Рішення
від 14.02.2024 по справі 380/281/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 рокусправа № 380/281/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості: №UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023; №UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023; №UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023; №UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023; №UA209000/2023/400138/2 від 31.07.2023; №UA209000/2023/400139/2 від 31.07.2023; №UA209000/2023/400151/2 від 21.08.2023; №UA209000/2023/000205/2 від 29.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2023/000525; №UA209140/2023/000529; №UA209140/2023/000545; №UA209140/2023/000560; №UA209140/2023/000599; №UA209140/2023/000600; №UA209140/2023/000655; №UA209140/2023/000680.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено: які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. зазначені недоліки не є підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, оскільки надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності містять ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Вказує, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи тощо), при тому у картках відмови зазначено, що такі документи подавалися. В оскаржуваних рішеннях вказано, що з декларантом було проведено консультації згідно з ст.57 МКУ. Однак, надсилання вимоги про надання додаткових документів чи те, що посадовими особами митниці було скеровано засобами електронного зв`язку декларанту інформацію, що у Львівській митниці наявна інформація щодо оформлення даних товарів за відповідними деклараціями не може бути ідентифіковане як проведення консультацій. Відповідачем не було надано декларанту відповідну знеособлену інформацію, що в свою чергу нівелює саму процедуру консультацій. Тобто консультації з декларантом не проводилися. Приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не враховано вказані обставини всупереч Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195. Митний орган у вказаному випадку здійснював коригування безпідставно та вибірково, обираючи вартість за одиницю товару значно вищу, ніж задекларована позивачем. Відповідач в порушення вказаних норм не обґрунтував, чому при здійсненні коригування неможливо застосувати основний метод - вартість операції, хоча при здійсненні митницею коригування, відповідач зобов`язаний зазначити причини незастосування даного методу. Відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності на етапі витребування додаткових документів у позивача. Відповідач лише процитував норми Митного кодексу України. Стверджує, що відповідач безпідставно завищив митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються укладеного контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту. За таких обставин вважає, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: МД № UA110170/2023/2316 відЮ.07.23, (для рішень 113,114); МД № UA209140/2023/14087 від 01.06.23, для рішення 119 МД № UA110170/2023/2033 від 19.06.23, (для рішень 125,138,139,151,205). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Стверджує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також митний орган вказав митну декларацію, яка слугувала джерелом інформації. Вказує, що твердження представника позивача про те, що відповідач не вказав ні конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви та лише процитував норми Митного Кодексу України не відповідають дійсності. Зазначає, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що з переліку витребовуваних митним органом документів неможливо встановити недоліки з наданих позивачем документів, які не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Отже, отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у митній декларації вартістю, було спотвореним. Вказує, що завантаження товару у транспорт здійснювалось продавцем, оскільки вартість завантаження вже включено до ціни, яку позивач сплатив продавцю за товар. У зв`язку з цим до договорів, на підставі яких здійснювалось перевезення товару, до обов`язків позивача було включено умову про забезпечення завантаження товару. Таке завантаження товару не входило до обов`язків перевізника чи експедитора, а здійснювалось продавцем, що відповідає умовам договору купівлі-продажу. Точна ціна за товар, як і умови поставки була визначена у відповідних рахунках-фактурах та додатково підтверджена висновками про вартісні характеристики товару від ДП «Держзовнішінформ». Умови транспортування товарів підтверджуються відповідними договорами та рахунками, у яких чітко визначено маршрути перевезень, транспортні засоби, вартість перевезень, а також обов`язки позивача та перевізників. Зазначає, що відстань від міста Сакар`я (Туреччина) до пункту пропуску Порубне (Україна) є найбільшою. Міста Стамбул та Гольджук розташовані територіально ближче до кордону з України, тому у випадку розрахунку витрат на перевезення з цих міст, митна вартість товару була б навпаки нижчою, ніж митна вартість з доставкою із міста Сакар`я. У кожному з рахунків, які підтверджують транспорті витрати зазначено інформацію про маршрут перевезення, вартість доставки до кордону з Україною і в межах України, відомості про транспорті засоби, якими здійснювалось перевезення (інформація про які збігається із відомостями про транспортні засоби, які зазначені в CMR). Отже позивачем виконано обумовлені між сторонами умови поставки згідно Інкотермс-2010 та розраховано витрати на перевезення й доставку товару у повному обсязі. Вказує, що наявність будь-яких суперечностей у відомостях про умови оплати товару не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Стверджує, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару, умов поставки, обсягів партій, комерційних умов тощо та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У спірних правовідносинах митний орган не зазначив, які саме складові митної вартості були непідтвердженими, сумнівними чи помилковими, та яким чином ці показники вплинули на митну вартість товару, визначену контролюючим органом. Відповідач не навів переконливих аргументів, що надані позивачем документи в сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним позивачем основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 8 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 42402050), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Між позивачем, як покупцем, та ТОВ «Емірсон Глобал Діс Тікерет Шіркеті (EMIRSON GLOBAL DIS TIC. LTD. STI) (Туреччина), як продавцем, укладено Договір купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021.

Відповідно до п. 1.1 Договору Протягом терміну дії даного договору Продавець продає, а Покупець приймає і оплачує товари за умовами, зазначеними нижче.

У п. 2.1, 2.2 Договору визначено, що ціни на товари встановлені у Доларах США і включають вартість упакування, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних обов`язків у країні Продавця (якщо необхідно). Загальна вартість товарів, що мають бути доставлені за даним Договором, складається із сум всіх Інвойсів, виданих продавцем.

Згідно з п. 3.2 Договору базові умови доставки є наступними: вільний перевізник - Стамбул, якщо інше не зазначено в Специфікації та Проформі Інвойс у відповідності до ІНКОТЕРМС-20Ю.

У п. 4.1, 4.2 Договору зазначено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Продавця згідно з Специфікацією та Проформою Інвойс на кожну партію Товарів. Валюта платежу - долари США. Умови оплати вказані у відповідній специфікації і Проформі Інвойс на певну партію Товару.

Позивач подав відповідачу відповідні електронні митні декларації.

11.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400113/2, у якому зазначено порушення:

відповідно до умов п.1 Договору на транспортне обслуговування №09/06-1 від 09.06.2023 послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення, посилання на реквізити Заявки міститься також у рахунку на оплату транспортних витрат. Заявка до митного оформлення не надана;

відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати;

у рахунку проформі від 24.05.2023 №23/11600 зазначено, що товар постачається на умовах EXW Golcuk, тоді як у гр.20 мд та у інвойсі зазначено умови поставки FCA Golcuk;

у гр.4 ЦМР зазначено, що товар завантажено у місці Стамбул, проте у інвойсі та у гр.20 МД зазначено умови поставки FCA Golcuk, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості.

12.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/400114/2, у якому зазначено порушення:

у графі 23 ЦМР відсутній підпис перевізника;

у гр.44 внесено документ за кодом « 4301» - договір перевезення. Документ до митного оформлення не надано;

у рахунку на оплату послуг на транспортування №4428 від 11.07.2023 зазначено маршрут Сакарайя Туреччина-Порубне, тоді як у ЦМР вказано, що товар завантажувався у м.Гольчук. У рахунку відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати;

протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

у гр.44 наявний документ за кодом 3014 «прейскурант» б/н від 06.07.2023 виданий фірмою Біоматекс., який не має відношення до даної поставки;

17.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400119/2, у якому зазначено порушення:

згідно CMR у графі «місце розвантаження» зазначено Україна, натомість дана графа повинна містити відомості щодо країни та конкретного місця розвантаження;

у гр. 22 ЦМР незаповнена та у гр.23 відсутній підпис перевізника;

у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як у гр..2О мд задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина. , протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

відповідно до умов п.1 Договору на транспортне обслуговування №17/05/2023-3 від 17.05.2023 послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення;

відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати.

у наданому до митного оформлення рахунку-проформі міститься інформація щодо умов оплати 30% авансовий платіж, 70% безпосередньо перед відвантаженням, загальна сума за рахунком складає 109560 дол.США, надано документ на оплату до 30%. від суми;

у рахунку-проформі зазначено, що товар постачається на умовах EXW GOLCUK, що суперечить відомостям, які містяться у товаросупровідних документах.

19.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400125/2, у якому зазначено порушення:

у графах 22, 23 ЦМР відсутні підписи осіб;

у розділі 4 ЦМР зазначено, що завантаження товару відбулося у м.Стамбул, тоді як умови поставки у гр.20 мд - FCA GOLCUK. У рахунку на оплату послуг на транспортування зазначено маршрут Сакарайя Туреччина-Порубне. У рахунку відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати. Протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

у гр.44 внесено документ за кодом « 4301»-договір перевезення. Документ до митного оформлення не надано;

до митного оформлення надано платіжне доручення від 02.06.2023. на суму 33660 дол.США, у якому у графі «призначення платежу » міститься посилання на проформу від 24.05.2023 №23/11600. Зазначена проформа видана на суму 109560 дол.США . За наявною у проформі інформацією, оплата здійснюється наступним чином- 30% авансовий платіж, 70% безпосередньо перед відвантаженням. Документ на оплату 70% суми платежу до митного оформлення не надано;

у рахунку проформі від 24.05.2023 №23/11600 зазначено, що товар постачається на умовах EXW Golcuk, тоді як у гр..2О мд та у інвойсі зазначено умови поставки FCA Golcuk.

31.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400138/2, у якому зазначено порушення:

у гр.22 ЦМР відсутній підпис відправника;

у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як у гр.20 мд задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

відповідно до умов п.1.1 та 1.2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення. Заявка до митного оформлення не надана;

відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах;

у наданій платіжній інструкції (сума 33600 дол.США) міститься посилання на рахунок -проформу 23/11600 від 24.05.2023, натомість до митного оформлення надано проформи 23/11681 від 11.07.2023 на суму 79530 дол.США та Р11600/2 від 26.07.2023 на суму 22693.76 дол.США.

31.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400139/2, у якому зазначено порушення:

у гр.22 відсутній підпис відправника;

у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як у гр..2О мд задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

у наданій платіжній інструкції (сума 33600 дол.США) міститься посилання на рахунок-проформу 23/11600 від 24.05.2023, натомість до митного оформлення надано проформи 23/11681 від 11.07.2023 на суму 79530 дол.США та Р11600/2 від 26.07.2023 на суму 22693.76 дол.США.

21.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400151/2, у якому зазначено порушення:

у гр.22 відсутній підпис відправника;

у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як у гр.2О мд задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

у наданій платіжній інструкції (сума 33600 дол.США) міститься посилання на рахунок-проформу 23/11600 від 24.05.2023, натомість до митного оформлення надано проформи 23/11681 від 11.07.2023 на суму 79530 дол.США та Р11600/2 від 26.07.2023 на суму 22693.76 дол.США;

у рахунку-проформі зазначено форма оплати - попередня оплата, проте, платіжні документи до митного оформлення не надано.

26.07.2023 на суму 22693.76 дол.США;

-у рахунку-проформі зазначено форма оплати - попередня оплата, проте, платіжні документи до митного оформлення не надано.

29.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400205/2, у якому зазначено порушення:

п.D ч.І ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (м.Женева, 1956р, далі - Конвенція), визначено, що у гр. 4 ЦМР зазначається географічне місце, країна та дата завантаження вантажу (дата завантаження не зазначена), у гр. З ЦМР має зазначатися географічне місце доставки вантажу та країна (зазначено лише Україна). У гр. 22 ЦМР відповідно до Конвенції зазначається підпис або печатка відправника (у поданій ЦМР відсутній підпис відправника, а проставлений штамп не відповідає печатці відправника зазначеній на фактурі та контракті);

у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як задекларовані умови поставки FCA GOLCUK. У рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

відповідно до умов п.1.1 та 1.2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення, Заявка до митного оформлення не надана -- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах.

у рахунку-проформі зазначено форма оплати - попередня оплата, проте, платіжні документи до митного оформлення не надано;

надано митну декларацію країни відправлення оформлену в режимі "Транзит" (ТІ), зазначений документ не містить числових значень митної вартості. Митної декларації оформленої в режимі експорту не надано.

Відповідач відповідно до частин 2-4 ст.53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів просив надати додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад документів поданих до митного оформлення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: МД № UA110170/2023/2316 від 10.07.23, (для рішень 113,114); МД № UA209140/2023/14087 від 01.06.23, для рішення 119 МД № UA110170/2023/2033 від 19.06.23, (для рішень 125,138,139,151,205).

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

За результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України відповідачем було складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2023/000525; №UA209140/2023/000529; №UA209140/2023/000545; №UA209140/2023/000560; №UA209140/2023/000599; №UA209140/2023/000600; №UA209140/2023/000655; №UA209140/2023/000680.

Не погоджуючись із згаданими рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся із даним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є рішення про коригування митної вартості товарів прийняті Львівською митницею Державної митної служби України №UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023; №UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023; №UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023; №UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023; №UA209000/2023/400138/2 від 31.07.2023; №UA209000/2023/400139/2 від 31.07.2023; №UA209000/2023/400151/2 від 21.08.2023; №UA209000/2023/000205/2 від 29.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2023/000525; №UA209140/2023/000529; №UA209140/2023/000545; №UA209140/2023/000560; №UA209140/2023/000599; №UA209140/2023/000600; №UA209140/2023/000655; №UA209140/2023/000680.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Стосовно порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023.

(«…відповідно до умов п.1 Договору на транспортне обслуговування №09/06-1 від 09.06.2023 послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення, посилання на реквізити Заявки міститься також у рахунку на оплату транспортних витрат. Заявка до митного оформлення не надана…»; «…відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати…»; «…у рахунку проформі від 24.05.2023 №23/11600 зазначено, що товар постачається на умовах EXW Golcuk, тоді як у гр..20 мд та у інвойсі зазначено умови поставки FCA Golcuk…»; «… у гр..4 ЦМР зазначено, що товар завантажено у місці Стамбул, проте у інвойсі та у гр.20 МД зазначено умови поставки FCA Golcuk, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості…»)

У ч.2 ст.53 МК України міститься вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу будь-які заявки.

При цьому, згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Позивачем та продавцем товару було обрано FCA як стандартизовані умови поставки згідно Правил ІНКОТЕРМС-2010.

Відповідно до Правил ІНКОТЕРМС-2010 термін FCA («франко-перевізник») означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021р. ціни на товари включають вартість упакування, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних обов`язків у країні продавця.

З аналізу цих положень слідує, що додаткових витрат по навантаженню товару, позивач не поніс, оскільки за умовами договору купівлі-продажу ціна товару вже включає його навантаження. Саме тому ці витрати (на навантаження) не підлягають додаванню як складової митної вартості.

Крім цього, у п. 2.1 договору на транспортне обслуговування визначено, що завантаження здійснює замовник.

Вказана обставина свідчить про те, що вартість завантаження товару вже включено до ціни товару, а тому позивач жодних додаткових витрат на навантаження він не поніс. Страхування товару не є обов`язковим відповідно до умов договору.

Позивачем та продавцем товару у Договорі купівлі-продажу та інвойсі було обрано FCA як стандартизовані умови поставки згідно Правил ІНКОТЕРМС-2010.

Як передбачено умовами FCA (Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.

Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.

Водночас, правила ІНКОТЕРМС-2020 визначають, що за умовами EXW поставка відбулася в момент, коли продавець передав товар покупцеві на площі підприємства-продавця або в іншому зазначеному місці (наприклад, на складі). Продавець відповідає за контроль безпеки; перевірку якості, кількості, ваги, розміру; пакування, маркування товару; навантаження товару на транспортний засіб у місці поставки, якщо це окремо прописано в договорі купівлі-продажу.

Таким чином, умови FCA (за правилами ІНКОТЕРМС-2010) та EXW (за правилами ІНКОТЕРМС-2020) однаково регулюють умови поставки, оскільки в договорі сторони визначили, що за навантаження відповідає продавець.

Відповідно до п.3.2 договору купівлі-продажу №71 від 06.10.2021 року, який наявний в матеріалах справи, базові умови доставки товарів є наступними: вільний перевізник Стамбул, якщо інше не зазначено в Специфікації та ОСОБА_1 у відповідності до Інкотермс 2010.

Пунктом 3.3 вказаного договору передбачено, що доставки здійснюються на основі письмових замовлень на доставку від покупця і оформлюються Специфікаціями і Проформами Інвойс, де зазначається термін доставки, запланована кількість і ціна окремої партії товарів. Точна кількість і кінцева вартість певної партії товарів вказані в інвойсах.

Отже, в інвойсі визначено остаточні домовленості сторін щодо певної партії товарів:

Згідно з рахунком фактурою (інвойсом) від 05.07.2023 року № EМR2023000100168 вартість товарів, які постачаються, вагою 21122,11 кг становить 26270,75 долари США. Умови поставки: FCA (вільний перевізник) Гольджюк.

Із договору купівлі-продажу №71 від 06.10.2021 року, вбачається, що головний офіс продавця товару ТОВ «Емірсон Глобал Діс Тікерет Шіркеті» знаходиться у місті Стамбул. Зазначена обставина пояснює причини зазначення міста завантаження Стамбул.

Більше того, усі документи вказують на те, що містом відправлення товару було саме ОСОБА_2 (Туреччина), а не Стамбул. Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

Відтак, такі мотиви спірного рішення спростовуються матеріалами справи.

Що стосується порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023.

( «…у графі 23 ЦМР відсутній підпис перевізника…»; «… У рахунку на оплату послуг на транспортування №4428 від 11.07.2023 зазначено маршрут Сакар`я Туреччина-Порубне, тоді як у ЦМР вказано, що товар завантажувався у м.Гольчук. У рахунку відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати. Протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості…»)

Відсутність підпису перевізника у ЦМР носить формальний характер та жодним чином не могло вплинути на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

У рахунку-проформі № Р/11600 від 06.07.2023 року зазначено, що вартість 20002,00 кг товару становить 24902,49 доларів США. Умови поставки: FCA (вільний перевізник) Гольджюк.

Згідно з рахунком фактурою від 06.07.2023 року № EМR2023000100169 вартість товарів, які постачаються, вагою 20022,01 кг становить 24902,49 долари США. Умови поставки: FCA (вільний перевізник) Гольджюк.

Зазначена інформація про умови поставки пояснює зазначення м. Гольджук як місця завантаження.

Позивач, як Замовник, уклав договір НВ260523-2 про транспортно-експедиторське обслуговування від 26.05.2023 з ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДІНГ", (Експедитор). Відповідно до п. 3.1.3 Договору Замовник зобов`язується підготувати товар до перевезення, провести завантаження транспортного засобу, організувати вантажно-розвантажувальні роботи тощо.

Тобто додаткових витрат на завантаження товару експедитором позивач не поніс.

Відповідно до рахунку на оплату №4428 від 11.07.2023 року транспортні послуги за маршрутом до кордону з Україною складають 95000,00 грн.

Таким чином, як маршрут транспортування товару, так і вартість транспортування підтверджується наданими митному органу документами. Страхування вантажу не здійснювалось.

Місто Сакар`я (Туреччина) розташоване за 1241 км від п/п Порубне, а м. Гольджук за 1209 км від п/п Порубне, таким чином, позивач поніс витрати на більшу відстань транспортування.

Щодо відсутності відомостей про вартість завантаження у транспорт, то вказане порушення має аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення у попередньому рішенні № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023.

В частині порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023

(«…- згідно CMR у графі «місце розвантаження» зазначено Україна, натомість дана графа повинна містити відомості щодо країни та конкретного місця розвантаження; у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як у гр.20 мд задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина , протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості…»; «… відповідно до умов п.1 Договору на транспортне обслуговування № 17/05/2023-3 від 17.05.2023 послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення; - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати.; -у наданому до митного оформлення рахунку-проформі міститься інформація щодо умов оплати 30% авансовий платіж, 70% безпосередньо перед відвантаженням, загальна сума за рахунком складає 109560 дол. США, надано документ на оплату до 30%. Від суми. Необхідно також зазначити, у рахунку проформі зазначено, що товар постачається на умовах EXW GOLCUK, що суперечить відомостям, які містяться у товаросупровідних документах».

У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок на оплату, з яких вбачається, що місце завантаження та місто розвантаження м. Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

Вказані документи надавались також контролюючому органу, а тому твердження щодо відсутності відомостей про країну та конкретне місце розвантаження спростовується згаданою обставиною.

Варто зазначити, що місто Сакар`я (Туреччина) розташоване за 1241 км від п/п Порубне, а м. Гольджук за 1209 км від п/п Порубне, таким чином, позивач поніс витрати на більшу відстань транспортування.

Позивач, як Замовник, уклав договір 17/05/2023-3 на транспортне-обслуговування від 17.05.2023 з ФОП ОСОБА_3 , (Перевізник). Відповідно до п. 3.1.3 Договору Замовник зобов`язується підготувати товар до перевезення, провести завантаження транспортного засобу, організувати вантажно-розвантажувальні роботи тощо.

Тобто додаткових витрат на завантаження товару у країні продавця позивач не поніс, оскільки такі вже включено до ціни товару відповідно до умов Договору купівлі-продажу.

Щодо зауважень митного орану про те, що умови оплати, визначені у інвойсі, не відповідають здійсненій оплаті з платіжним дорученням, то у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Водночас, у п. 4.2 Договору купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021 року визначено, що умови оплати вказані у відповідній специфікації та проформі інвойс на певну партію товарів. У випадку переплати вона зараховується на рахунок майбутніх доставок. У випадку недоплати, покупець зобов`язується здійснити додатковий платіж не пізніше ніж 30 днів з моменту поставки певної партії товарів.

Позивач здійснив передоплату товару на підставі рахунку-проформи № 23/11600 від 24.05.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 60 від 02.06.2023.

Таким чином, позивач оплатив за товар відповідно до вимог Договору купівлі-продажу.

Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка), не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №815/329/17.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення, описані у рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023 (щодо необхідності подання заявки на перевезення, вартості завантаження товару, умов поставки товару), UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023 (щодо маршруту перевезення).

Щодо порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023.

(«у графах 22, 23 ЦМР відсутні підписи осіб; у розділі 4 ЦМР зазначено, що завантаження товару відбулося у м. Стамбул, тоді як умови поставки у гр.20 мд FCA GOLCUK. У рахунку на оплату послуг на транспортування зазначено маршрут Сакарайя Туреччина-Порубне, У рахунку відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати. Протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; До митного оформлення надано платіжне доручення від 02.06.2023. на суму 33660 дол.США, у якому у графі «призначення платежу » міститься посилання на проформу від 24.05.2023 №23/11600. Зазначена проформа видана на суму 109560 дол.США . За наявною у проформі інформацією, оплата здійснюється наступним чином- 30% авансовий платіж, 70% безпосередньо перед відвантаженням. Документ на оплату 70% суми платежу до митного оформлення не надано; у рахунку проформі від 24.05.2023 №23/11600 зазначено, що товар постачається на умовах EXW Golcuk, тоді як у гр..20 мд та у інвойсі зазначено умови поставки FCA Golcuk»).

