Рішення

від 15.02.2024 по справі 620/730/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 року м. Чернігів Справа № 620/730/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Михайлової І.О.,

представника позивача - Чернінської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі АТ «Чернігівгаз», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ, відповідач), у якому просить скасувати як необґрунтовану постанову від 27.12.2023 про стягнення виконавчого збору, в межах ВП №73678736, у розмірі 26800,00 грн.

Позов мотивовано тим, що підстави для стягнення виконавчого збору відсутні, оскільки саме внаслідок перешкод, здійснених стягувачем, позивач не зміг добровільно, до відкриття виконавчого провадження, виконати рішення суду.

Ухвалою судді від 29.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні, залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки спірна постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Від третьої особи пояснення по суті спору не надійшли.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

Відповідно до матеріалів справи постановою державного виконавця від 27.12.2023 відкрито виконавче провадження №73678736 з примусового виконання виконавчого листа №740/3178/20, виданого 10.11.2023 Чернігівським апеляційним судом, про зобов`язання АТ «Чернігівгаз» відновити газопостачання за адресою ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Крім того, 27.12.2023 державним виконавцем Відділу у межах ВП №73678736 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн. (а.с. 10), отриману позивачем 29.12.2023 (а.с. 4).

Постановою Відділу від 15.01.2024 матеріали ВП №73678736 передані до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 47-48).

Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Відповідно до статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно зі частиною першою статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно із частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, пунктом 8 розділу ІІІ якої встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Відтак, наведені приписи свідчать про те, що стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

При цьому, в розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Наведена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2020 по справі № 480/3452/19, у якій крім іншого зазначено, що стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.

Аналогічна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 по справі №360/3324/19 та від 23.12.2020 по справі №620/334/20.

При цьому, частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавчий збір не стягується, які у спірних правовідносинах відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки у позивача відсутні підстави для звільнення від сплати виконавчого збору, встановлені частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII, постанова про стягнення з нього виконавчого збору від 27.12.2023 у ВП №73678736 є такою, що винесена з дотриманням вимог Закону №1404-VIII, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо доводів позивача про те, що товариство після ухвалення Чернігівським апеляційним судом постанови у справі №740/3178/20 намагалося добровільно виконати рішення суду та відновити стягувачу газопостачання, однак він перешкоджає таким діям, суд зазначає наступне.

Із листа АТ «Чернігівгаз» від 03.11.2023 вбачається, що 03.11.2023 представник позивача домовився із стягувачем за номером телефона, вказаним ним у позовній заяві, про надання доступу до об`єкта споживача для відновлення газопостачання. У зв`язку із ненаданням відповідного доступу, з метою виконання постанови суду, товариство просило споживача забезпечити доступ представників АТ «Чернігівгаз» до квартири 07.11.2023 о 14:00 год для огляду ВОГ та відновлення газопостачання (а.с. 11).

Позивач зазначає, що стягувач у вказані дату та час на адресою підключення газопостачання не прибув, на підтвердження чого надав акт та відеозапис (а.с. 17).

Разом з тим, суд звертає увагу, що вищевказаний лист стягувач отримав лише 12.12.2023, що підтверджується інформацією про вручення поштового відправлення, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html?barcode=1660600681960).

Роздруківка із месенджера «Viber» про доставку листа стягувачу також не є належним доказом його вручення, оскільки: по-перше, немає підтвердження того, що номер телефону, на який направлено повідомлення, належить стягувачу; по-друге, стягувач був згоден на таку форму спілкування.

АТ «Чернігівгаз» у позові зазначає та надає відповідні докази (акт, відеофіксація), що 24.11.2023 працівники товариства виїхали за адресою стягувача для підключення газопостачання, однак споживач у призначений час не прибув.

Однак суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів повідомлення стягувача про приїзд бригади Ніжинського відділення АТ «Чернігівгаз» за адресою об`єкта відновлення саме 24.11.2023.

Долучений позивачем лист від 10.11.2023, вручений стягувачу 17.11.2023, інформує про необхідність прибути споживачу за адресою підключення 28.11.2023 о 08:00 год. (а.с. 18-19).

Тобто, у позивача відсутні належні та допустимі докази того, що він здійснив усі можливі заходи для добровільного виконання рішення суду і останнє ним невиконано у зв`язку з перешкодами, які чинив стягувач.

Згідно із статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (код ЄДРПОУ 03358104, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021).

Відповідач: Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35029699, вул. Княжа, 28, м. Чернігів, 14000).

Третя особа: Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34878928, вулиця Богуна, будинок 8, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600).

Суддя С.В. Бородавкіна