Постанова

від 05.12.2023 по справі 910/13119/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Справа№ 910/13119/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Коваль Н.Т. за довіреністю;

від відповідача: Малярчук Ю.Б. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 (повний текст складено 02.06.2023)

у справі №910/13119/22 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 160 596 661,09 грн,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" (далі - позивач) звернулось у господарський суд міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - відповідач) та просило стягнути 160 596 661,09 гривень, з яких: 118 499 548,85 грн основного боргу, 2 4280 586,55 грн штрафу, 5 925 614,43грн пені, 11 890 911,26 грн - 10 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про використання програмного комплексу для автоматизації та інформатизації діяльності та супутні послуги № 81/19-НЦТ від 15.11.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 травня 2023 року у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було неповно з`ясовано обставини справи та допущена неправильна оцінка доказів, внаслідок чого суд прийшов до помилкових висновків, оскільки договір було автоматично пролонговано на тих самих умовах на 2021 календарний рік; у 2021 році відповідач використовував функціональні модулі та отримував послуги із забезпечення їх функціонування відповідно до умов укладених договорів, що підтвердив представник відповідача у суді першої інстанції, але його поведінка суперечлива, оскільки відповідач одночасно і підтверджував і спростовував автоматичну пролонгацію договору на 2021 рік; суд не надав оцінки всім доводам позивача та наданим ним доказам; суд не встановив правову природу укладених між сторонами договорів, а отже, не визначив зміст спірних правовідносин та їх нормативне регулювання, внаслідок чого неправильно застосував до спірних правовідносин ст.629 ЦК України, ч.7 ст.179 ГК України, п.1 і 6 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі", не врахувавши ненадання зворотної сили та строки набрання чинності змінами до Закону України Про публічні закупівлі" та помилково розповсюдивши цей Закон на спірні правовідносини.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, посилаючись на те, що доводи позивача необґрунтовані, оскільки всі зобов`язання за договором відповідач виконав; на 2021 календарний рік сторони не досягли згоди по істотним умовам договору після 2020 року, а у 2021 році на спірні правовідносини розповсюдив свою дію Закон України "Про публічні закупівлі", отже визначення постачальника послуг та їх сума у 2021 році мали визначатись за передбаченими цим Законом процедурами публічних закупівель. Оскільки відсутній основний борг за договором, то, на думку відповідача, відсутні і підстави для стягнення похідних від основного боргу сум.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, просили їх врахувати.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15.11.2019 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (користувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" (постачальник) укладено Договір про використання програмного комплексу для автоматизації та інформатизації діяльності та супутні послуги № 81/19-НЦТ (далі - Загальний договір).

Відповідно до п. 2.1 Загального Договору постачальник зобов`язується на підставі цього договору та спеціальних договорів надати користувачу послуги, що забезпечать можливість користування програмним комплексом, а користувач зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх згідно з умовами цього договору та відповідних спеціальних договорів (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 11.1 Загального договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019. У випадку відсутності письмових заперечень сторін, направлених за один місяць до закінчення терміну дії договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п.11.1).

31.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Загального договору, відповідно по умов якої сторони погодили внести зміни в перший абзац п. 11.1 та викласти його в наступній редакції: "Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020."

15.11.2019 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (користувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" (постачальник) укладено Спеціальний договір № 82/19-НЦТ про використання програмної продукції, послуги клієнтської та технічної підтримки (далі - Спеціальний договір).

Відповідно до п. 2.1 Спеціального договору на умовах та в порядку, встановленому у загальному договорі та цим договором, як його невід`ємною частиною: постачальник надає користувачу у строкове платне використання функціональні модулі, а користувач приймає їх та зобов`язується сплачувати за таке використання; постачальник зобов`язується протягом всього строку договору надавати щодо функціональних модулів послуги визначені в п.2.3 договору, а користувач зобов`язується прийняти їх та оплатити.

Згідно з п. 4.5 Спеціального договору загальна ціна договору складається із вартості використання функціональних модулів та всіх послуг, належним чином наданих постачальником та отриманих користувачем відповідно до умов протягом строку дії договору та не може перевищувати 46 604 400,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 Спеціального договору до 10 числа місяця, наступного за обліковим періодом, постачальник надсилає користувачу складені в двох ідентичних примірниках та підписані зі своєї сторони акт приймання передачі наданих послуг клієнтської та технічної підтримки та акт приймання передачі наданих прав на використання функціональних модулів, які надавались користувачу протягом відповідного облікового періоду. Акти приймання-передачі наданих послуг (в частині, що стосується імпортної складової послуг технічної підтримки) складаються в порядку, встановленому п. 4.4 договору, з застосуванням офіційного курсу української гривні до Євро, встановлений НБУ станом на перший банківський день першого місяця облікового періоду, в якому надавались відповідні послуги. За відсутності претензій до змісту наданих постачальником документів та якості, обсягів надання послуг, користувач протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідного акту підписує їх та один екземпляр направляє постачальнику.

