Постанова

від 13.02.2024 по справі 340/6136/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 340/6136/23Суддя І інстанції Притула К.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Гідросила» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2023 №000045610404.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо відмови в наданні сум бюджетного відшкодування на суму 87585 грн. за березень 2023 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що операції при придбанні імпортного товару не формують від`ємне значення податку на додану вартість у грудні 2022 року на суму 87585 грн., як зазначено в додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в грудні 2022 року ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» придбало (імпортувало) товар (гідравлічні рукава високого тиску з металевими обплітками та здійснило його митне декларування: за митною декларацією 22UA901030002523U14 від 28.12.2022р; за митною декларацією 22UA901030002517U6 від 28.12.2022р.; за митною декларацією 22UA901030002518U5 від 28.12.2022р.

При митному оформленні товару було визначено суму ПДВ за ставкою 20%, яку ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» сплатило до державного бюджету, що підтверджується платіжними інструкціями: №166 від 26.12.2022 та №168 від 27.12.2022 (а.с.37-38).

20.01.2023р. ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» подало до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2022 року, в якій задекларувало суму від`ємного значення в розмірі 88132,00 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).

Листом № 58/ЗП/11-28-04-02-13 від 14.06.2023 р. ГУ ДПС у Кіровоградській області надало ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» інформацію, що згідно даних ІС «Податковий блок» податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2022 року подана до контролюючого органу ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» 20.01.2023 року (реєстраційний номер 9300715534). Декларація камерально перевірена. За результатами камеральної перевірки порушень не встановлено (а.с.23-24).

20.04.2023 року ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» подало до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2023 року, в якій зазначило 87585 грн. (рядок 16.1.), як суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту (значення рядка 21) попереднього звітного (податкового) періоду та визначило (рядок 20.2.1.) цю суму до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Головним державним інспектором відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V ПК України в порядку, встановленому ст.76 глави 8 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2023 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.04.2023 №9086062162).

Результати перевірки оформлені актом (а.с.73-80).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9 ст. 200 ПК України та на підставі абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПК України відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2023 року в сумі 87 585 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач 30.05.2023 надав заперечення до акту перевірки (а.с. 47).

12.06.2023р. відповідачем складено відповідь на заперечення (а.с. 48).

Відмовляючи в наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2023 року в сумі 87 585 грн., відповідач виходив з того, що ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» імпортований товар в грудні 2022 року в загальній кількості 93000пог.м на суму ПДВ 963 421 грн. в цьому ж звітному періоді реалізовано на адресу ТОВ «Торгівельний дім «Гідросила» в загальній кількості 93000 пог.м на суму ПДВ 974874,6 грн. Тобто, позивачем в грудні 2022 при придбані імпортованого товару (гідравлічні рукава високого тиску) віднесено суми податку на додану вартість як до складу податкового кредиту (при придбані) так і до податкового зобов`язання (при реалізації.

Таким чином, на переконання відповідача, позивач на має права на бюджетне відшкодування суми 87 585 грн., оскільки вказана вже компенсована йому покупцем при його реалізації.

Після розгляду заперечень до акту перевірки, відповідачем 19.06.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №000045610404 відповідно до якого позивачеві відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за березень 2023 року в сумі 87 585 грн. (а.с49).

Задовольняючи позовні суд першої інстанцій дійшов висновку, що відмовляючи позивачеві в бюджетному відшкодуванні суми 87585 грн., відповідач виходив з того, що вказана сума вже компенсована йому контрагентом при придбанні ТМЦ у позивача в грудні 2022 року. При цьому, позивач, обравши спосіб відшкодування ПДВ визначений п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, виконав всі без винятку вимоги та умови, які передбачені вказаним положенням ПК України. Будь-яких інших умов для бюджетного відшкодування ПДВ положення п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України не містить. Чинне податкове законодавство України не містить такої підстави для відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ, як компенсація платнику сплаченого ним постачальнику в ціні товару сум ПДВ, при отриманні оплати за такий товар в разі його реалізації.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанцій, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регламентуються положеннями ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пункту 198.1 статті ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п.200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Від`ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії - віднімання, і в силу дії об`єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Згідно з пунктом 200.7 статі 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, сума від`ємного значення ПДВ набуває статусу суми заявленої до бюджетного відшкодування у разі подання платником податків контролюючому органу заяви про таке бюджетне відшкодування.

Підставою для відмови ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» в бюджетному відшкодуванні суми 87585 грн., стала та обставина, що вказана сума вже компенсована йому контрагентом при придбанні ТМЦ у позивача в грудні 2022 року.

В той же час суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач, обравши спосіб відшкодування ПДВ визначений п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, виконав всі без винятку вимоги та умови, які передбачені вказаним положенням ПК України і будь-яких інших умов для бюджетного відшкодування ПДВ вказана норма ПК України не містить.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку, який за результатами своєї діяльності за звітний (податковий) період задекларував від`ємне значення ПДВ та дотримався умов та формальностей, передбачених цим Кодексом, на відшкодування цієї суми з бюджету, від наявності чи відсутності компенсації платнику сплаченого ним постачальнику в ціні товару сум ПДВ, при отриманні оплати за такий товар в разі його реалізації.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в частині відмови в бюджетному відшкодуванні суми 87585 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 13 лютого 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун