Рішення

від 13.02.2024 по справі 707/3945/23

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/3945/23

2/707/217/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смоляра А.О.

при секретарі Зарубі Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, треті особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Головне управління держгеокадастру в Черкаській області про визнання права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, треті особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Леськівської сільської ради, Головне управління держгеокадастру в Черкаській області про визнання права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю. В обґрунтування вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після якої ОСОБА_2 за заповітом успадкувала майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та грошові кошти. ОСОБА_2 є рідною матір`ю позивача та уклала з ним договір дарування на успадкований будинок. Позивач вирішив скористатися своїм правом на оформлення права власності на земельну ділянку шляхом її приватизації. Під час оформлення технічної документації виявилося, що існує кадастровий номер на земельну ділянку. Після звернення до нотаріуса, останнім надано відмову у вчиненні нотаріальної дії у вигляді повідомлення щодо неможливості видачі свідоцтва на спадщину. Нотаріусом встановлено, що померла ОСОБА_3 розпочала процес приватизації земельної ділянки під будинком, та отримала на неї кадастровий номер, проте не встигла звернутися до Леськівської сільської ради з питанням оформлення права власності на земельну ділянку, оскільки померла. Позивачу та його матері про процес приватизації відомо не було. Вказане порушує право позивача на оформлення права власності на земельну ділянку, над якою розміщений житловий будинок, власником його він є.

Ухвалою суду від 28.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

Відповідно до ухвали суду від 01.01.2024 про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, останній до суду подав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав.

Представник відповідача до суду не з`явився, подав заяву, в якій справу просив розглядати без участі відповідача, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Треті особи, будучи повідомленимипро дату,час імісце судовогорозгляду належнимчином,в судове засідання не з`явилися; ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Згідно витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі №11352712 від 12.10.2007 та №11930974 від 28.11.2007, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер у спадковому реєстрі 43251330; спадкоємець ОСОБА_2 ; спадкове майно: кошти 21459,31 грн. та земельна ділянка площею 1,26 га.

За договором дарування від 12.12.2007 ОСОБА_2 передала у власність позивачу належний їй будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17086688 від 17.12.2007, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування 1-4203 від 12.12.2007.

Згідно архівного витягу архівного відділу Черкаської РДА Черкаської області №194/04-05 від 19.10.2023, позивач є користувачем земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 , які перейшли йому у власність на підставі договору дарування житлового будинку ВКВ №685026 від 12.12.2007 та йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі земельної ділянки у власність.

28.11.2023 нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у оформленні спадщини на спірну земельну ділянку, оскільки відсутній документ, який би підтверджував право власності на неї, не можливо прослідкувати яким чином та на підставі яких документів таке право було зареєстроване.

Згідно листів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №С-1129/0-1150/6-23 від 21.11.2023 та №29-23-0.3-6634/2-23 від 02.11.2023 землевпорядна документація на спірну земельну ділянку у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель та записи щодо реєстрації державного акту на право власності на ім`я ОСОБА_3 відсутні.

Відповідно до заяви Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 12.01.2024, станом на 12.01.2024 інформація про зареєстроване речове право на спірну земельну ділянку не надходила.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно п. «г» ч. 1ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в т.ч., шляхом визнання права (п. а ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно дост. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст.1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі змісту ст.1261,1268 вказаного Кодексу випливає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до роз`яснень Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державний земельний кадастр» з січня 2013 року видача державних актів на право власності на землю не здійснюється, а право власності на земельні ділянки реєструється у Реєстрі прав на нерухоме майно.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування, права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 року у №158/1672/17, від 06 серпня 2021 року у справі № 370/1854/20.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_2 прийнявши спадщину після смерті матері, набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останній, включно із правом на завершення приватизації земельної ділянки, та в подальшому передала це право позивачу, у зв`язку з чим, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки позивач просив судові витрати залишити за ним, суд вважає за можливе не стягувати їх з відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1223 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 247, 258, 259, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,-

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 7124984500:02:004:0077.

Учасники справи можуть ознайомитись текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Олександр СМОЛЯР