Рішення

від 14.02.2024 по справі 918/1263/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1263/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С"

про стягнення 19 333,78 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача Кухар А.С.

від відповідача Ващишин О.П.

Суть спору:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" про стягнення 19 333,78 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим/великогабаритним транспортним засобом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на підставі направлення на рейдову перевірку №004703 від 09.09.2019 на 86 км а/д М-06 "Київ-Чоп" проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Під час перевірки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM 440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки MEGA MNW реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (транспортний засіб належить перевізнику ТОВ "ГОЛД-С") у результаті якого було виявленого перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження по загальній вазі становило 41,23 т при дозволених 40 т, навантаження на строєні осі з одинарними шинами складало 23,63 т. при допустимих 22 т, що підтверджується копією талона про зважування № 952 від 10.09.2019. За результатами перевірки було складено: довідку № 042909 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.09.2019 р.; акт №033088 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.09.2019 р.; акт №161881 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.09.2019 р. ТОВ "ГОЛД-С" нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 700,20 євро, що еквівалентно 19 333,78 грн, про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 161881 від 10.09.2019 р.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 311 порядку № 879, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Уктрансбезпеки. Проте, станом на момент подання позовної заяви, ТОВ "ГОЛД-С" кошти у добровільному порядку не сплатило. Крім того, управлінням скеровувався лист повідомлення № 49419/24/24-19 від 11.09.2019 р. про необхідність внесення плати за проїзд у розмірі 700,20 євро.

11 січня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" надійшов відзив на позов, у якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Серед іншого вказує, що 10.09.2019 на 86 км автодороги Київ - Чоп посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області проведена рейдова перевірка додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів. Під час перевірки для проведення габаритно-вагового контролю був зупинений транспортний засіб марки RENAULT MAGNUM 440 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки MEGA MNW реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Транспортний засіб належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С". Факт перевезення солоду пивоварного ячмінного у кількості 24 тонн підтверджується довідкою ТОВ "Харвест Агрохім Україна" (вантажовідправника) від 15.10.2019 №15/10/19-1, митною декларацією (форма МД-2) та товарно-транспортною накладною № 849 від 09.09.2019. Під час руху автомобіля ДАФ реєстраційний номер Республіки Білорусь НОМЕР_3 разом причепом реєстраційний номер Республіки Білорусь А 8987 Е-1 по маршруту Республії Білорусь (м. Іваново) - Україна (м. Буськ) вагу товару якимось чином змінити, тобто збільшити чи зменшити кількість вантажу, шляхом довантаження, розвантаження чи пересортувані вантажу, з огляду на наявність митних пломб Республіки Білорусь можливості не було. При цьому, враховуючи зазначену у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу масу без навантаження вантажного сідлового тягача RENAULT MAGNUM 440 реєстраційний номер НОМЕР_1 (7,4 тонн) з напівпричепом MEGA MNW реєстраційний номер НОМЕР_4 (7,0 тонн загальна маса автомобіля з вантажем становила 38,40 тонн. Тобто, автомобіль з вантажем мав фактичну повну масу 38,40 тонн, що не перевищувала нормативно допустиму масу 40,00 тон.

У складеному Акті № 161881 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантаж автомобільним транспортом від 10.09.2019 р., у графі "Пояснення водія про причини порушень" водій транспортного засобу зазначив, що перевозить сипучий вантаж. Автомобіль підприємства перевозив солод пивоварний ячмінний, який відповідно до ДСТУ - 4282:2018 "Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови" є сипучим вантажем. В такому випадку, варто враховувати і властивості вантажу, який перевозився, а саме солод пивоварний ячмінний насипом, який є подільним (сипучим, рухомим) вантажем, і може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №02-84-08.

Втім, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

17 січня 2024 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла відповідь на відзив. Підтверджує позицію висвітлену у позовній заяві та посилається на те, що під час перевірки, належного позивачу ТЗ, було проведено точний ваговий контроль (шляхом зважування транспортного засобу на пересувному ваговому комплексі автомобіль спеціального призначення мобільний пункт контролю), а саме зважування транспортного засобу відбувалося на повірених вагах, що підтверджується свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки №35-02/5328 від 25.02.2019.

Згідно пункту 12.5 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Твердження відповідача про те, що вантаж, який перевозився є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху є безпідставними, оскільки транспортний засіб на вагу заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу. Зміщення вантажу під час зупинки транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки для проведення габаритно-вагового контролю, що могло б вплинути на результати зважування виключено, оскільки, водій транспортного засобу завчасно був попереджений інформаційно-вказівними знаками (габаритно-ваговий контроль), знаками пріоритету (знак 2.2. "Стоп") заборонними знаками (знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 50 км/год) про допустиму швидкість транспортного засобу, що виключає екстрене гальмування при проведенні габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 9 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1314-VII, Кабінет Міністрів України, до набрання чинності цим Законом, зобов`язано: забезпечити прийняття технічних регламентів, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати засоби вимірювальної техніки; забезпечити призначення органів з оцінки відповідності для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів; подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом. При цьому, нормами частини 2 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1314-VII встановлено, що до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Враховуючи викладені норми чинного законодавства, та беручи до уваги те, що пункт 19 Порядку №879, який передбачав обов`язковість користування методикою під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпеки або її територіальні органи, виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України №671 від 30 серпня 2017 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні", яка набрала чинності 08 вересня 2017 року, а також те, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль, слід дійти до висновку, що до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних підрозділів належить здійснення габаритно-вагового контролю, навіть при відсутності належним чином затвердженої методики, оскільки обов`язковість застосування такої методики на момент проведення перевірки, а саме станом на 10.09.2019, та наразі законодавством не передбачена. Правова позиція щодо відсутності необхідності застосування затвердженої Мінекономрозвитку або іншої методики, неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у справах № 804/5296/17, №820/1420/17.

Водночас, права позивача внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання затвердженої методики Мінекономрозвитку жодним чином не порушені.

08 лютого 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив. Серед іншого звертає увагу, що позивач не надав необхідних документів щодо засобу вимірювальної техніки та її перевірки, зокрема: Сертифікату перевірки типу та Сертифікату відповідності на ваговий Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030T-AS2-PWIA Заводський № 17-384, виробник ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD. STI, Стамбул, Туреччина, балансоутримувачем якого було Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області. За таких обставин, неможливо встановити, чи відповідає зважувальне обладнання вимогам законодавства щодо обладнання пересувного пункту габаритно-вагового контролю, та чи може застосовуватись для зважування транспортних засобів. Доданий до відповіді на відзив Технічний паспорт автомобіля спеціального призначення - мобільний пункт контролю KrASZ-LMZ2MP не підтверджує проведения точного вагового контролю.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснював перевезення солоду пивоварного ячмінного, тобто вантаж є сипучим. Здійснюючі перевезення сипучого подільного вантажу насипом (солоду пивоварного ячмінного), водієм враховано, що під час руху по дорозі можливе його пересипання та зміна ваги по осям, попри це водій дотримувався технічних характеристик, не навантажував на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускав перевантаження. Для транспортування вантаж був рівномірно розміщений в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним.

Для встановлення навантаження транспортного засобу необхідне застосування спеціального зважувального обладнання, яке повинно бути у робочому стані, пройти періодичну повірку (метрологічна атестація), бути опломбованим, мати відпровідне свідоцтво спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології та з використанням методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Методика про яку йдеться у пункті 2 Порядку № 879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестстандартом) не затверджено.

Також відповідач вважає, що позивачем пропущено позовну давність для звернення до суду з даним позовом.

Відтак, відповідач просить у позові відмовити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 15.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання в засіданні на 16 січня 2024 р. на 11:20 год.

11 січня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" надійшло клопотання про витребування доказів від Волинської митниці Держмитслужби.

Ухвалою від 16.01.2024 у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від 11.01.2024 відмовлено. Розгляд справи відкладено на 06 лютого 2024 р. на 11:40 год.

17 січня 2024 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла відповідь на відзив.

29.01.2024 до Господарського суду Рівненської області від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла заява про участь в судовому засіданні по справі 918/1263/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за участі представника Кухар Аліни Сергіївни.

Ухвалою від 30.01.2024 заяву представника Державної служби України з безпеки на транспорті Кухар Аліни Сергіївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/1263/23 задоволено.

У судовому засіданні 06 лютого 2024 року оголошено перерву до 14 лютого 2024 року до 13:30 год.

Разом із запереченнями відповідач подав суду клопотання від 08.02.2024 про витребування доказів, у якому просить суд зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті надати суду: відомості Укртранебезпеки та її територіального органу щодо погодження місця розташування пункту габаритно-вагового контролю на 86 км автомобільної дороги Київ-Чоп; тимчасову схему організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту габаритно-вагового контролю та виїзду з нього на 86 км автомобільної дороги Київ-Чоп, погодженої з Державним агенством автомобільних доріг України та уповноваженими підрозділами Національної поліції України; відомості про ділянку автомобільної дороги Київ-Чоп 86 км, на якій здійснюється контроль (категорія дороги, додержання вимог ДБН тощо); відомості про відповідність місця проведення вагового та габаритного контролю вимогам пункту 3 глави 2 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів контролю на автомобільних дорогах загального користування (позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; рівна поверхня із поздовжнім та поперечним ухилом 3 проміле; тверде покриття /асфальтобетонне або цементобетонне/ без деформацій дорожнього одягу; ширина не менше ніж 7,0 м; Акт комісійного обстеження майданчика для здійснення габаритно-вагового контролю, розташованого на 86 км автомобільної дороги Київ-Чоп, погодженого з уповноваженим підрозділом Національної поліції України; витяг із Журналу обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, в якому зареєстрований автомобіль марки RENAULT MAGNUM 480, реєстраційний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом марки MEGA MNW, реєстраційний номер НОМЕР_2 , щодо якого 10.09.2019 р. здійснювався габаритно-ваговий контроль.

Суд, без виходу до нарадчої кімнати, прорадившись на місці, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів. Про що оголошено протокольну ухвалу від 14.02.2024 року та зафіксовано у формулярі/протоколі судового засідання.

При цьому суд вказує, що відповідно до ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110 - 112 цього Кодексу. Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Вбачається, що відповідач вживав заходи щодо отримання необхідних, на його думку, доказів від іншої сторони у справі. У свою чергу позивач надав відповідь із вказанням причин неможливості подання відповідних доказів.

Відтак, дійшов висновку, що оскільки відповідь позивача щодо неможливості надання доказів є достатньо обгрунтованою, з посиланням на норми чинного законодавства, тому суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про витребування судом у позивача. Крім того, суд констатує, що зібраних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Окрім цього, разом із запереченнями відповідач подав суду клопотання від 08.02.2024 про виклик свідка, у якому просить суд викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів ТОВ "ГОЛД С".

Суд, без виходу до нарадчої кімнати, прорадившись на місці, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка. Про що оголошено протокольну ухвалу від 14.02.2024 року та зафіксовано у формулярі/протоколі судового засідання.

Відповідно до ст.ст. 88,89 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.

Оскільки у даному випадку до суду по даній справі не було подано жодних заяв свідків, із підписами посвідченими нотаріусом, тому у суду відсутні підстави викликати згадану вище особу для допиту у якості свідка.

Відтак суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про виклик до суду для допиту у якості свідка ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів ТОВ "ГОЛД С".

У судовому засіданні 14.02.2024 представник позивача під час розгляду спору по суті позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задоволити та покласти на відповідача усі судові витрати. У свою чергу представник відповідача позов не визнав. Просив відмовити у його задоволенні.

У подальшому суд дослідив письмові докази, що містяться у справі.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області видано направлення на рейдову перевірку №004703 від 09.09.2019 на 86 км а/д М-06 "Київ-Чоп". Відповідно до графіку проведення перевірок проведено перевірку із здійсненням габаритно-вагового контролю.

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, а саме головним спеціалістом відділу державного контролю Янчуком Р.І. та старшим державним інспектором відділу державного контролю Нагорським А.В. 10.09.2019 на 86 км а/д Київ-Чоп проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки, належного позивачу ТЗ, було проведено ваговий контроль (шляхом зважування транспортного засобу на пересувному ваговому комплексі автомобіль спеціального призначення мобільний пункт контролю), а саме зважування транспортного засобу відбувалося на повірених вагах, що підтверджується свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки № 35-02/5328 від 25.02.2019. Ваги, якими проводилося зважування транспортного засобу, входять до комплектності вищезазначеного мобільного пункту контролю, про що наявна копія технічного

паспорту на автомобіль спеціального призначення мобільний пункт контролю KraSZ-LMZ2MP.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки RENAULT Magnum 440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом MEGA MNW реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Працівниками Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки RENAULT Magnum 440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом MEGA MNW реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . У результаті проведеного габаритно-вагового контролю було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження по загальній вазі становило 41,23 т. при дозволених - 40 т, навантаження на строєні осі з одинарними шинами становило 23,63 т, при дозволених - 22 т. Що підтверджується копією талона про зважування № 952 від 10.09.2019.

Перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводилась в присутності водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки було складено Довідку №042909 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.09.2019; Акт № 033088 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.09.2019; Акт №161881 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.09.2019.

Водієм ОСОБА_1 посадовим особам Управління Укртрансбезпеки у Житомирській бласті під час рейдової перевірки була пред`явлена товарно - транспортна накладна від 09.09.2019 № 849. Зі змісту товарно-транспортної накладної від 10.09.2019 № 849 вбачається, що вантажовідправником є - TOB "ХАРВЕСТ АГРОХІМ УКРАЇНА"; замовником є - TOB "ХАРВЕСТ АГРОХІМ УКРАЇНА"; перевізником є ТОВ "ГОЛД С"; вантажоодержувач - ПП "ДІМІОРС"; пункт навантаження - м. Буськ, Львівська область; пункт розвантаження - м. Мелітополь, Запорізька область.

Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 та НОМЕР_7 транспортний засіб марки RENAULT Magnum 440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом MEGA MNW реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 належить ТОВ "ГОЛД С".

Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 700,20 євро, що еквівалентно 19 333 грн. 78 коп. (курс НБУ станом на 10.09.2019 за 1 євро = 27,6118), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 161881 від 10.09.2019.

Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули:

П= (Рзм + Рив + Рг) х В х К, де

Рзм - 0,1 євро/км (перевищення загальної маси).

Рнв - 0,20 євро/км (перевищення навантаження на строєні осі від 5% до 10% (з одинарними шинами *2) (0,1*2 ) (п. 31 Порядку №879).

Рг - 0 євро/км (перевищення габаритних параметрів);.

В - пройдена відстань 1167 км.

К - до 10% (коефіцієнт 2)

П = (0,1 + 0,20 + 0) * 1167 (відстань) * 2 (коефіцієнт) = 700,20 евро.

Положеннями пунктів 26, 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету. Тому станом на 10.09.2019 сума 700,20 евро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складала 19 333 грн. 78 коп. (курс НБУ станом на 10.09.2019 за 1 евро =27,6118 грн.).

Дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" не оскаржувались.

Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області скеровувався лист - повідомлення № 49419/24/24-19 від 11.09.2019 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки RENAULT Magnum 440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом MEGA MNW реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , автомобільними дорогами загального користування у розмірі 700,20 евро.

Докази внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу відповідачем не надані.

Тому позивач звертається з даним позовом про стягнення з відповідача 19 333,78 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим/великогабаритним транспортним засобом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Статтею 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ). Так, цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно зі статтею 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктами 21, 22 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів) і 3 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 3 Порядку здійснений габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними, дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні траспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

В силу положень п. 26, абз. 2 п. 27, п. 28 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Розділом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, визначено, що перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч.1 ст. 216 ГК України).

Пунктом п. 37 Порядку №879 передбачено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про покладення саме на автомобільного перевізника, який може бути відмінним від власника транспортного засобу, обов`язку сплачувати кошти за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Відповідно до п. 2, 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених остановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (в редакції, чинній на час здійснення перевірки) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306; транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 4 Правил (в редакції, чинній на час здійснення перевірки) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб (п. 25 Правил в редакції чинній на час здійснення перевірки).

У відповідності до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно пункту 2.3 2.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та зареєстровим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (Правила перевезень вантажів) за фізичним станом вантажі можуть бути твердими, рідкими і газоподібними.

За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснював перевезення солоду пивоварного ячмінного у кількості 24 тонн, тобто вантаж є сипучим.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879).

Згідно з п. 1 Порядку №879 цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

У відповідності до підпунктів 2, 3 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за перевезення вантажу транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

Відповідач здійснював перевезення вантажу автомобільним транспортом автомобільними дорогами загального користування та допустив перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження по загальній вазі становило 41,23 т при дозволених 40 т, навантаження на строєні осі з одинарними шинами складало 23,63 т. при допустимих 22 т.

З урахуванням вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Крім того, законодавець врегулював питання можливого переміщення вантажу під час руху (також і в разі гальмування) шляхом похибки у 2 %, оскільки пунктом 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

Відповідно до висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №747/45/20, визначену суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу має сплачувати саме власник великогабаритного транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.

За проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу відповідачу нараховано плату у розмірі 700,20 євро, що еквівалентно 19 333,78 грн, про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 161881 від 10.09.2019 р.

Відповідач обов`язку зі плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу протягом 30 календарних днів не виконав.

Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача зі сплати плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, становить 19 333,78 грн.

Відповідач у відзиві просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити у позові повністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та введення з 24 лютого 2022 року на всій території Україні воєнного стану продовження (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року №2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року №3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року №3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

13.12.2023 позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм.

З урахуванням норм пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строки позовної давності продовжуються.

Заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо стягнення плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу з відповідача суд визнає необґрунтованою і доходить висновку про відмову у її задоволенні.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

З вказаних документів вбачається, що станом на 10.09.2019 (дата проведення зважування транспортного засобу відповідача) засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогам державних стандартів та був придатним до застосування.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення характеристик вагового обладнання (марки, моделі та заводського номеру вимірювально-зважувального обладнання) в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в розрахунку плати за проїзд, в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, форми та зміст яких затверджено нормативно-правовими актами - Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006; Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 № 1007/1207 № 1007/1207; Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від № 422 від 20.05.2013. Не встановлено таких вимог і до оформлення талону (чеку) зважування.

Позивачем було проведено точний ваговий контроль (шляхом зважування транспортного засобу на пересувному ваговому комплексі автомобіль спеціального призначення мобільний пункт контролю), а саме зважування транспортного засобу відбувалося на повірених вагах, що підтверджується доданим до позовної заяви, свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки № 35-02/5328 від 25.02.2019. Ваги, якими проводилося зважування транспортного засобу, входять до комплектності вищезазначеного мобільного пункту контролю, тому надано копію технічного паспорту на автомобіль спеціального призначення мобільний пункт контролю KraSZ-LMZ2MP.

Жодних доказів щодо використання інших засобів вимірювальної техніки, ніж наведений, відповідач суду не надав.

Присутній під час рейдової перевірки та здійсненні габаритно-вагового контролю водій Гаєвський В.Я. в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не зазначав про використання несправних ваг, ненадання на його вимогу документів щодо повірки (метрологічної атестації) зважувального обладнання.

Відтак суд доходить висновку, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу відповідача здійснювався технічним засобом, що пройшов повірку та має відповідні докази про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, у зв`язку із чим є придатним до застосування.

Суд зазначає, що жодним нормативним документом, що регулює діяльність Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю, не встановлено обов`язок використання методики при зважуванні тих чи інших видів вантажів (у тому числі сипучих, рідин), як і не передбачено чинним законодавством вимог щодо зазначення такої методики у складених за результатами проведення габаритно-вагового контролю документах.

Водночас, слід зазначити, що відсутність затвердженої методики також не може бути підставою для звільнення від плати за проїзд транспортним засобом, вагові параметри якого перевищують нормативні.

Згідно пунктів 8.14, 8.15 Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 (Правила №363), навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Відповідно до пунктів 12.1, 12.5 Глави 12 Правил №363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктами 8.20, 8.21 Глави 8 Правил №363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Таким чином, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого (подільного) вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні, відповідач суду не надав. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків.

Матеріали справи містять усі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідку № 042909 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.09.2019 р.; акт №033088 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.09.2019 р.; акт №161881 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.09.2019 р. та розрахунок плати за проїзд до цього акта, які були складені посадовою особою Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області, у зв`язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу відповідачем.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати за перевезення вантажу транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні, порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні з плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов`язку в натурі.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням його вимог, у зв`язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" про стягнення 19 333,78 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим/великогабаритним транспортним засобом - належить задоволити.

Розподіл судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн на підставі платіжної інструкції від 27.11.2023 №4447.

У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2 684,00 грн зі сплати судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД-С" (33022, м. Рівне, вул. Червонія Василя, 30, код ЄДРПОУ 38610592) на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 19 333,78 грн (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять три гривні 78 копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД-С" (33022, м. Рівне, вул. Червонія Василя, 30, код ЄДРПОУ 38610592) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "15" лютого 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.