Згідно з п. 6.2 Спеціального договору у разі наявності зауважень до послуг, наданих постачальником протягом відповідного облікового періоду або до відповідності функціонального модулю встановленим критеріям протягом того ж періоду, користувач протягом строку, встановленого для підписання актів, надає мотивовану відмову від прийняття таких послуг та підписання відповідних актів.

Відповідно до п. 7.1 Спеціального договору розрахунки за надані послуги та використання функціональних модулів здійснюється користувачем протягом 15 робочих днів з дати підписання сторонами актів за відповідний обліковий період, на підставі відповідного рахунку на оплату, наданого постачальником користувачу.

Згідно з п. 8.3 Спеціального договору у разі прострочення користувачем грошових зобов`язань за цим договором, постачальник має право стягнути з користувача штрафні санкції, передбачені умовами договору, а якщо прострочення триває більше 30 днів, додатково стягнути 10% річних від простроченої суми. При цьому постачальник не має права припинити чи призупинити надання послуг, а користувач не звільняється від обов`язку сплатити винагороду в повному об`ємі за використання та послуги за період такого прострочення.

Відповідно до п. 8.6 Спеціального договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, повну або часткову відмову від договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 10% від загальної ціни цього договору.

Згідно з п. 10.1 Спеціального договору цей договір вступає в силу з дати його укладення та діє до 31.12.2019.

Відповідно до п. 10.2 Спеціального договору у випадку відсутності письмових заперечень сторін, направлених за 1 місяць до закінчення терміну дії договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

31.03.2020 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" укладено додаткову угоду до Спеціального договору, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни в ряд умов договору, в тому числі виклали п.4.5 в новій редакції - загальна ціна договору складається з вартості використання функціональних модулів та всіх послуг, належним чином наданих постачальником та отриманих користувачем відповідно до умов протягом строку дії договору та не може перевищувати 141 355 180,00 грн.

30.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" направило листом на адресу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" проект додаткової угоди щодо перерозподілу вартості послуг в межах абонентської плати за один обліковий період (із зміною підходу до формування собівартості послуг запропоновано перерозподіл між вартістю використання функціональних модулів та вартістю послуг з клієнтської підтримки без зміни об`єму таких послуг). Окрім того, оскільки залишок ліміту загальної ціни Спеціального договору на дату його автоматичної пролонгації складав 17 048 863,37 грн, що не покриває в повному об`ємі потребу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в послугах на 2021 рік, додатковою угодою передбачалось встановити новий ліміт загальної ціни Спеціального договору, яка враховує вартість винагороди за використання функціональних модулів та всіх послуг протягом 2019, 2020 та 2021 року.

Позивачем не отримано від відповідача погодження підписання направленої додаткової угоди із зміною розміру винагороди та встановленням нового ліміту загальної ціни Спеціального договору.

Позивач листами від 15.07.2021 № 291/9-2021, від 13.10.2021 № 403/4.2.-2021 та від 05.01.2022 №8/4.2.-2022 направляв на адресу відповідача акти приймання-передачі щодо наданих прав на використання функціональних модулів та надані послуги клієнтської та технічної підтримки за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 року (перший та другий квартал 2021 року), за третій та четвертий квартали 2021 року та відповідні рахунки для оплати послуг.

Відповідач у відповідь листами від 27.07.2021 № 409-21, від 25.10.2022 № 596 -21 та від 17.01.2022 № 59-59-1-207 повертав надані акти без підписання, заявляючи про відсутність підстав для надання позивачем протягом 2021 року на користь відповідача послуг за Спеціальним договором, та, відповідно, про відсутність підстав для їх прийняття відповідачем та підписання актів.

Позивач зазначає, що термін дії Загального та Спеціального договорів закінчився 31.12.2021, у зв?язку з чим, як передбачено п. 11.1 Спеціального договору, сторони протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його припинення зобов`язані провести звірку взаємних розрахунків та на підставі складеного сторонами Акту звірки та здійснити остаточні розрахунки за спеціальним договором.

За твердженнями позивача, 28.01.2022 позивачем складено та направлено відповідачу Акт звірки, у якому відображена заборгованість відповідача за отримані у 2021 році послуги, що складає 118 499 548,85 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 118 499 548,85 грн за отримані, проте не оплачені послуги у 2021 році. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 24 280 586,55 грн штрафу, 5925614,43грн пені, 11 890 911,26 грн - 10 % річних.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 160 596 661,09 гривень, з яких: 118499548,85 грн основного боргу, 24280586,55 грн штрафу, 5925614,43грн пені, 11 890 911,26 грн - 10 % річних.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позову, а тому відмовив у позові у повному обсязі.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позову з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічного змісту правило міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, 31.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Загального договору, відповідно по умов якої сторони погодили внести зміни в перший абзац п. 11.1 та викласти його в наступній редакції: Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2020.

Додатковою угодою від 31.03.2020 сторонами було доповнено таблицю Додатку №1 до Спеціального договору щодо максимальної кількості користувачів на чотири квартали 2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не врегульовували максимальну кількість користувачів на періоди після 2020 року.

Крім того, Додатковою угодою від 31.03.2020 року сторони узгодили зміну розміру винагороди за один обліковий період протягом 2020 року, у зв`язку з чим п.4.1 Спеціального договору виклали в новій редакції.

Згідно з п. 4.1 Спеціального договору, яким встановлено розміри винагороди за один обліковий період, останній обліковий період, за який сторони погодили розмір винагороди, є п`ятий період (01.10.2020 - 31.12.2020).

У зв`язку із зміною розміру винагороди за один обліковий період, сторони узгодили збільшення загальної суми Спеціального договору, виклавши п.4.5 в наступній редакції:

"Загальна ціна Договору складається з вартості використання функціональних модулів та всіх послуг, належним чином наданих постачальником та отриманих користувачем відповідно до умов та протягом строку дії Договору та не може перевищувати 141 355 180, 00 грн. з ПДВ".

Пунктом 10.2 Спеціального договору передбачено, що у випадку відсутності письмових заперечень сторін, направлених за один місяць до закінчення терміну дії Договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

30.12.2020 року позивачем направлено відповідачу проект додаткової угоди щодо перерозподілу вартості послуг в межах абонентської плати за один обліковий період (із зміною підходу до формування собівартості послуг запропоновано перерозподіл між вартістю використання функціональних модулів та вартістю послуг з клієнтської підтримки без зміни об`єму таких послуг). Окрім того, оскільки залишок ліміту загальної ціни Спеціального договору на дату його автоматичної пролонгації складав 17048863,37 грн, що не покриває в повному об`ємі потребу відповідача в послугах на 2021 рік, проектом додаткової угоди передбачалося встановити новий ліміт загальної ціни Спеціального договору, яка враховує вартість винагороди за використання функціональних модулів та всіх послуг протягом 2019, 2020 та 2021 року.

Таким чином, позивач визнає, що станом на 30.12.2020 року залишок ліміту загальної ціни Спеціального договору на дату його автоматичної пролонгації складав 17 048 863,37 грн.

Спеціальний договір передбачає можливість його пролонгації, разом з тим, загальна ціна Договору, при цьому, не змінюється і складає 141 355 180,00 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо розміру винагороди за облікові періоди та максимальної кількості користувачів програмної продукції (функціональних модулів), а умови Спеціального договору не поширюються на 2021 рік, оскільки регулюють правовідносини між сторонами в 2019-2020 роках.

Відповідач не мав договірних підстав сплачувати позивачу вартість послуг за 2021 рік із залишку ліміту загальної ціни Спеціального договору 17 048 863,37 грн., оскільки сторони не узгодили розмір винагороди за облікові періоди та максимальну кількість користувачів програмної продукції за цей період. Відповідач не підписував додаткову угоду до Спеціального договору, яка б регулювала спірні правовідносини за спірний період - 2021 рік.

Крім того, укладення такої угоди без проведення процедури закупівель згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" суперечить нормам цього Закону.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19 вересня 2019 року відповідача було включено до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а тому закупівля послуг на використання програмної продукції та послуг клієнтської та технічної підтримки повинна здійснюватися відповідно до Закону та з урахуванням його вимог.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Згідно з ч. 10 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

Дійсно, цій редакції Закону не надано зворотної сили.

Проте, Загальний договір не містить істотних умов щодо кількості модулів, які передаються відповідачу, та максимальної кількості користувачів, поквартального обсягу послуг тощо, а Спеціального Договору на 2021 рік до початку дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" сторонами не укладено, як і не передбачено збільшення загальної ціни договору.

Таким чином, укладення додаткової угоди до Спеціального Договору зі збільшенням загальної ціни договору, що визначена п. 4.5 цього договору, заборонено без проведення відповідної процедури, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі", а у випадку її укладення угода визнається нікчемною в силу припису п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі".

За таких обставин у позивача не виникло договірного зобов`язання з оплати послуг позивача за 2021 рік, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 118 499 548,85 грн основного боргу задоволенню не підлягають.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення основного боргу, похідні позовні вимоги про стягнення штрафу, пені та 10 % річних задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Цифрові Технології" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11 травня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.02.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

Г.П. Коробенко