Рішення

від 15.02.2024 по справі 140/34930/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/34930/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньторг Компані» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньторг Компані» (далі - ТОВ «Волиньторг Компані», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000625/2 від 11.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі контракту від 28.03.2023 №2803-1 придбав у компанії IN-HOME Justyna Siudek (Польща) товари (промислове обладнання) на загальну суму 232525,30 злотих. З метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №23UA205140083159U3 від 09.10.2023, в якій було визначено митну вартість даного товару в сумі 232 525,30 злотих та до митної вартості товару було включено витрати на транспортування в розмірі 12500,00 грн. Під час митного оформлення товару декларантом було надано митному органу усі необхідні документи, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом. Однак, незважаючи на надання всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість, як вартість самого товару, так і витрати по транспортуванню останнього, митний орган відмовив у митному оформленні товару і прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товарів від 11.10.2023 № UA205140/2023/000625/2. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, та містять розбіжності.

Позивач із прийнятим рішенням не погоджується та вважає коригування митної вартості за резервним методом протиправним, оскільки документи, надані до митного оформлення згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої митної вартості за основним методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

При цьому зазначив, що відповідно до листа від 19.10.2023 компанія Firma Handlowa IN-HOME Justyna Siudek повідомила, що за законодавством Польщі в графі 46 декларації №23PL431020E0533647 від 05.10.2023 при заповненні декларації, крім вартості товару, зазначається середньостатистична вартість послуг перевезення по території Польщі до кордону, а тому в декларації №23PL431020Е0533647 від 05.10.2023 до вартості товару добавлено середньостатистичну в країні вартість перевезення; вартість товару згідно інвойсу VAT 49969/10/2023 від 03.10.2023 становила 232525,30 злотих, яка була оплачена ТОВ «Волиньторг Компані» в повному обсязі на підставі Fakturaproforma №968/09/2023 від 26.09.2023, з урахуванням наведеного вважає посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на розбіжність в числовому значенні вартості товару в декларації країни відправлення та в інвойсі безпідставними. Вказаний лист компанії Firma Handlowa IN-HOME Justyna Siudek згідно заяви від 30.10.2023 був надісланий відповідачу в порядку частини восьмої статті 55 МК України, однак знову ж таки останній врахований митним органом не був. Також зазначив, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Натомість оскаржуване рішення відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування; в оскаржуваному рішенні не зазначено, який товар постачався згідно МД, відсутні відомості про вид товару, виробника, умови поставки, комерційні умови.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні. В обґрунтування такої позиції зазначив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: в декларації країни відправлення №23PL431020E0533647 від 10.05.2023 числове значення вартості товару становить 235527 злотих, проте в інвойсі № 49969/10/2023 від 03.10.2023 вартість товару становить 232525,30 злотих; на специфікації відсутні підписи сторін контракту. Вищевказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару. Крім того, зазначає, що за МД №23UA205140083159U3від 09.10.2023 відбулось автоматичнеспрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. На пропозицію митного органу про надання додаткових документів декларантом для підтвердження митної вартості надана електронна копія специфікації від 03.10.2023, лист №103 від 10.10.2023 та лист №104 від 10.10.2023. При цьому, позивач в листі №103 від 10.10.2023 повідомив, що твердий, підписаний обома сторонами контракту примірник специфікації у них відсутній. Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №104 від 10.10.2023. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статті 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС, рівень митної вартості становить: №23 - 6,25 дол. США/кг за МД від 24.07.2023 №UA100390/2023/709809; №24 - 6,23 дол. США/кг за МД від 22.08.2023 №UA100130/2023/704473; №25 - 6,25 Дол.США/кг за МД від 02.10.2023 №UA100100/2023/44652. З урахуванням наведеного вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є таким, що відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

28.03.2023 між ТОВ «Волиньторг Компані» (покупець) та Firma Handlowa IN-HOME Justyna Siudek (Польща) (продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт №2803-1, відповідно до пунктів 1.1-1.2 якого продавець продає, а покупець купує товари промислового призначення (товар), вказані в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту. Товар поставляється покупцю партіями. Кожна партія товару визначається інвойсом, в якому вказується назва, кількість, ціна і одиниця виміру товару тощо. Згідно з пунктами 3.2, 3.3 контракту поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в інвойсі. Умови поставки визначені у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс-2010. Відповідно до пунктів 4.1., 4.2, 5.1 контракту базова валюта контракту злотий (PLN). Загальна сума контракту дорівнює сумі поставленого і оплаченого товару в термін дії контракту. Кількість і сума товару кожної окремої партії вказані в інвойсі. Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок продавця на умовах попередньої оплати на основі проформи-інвойсу, виставленої продавцем.

На виконання умов контракту згідно виставленого рахунка-проформи від 26.09.2023 №968/09/2023 ТОВ «Волиньторг Компані» шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок продавця здійснило попередню оплату за товар на суму 232525,30 злотих, про що свідчить платіжна інструкція в іноземній валюті від 28.09.2023 №66.

Згідно з інвойсом від 03.10.2023 № 49969/10/2023 Firma Handlowa IN-HOME Justyna Siudek (Польща) поставила позивачу товари промислового призначення на загальну суму 232525,30 злотих, на умовах CРТ Chelm (Хелм).

09.10.2023 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару (Товар 1 «Інструменти ручні пневматичні, нові: набір пневматичного інструменту ТА812…..»; Товар 2 «Інструменти для нарізування внутрішньої різьби, нові: Набір плашок, мітчиків і калібраторів №ТА4016…»; Товар 3 «Інструменти з двох або більше товарних позицій 8202-8205, нові: Набір ключів ТА1200…»; Товар 4 «Головки для гайкових ключів, нові: Ударні головки для коліс ТА1252….»; Товар 5 «Ключі гайкові ручні нерозвідні, нові: Набір ключів з тріскачкою ТА1207…»; Товар 6 «Ручні гайкові ключі, розвідні, нові: Набір для ремонту гальмівної системи ТА1089….»; Товар 7 «Інструменти ручні, нові: Знімачі оббивки ТА4039….»; Товар 8 «Інструменти ручні викрутки, нові: Набір викруток ТА1095….»; Товар 9 «Інші щітки, що є частинами механізмів приладів, нові: Набір щіток та насадок на шуруповерт для очищення салону ТА4204….»; Товар 10 «Кліщі (включаючи гострозубці), плоскогубці, пінцети, щипці та аналогічні інструменти, нові: Набір щипців ТА1306….»; Товар 11 «Інструменти ручні, нові: Набір для зняття пружин авто ТА1351…»; Товар 12 «Інструменти ручні, нові: Плоскогубці ТА1038…»; Товар 13 «Інструменти ручні, нові: Столярний молоток ТА1430…»; Товар 14 «Інструменти ручні, нові: Тримач для скла ТА4139….»; Товар 15 «Магнітні стрічки, нові: Магнітна стрічка для інструментів ТА1312…»; Товар 16 «Пульверизатори та аналогічні пристрої нові: Масляний пістолет ТА120/8036В…»; Товар 17 «Вимикачі та перемикачі, нові: Адаптер акумулятора 12В- гніздо прикурювача з «крокодилячими кліпсами»….»; Товар 18 «Комплекти адаптерів, нові: Комплект адаптерів для промивки кондиціонера ТА1016…»; Товар 19 «Прилади для вимірювання або контролю за тиском, нові: Ручний вакуумний насос ТА1099…»; Товар 20 «Вироби з чорних металів, нові: Сталеві заклепки ТА4094…»; Товар 21 «Ручні інструменти, нові: Транспортир для динамометричного ключа 1/2 дюйми ТА4080…»; Товар 22 «Інструменти ручні, сокири, нові: Набір сокир 3 шт. ТА1415…»; Товар 23 «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням потужністю не більш як 7,5 кВА, нові: Інверторний генератор ТА4100ІNW…»; Товар 24 «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або півдизелем), потужністю не більш як 7,5 кВА, нові: Дизельний генератор ТА4100D…»; Товар 25 «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або півдизелем), потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 75 кВА, нові: Дизельний генератор ТА10300DS…»; Товар 26 «Повітряні компресори, змонтовані на колісних шасі, які буксируються з витратами не більш як 2 м3 на хвилину, нові: Компресор ТА348В…»; Товар 27 «Вироби з чорних металів, нові: Комплект домкратних підставок ТА248…») декларантом в інтересах ТОВ «Волиньторг Компані» подано МД №23UA205140083159U3. Фактурна вартість імпортованого товару становить 232525,30 злотих (графа 22). Митну вартість визначено за основним методом на рівні 1968177,31 грн. (з урахуванням транспортних витрат у сумі 12500,00 грн.).

До митної декларації додано: контракт від 28.03.2023 №2803-1; фактуру-проформу від 26.09.2023 №968/09/2023; рахунок-фактуру (інвойс) від 03.10.2023 №49969/10/2023; автотранспортну накладну від 05.10.2023; декларацію про походження товару від 03.10.2023 №49969/102023; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 28.09.2023 №66; специфікацію вантажу від 03.10.2023; довідку про транспортні витрати від 09.10.2023 №201; договір-заявку на перевезення від 06.10.2023 №06/10; лист ТОВ «Волиньторг Компані» від 09.10.2023 №102; технічні паспорти від 09.10.2023; копію митної декларації країни відправлення від 05.10.2023 №23PL431020E0533647.

В електронному повідомленні від 10.10.2023 митний орган декларанту зазначив, що подані декларантом до митного оформлення товару документи містять розбіжності, зокрема: в декларації країни відправлення №23PL431020E0533647 від 10.05.2023 числове значення вартості товару становить 235527 злотих, проте в інвойсі № 49969/10/2023 від 03.10.2023 вартість товару становить 232525,30 злотих. На специфікації відсутні підписи сторін контракту. Запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; рахунок на перевезення; прайс-лист виробника товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На електронне повідомлення митниці ТОВ «Волиньторг Компані» листом від 10.10.2023 №103 повідомило, що в декларації країни відправлення №23PL431020E0533647 від 10.05.2023 додана вартість митних послуг та вартість перевезення до міста Хелм Польща; у зв`язку з відсутністю завіреної обома сторонами специфікації б/н від 03.10.2023 надаємо електронну копію. Крім того, листом від 10.10.2023 №104 позивач повідомив, що подано всі наявні на даний момент документи для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

11.10.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000625/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006877.

Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення від 11.10.2023 №UA205140/2023/000625/2, митна вартість товарів №№23, №24, №25, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: в декларації країни відправлення №23PL431020E0533647 від 10.05.2023 числове значення вартості товару становить 235527 злотих, проте в інвойсі № 49969/10/2023 від 03.10.2023 вартість товару становить 232525,30 злотих. На специфікації відсутні підписи сторін контракту. На пропозицію митного органу про надання додаткових документів декларантом надано: електронна копія специфікації від 03.10.2023, лист ТОВ «Волиньторг Компані» №103 від 10.10.2023, лист ТОВ «Волиньторг Компані» №104 від 10.10.2023. Слід зазначити, що ТОВ «Волиньторг Компані» в листі №103 від 10.10.2023 повідомив, що твердий, підписаний обома сторонами контракту примірник специфікації у них відсутній. Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом №104 від 10.10.2023. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитнслужби на рівні на товар: №23 - 6,25 дол. США/кг за МД від 24.07.2023 №UA100390/2023/709809; №24 - 6,23 дол. США/кг за МД від 22.08.2023 №UA100130/2023/704473; №25 - 6,25 Дол.США/кг за МД від 02.10.2023 №UA100100/2023/44652.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140084134U2 від 11.10.2023.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 28.03.2023 №2803-1; фактуру-проформу від 26.09.2023 №968/09/2023; рахунок-фактуру (інвойс) від 03.10.2023 №49969/10/2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 28.09.2023 №66; довідку про транспортні витрати від 09.10.2023 №201; договір-заявку на перевезення від 06.10.2023 №06/10.

Разом із цими документами було надано також автотранспортну накладну від 05.10.2023; декларацію про походження товару від 03.10.2023 №49969/102023; специфікацію вантажу від 03.10.2023; лист ТОВ «Волиньторг Компані» від 09.10.2023 №102; технічні паспорти від 09.10.2023; копію митної декларації країни відправлення від 05.10.2023 №23PL431020E0533647.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другоїстатті 53 МК Українидокументи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 28.03.2023 №2803-1 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до фактури-проформи від 26.09.2023 №968/09/2023 вартість партії товару 232525,30 злотих.

Згідно з інвойсом від 03.10.2023 № 49969/10/2023 продавцем поставлено товар на загальну суму 232525,30 злотих. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.

Ціна товару в інвойсі (рахунку-фактурі) від 03.10.2023 № 49969/10/2023 (232525,30 злотих) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140083159U3 від 09.10.2023 (графа 22). Інвойс містить посилання на контракт від 28.03.2023 №2803-1.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті від 28.09.2023 №66 на суму 232525,30 злотих підтверджено проведення передоплати за товар згідно з контрактом від 28.03.2023 №2803-1 (відповідно до пункту 5.1 контракту оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок продавця на умовах попередньої оплати на основі проформи-інвойсу, виставленої продавцем).

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 контракту від 28.03.2023 №2803-1 поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в інвойсі. Умови поставки визначені у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс-2010.

Як вбачається з інвойсу від 03.10.2023 № 49969/10/2023, товар поставлявся на умовах CРТ Chelm. Ці умови означають, що продавець доставить товар визначеному перевізнику (особі, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самостійно чи організувати перевезення товару будь-яким видом транспорту). Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Згідно з пунктом 6 частини другоїстатті 53 МК Українидекларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (12500,00 грн), що не заперечується відповідачем.

Такі витрати підтверджено поданими разом із МД договором-заявкою на міжнародні вантажні перевезення від 06.10.2023 №06/10, укладеним між ТОВ «Волиньторг Компані» та ТОВ «Метпровуд», довідкою про транспортні витрати від 09.10.2023 №201, згідно з якою вартість транспортних послуг за маршрутом Chelm (Польща) до митного поста Ягодин (Україна) згідно інвойсу № 49969/10/2023 становить 12500,00 грн. Крім того, у довідці про транспортні витрати від 09.10.2023 №201 вказано, що страхування вантажу не проводилося, навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару. При цьому ні в електронному повідомленні декларанту від 10.10.2023, ні у спірному рішенні про коригування митної вартості товару митний орган не висловив будь-яких зауважень до повноти витрат на транспортування чи щодо недостатності документів, які їх підтверджують.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості як і самого товару так і включених до митної вартості витрат на транспортування та такі документи містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Щодо зауважень митного органу, що на специфікації відсутні підписи сторін контракту, то суд зауважує, що разом з МД декларант подав саме специфікацію вантажу від 03.10.2023, в якому зазнано про кількість товару, реалізованого на підставі інвойсу від 03.10.2023 № 49969/10/2023. На електронне повідомлення митного органу позивач до заяви №103 від 10.10.2023 долучив електронну копію специфікації від 03.10.2023 з підписами та печатками сторін, однак у спірному рішенні зазначено про те, що ТОВ «Волиньторг Компані» в листі №103 від 10.10.2023 повідомило, що твердий, підписаний обома сторонами контракту примірник специфікації у них відсутній. З цього приводу суд зазначає, що специфікація вантажу від 03.10.2023 взагалі не місить відомостей щодо ціни товару (зазначено лише про кількість товару) та в розумінні статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а тому митний орган не може посилатися на недоліки в його оформленні як на підставу для коригування митної вартості товару.

В оскаржуваному рішенні вказано також про те, що в декларації країни відправлення №23PL431020E0533647 від 10.05.2023 числове значення вартості товару становить 235527 злотих, проте в інвойсі № 49969/10/2023 від 03.10.2023 вартість товару становить 232525,30 злотих.

В першу чергу суд зазначає, що митна декларація країни відправлення №23PL431020E0533647 датована 05.10.2023, а не як зазначено в оскаржуваному рішенні 10.05.2023.

При цьому, митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а лише додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Ціна вказана у митній декларації країни відправлення не є фактурною вартістю товару. Статистична вартість включає фактурну вартість товару та витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави.

У листі №103 від 10.10.2023 позивач повідомив митний орган, що в декларації країни відправлення №23PL431020E0533647 додана вартість перевезення по території Польщі.

Крім того, у листі від 19.10.2023 Firma Handlowa IN-HOME Justyna Siudek (Польща) повідомила, що за законодавством Польщі при заповненні графи 46 декларації №23PL431020E0533647 від 05.10.2023, крім вартості товару, зазначається середньостатистична вартість послуг перевезення по території Польщі до кордону, а тому в декларації №23PL431020Е0533647 від 05.10.2023 до вартості товару додано середньостатистичну в країні вартість перевезення. Також вказаним листом підтверджено, що вартість товару згідно інвойсу VAT №49969/10/2023 від 03.10.2023 становила 232525,30 злотих, яка була оплачена ТОВ «Волиньторг Компані» в повному обсязі на підставі Fakturaproforma №968/09/2023 від 26.09.2023.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, а митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертійстатті 53 МК Українита про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Також суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Ненадання позивачем виписки з бухгалтерської документації, прайс-листів виробника товару також не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій (МД від 24.07.2023 №UA100390/2023/709809; МД від 22.08.2023 №UA100130/2023/704473; МД від 02.10.2023 №UA100100/2023/44652), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за штуку), тоді як митний орган у спірному рішенні визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.

Також суд звертає увагу, що позивачем до митного оформлення за МД №23UA205140083159U3 від 09.10.2023 було заявлено 27 товарів,митне оформлення яких здійснювалось за одним пакетом документів. Митним органом скореговано лише митну вартість товарів №23, №24, №25, що свідчить про непослідовність дій відповідача, оскільки виходить, що здійснюючи митне оформлення товарів №№1-22, 26-27, у митного органу не виникало сумнівів у заявленій декларантом позивача митній вартості, митне оформлення яких здійснювалося за тими ж документами, що і товарів №23, №24, №25.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 11.10.2023 № UA205140/2023/000625/2 належить задовольнити.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений платіжною інструкцією від 23.11.2023 №425.

Щодо стягненнявитрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 17.11.2023 №Д17/11/23-1, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» (далі - Адвокатське об`єднання) та позивачем, акта приймання-передачі наданих послуг від 20.11.2023, рахунка-фактури від 20.11.2023 №20/11/23-1, платіжної інструкції від 23.11.2023 №424.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 20.11.2023 Адвокатським об`єднанням надано такі послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товару (1 год) - 1000,00 грн, складання та формування позовної заяви (6 год) - 8000,00 грн., всього 9000,00 грн. Платіжна інструкція від 23.11.2023 №424 підтверджує оплату послуг у сумі 9000,00 грн.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості; спірні правовідносини регулюються нормамиМК Українита великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, не передбачають. При цьому такі послуги, як надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; сталу судову практику Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.10.2023 № UA205140/2023/000625/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньторг Компані» судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньторг Компані» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, 1, офіс 412, ідентифікаційний код 44825055).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко