Рішення

від 05.02.2024 по справі 906/522/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/522/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Рівний Є.О., довіреність № 020/02/23 від 07.02.2023 (в

режимі відеоконференції);

від відповідача за первісним позовом: Рудик В.Р., ордер серія АМ №1062865 від 31.08.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ-УКРАГРО" (с.Радичі Житомирського району Житомирської області)

про стягнення 650 930,18грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ-

УКРАГРО" (с.Радичі Житомирського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (м.Київ)

про визнання недійсним, з моменту укладення, договору фінансового лізингу №12381-SME-FL від 04.01.2022,

з перервою в судовому засіданні з 12.12.2023 до 05.02.2024 згідно із ст.216 ГПК України.

ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" 650 930,18грн заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №12381-SME-FL від 04.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу 12381-SME-FL від 04.01.2022 в частині сплати лізингових платежів.

Ухвалою суду від 24.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.05.2023.

09.05.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" до ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" про визнання недійсним договору фінансового лізингу №12381-SME-FL від 04.01.2022, який укладений між ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" та ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ".

Обґрунтовуючи вимоги зустрічної позовної заяви позивач посилається на те, що в акті приймання-передачі до договору фінансового лізингу та у видатковій накладній не зазначено місця поставки об`єкта лізингу, що суперечить нормам чинного законодавства та не є спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а тому ці документи не можуть бути беззаперечними доказами факту передачі об`єкту лізингу відповідачу.

Ухвалою суду від 15.05.2023 прийнято зустрічну позову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ-УКРАГРО" для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позов відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, що доданий до позовної заяви акт приймання-передачі від 06.01.2022 не містить повної адреси місця передачі об`єкта лізингу; зазначив, що лізингодавець (позивач) не здійснив державної реєстрації об`єкту лізингу - культиватора Case IН Tiger-Mate 255, як того вимагає діюче законодавство та положення п.5.4. Загальних умов фінансового лізингу (т.1, а.с.103-105).

У відповіді на відзив позивач вказав, що ним проведено державну реєстрацію об`єкта лізингу - культиватора Case IН Tiger-Mate 255, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 , виданого Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Київській області; акт приймання-передачі об`єкта фінансового лізингу підписано сторонами без зауважень. Крім того, між сторонами у справі на підтвердження поставки об`єкту лізингу на користь ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" підписано видаткову накладну №25 від 06.01.2022. Також вказав, що зазначення в акті приймання-передачі об`єкту лізингу місце передачі - м.Київ є технічною помилкою. В дійсності місцем передачі культиватора Case IН Tiger-Mate 255 являється Житомирська область, Хорошівський район, с.Радичі, вул.Лесі Українки, 2А. Поведінка відповідача, на думку позивача, є суперечливою, оскільки ним після укладення договору здійснено і авансовий платіж (06.01.2022) і перший періодичний лізинговий платіж (14.02.2022), а також оплачено вартість послуг за організацію фінансування (06.01.2022). При цьому, жодних претензій щодо передачі об`єкту лізингу позивачу не надсилалось (т.1, а.с.120-123).

31.05.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшли заперечення, відповідно до яких останній заперечив факт передачі об`єкта лізингу, відповідний акт вважав неналежним доказом. Також зазначив, що не вимагав передачі у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та знаходженням значної частини посівів в безпосередній зоні бойових дій та у безпосередній близькості до зони бойових дій (т.1, а.с.130-134).

06.06.2023 до суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовні заяву, відповідно до якого позивач просив відмовити в задоволенні зустрічного позову (т.1, а.с.137-142).

19.06.2023 на електронну адресу суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання від 18.06.2023 про призначення судової почеркознавчої експертизи (т.1, а.с.145).

Ухвалою суду від 18.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом від 18.06.2023 про призначення судової почеркознавчої експертизи; продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання.

02.10.2023 на адресу суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів від 29.09.2023 та клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами провадження у справі №906/1021/23, яке відкрито за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ-УКРАГРО" до ТОВ "ОТП-ЛІЗИНГ", ТОВ "ТЕО-ТРЕЙДІНГ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу 12381-S від 04.01.2022 (т.1, а.с.181-184, 226-233).

Ухвалою суду від 02.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом від 29.09.2023 про зупинення провадження у справі; клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів від 29.09.2023 задоволено; відкладено підготовче засідання.

06.11.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про повторне витребування доказів (т.2, а.с.28-32).

Ухвалою суду від 07.11.2023 відмовлено ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" в поновленні пропущеного строку на витребування доказів; залишено без розгляду клопотання представника відповідача за первісним позовом від 06.11.2023 про повторне витребування доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/522/23 до судового розгляду по суті на 12.12.2023.

У судовому засіданні 12.12.2023 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 05.02.2024.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 05.02.2024 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в первісному позові, просив задовольнити в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом в задоволенні первісних позовних вимог просив відмовити, а зустрічні - задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 04.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (позивач/лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ-УКРАГРО" (відповідач/лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №12381-SME-FL (індивідуальна частина) (т.1, а. с.10-19).

Згідно п.3 договору, невід`ємною частиною цього договору є загальні умови до договору фінансового лізингу в редакції від 17.08.2021, що знаходяться в загальному доступі та розміщенні на офіційному сайті позивача за адресою: https://otpleasing.com.ua/agro-auto-fabrica/ та https://otpleasing.com.ua/passenger-car/ (т.1, а. с. 20-48).

Загальні умови до договору фінансового лізингу є невід`ємною та публічною частиною письмового договору фінансового лізингу, в розумінні статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001.

Відповідно до п.2.1, 2.2 загальних умов, індивідуальна частина договору - є договором приєднання в розумінні ст.634 ЦК України. Шляхом підписання лізингоодержувачем індивідуальної частини договору, лізингоодержувач приєднується до публічної частини договору - загальних умов.

Загальні умови застосовуються з врахуванням умов індивідуальної частини договору, що укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем.

Згідно п.4.1. загальних умов, на умовах договору, лізингодавець зобов`язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - "об`єкт лізингу"), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі, та інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.4.2. загальних умов строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу та зазначається в індивідуальній частині договору. Строк лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше 1 (одного) року від дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу.

Згідно з п.5.1. загальних умов, приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання - передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем, умовам і специфікаціям та умовам договору.

З моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу (п.5.3 загальних умов).

У випадку якщо об`єкт лізингу підлягає державній реєстрації, така реєстрація здійснюється на ім`я лізингодавця у визначені чинним законодавством строки. Застереження: лізингоодержувач, після проведення державної реєстрації об`єкта лізингу, за власний рахунок може здійснити тимчасову реєстрацію об`єкта лізингу в державних органах на ім`я лізингоодержувача на строк дії договору виключно за наявності письмової згоди лізингодавця, якщо це допускається законодавством (п. 5.4 Загальних умов).

Відповідно до п. 6.1 загальних умов протягом всього терміну дії договору об`єкт лізингу є власністю лізингодавця. З дати підписання акту приймання-передачі (якщо інше не буде погоджено між лізингоодержувачем, лізингодавцем та продавцем письмово), лізингоодержувач має право користуватися об`єктом лізингу у своїй господарській діяльності та зобов`язаний використовувати об`єкт лізингу за його призначенням та згідно з умовами цього договору.

Згідно п.8.1 загальних умов лізингоодержувач сплачує лізингодавцю платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до загальних умов та графіку. Всі платежі за договором виконуються в розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у загальних умовах, графіку, рахунках, виставлених лізингодавцем та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахуванням змін, що можуть відбуватися відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов.

Відповідно до п.8.2 загальних умов лізингоодержувач зобов`язаний виконати на користь лізингодавця наступні лізингові платежі щодо об`єкта лізингу:

8.2.1. Перший лізинговий платіж, який складається із: авансового лізингового платежу, в розмірі визначеному у відповідному графіку, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості об`єкта лізингу та має бути сплачений не пізніше дати платежу, вказаної у відповідному графіку;

8.2.2. Перший періодичний лізинговий платіж складається з: а) відшкодування вартості об`єкта лізингу; б) винагороди лізингодавця, яка розраховується з дати придбання об`єкта лізингу лізингодавцем за договором купівлі-продажу до дати сплати першого періодичного лізингового платежу, яка визначена в графіку лізингових платежів для платежу під порядковим номером 1.

8.2.3. Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із: а) відшкодування вартості об`єкта лізингу; б) винагороди лізингодавця.

Об`єкт лізингу - культиватор Case IН Tiger-Mate 255, нова 1 (одна) одиниця. Технічні характеристики об`єкта лізингу наведені згідно Специфікації, зазначеної в Розділі 2 індивідуальної частини договору (пп. 4.1, 4.3 п. 4 індивідуальної частини договору).

Строк лізингу - 60 місяців (п. 6 індивідуальної частини договору).

Місце передачі об`єкта лізингу - Житомирська область, Хорошівський район, село Радичі, вул.Лесі Українки, буд.2А (п.7 індивідуальної частини договору).

Дата передачі об`єкта лізингу - протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання об`єкта лізингу лізингодавцем від продавця (п. 8 індивідуальної частини договору).

Відповідно до пп.10.1. п.10 індивідуальної частини договору загальна вартість об`єкта лізингу, що передається за договором, на момент укладення договору становить 2869650,00грн, в т.ч. ПДВ.

Графік оплати лізингових платежів щодо об`єкта лізингу визначається в графіку згідно розділу 3 індивідуальної частини договору (пп. 10.2 п.10 індивідуальної частини договору).

06.01.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу, в якій уточнили вартість об`єкту лізингу та встановили графік лізингових платежів (т.1, а. с. 49-52).

ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" придбав та передав ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" в платне володіння та користування об`єкт лізингу, а саме культиватор Case IН Tiger-Mate 255, новий, 2020 року виготовлення, серійний № YDK- 205835, вартістю 2 885 925,00грн, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом приймання-передачі до договору фінансового лізингу від 06.01.2022 (т.1, а.с.52) та видатковою накладною № 25 від 06.01.2022 (т. 1. а. с.90).

На виконання умов договору ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" здійснило оплату по лізингових платежах: 06.01.2022 платіж в розмірі 57 393,00грн як вартість послуг за організацію фінансування (передбачений графіком платежу в редакції додаткової угоди №1); 06.01.2022 платіж в розмірі 1 004 377,50грн як перший лізинговий платіж (авансовий платіж) (передбачений графіком платежу в редакції додаткової угоди №1); 14.02.2022 платіж в розмірі 24 223,28грн як перший періодичний лізинговий платіж (передбачений графіком платежу в редакції додаткової угоди №1) (т.1, а.с.54-55).

Предметом первісного позову є вимога ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" до ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" про стягнення 650 930,18грн боргу у зв`язку із неналежним виконанням умов договору фінансового лізингу № 12381-SME-FL від 04.01.2022 в частині сплати лізингових платежів.

Позовні вимоги ґрунтується на тому, що починаючи з лютого 2022 ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" припинив здійснювати платежі, внаслідок чого станом на 31.03.2023 у нього виникла заборгованість в даному розмірі, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором (т.1, а.с.53).

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору фінансового лізингу № 12381-SME-FL від 04.01.2022.

Відповідно до ч.1, 7 ст.292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Відповідно до п.3 ч.2 ст.21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд встановив, що факт приймання-передачі об`єкта лізингу підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками юридичних осіб актом приймання - передачі до договору фінансового лізингу №12381-SME-FL від 04.01.2022 та видатковою накладною №25 від 06.01.2022, а також актом приймання - передачі до договору купівлі-продажу № 12381-S від 04.01.2022. Зокрема у кожному з актів приймання - передачі вказано, що зауваження відсутні.

Суд не приймає до уваги доводи ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" щодо неотримання за актом приймання-передачі від 06.01.2022 об`єкту лізингу з огляду на здійснення відповідачем (за первісним позовом) після підписання цього акту платежу в розмірі 24 223,38грн, як перший періодичний лізинговий платіж за січень 2022 (передбачений графіком платежу в редакції додаткової угоди № 1) - 14.02.2022.

Суд враховує, що у п.7 договору фінансового лізингу (індивідуальної частини) сторонами погоджено місце передачі об`єкта лізингу - Житомирська область, Хорошівський район, село Радичі, вул.Лесі Українки , буд.2 А.

В свою чергу, документ, який містить відомості про господарську операцію у розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні").

Тобто первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

При цьому зазначення у акті прийому-передачі місця передачі товару не вимагається чинним законодавством України та відсутність адреси або помилкова вказівка невірної адреси не може бути доказом фактичної не передачі майна.

Дослідивши акт приймання-передачі від 06.01.2022 до договору фінансового лізингу та видаткову накладну № 25 від 06.01.2022, а також акт приймання - передачі до договору купівлі-продажу купівлі-продажу № 12381-S від 04.01.2022, суд встановив, що вказані документи відповідають наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів.

Зважаючи на заперечення ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО", суд звертає увагу на те, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні").

Суд також враховує, що у матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" до ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" у період з дати підписання акту від 06.01.2022 до моменту звернення до суду із даним позовом щодо передачі об`єкта лізингу, про відмову від договору та вимоги про повернення сплачених лізингових платежів, що також спростовує твердження ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" щодо неотримання об`єкта лізингу.

Твердження ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" стосовно не проведення ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" державної реєстрації об`єкта лізингу та неможливість у зв`язку з цим його використання у господарській діяльності спростовується наявним у матеріалах справи свідоцтвом серії ОМ № 171937 про реєстрацію машини - культиватора Case IН Tiger-Mate 255, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , виданим ГУ Держпродспоживслужби у Київській області (т.1, а.с.123 на звороті) та відсутністю доказів звернення ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" до ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" з цього приводу. До того ж обставини щодо реєстрації об`єкта лізингу не впливають на обов`язок по здійсненню оплат.

Суд вказує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №92423318).

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та виходячи з наведених вище норм процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" не надано належних, допустимих та достовірних доказів на спростування доводів ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" щодо передачі об`єкта лізингу та існування обов`язку відповідача за первісним позовом сплачувати лізингові платежі за договором фінансового лізингу № 12381-SME-FL від 04.01.2022.

З огляду на зазначене, ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" під час розгляду справи надано суду належні, допустимі та більш вірогідні докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Із урахуванням викладеного, перевіривши розрахунок заборгованості за лізинговими платежами, суд встановив, що він є арифметично правильним, та дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 650 930,18грн.

Щодо вимог зустрічного позову про визнання недійсним договору фінансового лізингу №12381-SME-FL від 04.01.2022, укладеного між ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" та ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ", суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зустрічного позову ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" зазначає, що спірний договір суперечить ст. 606, 636 ЦК України, оскільки створює для ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" зобов`язання, які неможливо виконати, договір суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є порушенням ч.1, 4, 5 ст.203 ЦК України, що за правилами ст.215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України, як фіктивного.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 0307.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/12646/16, від 28.02.2018 у справі № 909/330/16, від 01.11.2018 у справі № 910/18436/16.

Судом встановлено, що договір фінансового лізингу № 12381-SME-FL від 04.01.2022, додаткова угода до № 1 від 06.01.2022 до договору, акт приймання-передачі від 06.01.2022 до договору, видаткова накладна № 25 від 06.01.2022, підписані представниками сторін і скріплені печатками юридичних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" здійснювало виконання спірного договору шляхом прийняття об`єкту лізингу та здійсненням оплати лізингових платежів.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 5.8 загальних умов договору фінансового лізингу, яким передбачено право лізингоодержувача у разі прострочення передачі об`єкту лізингу більш як на 30 (тридцять) календарних днів, до моменту передачі йому об`єкту лізингу, має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця. Порядок такої відмови від договору та наслідки такої відмови визначаються чинним законодавством України.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" до ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" щодо фактичної передачі об`єкта лізингу, як не містять і доказів звернення на підставі п. 5.8 загальних умов договору фінансового лізингу про односторонню відмову від договору до моменту звернення до суду.

Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що при укладанні сторонами договору фінансового лізингу не було порушено приписи статей 203, 215 ЦК України, вказаний правочин відповідає вимогам чинного законодавства, виконання умов договору фінансового лізингу було схвалено ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" шляхом його підписання, підписанням акту прийому-передачі об`єкту лізингу, додаткової угоди № 1 до договору з графіком лізингових платежів, прийняттям відповідних прав та зобов`язань за укладеним правочином, і їх подальшої реалізації, а тому відсутні правові підстави для визнання правочину недійсним.

Суд звертає увагу на те, що підписавши договір фінансового лізингу та акт приймання-передачі об`єкту лізингу, акт приймання - передачі до договору купівлі-продажу № 12381-S від 04.01.2022, додаткову угоду № 1 до договору з графіком лізингових платежів, видаткову накладну №25 від 06.01.2022, здійснивши оплати на виконання умов договору, ТОВ "ТРІУМФ-УКРАГРО" вчинив дії на підтвердження отримання об`єкту в лізинг та його використання, узяв на себе зобов`язання та погодився з умовами та даними, які викладені у вказаних документах, тому для виконання зобов`язань по договору в частині оплат не мають значення факт реєстрації об`єкту лізингу чи відсутність в акті адреси місця передачі об`єкту в лізинг згідно договору.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 650930,18грн. В задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-УкрАгро" (12115, Житомирська область, Житомирський район, с.Радичі, вул.Лесі Українки, 2А, ід.код 39790843)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 43, ід.код 35912126):

- 650930,18грн заборгованості по лізинговим платежам,

- 9763,95грн судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 15.02.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1- у справу;

2-3 сторонам через "Електронний суд"