Ухвала

від 17.01.2025 по справі 380/281/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/281/24 пров. № А/857/2185/25

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Курилець А. Р., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 380/281/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Львівська митниця подала апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення

При цьому згідно з вимогами частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення складено 14 лютого 2024 року, копію доставлено до електронного кабінету ЄСІТС 15.02.2024 05:41, тобто отримано скаржником 15 лютого 2024 року.

Однак апеляційну скаргу подано лише 06 січня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Львівська митниця в апеляційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що первинна апеляційна скарга була подана вчасно, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга була повернута. Митний орган у найкоротші терміни після повернення апеляційної скарги звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з повторною апеляційною скаргою. При цьому скаржником сплачено судовий збір. Зазначає, що сплата судового збору не могла відбутися швидше, оскільки першочергово кошти підлягали списанню в безспірному порядку.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі № 400/2226/19.

Відповідно до матеріалів справи, первинно апеляційна скарга на рішення Львівського окружного адміністративного суду 14 лютого 2024 року, подана відповідачем 15 березня 2024 року, однак така повернена ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року.

Відтак апеляційна скарга від 06 січня 2025 року є такою, що подана повторно.

Суд зауважує, що хоч повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою, проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 січня 2023 року у справі №560/10231/21, від 22 лютого 2023 року у справі №560/1608/22

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Апеляційний суд зазначає про наявність доволі чітких підходів до вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження після повернення первинної апеляційної скарги вироблених практикою Верховного Суду ( справи №№ 380/7041/24, 260/7878/23, 260/8337/23, 480/11693/23, 520/27103/23, 200/3692/21, 120/3679/22, 520/35823/23, 460/65/24, 120/2647/23, 380/16000/23, 340/4021/23, 280/8197/23, 320/21765/23, 640/1952/22, 420/33365/23, 420/27853/23, 520/36811/23, 520/31351/23, 420/31988/23, 560/13992/23, 560/18286/23, 640/32374/20 та ін.).

Зважаючи на зміст викладених у цих постановах Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, варто зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

Повертаючись до обставин цієї справи, зазначений обов`язок, з урахуванням правил обчислення процесуальних строків, дотримано скаржником, позаяк первісна скарга на рішення суду від 14 лютого 2024 року була подана 15 березня 2024 року.

2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

В світлі справи, що розглядається, зазначена вимога не дотримана скаржником, оскільки первісна скарга повернута 06 червня 2024 року (копію ухвали надіслано 06.06.2024 19:39 год. в Електронний кабінет скаржника, що встановлено за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

За правилами частини шостої статті 251 КАС України вважається, що апелянт отримав копію ухвали про повернення апеляційної скарги 07 червня 2024 року, а повторна апеляційна скарга подана лише 06 січня 2025 року, тобто через 7 місяців з моменту повернення первісної апеляційної скарги (214 днів) та більше ніж через 10 місяців (327 днів) з моменту ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення, при 30-денному строку на подання апеляційної скарги.

Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.

Матеріалами цієї адміністративної справи стверджується, що така вимога лише частково дотримана скаржником, оскільки недоліки усунуті станом на момент повторного звернення, позаяк судовий збір сплачено.

Однак оцінюючи наведену обставину, суд апеляційної інстанції враховує, що за усталеною практикою Верховного Суду самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами добросовісної поведінки сторони під час провадження щодо першої скарги та повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку. В даному випадку під час залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк відповідач не вжив жодних заходів для усунення недоліків.

Зазначена позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року в справі № 520/23523/21

Хоча КАС України і надає учасникам справи право на апеляційне оскарження судових рішень протягом тридцяти днів з дня його проголошення, проте, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження при зверненні з апеляційною скаргою повторно важливе значення мають тривалість часу, що минув з дати отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, та дії, що вживались апелянтом протягом цього часу.

Наведені ж вище обставини свідчать, що скаржник не вжив у максимально стислі строки заходів щодо подання апеляційної скарги повторно.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з моменту формування платіжної інструкції про сплату судового збору (27 грудня 2024 року) і до подання апеляційної скарги повторно (06 січня 2025 року) минуло 11 днів.

При цьому податковий орган ні в апеляційній скарзі, ні у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не навів поважних причин, які перешкоджали апелянту звернутись з апеляційною скаргою повторно одразу після отримання документа про сплату судового збору.

4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

В контексті двох вищезазначених обставин колегія суддів зауважує, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Суд апеляційної інстанції зазначає про безпідставність доводів стосовно пропуску строку з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 804/2979/17 від 15.05.2018 та № 822/276/17 від 07.06.2018.

Між тим, суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку) має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є вкрай неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.

Долучена відповідачем виписка з рахунків не свідчать про відсутність коштів протягом усього періоду часу строку на апеляційне оскарження, а вказують про їх відсутність лише станом на конкретну дату.

Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, при цьому апелянт не може і не повинен отримувати вигоду від недостатнього фінансування.

Посилання митного органу на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору відхиляється, оскільки ці обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму ''послаблення'' у відносинах, що прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.

Крім того, як неодноразово зазначав Верховний Суд, обмежене фінансування не є поважною причиною пропуску строку на оскарження чи підставою для продовження (поновлення) процесуального строку.

Апеляційний суд наголошує, що виконання митницею своїх законодавчо передбачених зобов`язань не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Львівської митниці.

Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 380/281/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними - залишити без руху.

Встановити Львівській митниці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяА. Р. Курилець