Постанова

від 07.02.2024 по справі 904/2101/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2101/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Чус О.В. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Мороз В.Ф.

секретар судового засідання: Солодовій І.М.

представники сторін:

представник позивача: Малиновська В.Д. (поза межами суду, з використанням технічних засобів) адвокат

представник відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 (повний текст додаткового рішення складено 08.11.2023, суддя Мельниченко І.Ф.) у справі № 904/2101/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості в сумі 304 039,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 304 039,86 грн., що складають суму заборгованості з орендної плати за оренду щитів опалубки в кількості 25,44 кв.м. за договором № 42/21 від 22.09.2021 оренди будівельного обладнання за загальний період з 25.12.2021 по 11.09.2023 (з урахуванням заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог та збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд. 4, код ЄДРПОУ 40707910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Глинки, 40А, код ЄДРПОУ 31550223) 56 441,70 грн. - основного боргу, 846,63 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Глинки, 40А, код ЄДРПОУ 31550223) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101, код ЄДПРОУ отримувача: 37988155, рахунок отримувача UA198999980313171206083004629, назва банку: Казначейство України, код банку (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101) 253,12 грн. судового збору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром" 25 292,80 грн. - основного боргу, 15 516,90 грн. - пені, 750,99 грн. - річних, 3 606,74 грн. - інфляції грошових коштів - залишено без розгляду.

В жовтні 2023 відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром" через канцелярію господарського суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" 17 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. (а.с 187-201)

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, у даній справі, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано тим, що відповідачем/ТОВ "Укрбудпром" не дотримано положень ст. 124 та ч. 8 ст. 129 ГПК України, а саме, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача із заявою про відшкодування судових витрат, зробленою до закінчення судових дебатів (судове засідання 17.10.2023).

Також в жовтні 2023 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" через систему «Електронний суд» звернулось до суду першої інстанції з клопотанням про стягнення судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та транспортних витрат у розмірі 2 176,68 грн.(а.с. 177-186)

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" про стягення судвоих витрат ) витрат на професійну правничу допомогу) відмовлено.

Додаткова постанова мотивована тим, що позивачем не дотримано положень статті 124 та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме, матеріали справи не містять доказів звернення позивача із заявою про відшкодування судових витрат, зробленою до закінчення судових дебатів (судове засідання 17.10.2023).

Відтак, у суду відсутні підстави для здійснення перевірки наданих позивачем доказів та надання їм оцінки, з огляду на встановлений факт недотримання останнім положень Господарського процесуального кодексу України, що визначають процедуру звернення до суду з вимогою відшкодування судових витрат, зокрема, витрат професійної правничої допомоги.

Не погодившись з зазначеним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 та ухвалити нове, яким задовольнити клопотання ТОВ "Будмонтаж-сервіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 20.10.2023 у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що зумовлює необхідність його скасування, на підставі п. 1-4 ст. 277 ГПК України.

Так, скаржник наполягає, що Позивачем у даній справі було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у позовній заяві.

Позивач протягом 5 днів після ухвалення даного рішення (20.10.2023 р.) звернувся із клопотанням про відшкодування витрат на правничу допомогу з наданням відповідних доказів.

Висновок суду першої інстанції щодо відсутності звернення Позивача із заявою про відшкодування судових витрат, зробленою до закінчення судових дебатів є необґрунтованим та не відповідає обставинам справи, в тому числі, встановлених судом.

Натомість, Позивачем було виконано всі умови положень ст. 124, 129, 221 ГПК України, які є необхідними для наявності можливості відшкодувати судові витрати.

Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 15.11.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Мороз В.Ф., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2101/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/2101/23.

24.11.2022 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі № 904/2101/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 07.02.2024 о 12 год. 00 хв.

Вищенаведену ухвалу доставлено до електронного кабінету позивача та відповідача у підсистемі ЄСІТС Електронний суд 01.12.2023 згідно до довідки ЦАГС. (а.с 13-15)

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

07.02.2024 відповідач наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 07.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог статті 16 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 ст.124 ГПК разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Поряд з цим згідно з вимогами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічні висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2023 у справі №921/262/19 та додатковій постанові від 16.06.2021 у справі №918/132/20.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження понесених судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) позивачем надано:

- Копію договору про надання правової допомоги № 16/09/19-1 від 16.09.2019; (а.с. 14-15)

- Копію додаткової угоди № 1 від 03.04.2023 до договору про надання правової допомоги № 16/09/19-1; (а.с. 186)

- Копію Акту № 1 здачі-приймання наданих послуг від 19.10.2023; (а.с. 185)

- Копії посадочних документів. (а.с. 181-182)

Так, позивачем у позовній заяві, зазначено про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній очікує понести, складає 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. ( т.1 а.с. 01-18)

Отже, Товариство дотрималося вимог ч.1 ст.124 ГПК.

20.10.2023 через систему «Електронний суд» позивачем надано до Господарського суду клопотання про стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог та транспортні витрати у розмірі 2 176,68 грн. (т. 1 а.с. 177-186)

Заявлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" клопотання про покладення судових витрат на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром" та надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу свідчить про дотримання ним вимог, встановлених у ч.8 ст.129 ГПК.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відсутності звернення Позивача із заявою про відшкодування судових витрат, зробленою до закінчення судових дебатів є необґрунтованим та не відповідає обставинам справи.

З огляду на це, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку наданих ТОВ "Будмонтаж-сервіс" доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та надати їм оцінку.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідно до ч.8 ст.129 ГПК, заявник/позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 16/09/19-1 від 16.09.2019. (а.с. 14-15)

Додатковою угодою № № 1 від 03.04.2023 до договору про надання правової допомоги № 16/09/19-1, сторони погодили фіксовану вартість послуг у розмірі 20 000 грн. (п. 2) (а.с. 186).

19.10.2023 між сторонами було підписано Акт № 1 здачі-приймання наданих послуг за яким ОА «Глогос» надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги з надання правової допомоги:

- аналіз документів, наданих Клієнтом та аналіз судової практики;

- підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості від 25.04.2023;

- підготовка та подання відповіді на відзив від 11.08.2023;

- підготовка та подання клопотання про поновлення строку на подання доказів від 15.05.2023;

- підготовка Адвокатського запиту від 11.09.2023 (до ФОП Прокопчук С);

- підготовка та подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, залишення частини вимог без розгляду від 12.09.2023;

- підготовка та подання додаткових пояснень (щодо твердження відповідача про повернення майна 25.12.2021) від 12.09.2023;

- підготовка та подання додаткових пояснень щодо розміру боргу від 12.09.2023;

- участь у судових засіданнях 29.08.2023, 13.09.2023, 20.09.2023, 17.10.2023.

Вартість наданих послуг з правової допомоги, у відповідності до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 03.04.2023, становить 20 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було надано докази, що свідчать про підстави, предмет та обсяг правової допомоги, наданої Адвокатським Об`єднанням «Глагос», зокрема, адвокатом Малиновською В.Д., клієнту ТОВ «Будмонтаж-Сервіс». (Ордер серія АІ №1135512 від 24.04.2023, а.с. 16)

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд з посиланням на ч.6 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04)), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Дослідивши подані позивачем документи, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу в Господарському суді Дніпропетровської області щодо захисту прав та інтересів позивача у справі №904/2101/23 в сумі 20 000,00 грн. є завищеним, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою в суді першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Колегія суддів зазначає, що сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень і на користь якої ухвалене судове рішення, має право на компенсацію здійснених нею та підтверджених документально витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, які не можуть перевищувати встановлені законодавством, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1988 року № 59.

Вищевказані нормативно-правові акти органів виконавчої влади передбачають можливість відшкодування витрат на проїзд в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі), або ж витрат на пально-мастильні матеріали, які відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.

Отже, вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано посадочні документи щодо проїзду залізничним транспортом. Вартість понесених витрат складає 2176,68 грн. (а.с. 181,182)

Беручи до уваги обставини щодо часткового задоволення позовних вимог, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд, врахувавши відсутність заперечення Відповідача в цій частині (який так і не скористався своїм правом в суді апеляційної інстанції) дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 600,00 грн., у зв`язку з частковим задоволення позову (позов задоволено на 18%), тому з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 3 600, 00грн та транспортні витрати у розмірі 2 176,68 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване додаткове рішення скасуванню з прийняттям нового судового рішення, відповідно до якого заява/клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" підлягає стягненню витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 3600 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог та транспортні витрати у розмірі 2 176,68 грн.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18 дійшла висновку, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані із вимогами позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Отже, апеляційні скарги подані на судове рішення місцевого суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не є об`єктом справляння судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 244, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі № 904/2101/23 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 у справі № 904/2101/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким заяву/клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрбудпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж-сервіс" витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 3600 грн. та транспортні витрати у розмірі 2 176,68 грн., про що видати наказ.

В іншій частині відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.02.2024.

Головуючий суддяО.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.Ф. Мороз