РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 609/1371/23
2/609/52/2024
15 лютого 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді Катерняк О.М.
з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до
відповідача: Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
учасники справи - не з`явилися,-
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що залишилося після смерті її баби ОСОБА_2 .
2. 22 грудня 2023 року на адресу суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла уточнююча позовна заява про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
3. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із права власності на: - земельну ділянку розміром 1,36га, кадастровий номер 6125881800:01:001:0375, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області; - земельну ділянку розміром 0,68га, кадастровий номер 6125881800:01:001:1073, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області; - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 . На випадок смерті ОСОБА_2 зробила заповітне розпорядження, згідно якого призначила позивачку спадкоємицею всього належного їй майна. Позивачка зазначає, що будучи спадкоємицею за заповітом відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України прийняла спадщину, що відкрилась внаслідок смерті баби ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала, допомагала, вела спільне господарство з нею на час відкриття спадщини. Однак, коли позивачка звернулась до приватного нотаріуса по питанню успадкування, то отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що нею не підтверджено постійне проживання з покійною і у встановлений законом строк не подано заяви про прийняття спадщини. На підставі викладеного просить визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті баби ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок та земельні ділянки.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
4. Ухвалою суду від 08 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачці надано строк на усунення недоліків.
5. Ухвалою суду від 11 січня 2024 року після усунення недоліків, відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 30 січня 2024 року.
6. Ухвалою суду від 30 січня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 15 лютого 2024 року.
7. Сторони в судове засідання не з`явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
9. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
10. Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Шумського районного управління юстиції Тернопільської області слідує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області.
11. Свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 10 листопада 1987 року, виданим на підставі рішення виконкому Шумської районної Ради народних депутатів №242 від 20 жовтня 1987 року «Про оформлення права особистої власності на житловий будинок (домоволодіння)» підтверджується, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_2 на праві особистої власності. Реєстровим написом на документі про право особистої власності від 06 листопада 1987 року підтверджується, що жилий будинок в цілому по АДРЕСА_1 зареєстровано в Кременецькому бюро технічної інвентаризації по праву особистої власності за ОСОБА_2 та записаний в реєстрову книгу №1 за реєстровим №196.
12. Із повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна №77/23 від 05.12.2023, виданого ФОП ОСОБА_3 вбачається, що станом на 05 грудня 2023 року змін в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна - будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 - не виявлено.
13. Із Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №025750 від 20 червня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 20 лютого 2006 року №89 є власником земельної ділянки площею 1,36га, кадастровий номер6125881800:01:001:0375, розташованої на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
14. Із Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №025354 від 20 червня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 20 лютого 2006 року №89 є власником земельної ділянки площею 0,68га, кадастровий номер6125881800:01:001:1073, розташованої на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
15. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 зробила заповітне розпорядження, яким: все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право - заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений 25 лютого 2005 секретарем Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №54.
16. Своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №206/02-31 від 21.12.2023 приватний нотаріус Шумського районного нотаріального округу Тернопільської області Хаблюк Т.В. відмовила позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті ОСОБА_2 по тій причині, що нею не підтверджено постійне проживання з померлою на день смерті та у встановлений законом строк не подано заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена.
17. Довідкою №148 від 09.08.2023, виданою Великодедеркальською сільською радою Кременецького району Тернопільської області підтверджується, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації в господарстві своєї бабці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала за нею догляд до дня її смерті, та допомагала у веденні домашнього господарства.
ІV. Оцінка Суду.
18. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
19. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
20. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
21. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
22. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
23. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
24. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
25. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
26. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
27. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
28. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.
29. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
30. Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
31. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Як слідує із досліджених матеріалів справи, померла ОСОБА_2 , зробивши відповідне розпорядження, заповіла все своє майно позивачці ОСОБА_1 .
32. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
33. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
34. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
35. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. г Земельного кодексу України.
36. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
В даний час у позивачки виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок та земельні ділянки, як спадкове майно за заповітом, після смерті баби ОСОБА_2 .
Відповідач Великодедеркальська сільська рада Кременецького району Тернопільської області не заперечували проти задоволення позовних вимог.
Суд знаходить, що в даних правовідносинах виникнення права власності у позивачки пов`язується з правом спадкування.
37. Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
38. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
39. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
40. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
41. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
42. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
У зв`язку із чим, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, право позивачки підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
43. Позивачкою при подачі позову було сплачено 1073,60 грн. судового збору, які вона в разі задоволення позову просила не стягувати з відповідача.
Керуючись статтями 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1225, 1233, 1235, 1268, 1270, Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 82, 89, 141 Цивільного процесуального кодексу, суд
У Х В А Л И В :
1.Позов ОСОБА_1 до Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.
2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: с. Великі Дедеркали, Кременецького району, Тернопільської області, паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і яке складається із: - права власності на земельну ділянку площею 1,36га, кадастровий номер 6125881800:01:001:0375, розташовану на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - права власності на земельну ділянку площею 0,68га, кадастровий номер 6125881800:01:001:1073, розташовану на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
3.Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 15 лютого 2024 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК
Суд | Шумський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2024 |
Оприлюднено | 19.02.2024 |
Номер документу | 117015157 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Шумський районний суд Тернопільської області
Катерняк О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні