Рішення

від 15.02.2024 по справі 380/22261/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 рокусправа № 380/22261/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Желік О.М. розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» про визнання протиправними дій, скасування наказу, визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, -

в с т а н о в и в:

заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся в суд з позовом до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-екологічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Небилівської площі та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.11.2018 №4602;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 № 521 в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» спеціального дозволу на користування надрами;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 № 4962, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ- ІНВЕСТ АКТИВ», вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовища).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» у 2018 році отримало спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону. Нормативною підставою для отримання спеціального дозволу став підпункт 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615. У той же час обставини, передбачені Порядком № 615 для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону, у підприємства були відсутні, внаслідок чого, Товариство не мало правових підстав для отримання дозволу поза аукціоном. З посиланням на положення статті 19 Кодексу України про надра та Порядку проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 позивач, вказує, що юридична особа або фізична особа є надрокористувачем з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу. Водночас, станом на 29.11.2018 ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» не володіло спеціальним дозволом на користування надрами, отже не було надрокористувачем.

Позивач зазначає, що прийняття Державною комісією України по запасах корисних копалин на розгляд матеріалів початкової геолого-економічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів від юридичної особи, яка не є надрокористувачем ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ», здійснено попри вимоги законодавства, у зв`язку з чим такі дії повинні визнаватися протиправними, а прийняте рішення у формі протоколу від 29.11.2018 № 4602 підлягає скасуванню. Оскільки вказаний протокол ДКЗ затверджено із порушенням вимог законодавства, він не може засвідчувати право ТОВ «Газ-Інвест Актив» на отримання поза конкурсом спеціального дозволу на користування надрами.

В обґрунтування позиції щодо обов`язкової наявності спеціального дозволу на користування надрами під час подання на розгляд ДКЗ матеріалів геолого-економічної оцінки заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури посилається також на Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд ДКЗ матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затверджені наказом ДКЗ від 21.07.2015 № 293, згідно яких матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин. На підставі викладеного просить суд задовольнити поданий позов.

Позиція відповідача 1 Державної служби геології та надр України викладена у відзиві на позовну заяву (вх. 85914 від 09.11.2023), у якому представник щодо задоволення позову заперечив. Щодо державної реєстрації ТОВ «ГАЗ- ІНВЕСТ АКТИВ» робіт з геолого-економічної оцінки Небилівської площі, вчинених за державним реєстраційним номером У-18-324/1, зазначив, що Згідно п. 1.4 Порядку РДГВН, державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі: діючого спеціального дозволу на користування надрами; затвердженого в установленому порядку пооб`єктного плану виконавця РДГВН; висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку. Таким чином, вбачається помилковість висновків позивача, що державна реєстрація РДГВН проводиться виключно на основі діючого спеціального дозволу на користування надрами. TOB «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» подано заяву на реєстрацію переліку робіт з геологічного вивчення надр Небилівської площі з пакетом документів від 20.09.2018. Вищевказані документи відповідали вимогам Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 №263, зареєстрованого Міністерством юстиції України 10 липня 2013 р., тому вказані роботи були зареєстровані Держгеонадрами за номером У-18-324/1. Таким чином. Держгеонадра діяла в межах та порядку чинного законодавства. Разом з тим, звертаємо увагу Суду на той факт, що Порядком РДГВН встановлено вичерпний перелік для відмови у реєстрації РДГВН, з якого не вбачалося підстави для відмови у реєстрації заяви ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ».

Щодо скасування Протоколу ДКЗ від 29.11.2018 №4602 представник відповідача 1 зазначив, що ДКЗ не мала підстав для відмови ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» у прийнятті до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки і проведенні державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, у зв`язку з тим, що роботи були зареєстровані Держгеонадра. Враховуючи державну реєстрацію в Держгеонадрах робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр, ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» мало підстави для проведення геолого-економічної переоцінки запасів родовища, як виду РДГВН, та подальшого звернення до ДКЗ України для державної експертизи матеріалів ГЕО.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу №521 від 27.12.2018 та спеціального дозволу на користування надрами №4962 від 29.12.2018 представник відповідача 1 вказав, що ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» 03.12.2018 року було подано заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з повним пакетом документів згідно Порядку № 615. На виконання вказаного Держгеонадра було отримано рішення Івано-Франківської обласної ради №1040-26/2018 від 21.12.2018 та лист Мінприроди №5/4-11/14024-18 від 26.12.2018, якими погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» Небилівської площі Івано-Франківської області. Згідно п. 25 Порядку 615, про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Як наслідок 27.12.2018 прийнято наказ №521 про надання спеціальних дозволів на користування надрами, відповідно до пп.1 п. 8 Порядку 615, а зокрема ТОВ «ГАЗ- ІНВЕСТ АКТИВ». Наказ Деожгеонадр №521 від 27.12.2018 року було опубліковано на офіційному сайті Держгеонадр протягом 5 днів з моменту прийняття, на виконання п, 25 Порядку 615. Також зазначив, що у Держгеонадр не було підстав для відмови в наданні спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ», оскільки відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. Отже, як зазначає представник відповідача 1, Державною службою геології та надр України було дотримано всіх вимог законодавства у сфері надрокористування щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами, в тому числі Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615.

Щодо підстав для звернення прокурора до суду представник відповідача 1 відмітив, що у разі дійсного допущення Державною службою геології та надр України порушень інтересів держави, вимог Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами №615, в частині незаконної видачі спеціального дозволу на користування надрами, захист інтересів держави здійснюється Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Кабінетом Міністрів України, як органів, що координують діяльність Держгеонадр. Зазначене позивачем у свої позовній заяві твердження, що на даний час відсутній державний орган, який фактично здійснює нагляд за законністю видачі спеціальних дозволів на користування надрами, окрім Державної служби геології та надр України, не відповідає дійсності.

Позиція відповідача 2 Державної комісії України по запасах корисних копалин викладена у відзивах на позовну заяву (вх.№78208 від 16.10.2023, вх.№80504 від 24.10.2023) та запереченнях на відповідь на відзив (вх.№83365 від 01.11.2023 та вх.№90293 від 23.11.2023), у яких представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що пункт 1.4 Порядку № 263 містив (у редакції станом на дату оскаржуваного протоколу ДКЗ) три різні окремі підстави для реєстрації РДГВН: діючий спеціальний дозвіл на користування надрами; затверджений в установленому порядку пооб`єктний план виконавця РДГВН; висновок щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затверджений в установленому порядку. Пунктом 1.7 Порядку № 263 визначено чіткий перелік документів, які подає виконавець РДГВН для відповідної реєстрації: перелік РДГВН; копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо); ситуаційний план або картограма з контурами площ чи району проведення РДГВН (залежно від виду робіт та площі їх проведення). У сукупності пунктів 1.4, 1.7 Порядку № 263 документом, на основі якого проводяться РДГВН можуть бути: спеціальний дозвіл на користування надрами; пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт; геологічне (технічне) завдання; висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо.

При цьому, представник відповідача 2 наголошує на неприпустимості об`єднання в єдину підставу реєстрації РДГВН вказаних у пункті 1.4 Порядку № 263 документів, а тому реєстрація РДГВН проводиться не лише на підставі діючого спеціального дозволу. Реєстрація за формою 3-гр (перелік РДГВН) підтверджує статус виконавця РДГВН як користувача надр, у значенні статті 13 Кодексу України про надра (пунктом 1.2. Порядку № 263 передбачено, що виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра).

Представник відповідача 2 зазначає, що ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» є користувачем надр (згідно ст. 13 Кодексу України про надра), оскільки воно є виконавцем РДГВН. Пунктом 3.9 Порядку № 263 регламентовано, що звітні матеріали про результати робіт, які виконані без державної реєстрації або не відповідають реєстраційним даним, не приймаються до розгляду ДКЗ. Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра, яка здійснила реєстрацію РДГВН, визначила доцільність проведення відповідних геологорозвідувальних робіт ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ». Таким чином, наявність реєстрації робіт Держгеонадра, визначення виконавця РДГВН користувачем надр надає право ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр та подати до ДКЗ їх результати (належним чином оформлені матеріали геологоекономічної оцінки) для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, а ДКЗ не мала підстав для відмови у прийнятті до розгляду наданих матеріалів і проведенні державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Звертає увагу суду на норми Кодексу України про надра та Порядок № 615. Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Пунктом 2 Порядку № 615 визначено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком. Згідно з пунктом 4 Порядку № 615 дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів. Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 (в редакції на момент виникнення оскаржуваних прокуратурою відносин): « 8. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу»

Аналізуючи другу підставу цього пункту, представник відповідача 2 зауважує, що можна дійти висновку про те, що без аукціону надаються спеціальні дозволи на користування надрами якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження у подальшому запасів. Вищезазначене підтверджує відсутність обов`язкової вимоги щодо наявності спеціального дозволу при здійсненні апробації стосовно всіх корисних копалин. Зауважує, що законодавець висуває вимогу наявності спеціального дозволу з геологічного вивчення при здійсненні апробації у до заявника нафтогазоносних надр лише після набрання чинності.

Окрім цього вказує, що Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд ДКЗ матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин не можуть застосовуватись до вуглеводневих корисних копалин, оскільки прийняті на врегулювання питання змісту, оформлення матеріалів геолого-економічної оцінки саме металічних та неметалічних корисних копалин. Крім того, Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, інформаційний, роз`яснювальний характер та прийняті після скасування рішення про державну реєстрацію Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин.

Позиція відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№80839 від 24.10.2023) та запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№86698 від 13.11.2023), у яких представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що державна реєстрація робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр регулюється однойменним порядком, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 р. № 263 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин 3 квартал 2018 року). Як зазначено в п.1.1. Порядку № 263, метою застосування цього Порядку є запобігання дублюванню робіт і досліджень при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з`ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. В п.1.2. встановлено, що дія Порядку № 263 поширюється на осіб, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Таким чином, для забезпечення досягнення мети прийняття Порядку № 263, державній реєстрації підлягають роботи і дослідження з геологічного вивчення надр, які тільки планує проводити заявник., тобто отримання заявником зареєстрованої форми №3-ГР є підставою для проведення в майбутньому цих робіт. Враховуючи наявність в Порядку № 263 посилання на ст. 13 Кодексу України про надра, для визначення кола осіб, які мають право звертатись до ДГС за реєстрацією форми № 3-ГР, таким заявником може бути будь-яка особа без спеціального статусу. Законодавець визначив альтернативний перелік документів, що є підставою для звернення до ДГС з метою отримання реєстрації робіт і досліджень, в якому спеціальний дозвіл на користування надрами є не єдиною та виключною підставою для проведення державної реєстрації робіт і досліджень.

Представник відповідача 3 відзначає, що ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» на підставі договору № 246 від 27.08.2018 р., укладеного з Українським державним геологорозвідувальним інститутом (УкрДГРІ), виступив замовником послуг зі складання експертного висновку щодо розподілу нафтогазоносних об`єктів в межах Небилівської площі (Рожняківський та Богородчанський райони Івано-Франківської області). Результатом надання послуг, який був переданий ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ», став «Експертний висновок щодо розподілу нафтогазоносних об`єктів в межах Небилівської площі (Рожняківський та Богородчанський райони Івано-Франківської області)». Відповідно до п.1.4. та 1.7. Порядку № 263 висновок щодо розподілу нафтогазоносних надр є підставою для проведення державної реєстрації робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-ГР. Таким чином, враховуючи вищевикладені доводи з посиланням на відповідні положення Порядку № 263 та Закону України «Про нафту і газ», ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» при зверненні до ДГС для державної реєстрації робіт з оцінки запасів нафти і газу не потребувало, на думку представника, наявності спеціального дозволу на користування надрами, а тому таке звернення та подальше проведення ДГС державної реєстрації робіт відбулось з дотриманням вимог положень Порядку № 263.

Представник відповідача 3 додає, що вважає безпідставними доводи позивача щодо протиправності його дій та дій ДКЗ щодо проведення розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки запасів Небилівської площі складених не на підставі результатів проведеного ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» геологічного вивчення надр, а на підставі придбаної заявником геологічної інформації, зважаючи на положення Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу, затвердженої наказом ДКЗ від 10.07.1998 р. № 46 (надалі - Інструкція № 46). В протоколі ДКЗ №4602 від 29.11.2018 р. зазначено, що комісією здійснюється розгляд матеріалів початкової геолого-економічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Небилівської площі Івано-Франківської області. Відповідно до п. 3.2. Інструкції №46 , початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) є одним з трьох рівнів (найнижчим) геолого-економічної оцінки, які мають одну мету, але різняться за своєю детальністю. ГЕО-3 провадиться для обгрунтування доцільності пошукових робіт на об`єктах, що підготовлені до глибокого буріння на підставі попередньо розвіданих запасів і кількісної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів окремих об`єктів ліцензійної ділянки, яка є перспективною для відкриття нових родовищ, та надається у формі техніко- економічних міркувань (ТЕМ) про можливе їх промислове значення. Оцінка економічної ефективності інвестицій у геологорозвідувальні роботи і подальше освоєння передбачуваних родовищ нафти і газу обгрунтовується техніко-економічними розрахунками на підставі доведеної аналогії окремих укрупнених вихідних параметрів з відомими родовищами. Таким чином, діючою на час проведення оцінки запасів Інструкцією № 46 передбачено, що для складання ГЕО-3 якраз і використовуються дані, отримані не в результаті геологічного вивчення родовища, на якому затверджуються запаси, а геологічна інформація, отримана в результаті вивчення аналогічних родовищ. Тобто для складання ГЕО-3 не вимагається від заявника проводити геологічне вивчення надр, яке потребує наявності спеціального дозволу на користування надрами, що є додатковим доказом відсутності у ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» обов`язку мати спеціальний дозвіл на користування надрами на дату звернення до ДКЗ з метою проведення оцінки запасів.

Представник відповідача 3 підсумовує, що права особи, які звертаються до ДКЗ для розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки ресурсів вуглеводнів (ГЕО) з метою визначення їх можливого промислового значення та, в залежності від результатів оцінки, з можливістю в майбутньому претендувати на отримання спеціального, дозволу на користування нафтогазоносними надрами без проведення аукціону, в контексті положень Порядків № 263 та №615, є не чітко визначеними, та такими, що дозволяють їх множинне трактування, а тому, відповідно, не дають чіткої уяви особі про конкретні законні дії, яка вона має вчинити для досягнення бажаного результату.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про залишення без розгляду позовної заяви.

У підготовчому засіданні, що відбулось 24.01.2024, суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, що відбулось 06.02.2024, з`явилась представник позивача, яка поданий адміністративний позову підтримала та просила такий задовольнити. Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, проте були належним чином повідомлені про дату, місце та час його проведення.

За результатом проведеного судового засідання суд вирішив перейти до письмового провадження з метою подальшого розгляду справи та ухвалення рішення.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» за договором купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 03.09.2018 № 103/11, укладеного з Державною службо геології та надр України, було придбано геологічний звіт «Отчет о сейсмических исследованиях МОВ многократными схемами наблюдений с опробовавнием площадних систем в пределах Бориславско-Покутской зоны Предкарпатского прогиба Ясеновецкой площади», ЗУГРЕ «Укргеофізика», 1978 рік, автор ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інв. № 41667.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» подано на розгляд до ДКЗ України матеріали попередньої геолого-економічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Небилівської площі Івано-Франківської області, за результатом яких оформлено протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України №4602 від 29.11.2018.

Вказаним протоколом, серед іншого, визнано перспективні ресурси нафти та розчиненого газу Небилівської нафтогазоносної площі підготовленими до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геолого-економічного ризику користувача надр, та апробовано поточні й початкові станом на 01.01.2018 перспективні ресурси нафти Небилівської площі.

03.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» звернулось із заявою №1 до Державної служби геології та надр України відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 про отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим випробуванням нафти, газу (промислова розробка) Небилівської площі, розташованої на території Рожнятівського та Богородчанського районів Івано-Франківської області.

До заяви №1 від 03.12.2018, зокрема, додано:

1.Пояснювальну записку з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства;

2. Каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;

3. Завірена ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» копія протоколу ДКЗ України №4602;

4. Графічні матеріали:

- оглядова карта (масштаб 1:500 000);

- ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок;

- оглядова геологічна карта з лініями проектних геологічних розрізів;

- геологічні розрізи;

5. ОВД повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля №201811152166.

Державна служба геології та надр України звернулась із листом №24596/03/12-18 від 21.12.2018 з приводу надання погодження щодо отримання товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища вуглеводнів із подальшим видобуванням нафти й газу (промислова розробка родовища) газу природнього, конденсату, нафти Небилівської площі, розташованої на території Рожнятівського та Богородчанського районів Івано-Франківської області.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 21.12.2018 №1040-26/2018 «Про погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» у користування ділянки надр» вирішено погодити надання товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» у користування ділянки надр з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) газу природнього, конденсату, нафти Небилівської площі, розташованої на території Рожнятівського та Богородчанського районів Івано-Франківської області.

Після цього наказом Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 №521 надано ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» на 20 років спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 № 4962 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища вуглеводнів із подальшим видобуванням нафти й газу (промислова розробка родовища).

Вважаючи протокол ДКЗ України №4602 від 29.11.2018, наказ Держгеонадара від 27.12.2018 №521 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 № 4962 протиправними, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

У відповідності до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради (частина перша статті 4 Кодексу України «Про надра»).

У відповідності до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За змістом статті 14 Кодексу України про надра, такі надаються у користування, зокрема, для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин.

Частиною другою статті 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 зазначеного Кодексу визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Частиною третьою статті 24 Кодексу України про надра визначено, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є прийняття ДКЗ України рішення у формі протоколу №4602 від 29.11.2018, на підставі якого ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» звернулося до Держгеонадра із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища вуглеводнів із подальшим видобуванням нафти й газу (промислова розробка родовища) газу природнього, конденсату, нафти Небилівської площі, розташованої на території Рожнятівського та Богородчанського районів Івано-Франківської області, за результатом якої прийнято наказ від 27.12.2018 №521, а також виданий на його підставі спеціальний дозвіл від 29.12.2018 № 4962 на користування надрами.

При цьому, прокурор наполягає на тому, що оскаржувані протокол та дозвіл є протиправними, оскільки ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» станом на момент розгляду поданих матеріалів не володіло спеціальним дозволом на користування надрами.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок №615 (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 Порядку № 615 передбачається, що на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

За змістом пункту 5 Порядку №615 дозволи надаються на такі види користування надрами:

геологічне вивчення родовищ корисних копалин;

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

За приписами пункту 2 цього Порядку дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Також, абзацом першим пункту 4 Порядку №615 визначено, що дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Враховуючи положення абзацу першого пункту 4 Порядку №615, суд зазначає, що процедура отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин неможлива без попереднього проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку.

Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Порядок № 865 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 4 Порядку №865 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться ДКЗ України.

У абзаці першому пункту 7 Порядку №865 визначено, що Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Абзацами першим, шостим пункту 9 Порядку № 865 встановлено, що матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити, окрім іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами.

У пункті 16 Порядку №865 закріплено правило, згідно з яким матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ України (пункт 10 Порядку № 865).

Відповідно до вищезазначених приписів Порядку № 865, наказом ДКЗ України від 21 липня 2015 року №293 затверджено Методичні рекомендацій щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин (далі - Методичні рекомендації № 293), згідно з підпунктом 13.3 пункту 13 яких матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

У разі коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику, про що вказано у пункті 24 Порядку № 865.

Згідно з приписами абзацу другого пункту 23 та пункту 28 Порядку № 865 рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.

Таким чином, чинними на момент виникнення спірних правовідносин законодавчими приписами чітко врегульовано процедуру надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування, в тому числі, без проведення аукціону у передбачених Кабінетом Міністрів України випадках, а також унормовано усі стадії такого процесу.

Проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування. При цьому, матеріали геолого-економічної оцінки можуть бути затверджені ДКЗ України лише у разі, якщо останні подані користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 16 червня 2021 року у справі №240/4936/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №0640/4292/18, від 22 березня 2023 року у справі №806/2202/18, від 26 січня 2023 року у справі № 240/3379/19, від 27 вересня 2023 року у справі №240/3448/19, де Суд вказав про протиправність протоколу засідання колегії ДКЗ України, перш за все, з огляду на відсутність у відповідного заявника спеціального дозволу на користування надрами.

Судом встановлено, що Небилівська площа Івано-Франківської області є розвіданою. Детальна розвідка Небилівської площі Івано-Франківської області проведена у 1978 році, і саме на результатах документу «Звіт про сейсмічні дослідження МОВ багаточисельними схемами спостережень з випробовуванням площадних систем в межах Бориславсько-Покутської зони Прикарпатського прогину Ясеновецькой площі», ЗУГРЕ «Укргеофізика», 1978 рік, автор ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інв. № 41667», базується проведена на замовлення позивача геолого-економічна оцінка родовища, що також знайшло своє відображення в оскаржуваному спеціальному дозволі.

ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» звернулося до ДКЗ України, яка спірним протоколом №4602 від 29.11.2018 розглянула матеріали геолого-економічної оцінки, подані позивачем, та прийняла рішення, яким визнано перспективні ресурси нафти та розчиненого газу Небилівської нафтогазоносної площі підготовленими до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геолого-економічного ризику користувача надр, та апробовано поточні й початкові станом на 01.01.2018 перспективні ресурси нафти Небилівської площі.

Водночас матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачами, що на момент подання документів до ДКЗ України ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» не мало спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Суд звертає увагу на те, що проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування.

При цьому, матеріали геолого-економічної оцінки можуть бути затверджені ДКЗ лише у разі, якщо останні подані користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Вказане спростовує доводи відповідачів про те, що надання Спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону може відбуватися на підставі матеріалів геолого-економічної оцінки.

Щодо аргументів про наявність у ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» статусу користувача надр з огляду на реєстрацію останнього виконавцем робіт і досліджень з геологічного вивчення, суд зазначає, що відповідно до Порядку № 263 державна реєстрація робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (РДГВН) офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Статтею 39 Кодексу України про надра передбачено, що роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов`язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За приписами пунктів 1.2, 1.4, 1.5 Порядку № 263 дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Пунктом 1.4 Порядку № 263 визначено, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі:

діючого спеціального дозволу на користування надрами;

затвердженого в установленому порядку пооб`єктного плану виконавця РДГВН;

висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 263 для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються такі документи:

перелік РДГВН;

копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо);

ситуаційний план або картограма з контурами площ чи району проведення РДГВН (залежно від виду робіт та площі їх проведення).

Таким чином, оскільки Порядком № 263 передбачено можливість державної реєстрації РДГВН на підставі одного з документів, зазначених у переліку пункту 1.4. Порядку № 263, суд доходить висновку, що зареєстрована за ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» РДГВН не може свідчити про наявність у ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» статусу користувача надр.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові 26 січня 2023 року у справі №240/3379/19, від 27 вересня 2023 року у справі №240/3448/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі №0640/4277/18 зроблено висновок, що геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, які зареєстровані у Держгеонадрах України у відповідності до Порядку № 263. Державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища. Державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі, зокрема, висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку. Для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються документи, передбачені пунктом 1.7 наказу № 263. У разі невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ», не будучи користувачем надр, не мало права на подання до ДКЗ України вищевказаних матеріалів геолого-економічної оцінки, а ДКЗ України була зобов`язана їх повернути замовнику, однак прийняла ці документи до розгляду і постановила, зокрема, визнати перспективні ресурси нафти та розчиненого газу Небилівської нафтогазоносної площі підготовленими до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геолого-економічного ризику користувача надр, та апробати поточні й початкові станом на 01.01.2018 перспективні ресурси нафти Небилівської площі, чим допустила порушення вимог пунктів 9, 16, 24 Порядку № 865 й прийняла рішення, оформлене спірним протоколом, яке, за таких обставин, не відповідає вимогам законодавства.

Верховний Суд в постанові від 27 вересня 2023 року у справі №240/3448/19 звернув увагу на те, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання, зокрема надр без проведення аукціону, є особливо суворими та, як виняток, застосовується до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на користування надрами. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр, як національного багатства. Суд врахував, що видача спеціальних дозволів на використання надр через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників такого аукціону найкращих умов, зокрема, щодо ціни дозволу, що безумовно максимально відповідатиме суспільним інтересам в розумінні статті 13 Конституції України. При цьому, лише видача спеціальних дозволів на користування надрами через аукціон повною мірою відповідатиме такому, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 2 КАС України принципу прийняття рішення суб`єктом владних повноважень як рівність перед законом та запобігання всім формам дискримінації, а також принципам відкритості, прозорості та відповідальності, передбаченим статтею 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є, у томі числі додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

З огляду на вищевказане, з урахуванням імперативних положень Порядку №615, Порядку № 865 та Методичних рекомендацій № 293, суд дійшов висновку про протиправність протоколу засідання колегії ДКЗ України від 29.11.2018 №4602, прийнятого наказу Держгеонадра від 27.12.2018 № 521 та виданого на його підставі спеціального дозволу на користування надрами від 29.12.2018 № 4962.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи з огляду на вищезазначену сталу правову позицію Верховного Суду.

Щодо доводів відповідача 1 про те, що при зверненні з даним позовом, прокурор не довів наявності інтересу держави у спірних правовідносинах, а також наявності підстав для звернення до суду з таким позовом саме в інтересах держави, слід зазначити, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором повноважень, передбачених Конституцією України, КАС України та Законом № 1697-VІІ.

Так, частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону 1697-VІІ прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обґрунтовуючи підстави для звернення до адміністративного суду з даним позовом, прокурор зазначає, що заявлений спір стосується права на користування надрами - видобування корисних копалин в обхід процедури аукціону, а тому він зачипає інтереси держави. Держава вбачає в зазначеному спорі майновий інтерес, оскільки право користування надрами можливо за наявності спеціальних дозволів, а видача таких дозволів через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників аукціону найкращих умов, зокрема, щодо ціни дозволу. Посилається на те, що відповідно до статей 13, 16 Конституції України природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи держаної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. За Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 5) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Надра є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності українського народу на надра, є недійсними. Ураховуючи те, що надра є об`єктом права власності українського народу, умови їх використання, зокрема надр, без проведення аукціону є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на їх видобування. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр як національного багатства, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, реалізуючи права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про надання права на користування надрами, становлять «суспільний», «публічний» інтерес. При цьому, прокурор наполягає на відсутності суб`єкта владних повноважень, який має право на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України та спеціального дозволу на користування надрами.

Суд враховує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 240/4936/18, та інших, де його застосовано, стосовно наявності в органів виконавчої влади повноважень на звернення до суду із позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДКЗ України чи органу місцевого самоврядування та відсутності у зв`язку з цим у прокурора повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Також у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 240/3448/19 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов таких висновків:

« ...109. Також Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами (ДКЗ України або Житомирської обласної ради). При цьому, прокурор зазначав, що органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вищезазначеними органами встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування дій та рішень ДКЗ України або відповідної ради у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, а волевиявлення цих органів при виконанні своїх функцій, зокрема, щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, прийняття до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки та погодження видачі спеціального дозволу за результатами розгляду цих матеріалів, не відповідає чинному законодавству. Отже, самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави.

110. Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави - ДКЗ України та Житомирська ОР набувають статусу відповідача.

111. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19.

112. На цій підставі Суд доходить висновку, що спеціальним законом, а саме - Кодексом України про надра не передбачено право будь-якого державного органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

113. Суд також враховує, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства про надра та встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»... » .

За такого правого регулювання та враховуючи правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, слід констатувати, що прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діє відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За відсутності доказів понесення позивачем, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.11.2018 №4602.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 №521 в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ» спеціального дозволу на користування надрами.

Визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 № 4962, виданий Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ», вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовища).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЖелік О.М.