Рішення

від 13.02.2024 по справі 925/1577/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Черкаси справа № 925/1577/20(925/1540/23)Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С., за участю:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Колос 14 в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Корп

про стягнення 179 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Колос 14 в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни, звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Корп, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки товару № 18 від 21.02.2017 у розмірі 179000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 26.12.2023.

Ухвалою суду від 04.01.2024 у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному розгляд справи призначено на 13.02.2024, явку сторін визнано необов`язковою.

Ухвали суду направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, однак повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

13.02.2024 у судове засідання сторони не з`явились.

У зв`язку з неявкою сторін суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 по справі

№ 925/1577/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «КОЛОС 14», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном товариства строком на 170 календарних днів, призначено розпорядником майна ТОВ «КОЛОС 14» арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 01.12.2021 визнано ТОВ «КОЛОС 14» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну.

На даний час провадження у справі № 925/1577/20 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

21.02.2017 між ТОВ «КОЛОС 14» (постачальник) та ТОВ «ІНТЕР КОРП» (покупець) укладено Договір поставки товару № 18 (надалі «Договір»).

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю товари в асортименті (надалі іменується «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються Сторонами окремо для кожної партії і відображаються в рахунках-фактурах, та/або видаткових накладних (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору, поставка Товару за цим Договором здійснюється партіями в строки та на умовах, узгоджених між Сторонами, але не пізніше чим до 21.02.2018. Постачальник і Покупець узгоджують можливість постачання кожної партіх Товару.

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що датою поставки вважається дата вручення Товару Покупцю, що підтверджується видатковою накладною та/або актом прийому-передачі, підписаними представниками Сторін по Договору, або дата на товарно-транспортній накладній перевізника.

Відповідно до п. 4.4. Договору, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику вартість отриманого Товару у строк до 21.02.2018, шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у цьому Договорі або у рахунках-фактурах, або провести розрахунки із застосуванням вексельної форми розрахунків.

Як передбачено п. 5.3. Договору, Товар вважається переданим Постачальником та прийнятий Покупцем з моменту підписання Сторонами видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, та/або акту прийому-передачі.

Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної та/або акту прийому-передачі (п. 5.5. Договору).

Згідно п. 9.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє до 21.02.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

На виконання вимог Договору, ТОВ «КОЛОС 14» було поставлено на користь ТОВ «ІНТЕР КОРП» наступний товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними:

видаткова накладна № РН-0000003 від 24.02.2017 на суму 183600,00 грн., номенклатура товару «Виноград», кількість 8500,00 кг;

видаткова накладна № РН-0000004 від 27.02.2017 на суму 59531,27 грн., номенклатура товару «Персики», кількість 5109,98 кг;

видаткова накладна № РН-0000005 від 27.02.2017 на суму 171158,38 грн., номенклатура товару «Лимони», кількість 7467,643 кг;

видаткова накладна № РН-0000006 від 27.07.2017 на суму 633595,40 грн., номенклатура товару «Часник свіжий», кількість 18343,816 кг.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ «ІНТЕР КОРП» поставлений на користь товариства товар за Договором на загальну суму 1047885,05 грн. в строк, встановлений п. 4.4. Договору, оплачено не було.

16.10.2023 ліквідатором ТОВ «КОЛОС 14» направлено на адресу ТОВ «ІНТЕР КОРП» запит арбітражного керуючого № 02-40/650, відповідно до якого просила надати належним чином завірені копії документів, які підтверджують здійснення оплати за поставлений товар за Договором поставки товару № 18 від 21.02.2017.

На підтвердження відправки запиту на адресу відповідача ТОВ «КОЛОС 14» додано до позовної фіскальний чек АТ «УКРПОШТА», який свідчить про направлення листа засобами поштового зв`язку адресату ТОВ «ІНТЕР КОРП», номер поштового відправлення 1800110230397.

Згідно відомостей з офіційного веб-сайту АТ «УКРПОШТА» щодо руху листа вбачається, що станом на дату подання позовної заяви відправлення перебувало в точці видачі/доставки з 27.10.2023.

Разом із тим, відповіді на запит ліквідатором отримано не було, грошові кошти від ТОВ «ІНТЕР КОРП» на виконання умов Договору на рахунок ТОВ «КОЛОС 14» не надходили.

ТОВ «КОЛОС 14» в особі ліквідатора подано до Господарського суду Черкаської області позовну заяву від 10.11.2023 № 02-38/706, якою просить стягнути з ТОВ «ІНТЕР КОРП» на користь позивача заборгованість за Договором у розмірі 179000,00 грн.

Стягнення частини суми заборгованості обумовлене позивачем відсутністю коштів для сплати судового збору за стягнення всієї суми заборгованості.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Проаналізувавши доводи позивача, подані до матеріалів справи докази та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Положеннями Договору, зокрема п. 4.4., встановлено строки оплати належним чином поставленого товару, а саме оплата має бути здійснена ТОВ «ІНТЕР КОРП» на користь ТОВ «КОЛОС 14» у строк до 21.02.2018.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні свідчать про те, що на виконання умов Договору, зокрема п. 2.4., ТОВ «КОЛОС 14» було відвантажено та передано товар ТОВ «ІНТЕР КОРП», тобто виконання позивачем покладених на нього зобов`язань в повному обсязі.

Разом із тим, обов`язок оплати товару, що передбачений п. 4.4. Договору, ТОВ «ІНТЕР КОРП» не виконано, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі

№ 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем за подання позову судовий збір необхідно покласти на відповідача.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Корп» (код ЄДРПОУ 41022125, вул. Шолуденка, буд. 3, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос 14» (код ЄДРПОУ 36027856, вул. Завгороднього, буд. 2А, с. Лубенці, Кам`янський район, Черкаська область, 20820) заборгованість за Договором поставки товару №18 від 21.02.2017 у розмірі 179000,00 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Корп» (код ЄДРПОУ 41022125, вул. Шолуденка, буд. 3, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос 14» (код ЄДРПОУ 36027856, вул. Завгороднього, буд. 2А, с. Лубенці, Кам`янський район, Черкаська область, 20820) 2685,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Боровик