Рішення

від 06.02.2024 по справі 520/5445/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 лютого 2024 р. № 520/5445/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

у складі головуючого - судді Шляхової О.М.

за участю секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

за участю представника позивача - Кузнецова В.О.,

за участю представника відповідачів - Колотілової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №7 від 18 лютого 2021 року;

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26 лютого 2021 року №775/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2 ";

- визнати протиправним і скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 березня 2021 року №40/В "Про припинення нотаріальної діяльності ОСОБА_1".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року по справі № 520/5445/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 09.11.2022 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та Міністерства юстиції України залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 по справі №520/5445/21 залишено без змін.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 05 жовтня 2023 року касаційні скарги Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі №520/5445/21 скасовано.

Направлено справу №520/5445/21 на новий розгляд до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 прийнято до розгляду адміністративну справу №520/5445/21, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивачка, аргументуючи доводи позовних вимог у поясненнях від 15.11.2023 вказала, що направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що суди в цій справі не досліджували та не перевіряли доводи позивачки щодо обґрунтованості підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 . На думку позивачки, твердження відповідачів про незаконність надання ОСОБА_1 адвокату Бєлокриницькому А.О. доступу до архівних документів, є необґрунтованими, оскільки приватний нотаріус має право користуватися професійною правничою допомогою адвоката у кримінальному провадженні, у рамках якого співробітники правоохоронних органів проводили обшук в офісі ОСОБА_1 , без розголошення адвокату відомостей, які становлять нотаріальну таємницю.

Крім того, вважає, що твердження відповідачів про порушення ОСОБА_1 вимог абз.2 п.16.2 розділу XVI Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 за №3253/5, є неспроможними, оскільки зробити засвідчені копії такого великого обсягу документів у місці вилучення документів технічно неможливо, а покидати місце проведення процесуальної дії ОСОБА_1 не мала права з огляду на відповідні приписи кримінального процесуального законодавства України. Разом з тим, позивачка вказує, що повідомила територіальний орган Міністерства юстиції України в телефонному режимі про виїмку документів, але письмово підтвердити ці обставини ОСОБА_1 не могла з огляду на підписку про нерозголошення відомостей досудового слідства. З огляду на зазначене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник Міністерства юстиції України у поданому відзиві на позов зазначив, що під час оперативної наради ОСОБА_1 надано копію договору про надання правової допомоги від 31.03.2016 на підтвердження повноважень Бєлокриницького А.О. Однак, на думку відповідача, вищезазначений договір про надання правової допомоги не може вважатися документом на представництво інтересів приватного нотаріуса ОСОБА_1 з питань отримання та перевезення документів нотаріального архіву, оскільки такі дії не є правовою допомогою в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тобто договір на надання правової допомоги не міг уповноважувати Бєлокриницького А.О. на отримання документів нотаріального архіву приватного нотаріуса ОСОБА_1 Таким чином, приватний нотаріус ОСОБА_1 надала доступ третій особі до архівних документів, чим порушено вимоги статті 8 Закону "Про нотаріат" щодо збереження нотаріальної таємниці. Крім того, позивачем порушені вимоги пункту 3.4 розділу ІІІ Правил, оскільки вона не повідомила начальника управління юстиції про втрату архіву та не вжила необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів. Отже, виявлення факту втрати або знищення нотаріального архіву є підставою для направлення до ВККН подання з пропозицією притягнення приватного нотаріуса до відповідальності шляхом анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Відповідач, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), у відзиві на позов просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що на підставі законодавчо-визначених повноважень, рішенням Комісії від 18.02.2021 № 7 встановлено, що приватний нотаріус допустила порушення норм Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також порушення Правил ведення нотаріального діловодства під час здійснення нотаріальної діяльності. Вказані порушення у сукупності є достатніми для застосування такого заходу, як анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпунктів «ж» та «и» п. 2 ч. 1 статті 12 Закону.

Міністерство юстиції України не погодилося з доводами позивачки у поясненні, надавши відповідні заперечення, в яких вказало, що відповідно до положень Закону України "Про нотаріат", чітко визначено осіб на яких також покладається обов`язок не розголошувати відомості, що становлять нотаріальну таємницю. Отже, на думку відповідача, позивач помилково вважає, що адвоката, який надає правничу допомогу можна віднести до переліку осіб, визначених у частині 3 статті 8 Закону "Про нотаріат". Крім того, відповідач зауважує, що позивач пов`язує факт втрати документів нотаріального архіву з їх виїмкою на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2019. Однак, документи нотаріального архіву втрачені ОСОБА_1 після надання останньою доступу третій особі - адвокату Бєлокриницькому А.О. до таких документів, а саме після отримання останнім їх у слідчого. При цьому, про факт викрадення чи втрати нотаріального архіву, ОСОБА_1 не повідомила територіальний орган Міністерства юстиції та не вжила необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів. Таким чином, за втрату нотаріального архіву Законом встановлена міра відповідальності - анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Ухвалою суду від 03.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи №520/5445/21 по суті.

У судовому представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.

Скасовуючи рішення суддів попередніх інстанцій, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 жовтня 2023 року вказав на те, що має бути досліджені питання наявності чи відсутності вини приватного нотаріуса ОСОБА_1 у втраті архіву, який є власністю держави, та у незбереженні позивачем нотаріальної таємниці.

З матеріалів справи, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) направлено до Міністерства юстиції України подання №28307/06-15/20 від 18 листопада 2020 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 .

Підставою для прийняття зазначених вище рішень та наказів слугувало подання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18 листопада 2020 року №28307/06-15/20 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 на підставі підпунктів «ж» та «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».

Так, 12 жовтня 2020 року та 23 жовтня 2020 року до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) через Міністерство юстиції України надійшли скарги ОСОБА_4 щодо дій приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 при посвідченні нею 02 березня 2018 року договору дарування частки у праві власності на житловий будинок.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) у зв`язку з надходженням скарги ОСОБА_4 листом від 13 жовтня 2020 року за вих. № 24726/06.1-34/20 витребувало від приватного нотаріуса ОСОБА_1 письмові пояснення щодо підстав посвідчення договору дарування від 02 березня 2018 року №701, а також копії договору дарування від 02 березня 2018 року №701 та документи, на підставі яких він був посвідчений, а також інші документи нотаріального діловодства, що стосуються посвідчення даного правочину.

У відповідь на вказаний запит, приватний нотаріус ОСОБА_1 листом від 15 жовтня 2020 року № 45/01-16, який надійшов на адресу управління 20 жовтня 2020 року за вх. № 70199/4/20, повідомила, що не має можливості надати копії договору дарування 5/12 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та документів, що стали підставою для його укладання, у зв`язку з проведеним обшуком та виїмкою документів за період з 2013 року по 2018 рік зі справ згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року (справа №757/5972/19-к) та протоколу обшуку від 13 лютого 2019 року прокурора відділу Генеральної прокуратури України В.В. Коновод і додатку до нього від 13 лютого 2019 року.

Також, позивачка повідомила, що вказані документи були повернуті з Генеральної прокуратури України її представнику Бєлокриницькому А.О. для перевезення, однак документи нотаріального архіву до офісу нотаріуса не повернулися, оскільки були викрадені, у зв`язку з чим у Шевченківському відділу поліції ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження № 12019220480001977 від 23 травня 2019 року.

06 листопада 2020 року №53/01-16 приватний нотаріус ОСОБА_1 надала додаткові пояснення, які надійшли до управління 09 листопада 2020 року за вх. № 76383/4/20, у яких зазначила, що про зникнення архіву їй стало відомо 25 травня 2019 року від адвоката Бєлокриницького А.О., з яким остання має укладений договір про надання правової допомоги від 31 березня 2016 року. Станом на 06 листопада 2020 року відомості відносно кримінального провадження від 23 травня 2019 року № 12019220480001977 їй невідомі.

18 лютого 2021 року Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату прийнято рішення №7, яким на підставі підпунктів «ж» й «и» п.2 ч.1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 01 жовтня 1996 року №2423 на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до вказаного рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №7 від 18 лютого 2021 року Міністерством юстиції України видано наказ від 26 лютого 2021 року №775/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2 ».

На підставі вказаного наказу Міністерства юстиції України від 26 травня 2021 року №775/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2 » Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Харків) видано наказ №40/В від 09 березня 2021 року «Про припинення нотаріальної діяльності ОСОБА_1», яким, зокрема, припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_1 по Харківському міському нотаріальному округу з 09 березня 2021 року та припинено дію реєстраційного посвідчення від 13 грудня 1996 року №31, повторно виданого Головним управлінням юстиції в Харківській області 10 квітня 2017 року.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон України «Про нотаріат»).

За визначенням наведеним у статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про нотаріат» правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Статтею 2-1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про нотаріат» для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Частиною дев`ятою статті 10 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

За приписами частини десятої статті 10 Закону України «Про нотаріат» порядок внесення відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.

Статтею 33 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів (частина перша статті 33).

У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом (частина четверта статті 33).

У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом (частина п`ята статті 33).

Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України (частина шоста статті 33).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про нотаріат» розроблено Порядок внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року №1904/5 (далі - Порядок №1904/5).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1904/5 за результатами розгляду подання комісія може ухвалити одне з таких рішень:

про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду (частина друга статті 12 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1904/5 на підставі рішення комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.

Відповідно до підпунктів «ж» та «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у разі порушення нотаріусом вимог, передбачених, зокрема частиною першою статті 8 цього Закону (підпункт «ж»); знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів (підпункт «и»).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - це сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Відповідно до частини другої вказаної норми Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо його діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом (частина четверта вказаної норми Закону України «Про нотаріат»).

Також, абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про нотаріат» закріплено, що нотаріус зобов`язаний дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення.

Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса згідно з положеннями статті 14 Закону України «Про нотаріат» є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв`язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов`язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.

Відповідно до протоколу обшуку від 13.02.2019 з архіву приватного нотаріуса ОСОБА_1 вилучено документи з 2013 року по 2018 рік, які містять відомості про фізичних осіб та адреси житлових комплексів, зазначених в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2019, а саме: ЖК «Уютный дворик» за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, 14 ; ЖК «Алексеевские Акварели» за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 54; ЖК «Воробьевы горы-1» за адресою: м. Харків, вул. Чернівецька, 5; ЖК «Воробьевы горы-2» за адресою: м. Харків, вул. Чернівецька, 5-в; ЖК «Воробьевы горы-3» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 30-а; ЖК «Воробьевы горы-4» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 30; ЖК «Воробьевы горы-5» за адресою: м. Харків, вул. Чернівецька, 3-в; ЖК «Воробьевы горы-6» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 32; ЖК «Воробьевы горы-7» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 36 ; ЖК «Бестужевские сады» за адресою: м. Харків, вул. Бестужева, 11; ЖК «Бестужевские сады-2» за адресою: м. Харків, вул. Бестужева; ЖК «Воробьевы горы на полях» за адресою: м. Харків, вул. Весела; ЖК «Воробьевы горы-8» за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський , а також документи, пов`язані з діяльністю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

З пояснень ОСОБА_1 , які вона надала при проведенні оперативної наради, встановлено, що фактично, крім вищевказаних документів, з її архіву були вилучені і інші нотаріальні документи, зокрема, і примірник договору дарування частки житлового будинку від 02.03.2018 за реєстровим № 701, та документи на підставі яких він посвідчений.

У подальшому, ОСОБА_1 повідомлено, що вищевказані документи повернуті з Генеральної прокуратури України її представнику, адвокату Бєлокриницькому А.О. для перевезення. Однак, ці документи викрадено, у зв`язку з чим у Шевченківському відділі поліції ГУНП в Харківській області відкрито кримінальне провадження №12019220480001977 від 23.05.2019, на підтвердження чого нею надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкрите кримінальне провадження.

З наданого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Бєлокриницький А.О. 22.05.2019 звернувся до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з повідомленням, що в період з 30.04.2019 по 11.05.2019 не встановлені особи з гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , таємно викрали майно, що належить Бєлокриницькому А.О .

Під час проведення оперативної наради міжрегіонального управління від 06.11.2020 ОСОБА_1 посилається на договір про надання правової допомоги, укладений нею з адвокатом Бєлокриницьким А.О. від 31.03.2016.

Згідно з п. 2.1 договору про надання правової допомоги від 31 березня 2016 року, укладеного між адвокатом Бєлокриницьким А.О. та ОСОБА_1, адвокат зобов`язується представляти інтереси Клієнта в судах інших державних і правоохоронних органах, подавати від його імені, а також від свого імені в його інтересах позовні заяви, клопотання, знайомитися з матеріалами справи, отримувати копії документів і т.п.; надавати допомогу Клієнту з підготовки та правильного оформлення документів Клієнта; забезпечувати збереження та своєчасне повернення документації, яку отримав від Клієнта; повідомляти Клієнту на його вимогу, відомості про перебіг наданих послуг (виконання робіт) сумлінно та якісно виконувати всі завдання та доручення Клієнта, які передбачені цим договором; зберігати аавокатську таємницю, інші відомості про Клієнта, які є конфіденційною інформацією (том 2, а.с. 28).

Крім того, щодо порушення обов`язку стосовно збереження нотаріальної таємниці, що полягає у наданні адвокату Бєлокриницькому А.О. доступу до архівних документів, позивачка послалася на положення пункту 7 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та положення договору про надання правової допомоги від 01 червня 2018 року №02/0601/2018.

Так, з наявного у матеріалах справи договору про надання правової допомоги від 01 червня 2018 року №02/0601/2018, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ПРАВОПОРЯДОК», в особі керуючого партнера Белокриницького Артема Олександровича та приватним нотаріусом ОСОБА_1 відповідно до умов цього Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу, здійснювати захист Клієнта, здійснювати представництво Клієнта та надавати інші види правової допомоги, на умовах і в порядку визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити гонорар за надання правової допомоги за цим Договором та оплатити фактичні витрати Адвокатського об`єднання, що необхідні для виконання цього Договору.

Пунктом 2.2.2 Договору від 01.16.2018 передбачено, що за цим договором адвокатське об`єднання зобов`язане зберігати належним чином оригінали документів Клієнта та не розголошувати адвокатську таємницю. Обсяг адвокатської таємниці та необхідність розкриття адвокатської таємниці визначається тільки за письмовою заявою Клієнта.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 59 Конституції України кожному громадянину гарантоване право на одержання правової допомоги. Нотаріат разом з іншими правовими інститутами забезпечує реалізацію цього конституційного права громадян.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про нотаріат» обов`язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким відповідна інформація стала відома у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці. Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Поняття адвокатської таємниці наведено у статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Так, відповідно до частини першої цієї статті, адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Натомість матеріали нотаріального архіву, які містять інформацію про осіб, які зверталися до приватного нотаріуса, не можуть розцінюватися як «будь-яка інформація про клієнта».

Крім того, положення Договору від 01.06.2018 містять вимоги щодо збереження адвокатським об`єднанням конфіденційної інформації.

Відповідно до вимог статей 5, 8, 15 Закону, саме на нотаріуса покладено обов`язок щодо зберігання документів нотаріального діловодства та архіву, і оскільки саме нотаріус володіє та користується ним у зв`язку із здійсненням нотаріальної діяльності, очевидно що він за законом зберігає нотаріальну таємницю, яка міститься в таких документах.

Як було вище вказано, після вилучення правоохоронними органами документів архіву нотаріуса зазначені документи повернуті з Генеральної прокуратури України представнику нотаріуса - адвокату Бєлокриницькому А.О. для перевезення, при цьому ці документи згодом викрадено.

Отже, як вже зазначалося, саме адвокат 22.05.2019 звернувся до Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з повідомленням, що в період з 30.04.2019 по 11.05.2019 не встановлені особи з гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , таємно викрали майно, що належить Бєлокриницькому А.О. , а не нотаріусу, як того вимагає Закон.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що за наслідками фактичних та свідомих дій нотаріуса відбулася передача у володіння та користування (зберігання) не уповноваженій Законом особі (адвокату) документів нотаріального діловодства та архіву стало, що спричинило по-перше, отримання такою особою доступу до відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, а по-друге, розкриття нотаріальної таємниці, яка містить в таких документах, що є очевидним порушенням вимог частини першої статті 8 Закону і, що, в свою чергу, є самостійною підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, передбаченою підпунктом «ж» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.

Отже, з метою забезпечення збереження нотаріальної таємниці закон встановлює спеціальний порядок відносин нотаріуса з державними органами, судом, органами кримінальної юстиції в питаннях видачі документів, які торкаються нотаріальних дій.

Таким чином, у силу частини другої вказаної норми Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо його діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Щодо наявності підстави для анулювання приватному нотаріусу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, яка визначена підпунктом «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.

Як зазначалося вище, на виконання доручення Міністерства від 08.10.2020 за вих. №4203/19.1.1/32-20 Міжрегіональним управлінням розглянуто скаргу ОСОБА_9 на дії приватного нотаріуса ОСОБА_1, яка надійшла на розгляд до Міжрегіонального управління через Департамент з питань звернень громадян офісу Президента України (додаткове доручення Мін`юсту від 21.10.2020 № 4313/19.1.1/32-20). Міжрегіональним управління листом від 13.10.2020 за вих. № 24726/06.1-34/20, на підставі частини 12 статті 8 Закону, для повного та всебічного розгляду скарги витребувані письмові пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_1, копії договору дарування від 02.03.2018 № 701 та документів, на підставі яких він був посвідчений, інші документи нотаріального діловодства, що стосуються посвідчення даного правочину. 20.10.2020 за вх. № 70199/4/20 до Міжрегіонального управління надійшли письмові пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_1, в яких вона повідомила, що надати копії договору дарування 5/12 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та документів, що стали підставою для його укладання, немає можливості, у зв`язку з проведеним обшуком та виїмкою документів за період з 2013 року по 2018 рік зі справ згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2019 (справа № 757/5972/19-к) та протоколу обшуку від 13.02.2019 прокурора відділу Генеральної прокуратури України В.В. Коновод і додатку до нього від 13.02.2019.

Відповідно до вищезазначеної статті Закону України «Про нотаріат», з метою вдосконалення порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами та належної організації передачі документів нотаріального діловодства на тимчасове зберігання до державних нотаріальних архівів, наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, затверджені Правила ведення нотаріального діловодства (далі - Правила) (далі за текстом положення Правил наводяться в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 1.1 Правил встановлює порядок документування нотаріальної діяльності та зберігання архіву і визначають порядок організації роботи з документами в державних нотаріальних конторах (далі контора), державних нотаріальних архівах, приватними нотаріусами.

Відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 Правил відповідальним за організацію діловодства та архіву при здійсненні приватним нотаріусом нотаріальної діяльності, у тому числі володіння, користування реєстрами, книгами обліку, журналами, в яких реєструються нотаріальні документи та документи, на підставі яких вчинені нотаріальні дії, та їх ведення, а також за нотаріальні документи, що знаходяться у його провадженні, є нотаріус. Приватний нотаріус може покласти організацію діловодства та архіву на особу, яка перебуває з ним у трудових відносинах. У разі втрати документів нотаріального діловодства приватний нотаріус повинен негайно доповісти начальнику управління юстиції та вжити необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів.

Пунктом 16.2 Розділу XVI Правил, реєстри нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду. У виняткових випадках за наявності передбаченого та належним чином оформленого процесуального документа суду, органу прокуратури чи досудового слідства вилучення (виїмка) оригіналів документа проводиться з відома завідувача архіву, завідувача контори, нотаріуса з обов`язковим залишенням у справі засвідченої копії документа, який вилучено, і процесуального документа, на підставі якого здійснено вилучення.

Про вилучення оригіналів документів (справ) складається акт у двох примірниках, перший з яких залишається в архіві, конторі, нотаріуса а другий передається відповідно суду, прокуратурі, органу дізнання або досудового слідства.

З пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_1, наданих під час оперативної наради, вбачається що звірка документів не проводилася ні під час вилучення документів з нотаріального архіву, ані після її проведення, переліку всіх вилучених документів вона не має.

При цьому, у порушення вимог абзацу другого пункту 16.2 розділу XVI Правил копії вилучених документів в архіві нотаріуса залишені не були. Суд критично ставиться до тверджень позивача про великий обсяг вилучених документів та неможливість здійснення копій документів.

У порушення пункту 3.4 розділу III Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватним нотаріусом ОСОБА_1 не повідомлено начальника управління юстиції та не вжито необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів.

При цьому, протягом двох місяців ОСОБА_1 не цікавилася долею вилучених у неї матеріалів нотаріального архіву (13.03.2019 - дата повернення документів адвокату; 22.05.2019 - дата подання заяви адвокатом про крадіжку).

Вказані обставини, беззаперечно свідчать про безвідповідальне ставлення позивача до зберігання документів нотаріального архіву та недотримання нею нотаріальної таємниці.

Інформація до Міжрегіонального управління від ОСОБА_1 у порядку пункту 3.4 розділу ІІІ Правил щодо втрати документів нотаріального діловодства та архіву, а також вжиті заходи з боку приватного нотаріуса для розшуку чи відновлення втрачених документів не надходила.

У вказаних письмових поясненнях від 15.10.2020 та під час розгляду справи ОСОБА_1 не надала детальну інформацію щодо обставин втрати документів, а також заходів, які вживались нею безпосередньо для їх розшуку чи відновлення.

Крім того, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 не зверталася до будь-яких правоохоронних органів чи інших установ щодо факту втрати документів.

Тобто, позивачем були порушені вимоги пункту 3.4 розділу ІІІ Правил, оскільки вона не повідомила начальника управління юстиції про втрату архіву та не вжила необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів.

Нотаріус повинен вживати усіх можливих заходів щодо збереження відповідних документів та дотримуватись належного рівня обачності, який би унеможливлював їх пошкодження чи знищення.

Знищувати означає вчиняти дії щодо припинення існування архіву нотаріуса або окремих його документів. Втрата означає дію внаслідок якої приватний нотаріус у зв`язку зі своїми діями чи бездіяльністю позбувається архіву чи окремих документів нотаріальної діяльності.

Втрата документів, що містять нотаріальну таємницю полягає у двох взаємопов`язаних фактах, перший із яких є причиною, а другий - наслідком:

1. порушення нотаріусом, якого уповноважено Державою здійснювати нотаріальну діяльність, зберігати архів нотаріуса та окремих документів нотаріального діловодства, встановленого законом порядку поводження із ними.

2. втрата зазначених матеріальних носіїв інформації або предметів. Вказані два факти мають безпосередній причинний зв`язок. Отже, виявлення факту втрати або знищення нотаріального архіву є підставою для направлення до ВККН подання з пропозицією притягнення приватного нотаріуса до відповідальності шляхом анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 по справі № 826/4580/15.

Переглядаючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у цій справі, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.10.2023, стосовно посилання позивача на порушення відповідачами процедури проведення перевірки, дійшов наступних висновків:

- «формування подання від 18 листопада 2020 року № 28307/06-15/20 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 на підставі підпунктів «ж» та «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» здійснено відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку № 1904/5»;

- «Суд констатує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що направлення означеного подання відбулося з порушенням вимог Порядку № 357/5, зокрема, без видання відповідного наказу про проведення перевірки, створення комісії для проведення перевірки, та як наслідок, без оформлення довідки за результатами такої перевірки, ґрунтуються на помилковій оцінці фактичних обставин справи та хибному тлумаченні положень Закону України «Про нотаріат», Порядку №357/5 та Порядку №1904/5»

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на підставі законодавчо-визначених повноважень, рішенням Комісії від 18.02.2021 № 7 встановлено, що приватний нотаріус допустила порушення норм Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також порушення Правил ведення нотаріального діловодства під час здійснення нотаріальної діяльності. Вказані порушення у сукупності є достатніми для застосування такого заходу, як анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпунктів «ж» та «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону.

Враховуючи викладене, керуючись підпунктом 5 пункту 22 Положення про ВККН Комісія діючи у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, ухвалила рішення від 18.02.2021 № 7 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством 01.10.1996 за № 2423 на ім`я ОСОБА_2 , на підставі підпунктів «ж» та «и» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, а саме, у зв`язку порушенням нотаріусом вимог, передбачених частиною першою статті 8 Закону за знищення чи втратою нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 15.02.2024.

Суддя О.М. Шляхова