Відсутність підписів осіб у графах 22, 23 у ЦМР носить формальний характер та жодним чином не могло вплинути на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Позивач уклав договір на транспортне обслуговування №09/6-1 від 09.06.2023 року з ТОВ «Бета-Інвест Логістік». Відповідно до п. 2.1.4 Договору на транспортне обслуговування завантаження транспортного засобу віднесено до обов`язків Замовника.

Тому додаткових витрат на навантаження товару позивач не поніс, оскільки такі входять до ціни товару за умовами Договору купівлі-продажу № 71.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000614 від 18.07.2023 року вантажне перевезення за маршрутом до кордону з Україною складають 95000 грн.

Щодо твердження про відсутність документа на оплату 70 % суми платежу, то у п. 4.2 Договору купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021 року визначено, що у випадку недоплати, покупець зобов`язується здійснити додатковий платіж не пізніше ніж 30 днів з моменту поставки певної партії товарів.

Позивачем надано до митного органу документ, що підтверджує передоплату товару.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення, описані у рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023 (щодо місця та вартості завантаження товару, маршруту транспортування товару, умов поставки товару), UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023, UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023 (щодо умов оплати товару).

Стосовно порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400138/2 від 31.07.2023.

(«- у гр..22 відсутній підпис відправника; -у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як у гр..20 мд задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -відповідно до умов п.1.1 та 1.2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення, Заявка до митного оформлення не надана; - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. -у наданій платіжній інструкції (сума 33600 дол.США) міститься посилання на рахунок проформу 23/11600 від 24.05.2023, натомість до митного оформлення надано проформи 23/11681 від 11.07.2023 на суму 79530 дол.США та Р11600/2 від 26.07.2023 на суму 22693.76 дол.США»)

Відсутність підпису відправника у графі 22 ЦМР носить формальний характер та жодним чином не могло вплинути на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Щодо місця завантаження товару та умов поставки товару, то вказане спростовується з аналогічних мотивів як і щодо рішення № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023.

Стосовно вартості завантаження товару у транспорт, то позивач уклав договір на транспортне обслуговування №09/6-1 від 09.06.2023 року з ТОВ «Бета-Інвест Логістік». Відповідно до п. 2.1.4 Договору на транспортне обслуговування завантаження транспортного засобу віднесено до обов`язків Замовника.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000635 від 28.07.2023 року вантажне перевезення за маршрутом до кордону з Україною складають 95000 грн.

Згідно з рахунком фактурою від 26.07.2023 року № EМR2023000100209 вартість товарів, які постачаються, вагою 18851,83 кг становить 22693,77 долари США. Умови поставки: FCA (вільний перевізник) Гольджюк.

Згідно з висновком про вартісні характеристики товару від ДП «Держзовнішінформ» контрактний рівень цін на аналогічний товар та умови доставки за проформою-інфосом № 23/11681 від 11.07.2023 відповідає ціновій політиці продавця.

Вказані документи надавались також контролюючому органу, а тому твердження, зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів, спростовується матеріалами справи.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення, описані у рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023 (щодо необхідності подання заявки на перевезення, вартості завантаження товару, умов поставки товару), UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023, UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023 (щодо маршруту перевезення), UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023 (щодо умов оплати товару).

Щодо порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400139/2 від 31.07.2023

(«- у гр..22 відсутній підпис відправника; у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як у гр..20 мд задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -відповідно до умов п.1.1 та 1.2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення, Заявка до митного оформлення не надана; - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. -у наданій платіжній інструкції (сума 33600 дол.США) міститься посилання на рахунок проформу 23/11600 від 24.05.2023, натомість до митного оформлення надано проформи 23/11681 від 11.07.2023 на суму 79530 дол.США та Р11600/2 від 26.07.2023 на суму 22693.76 дол.США;»)

Щодо вартості завантаження товару у транспорт, позивач уклав договір на транспортне обслуговування №09/6-1 від 09.06.2023 року з ТОВ «Бета-Інвест Логістік». Відповідно до п. 2.1.4 Договору на транспортне обслуговування завантаження транспортного засобу віднесено до обов`язків Замовника.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000636 від 28.07.2023 року вантажне перевезення за маршрутом до кордону з Україною складають 95000 грн.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення, описані у рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023 (щодо необхідності подання заявки на перевезення, вартості завантаження товару, умов поставки товару), UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023, UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023 (щодо маршруту перевезення), UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023 (щодо умов оплати товару).

В частині порушення зазначеного у рішенні № UA209000/2023/400151/2 від 21.08.2023 суд назначає таке.

(«… - у гр..22 відсутній підпис відправника; у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як у гр..20 мд задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; -відповідно до умов п.1.1 та 1.2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення, Заявка до митного оформлення не надана;. - відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. -у наданій платіжній інструкції (сума 33600 дол.США) міститься посилання на рахунок проформу 23/11600 від 24.05.2023, натомість до митного оформлення надано проформи 23/11681 від 11.07.2023 на суму 79530 дол.США та Р11600/2 від 26.07.2023 на суму 22693.76 дол.США; у рахунку-проформі зазначено форма оплати попередня оплата, проте, платіжні документи до митного оформлення не надано…»).

У рахунку-проформі № 23/11681 від 11.07.2023 року зазначено, що вартість 66 тон товар становить 79530,00,00 доларів США. Також у проформі визначено, що 1 метрична тонна коштує 1205 доларів США. Умови поставки: Гольджюк.

Позивач здійснив передоплату товару на підставі рахунку-проформи № 23/11681 від 11.07.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 88 від 15.08.2023.

Таким чином, позивач оплатив за товар відповідно до вимог Договору купівлі-продажу.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000717 від 14.08.2023 року вантажне перевезення за маршрутом до кордону з Україною складають 95000 грн.

Таким чином, як вартість товару, так і вартість транспортування підтверджується наданими митному органу документами. Страхування вантажу не здійснювалось

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення, описані у рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023 (щодо необхідності подання заявки на перевезення, вартості завантаження товару, умов поставки товару), UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023, UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023 (щодо маршруту перевезення), UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023 (щодо умов оплати товару), UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023 (щодо відсутності підписів осіб у ЦМР).

Щодо порушення зазначеного у рішенні № № UA209000/2023/000205/2 від 29.08.2023: у гр. 4 ЦМР зазначається географічне місце, країна та дата завантаження вантажу (дата завантаження не зазначена), у гр. 3 ЦМР має зазначатися географічне місце доставки вантажу та країна (зазначено лише Україна). У гр. 22 ЦМР відповідно до Конвенції зазначається підпис або печатка відправника (у поданій ЦМР відсутній підпис відправника, а проставлений штамп не відповідає печатці відправника зазначеній на фактурі та контракті);-у ЦМР розділ 4 зазначено, товар завантажено у м. Стамбул, тоді як задекларовані умови поставки FCA GOLCUK. У рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено, що транспортні послуги надавались за маршрутом Сакар`я Туреччина, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; відповідно до умов п.1.1 та 1.2 Договору на транспортне обслуговування послуги з перевезення вантажів надаються відповідно до Заявок, що містять істотні умови перевезення, Заявка до митного оформлення не надана;- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах.-у рахунку-проформі зазначено форма оплати попередня оплата, проте, платіжні документи до митного оформлення не надано.

У матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок на оплату, з яких вбачається, що місце завантаження та місто розвантаження м.Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору.

У рахунку-проформі № 23/11706 від 24.07.2023 року зазначено, що вартість 67 тон товар становить79730,00 доларів США. Також у проформі визначено, що 1 метрична тонна коштує 1190 доларів США. Умови поставки: Гольджюк.

У рахунку-проформі № Р/11705 від 21.08.2023 року зазначено, що вартість 19645 кг товару становить 23377,66 доларів США. Умови поставки: FCA (вільний перевізник) Гольджюк.

Згідно з рахунком фактурою від 11.08.2023 року № EМR2023000100247 вартість товарів, які постачаються, вагою 19664,65кг становить 23377,55 долари США. Умови поставки: FCA (вільний перевізник) Гольджюк.

Таким чином, сторони визначили, що місцем поставки товару є Гольджук.

Позивач уклав договір на транспортне обслуговування № 13/04/2023-2 від 13.04.2023 року з ФОП ОСОБА_4 . Підпунктами 2.1.4 та 2.1.5 цього ж договору передбачено, що замовник зобов`язується провести завантаження транспортного засобу у спосіб, що не перешкоджає проведенню митного контролю; організовувати вантажно-розвантажувальні роботи.

Отже, додаткових витрат на оплату послуг перевізника щодо завантаження товару у транспорт позивач не поніс, оскільки такі вже включені до ціни товару за Договором купівлі-продажу.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-42 від 22.08.2023 року вантажне перевезення за маршрутом складають 90000 грн.

Таким чином, як вартість товару, так і вартість транспортування підтверджується наданими митному органу документами. Страхування вантажу не здійснювалось.

Щодо умов оплати товару, то позивач та продавець 01.08.2023 року уклали додаткову угоду № 3 до контракту № 71 від 06.10.2021 року. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони дійшли згоди п 4.1 Контракту викласти в новій редакції: « 4.1. Оплата здійснюється банківським переказом коштів на розрахунковий рахунок Продавця по факту відвантаження продукції на протязі 14 календарних днів.

Отже, за умовами додаткової угоди сторони визначили здійснення оплати за фактом відвантаження продукції.

Інші порушення мають аналогічний зміст та спростовуються із таких самих підстав, як і порушення, описані у рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023 (щодо необхідності подання заявки на перевезення, вартості завантаження товару, умов поставки товару), UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023, UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023 (щодо маршруту перевезення), UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023 (щодо умов оплати товару), UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023 (щодо відсутності підписів осіб у ЦМР).

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023; №UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023; №UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023; №UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023; №UA209000/2023/400138/2 від 31.07.2023; №UA209000/2023/400139/2 від 31.07.2023; №UA209000/2023/400151/2 від 21.08.2023; №UA209000/2023/000205/2 від 29.08.2023 митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржувані рішення не містять жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірних рішень при визначенні митної вартості за методом 2ґ, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування їх є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправною та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення та картки відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача просить суд зменшити заявлену до відшкодування суму витрат на правничу допомогу.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 01/29/11 від 29.11.2023 року (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець зобов`язується надати Клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Договору передбачено, що відповідно до предмету цього Договору Клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема, оплатити Виконавцю вартість правової допомоги (Гонорар), а також відшкодувати витрати, пов`язані з наданням правової допомоги.

Згідно з п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 Договору правова допомога, передбачена предметом цього Договору, оплачується Клієнтом Виконавцю фіксованим гонораром.

Гонорар розраховується шляхом множення вартості роботи по оскарженню одного пакета документів на кількість пакетів документів. Під пакетом документів розуміється комплект із одного рішення про коригування митної вартості товарів і однієї картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Вартість роботи по оскарженню одного пакета документів в суді першої інстанції за умови розгляду справи без виклику сторін складає 3 800 гривень.

Виконавцем в інтересах Клієнта згідно з Договором у повному обсязі виконано зобов`язання у справі № 380/281/24 на стадії розгляду справи судом першої інстанції, про що складено Акт наданих послуг від 12.02.2024.

29.11.2023 року АО «Мицик, Кравчук і Партнери» сформувало рахунок № 1 на оплату.

05.12.2023 року ТОВ «Лео Трейдінг» оплатило вартість правової допомоги.

Надані суду матеріали підтверджують факт надання позивачу правничої допомоги АО «Мицик, Кравчук і Партнери», а відтак підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу в адміністративній справі № 380/281/24.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини /ЄСПЛ/, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

В пункті 269 рішення у цієї справи Суд вказав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Як передбачено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) встановлено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні розміру витрат на правову допомогу суд керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд розглянув вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки вона є незначної складності.

Відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Враховуючи вищенаведене суд не враховує при визначенні судових витрат, які підлягають відшкодуванню, суму витрат за підготовку і подання відповіді на відзив, написання заяви про стягнення судових витрат у справі.

Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправними і скасування 8 рішень про коригування митної вартості товарів.

містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах.

Суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених вимог по відшкодуванню витрат на складання позову 30400,00 грн, оскільки ця категорія справ є справами незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знання як наслідок сума витрат на її написання є завищеною.

Суд ураховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд вважає справедливим відшкодування позивачу його судових витрат на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості: №UA209000/2023/400113/2 від 11.07.2023; №UA209000/2023/400114/2 від 12.07.2023; №UA209000/2023/400119/2 від 17.07.2023; №UA209000/2023/400125/2 від 19.07.2023; №UA209000/2023/400138/2 від 31.07.2023; №UA209000/2023/400139/2 від 31.07.2023; №UA209000/2023/400151/2 від 21.08.2023; №UA209000/2023/000205/2 від 29.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA209140/2023/000525; №UA209140/2023/000529; №UA209140/2023/000545; №UA209140/2023/000560; №UA209140/2023/000599; №UA209140/2023/000600; №UA209140/2023/000655; №UA209140/2023/000680.

Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, пров. Тихий 1, 11/21, ЄДРПОУ 42402050) судовий збір у розмірі 38738,91 грн.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, пров. Тихий 1, 11/21, ЄДРПОУ 42402050) судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	14.02.2024
Оприлюднено	19.02.2024
Номер документу	117018781
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару