Постанова

від 06.02.2024 по справі 902/1020/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Справа № 902/1020/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.,

суддя Василишин А.Р.

суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгор" - не з`явився

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2023 р.,

постановлене у м. Вінниця, повний текст складено 06.11.2023 р.

у справі № 902/1020/23 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгор"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр"

про стягнення 1492639,01 грн заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 26.10.2023 р. Господарський суд Вінницької області частково задоволив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгор" у справі № 902/1020/23. Згідно з рішенням підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгор" 1005000,00 грн. заборгованості з урахуванням 418817,41 грн. інфляційних втрат, 68785,50 грн. 3 % річних та 22389,05 грн. витрат на сплату судового збору. Судом відмовлено у стягненні 36,10 грн. 3 % річних.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Скаржник доводить, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального законодавства та обмежив відповідача/скаржника у доступі до правосуддя і у праві на справедливий суд.

Заперечує те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, яке відбулося 19.09.2023 р. Також зауважує, що клопотання відповідача про наміри укласти договір для отримання професійної правничої допомоги, подане до суду 25.10.2023 р., суд першої інстанції не взяв до уваги і вже 26.10.2023 р. ухвалив рішення про часткове задоволення позову. Доводить таким чином, що розгляд справи був здійснений формально і з метою захисту лише прав позивача.

Стверджує, що суд першої інстанції дослідження первинних документів не проводив, тоді як посилається на акт звіряння розрахунків від 07.04.2023 р. як на підставу задоволення позовних вимог є порушенням норм матеріального права.

Просить рішення Господарського суду Вінницької області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар`єр» про стягнення заборгованості скасувати та направити на новий розгляд.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгор" подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти доводів скаржника.

Зазначає, що інформація, відображена в акті звіряння розрахунків від 07.04.2023 р., в повному обсязі підтверджена первинними документами, тоді як відповідачем не надано будь-яких зауважень щодо оформлення первинних документів, які зазначені в акті звірки.

Звертає увагу суду, що відповідачем не надані докази відшкодування боргу. Вважає, що матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано невиконання ним/відповідачем обов`язку з оплати повної вартості товару, поставленого згідно з видатковими накладними № РН-0000050 від 01.07.2021 р. на суму 353400 грн з ПДВ, № РН-0000051 від 01.07.2021 р. на суму 296400 грн з ПДВ, № РН-0000052 від 01.07.2021 р. на суму 355200 грн у строк, визначений умовами п. 6.1. договору - на протязі 10 (десяти) банківських днів за фактом отримання товару.

Просить врахувати наведене і відмовити у задоволені апеляційної скарги відповідача про скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2023 р. у справі № 902/1020/23.

12.01.2024 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгор" подав до Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання про проведення судового засідання, яке відбудеться 06.02.2024 р. об 12:00, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за участі адвоката Крейдіна Сергія Олександровича, який діє на підставі ордеру від 12.01.2024 р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 р. було задоволено таке клопотання позивача, однак позивач чи його представник не під`єдналися до конференції в судовому засіданні. Секретар судового засідання в судовому засіданні доповіла, що представник відповідача адвокат Крейдін Сергій Олександрович, який подавав заяву про намір взяти участь в судовому засіданні із використанням власних технічних засобів, не під`єднався до судового засідання та стан його облікового запису у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС неактивний. Також секретар судового засідання повідомила, що з`єдналася із адвокатом Крейдіним Сергієм Олександровичем засобами телефонного зв`язку, і адвокат повідомив про проблеми з доступом до інтернет зв`язку, тому він не може увійти у підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Просив проводити розгляд справи без його участі.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до норм ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" не забезпечив явку представника в судове засіданні і до початку судового засідання подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю представника скаржника. На підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідач/скаржник надав відомості з офіційного порталу Пенсійного фонду України, якими підтверджено тимчасову непрацездатність представника скаржника з 05.02.2024 р. по 14.02.2024 р.

Клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне.

Відповідно до норм ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів відзначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні, про що визначено нормами ст. 202 з урахуванням правил за ст..270 ГПК України.

Колегія суддів бере до уваги, що скаржник повідомлений про дату та час розгляду справи в установленому законом порядку /а.с. 86 у т. 1/, тоді як явка представників учасників справи судом не визнавалася обов`язковою. Позиція скаржника/відповідача у спорі викладена в апеляційній скарзі. Натомість скаржник не доводить жодним чином необхідність участі представника в судовому засіданні.

За вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення/ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

29.06.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгор"/продавець та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр"/покупець уклали договір № 06/21-4, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність (повне господарське володіння) покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору /а.с. 4-5 у т.1/.

Найменування товару: згідно рахунків-фактур на партію товару за домовленістю сторін (п. 1.2. договору).

Згідно із п. 2.2. договору загальна сума даного договору складається із суми цін на товар, відповідно до видаткових накладних, підписаних сторонами протягом строку дії даного договору. Відповідно до п. 5.1. договору ціна за одиницю товару визначається у рахунках-фактурах та накладних.

Пунктом 6.1. договору сторони погодили термін оплати товару: на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку-фактури на попередню оплату або за фактом отримання товару. Інші умови - за домовленістю сторін. Умовами п. 6.2. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату згідно з виставленим рахунком-фактурою шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно з п. 10.1. даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після закінчення дії договору жодна із сторін не заявить письмово про розірвання даного договору, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1444200 грн, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000050 від 01.07.2021 р. на суму 353400 грн з ПДВ; № РН-0000051 від 01.07.2021 р. на суму 296400 грн з ПДВ; № РН-0000052 від 01.07.2021 р. на суму 355200 грн з ПДВ; № РН-0000053 від 01.07.2021 р. на суму 439200 грн з ПДВ /а.с. 7, 9, 11, 13 у т.1/.

Видаткові накладні підписані представниками сторін і скріплені печаткою постачальника ТОВ «Промгор». Повноваження особи, яка отримала товарно-матеріальні цінності, підтверджені довіреністю ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" № 197 від 30.06.2021 р. /а.с. 14 у т.1/.

Поставці товару за видатковими накладними передувало виставлення позивачем 29.06.2021 р. і 01.07.2021 р. відповідних рахунків-фактур на оплату /а.с. 6, 8, 10, 12 у т.1/.

Відповідач оплату виконав частково відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 03.06.2022 р. № 157 перерахував 439200 грн, зазначивши призначення платежу оплата рах.№ 83 від 29.06.2022 р., що відповідає сумі товару, переданого за видатковою накладною № РН-0000053 від 01.07.2021 р./а.с. 15 у т.1/.

Сторони виконали вивірку розрахунків станом на 07.04.2023 р., за результатами якої склали акт звіряння розрахунків, де відображені дати та суми господарських операцій та погоджена сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгор" в сумі 1005000,00 грн. /а.с. 16 у т.1/.

11.05.2023 р. позивач направив відповідачу претензію, у якій вимагав перерахувати заборгованість за договором купівлі продажу від 28.06.2021 р. № 06/21-4 у сумі 1005000,00 грн. /а.с. 17-18 у т.1/. Відповідач на претензію не відреагував.

Доказів оплати решти товару суду не надано.

Отже, на умовах договору № 06/21-4 від 29.06.2021 р. між сторонами відбулись правовідносини купівлі-продажу, які врегульовані нормами пар.1,3 глави 54 ЦК України та главою 30 ГК України.

Господарський договір згідно зі ст.174 ГК України є однією із підстав виникнення господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст.1-4, 181 ГК України до господарських відносин застосовуються правила Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Отже, умовами п. 6.1. договору визначений строк виконання оплати на протязі 10 (десяти) банківських днів за фактом отримання товару.

Факт отримання товару на загальну суму 1444200 грн. підтверджений первинними документами видатковими накладними та довіреністю покупця.

Надані позивачем первинні облікові документи мають необхідні реквізити відповідно до п.2.4 цього Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704 (з подальшими змінами і доповненнями), тому є належними доказами того, що господарські операції (в даному випадку передача/прийняття товарів за договором купівлі-продажу) фактично відбулись, і, відповідно - доказом зобов`язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України.

Факт часткової оплати на суму 439200,00 грн. підтверджений платіжною інструкцією, тоді як доказів виконання оплати за решту одержаного товару суду не надано. Натомість, актом вивірки розрахунків підтверджено дебет на суму 1005000 грн., і такий акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. Колегія суддів встановила, що відомості у акті відповідають змісту вище перелічених первинних документів.

Колегія суддів відзначає при цьому, що акти вивірки розрахунків є документом, який виконує у бухгалтерському обліку допоміжну функцію для спрощення взаємних розрахунків за договорами і звірки фактів сплати коштів та підлягає оцінці і перевірці судом в сукупності із іншими доказами у справі відповідно до ст..86 ГПК України

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не досліджував первинні документи спростовані матеріалами справи. Так, протоколом судового засідання від 26.10.2023 р. /а.с. 49-50 у т.1/ підтверджено, що в судовому засіданні суд перейшов до дослідження доказів, заслуховував пояснення представника позивача стосовно доказів, задавав питання, і ухвалив про завершення стадії дослідження доказів після з`ясування, що у позивача немає додаткових пояснень з приводу досліджуваних доказів.

Отже, факт боргу в сумі 1005000 грн. підтверджений первинними документами - належними і допустимими доказами у справі, і колегія суддів погоджується із рішенням Господарського суду Вінницької області в частині стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов`язання має місце, також правомірно з урахуванням умов договору і норм ст.625 ЦК України позивач заявив про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, обрахованих за період прострочення з 01.08.2021 р. по 30.06.2023 р.

Перевіривши розрахунки позивача на а.с.47-48, колегія суддів погоджується із висновком суду про відмову у стягненні 36,10 грн. 3 % річних, оскільки встановлено, що у період прострочення неправильно включено день 03.06.2023 р., коли виконаний платіж на частину боргу.

В решті розрахунки позивача є правильними, відповідають умовам договору і встановленим обставинам, тому коленія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення 68785,5 грн. 3 % річних, обрахованих за період прострочення 01.08.2021 р. по 30.06.2023 р. з урахуванням конкретних періодів виникнення заборгованості, та 418817,41 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення грошових зобов`язань з серпня 2021 року по червень 2023 року.

Щодо доводів скаржника про неналежне повідомлення судом про призначені у справі судові засідання, зокрема судове засідання 19.09.2023 р., та про ігнорування судом першої інстанції клопотання відповідача про наміри укласти договір для отримання професійної правничої допомоги, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою від 21.08.2023 р. Господарський суд Вінницької області відкрив провадження у справі № 902/1020/23 та призначив справу до розгляду на 19.09.2023 р. Копія такої ухвали була надіслана на поштову адресу відповідача та отримана ним 25.08.2023 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення адресату з відповідною відміткою поштового відділення про вручення /а.с. 35 у т.1/.

Отже, відповідач був належним чином в порядку, визначеному нормами ч.5 ст.176 ГПК України, повідомлений про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 19.09.2023 р. Явку представника в судове засідання відповідач не забезпечив і про причини неявки суду не повідомив.

За результатами судового засідання 19.09.2023 р. суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 25.09.2023 р. про призначення справи до розгляду в судовому засіданні 26.10.2023 р. вручена відповідачу 29.09.2023 р. згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення адресату з відповідною відміткою поштового відділення /а.с. 45 у т.1/.

Відповідно до ухвал суду від 21.08.2023 р. і від 25.09.2023 р. суд не визнавав обов`язковою явку представників сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2023 р. відповідач подав заяву-клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та зобов`язати позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви /а.с. 46 у т.1/. У клопотанні відповідач зазначив про намір найближчим часом укласти договір з адвокатом для представництва інтересів у справі, а також заявив про розгляд даного клопотання без участі відповідача.

В судове засідання 26.10.2023 р. представник відповідача не з`явився. Суд першої інстанції розглянув подане відповідачем клопотання в судовому засіданні 26.10.2023 р., з`ясував думку представника позивача щодо заявленого відповідачем клопотання і відхилив таке клопотання як необґрунтоване, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Отже твердження відповідача про неналежне повідомлення про розгляд справи та ігнорування його клопотання про відкладення розгляду справи спростовані доказами у матеріалах справи суд повідомляв сторони, зокрема, відповідача про судові засідання належним чином і клопотання сторони розглянув у судовому засіданні.

Колегія суддів оцінює такі діі суду як правомірні і враховує, що відповідно до норм ст..216 ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні. Враховано, що відповідач жодного разу не з`явився в судове засідання, відзив на позовну заяву у визначений судом процесуальний строк не подав, і у клопотанні про відкладення всупереч нормам ст..169-170 ГПК України не доводив неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, таким чином ухилився від участі у вирішенні спору в суді.

Колегія суддів звертає увагу, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Натомість сторони зобов`язані виявляти належну зацікавленість у розгляді справи, що узгоджується з позицією, викладеною у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Пономарьов проти України", «Осман проти Сполученого королівства», «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії». Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права і зазначає, що відповідач як учасник судового провадження є зацікавленою особою і враховуючи принцип диспозитивності, зокрема, не позбавлений можливості вільно користуватись своїми процесуальними правами та отримувати інформацію, пов`язану із розглядом справи, що оприлюднюється відповідно до вимог Закону України Про доступ до судових рішень та є у вільному доступі.

Колегія суддів звертає увагу, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів судом. Серед основних засад господарського судочинства рівність і змагальність учасників процесу, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких конкретних обставин у справі колегія суддів оцінює як безпідставні доводи відповідача про порушення його процесуальних прав, оскільки ще 25.08.2023 р. відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі № 902/1020/23, тому обом сторонам забезпечено право на доступ до суду та достатній час для участі у розгляді справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2023 р. у справі № 902/1020/23. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2023 р., у справі № 902/1020/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 902/1020/23 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений 14.02.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.