає 20408 грн 35 коп., за період з 09.01.2020 року по 31.07.2020 року складає 19706 грн 73 коп., за період з 01.11.2020 року по 21.01.2021 року складає 7291 грн.09 коп., за період з 01.02.2020 року по 31.01.2021 року складає 37315 грн. 37 коп.

У відповідності до чеків, наявних у матеріалах справи, ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_1 6404 грн. 85 коп.

Згідно звіту про здійснення відрахування та виплати ТОВ «Стронг персонал» щодо ОСОБА_2 за період з листопада 2020 року по січень 2021 року утримана сума складає 7029 грн. 14 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 23701 від 05.06.2020 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів на 01.01.2020 року 27118 грн 06 коп. та станом на 01.06.2020 року -38769 грн 15 коп.

30.07.2020 року представник ОСОБА_2 звернулася до начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання сина - ОСОБА_6 з урахуванням наданих платіжних документів та довідок про розмір заробітної плати.

Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 19.02.2021 року ОСОБА_2 сплачено 20000 грн за призначенням платежу: оплата аліментів на сина ОСОБА_6 за виконавчим листом 175/1181/19, стягувач ОСОБА_1 .

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Слобожанської селищної ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_10 відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », з урахуванням найкращих інтересів дитини та з урахуванням висновку Комісії з питань захисту прав дітей виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 13.05.2020 року, зазначено вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_10 відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, судом були допитані свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_8 , яка є сестрою позивачки, повідомила, що сторони розійшлися у 2017 році. Відповідач участі у вихованні дитини не бере, на свята дитину не вітав, дитина взагалі не згадує про батька, оскільки не пам`ятає його, вважає своїм батьком теперішнього чоловіка позивачки. Останній раз свідок бачила відповідача у 2019 році один раз, після цього жодного разу він не з`являвся. Крім того, відповідач аліменти сплачує нерегулярно, жодної іншої фінансової допомоги не надає.

Свідок ОСОБА_7 , матір позивачки, повідомила, що після того, як позивачка та відповідач розлучилися у 2017 році, у вихованні дитини бере участь тільки матір, батька після розірвання шлюбу свідок не бачила жодного разу, дитина взагалі його не пам`ятає, а бабусю та дідуся по батьковій лінії не знає, на свята відповідач сина також не вітав.

Свідок ОСОБА_11 , матір відповідача, зазначила, що відповідач неодноразово вживав заходи щодо спілкування з дитиною мирним шляхом, оскільки не хоче завдавати шкоди дитині, дзвонив позивачці, щоб поспілкуватися з сином, проте остання постійно перешкоджала у спілкуванні батька з дитиною. Крім того, відповідач приїжджав до дитини у дитячий садочок, але його не впустили за вказівкою матері. Також зазначила, що відповідач фінансово допомагав позивачці, шляхом перерахування коштів на її картку, наразі заборгованість по сплаті аліментів відсутня.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

У пункті 16 Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року - зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і кожен в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення, місцевим судом вірно враховано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

Належних та допустимих доказів винної поведінки та ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав відносно дитини позивачем не надано.

Також суд 1 інстанції звернув увагу на те, що причиною обмеженого спілкування відповідача з дитиною є неприязні стосунки між сторонами, що не заперечується позивачем по справі.

Матеріали справи не містять негативні характеристики, докази винної поведінки відповідача та умисного ухилення його від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а посилання позивача щодо ухилення від виконання відповідачем батьківських обов`язків не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: