Рішення

від 15.02.2024 по справі 212/9722/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9722/23

2/212/631/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., секретаря судового засідання Годунової В.Г., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа Криворізька універсальна товарна біржа

встановив:

В листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа Криворізька універсальна товарна біржа.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12.10.2001 року між нею та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна №001/926-H, а саме: двокімнатної квартири загальною площею 44.30 кв.м, житловою площею 28.00 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Договір був укладений в Криворізькій універсальній товарній біржі. Правочин обома сторонами виконаний повністю. Позивачка використовує зазначену квартиру протягом 22-х років для постійного проживання, зареєстрована за вказаною адресою, регулярно оплачує комунальні платежі та утримує квартиру. Вказаний договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був, оскільки на час його укладення був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст. 15 якого, правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали. На даний час позивачка вирішила розпорядитися квартирою, що їй належить. Однак, звернувшись до державного реєстратора на нерухоме майно, вона отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, так як договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений та не зареєстрований в БТІ, у зв`язку із чим була змушена звернутися до суду про визнання вказаного договору купівлі-продажу дійсним.

Ухвалою суду від 13 грудня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

19 грудня 2023 року на підставі ухвали суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 18 січня 2024 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою сторін у справі. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило.

Представник третьої особи Криворізької універсальної товарної біржі у судове засідання не з`явився, будь-яких пояснень, клопотань від третьої особи до суду не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статей 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.10.2001 року між ОСОБА_2 (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем) був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір), а саме: двокімнатної квартири загальною площею 44.30 кв.м, житловою площею 28.00 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Договору, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 15-16)

Вказана квартира належала продавцю - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі нерухомого майна, затвердженого державним нотаріусом Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Лігутой Л.В. 12 травня 1997 р. за реєстром №2-1460, зареєстрованою в БТІ м. Кривий Ріг 28 травня 1997 р. в реєстровій книзі №62доп-134-222 (п. 1 Договору).

Квартира була продана за 1700,00 грн, грошові кошти продавець отримав від покупця до підписання цього Договору (п. 4 Договору).

Договір був зареєстрований Криворізькою універсальною товарною біржею 12.10.2001 року, реєстраційний номер 001/926-Н, на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (п. 10 Договору).

В матеріалах справи також міститься копія технічного паспорту на вказану вище квартиру, виготовленого ТОВ «Макспроект» на ім`я позивачки ОСОБА_1 23.10.2023 року (а.с. 6-11)

Рішенням № 69217119 від 08.09.2023 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вербовської К.В. було відмовлено позивачу у проведенні реєстраційних дій через відсутність нотаріального посвідчення наданого для реєстрації договору. (а.с. 22-24)

Також, на підтвердження позовних вимог, позивачкою додано до позову копії квитанцій про часткову оплату за комунальні послуги за 2018-2023 роки. (а.с. 17-21)

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

На момент укладання Договору купівлі-продажу вказаної квартири був чинним вказаний вище Закон, відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. В подальшому до ЦК Української РСР 1963 року були внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Відсутність належних правовстановлюючих документів на квартиру, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивача, яке підлягає судовому захисту.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які, відповідно до чинного законодавства, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.10.2001 року, реєстраційний №001/926-Н, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 15-16), остання придбала у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість об`єкта нерухомості, який перейшов у її власність складала 1700,00 грн.

Окрім того, як вбачається з копії паспорта позивача ОСОБА_1 , місце проживання останньої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14)

Оскільки, позивач ОСОБА_1 повністю виконала умови договору, сплативши за придбане майно грошові кошти, у результаті чого набула право власності на нього, фактично володіє даним майном, угода купівлі-продажу недійсною не визнавалась, суд вважає, що сторони Договору домовилися про усі істотні його умови.

На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися придбаним нерухомим майном та вчиняти щодо нього будь-які цивільно-правові угоди, оскільки договір купівлі-продажу не пройшов нотаріального посвідчення.

Оскільки позивачкою доведена наявність майна щодо якого сторони домовилися про продаж, повністю виконали його умови, однак не оформили нотаріально письмовий договір, укладений ними на біржі, з метою захисту прав позивачки як власника майна, суд визнає її позовні вимоги обґрунтованими та ухвалює про їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що при вчиненні договору купівлі-продажу квартири дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, сторони домовилися про продаж, повністю виконали його умови, перехід права власності відбувся, тому правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення. Однак сторони не оформили нотаріально письмовий договір, укладений ними на біржі, тому з метою захисту прав позивачки як власника майна суд визнає позовні вимоги про визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", ст.ст. 16, 220, 328 ЦК України, ст.ст. 47, 153, 224 ЦК УРСР, ст. ст. 13, 43, 81, 141, 178, 211, 223, 258-259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа Криворізька універсальна товарна біржа ? задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна ? двокімнатної квартири загальною площею 44.30 кв.м, житловою площею 28.00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 12 жовтня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований в Криворізькій універсальній товарній біржі за №001/926-H.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 15 лютого 2024 року.

Суддя: О. Н. Борис