Постанова

від 05.02.2024 по справі 914/1489/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. Справа №914/1489/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

О.С. Скрипчук,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за №2302-вих-139754 від 13.11.2023 року (вх. № 01-05/3513/23 від 16.11.2023 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2023 року (суддя З.В. Горецька; повний текст рішення складено 25.10.2023 року)

у справі № 914/1489/23

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до відповідача: Фізичної особи підприємця Габрієля Мирона Володимировича (надалі ФОП Габрієль М.В.)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунального некомерційного підприємства 2-а міська поліклініка м.Львова (надалі КНП « 2 МП м.Львова»)

про зобов`язання вчинити дії,

за участю:

від позивача: Заяць Б.Р (самопредставництво юридичної особи);

від відповідача: Мироненко Д.В. адвокат (ордер серії ВС № 1232604 від 08.12.2023 року);

від третьої особи: Бесараб Т.Є., Заярний О.Є. (самопредставництво юридичної особи),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

11.05.2023 року Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Габрієль М.В.за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: КНП « 2 МП м.Львова», про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна не виконав свого обов`язку по поверненню орендованого майна і майно фактично перебуває у незаконному користуванні.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.10.2023 року у справі №914/1489/23 відмовлено в задоволенні позову Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 21.02.2018 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Габрієлем М.В. укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-10993-18, згідно з п. 1 якого позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення першого поверху загальною площею 30,7 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 4 зі змінами. Термін дії Договору - до 22.04.2023 (п. 4.1 Договору зі змінами). Балансоутримувачем за Договором визначено комунальну 2-гу міську поліклініку м.Львова (правонаступником якої є КНП 2-а міська поліклініка м. Львова).

Встановлено, що балансоутримувач скеровував на адресу відповідача листи від 02.03.2023 №165 та від 21.03.2023 №213. Дана обставина підтверджується відповідачем у листі №2-6595-3-2302 від 13.04.2023. Відповідно до листа Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики ЛМР № 4-2602-3349 від 10.03.2023 погоджено використання приміщення площею 30,7 кв. м для власних потреб. Крім того, відповідачу було скеровано повідомлення про припинення договірних відносин №2302-вих-40027 від 03.04.2023 та повідомлення про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди №2302-вих-48962 від 24.04.2023. Комісією працівників балансоутримувача складено акт про відмову в передачі орендованого приміщення від 24.04.2023.

Суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для виконання з боку відповідача дій щодо звільнення приміщення, яке орендується за договором оренди, з тих мотивів, що з листа балансоутримувача №165 від 02.03.2023 вбачається лише вказівка на подальшу необхідність орендованих приміщень для власних потреб. Суд зазначив у рішенні, що отримання відповідачем листів №165 від 02.03.2023 та №213 від 21.03.2023 не може вважатись беззаперечним фактом того, що такі листи були надісланні та отримані за 30 календарних днів до дати закінчення договору за відсутності доказів надіслання таких листів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Позивач вказує на те, що листами від 02.03.2023 року та від 21.03.2023 року балансоутримувач повідомив відповідача про свої повноваження щодо використання майна після закінчення строку договору, обґрунтувавши свій намір використання для роботи кабінету функціональної діагностики консультативно діагностичного лікувального центру. Звертає увагу на те, що законом не передбачено детальної процедури щодо обґрунтування власних потреб балансоутримувача. Зазначає, що 03.04.2023 року та 24.04.2023 року позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди. Вказує на те, що відповідач у своєму листі № 2-6595-3-2302 від 13.04.2023 року визнав отримання ним листів балансоутримувача від 02.03.2023 року та від 21.03.2023 року. Непродовження договору зумовлено потребою балансоутримувача, який є медичною установою, для реалізації державної політики гарантованої доступності медицини для громадян. Потреба поліклініки обумовлена браком наявності нежитлових приміщень, які можуть бути нею використані для обладанання кабінету функціональної діагностики. Також позивач зазначає, що відповідачем не було подано заяви про продовження договору згідно встановленої законодавством процедури. Зазначає, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення орендованого майна, і майно фактично перебуває в незаконному користуванні. Просить рішення господарського суду Львіської області від 16.10.2023 року у справі № 914/1489/23 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що зміст апеляційної скарги зводить до повторного викладу позиції сторони позивача. Також відповідач вказує на те, що позивачем долучено до апеляційної скарги додатки, які не подавалися при розгляді справи судом першої інстанції, про поважність причин їх неподання позивачем не повідомлялось. Відповідач зазначає, що у копіях опису вкладення не можна встановити, які саме додатки долучені. Відповідач звертає увагу суду на неможливість подання додатків до апеляційної скарги. Просить рішення господарського суду Львіської області від 16.10.2023 року у справі № 914/1489/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа у відповіді на відзив на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення порушив норми матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив отримання листів від балансоутримувача про непродовження договору оренди. Просить скасувати рішення господарського суду Львіської області від 16.10.2023 року у справі № 914/1489/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи

21.02.2018 року Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та ФОП Габрієль М.В. (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-10993-18 (далі - Договір).

Згідно розділу 1 «Предмет договору» орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 23.01.2018 року № 44-О та договору оренди від 22.01.2015 року №Ф-9379-15 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Комунальної 2-ої міської поліклініки м. Львова. Об`єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 4, загальною площею 30,7 м.кв.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 21.02.2018 року до 20.02.2021 року включно.

23.04.2020 року Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ФОП Габрієль М.В. уклали Договір №Ф-10993-18 (Д - 20) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 4 від 21.02.2018 року №Ф-10933-18.

Згідно вищевказаного договору внесено зміни до пункту 4.1. договору: «Термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 23.04.2020 року до 22.04.2023 року включно».

Балансоутримувач за Договором - комунальна 2-га міська поліклініка м. Львова (правонаступником якої є КНП « 2 МП м.Львова»).

Балансоутримувачем об`єкта оренди - КНП « 2 МП м.Львова» було скеровано на адресу відповідача лист №165 від 02.03.2023 року, в якому повідомлено орендаря про те, що договір оренди № Ф-10993-18 від 21.02.2018 року продовжуватись не буде, оскільки приміщення за адресою: м.Львів, вул.Симоненка,4 площею 30,7 м кв. необхідні балансоутримувачу для власних потреб.

Також на адресу відповідача було надіслано лист балансоутримувача №213 від 21.03.2023 року аналогічного змісту.

Вказані обставини ніким не оспорюються та підтверджуються наявними у справі копіями листів відповідача б/н від 12.04.2023 року та №2-6595-3-2302 від 13.04.2023 року, адресованих позивачу і третій особі.

Відповідно до листа Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики від 10.03.2023 року № 4-2602-3349 погоджено використання приміщення площею 30,7 кв. м для власних потреб балансоутримувача.

Управління комунальної власності направило відповідачу повідомлення про припинення договірних відносин №2302-вих-40027 від 03.04.2023 року та повідомлення про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди №2302-вих-48962 від 24.04.2023 року.

Відповідач надіслав на адресу КНП « 2 МП м.Львова» відповідь від 12.04.2023 року на повідомлення про непродовження договору оренди, в якій зазначив, що його не було повідомлено балансоутримувачем належним чином про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди продовжує діяти, тому обов`язку щодо повернення об`єкта оренди не виникло.

13.04.2023 року відповідач надіслав позивачу відповідь на повідомлення про непогодження продовження договору оренди, в якій зазначив, що його не було належним чином повідомлено про непродовження договору оренди, відповідний договір продовжує діяти, обов`язку щодо повернення об`єкта оренди не виникло.

21.04.2023 року наказом КНП « 2 МП м.Львова» від 21.04.2023 року № 136 створено комісію щодо приймання-передачі нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 4.

Комісією працівників КНП « 2 МП м.Львова» було складено акт про відмову в передачі орендованого приміщення від 24.04.2023 року.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ФОП Габрієль М.В. було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-10993-18 (далі - Договір), що стало підставою передачі позивачем (орендодавцем) відповідачу (орендарю) об`єкта оренди, а саме приміщення за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 4, загальною площею 30,7 м.кв.

Термін дії договору із змінами, внесеними договором №Ф-10993-18 (Д - 20) від 23.04.2020 року - до 22.04.2023 року включно.

Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про оренду державного та комунального майна №157-ІХ від 03.10.2019 року визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідну постанову №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану прийнято Кабінетом Міністрів України 27.05.2022 року, яка набрала чинності 01.06.2022 року (далі Постанова Кабінету Міністрів України №634).

Згідно із пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України №634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавця та орендаря про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

З аналізу вищеописаних копій листів КНК « 2-а міська поліклінука м.Львова» №165 від 02.03.2023 року та №213 від 21.03.2023 року, адресованих ФОП Габрієлю М.В., колегія суддів встановила, що балансоутримувач вказаними листами повідомляв відповідача про те, що договір оренди № Ф-10993-18 від 21.02.2018 року продовжуватись не буде, оскільки приміщення за адресою: м.Львів, вул.Симоненка,4 площею 30,7 м кв. необхідні балансоутримувачу для власних потреб.

Вказані обставини ніким не оспорюються та підтверджуються наявними у справі копіями листів відповідача б/н від 12.04.2023 року та №2-6595-3-2302 від 13.04.2023 року, адресованих позивачу і третій особі.

У матеріалах справи наявна відповідь відповідача на повідомлення про непродовження договору оренди від 12.04.2023 року, в якій відповідач зазначив, що ним отримано листи від КНП « 2 МП м.Львова» від 02.03.2023 року № 165 та від 21.03.2023 року № 213 за підписом в.о. генерального директора Тетяни Бессараб щодо непродовження договору оренди.

Згідно пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №634 норма про продовження дії договору оренди державного та комунального майна у період воєнного стану містить виняток із правила, а саме повідомлення балансоутримувачем орендаря про непродовження договору оренди за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди.

Апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов неправильного висновку про відсутність правових підстав для виконання з боку відповідача дій щодо звільнення приміщення, яке орендується за договором оренди, з тих мотивів, що з листа балансоутримувача №165 від 02.03.2023 вбачається лише вказівка на подальшу необхідність орендованих приміщень для власних потреб, а отримання відповідачем листів №165 від 02.03.2023 та №213 від 21.03.2023 не може вважатись беззаперечним фактом того, що такі листи були надіслані та отримані за 30 календарних днів до дати закінчення договору.

Зважаючи на те, що лист балансоутримувача №165 від 02.03.2023 року про те, що договір оренди продовжуватись не буде у зв`язку із необхідністю його використання для власних потреб балансоутримувача, датований більш, ніж за 50 днів до закінчення терміну дії договору оренди, та відповідачем підтверджено факт його отримання, суд помилково виснував про недотримання балансоутримувачем положень пункту 5 Постанови КМУ №634 від 27.05.2022 та автоматичне продовження спірного договору оренди.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З аналізу змісту п. 9.3 договору оренди встановлено, що об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п.9.1 цього договору ( закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Станом на час заявлення позову відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення орендованого майна. Тому в даному випадку наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання ФОП Габрієля М. В. повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради об`єкт оренди шляхом виселення з приміщення першого поверху, загальною площею 30,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Симоненка, 4.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити в повному обсязі, оскаржуване рішення скасувати з підстав нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Судові витрати

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за № 2302-вих-139754 від 13.11.2023 року (вх. № 01-05/3513/23 від 16.11.2023 року) задовольнити.

Рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2023 року у справі №914/1489/23 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Зобов`язати Фізичну особу підприємця Габрієля Мирона Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) об`єкт оренди шляхом виселення з приміщення першого поверху, загальною площею 30,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 4.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідача.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Габрієля Мирона Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 2684,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 4026,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.С. Скрипчук